Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №442/9120/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 442/9120/24 Головуючий у 1 інстанції: Грицай М.М

Провадження № 22-ц/811/1904/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Костюк С.О.,

з участю: представника апелянта - Зазуляка Й.М., представника відповідача – Паращак Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Зазуляка Й.М. на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

В листопаді 2024 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що внаслідок ДТП, що спричинена відповідачем 01.05.2023, йому було завдано матеріальної та моральної шкоди. Розмір моральної шкоди в сумі 50000 грн обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 порушила Правила дорожнього руху і, як наслідок, допустила дорожньо-транспортну пригоду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав тілесні ушкодження, які підтверджені висновком експертизи. Через отримані тілесні ушкодження проходив стаціонарне та тривале амбулаторне лікування. Оскільки було ушкоджено коліно, то він був обмежений у рухах, що призвело до вимушених змін у житті. Також останній змушений був переносити болі у місцях ушкоджень та наслідки оперативного втручання. Саме оперативне втручання проводилось для відновлення функціональних можливостей коліна, що було також наслідком ДТП. Вимушені зміни у його житті тривали з 1 травня 2023 року по кінець вересня 2023 року.

АТ «Страхова компанія «AРКС», в якій застрахована відповідальність ОСОБА_2 , йому сплачено кошти в сумі 114127,76 грн, витрачені на лікування, а також сплачено кошти, як відшкодування вартості пошкодженого транспортного засобу. Зазначає, що з дня настання ДТП і до прийняття рішення судом ним витрачались кошти на оплату послуг адвоката з метою захисту його прав та інтересів у кримінальному провадженні та в адміністративній справі. 15.08.2023 у відповідності до платіжних документів ним сплачено кошти за надання правової допомоги в сумі 35000 грн. Однак, такі витрати йому не відшкодовано. Оскільки ОСОБА_2 є особою, яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, та володільцем джерела підвищеної небезпеки, вона несе обов`язок відшкодування витрат на правову допомогу, транспортні витрати та моральну шкоду, що понесені ним, як потерпілим.

Зважаючи на обставини події, тривалість досудового розслідування та судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, тривалість його лікування, просив суд стягнути з відповідача кошти в сумі 93485 грн, з яких: 35000 грн - витрати на правову допомогу; 8485,05 грн - транспортні витрати, 50000 грн - моральна шкода.

Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто зі ОСОБА_2 в користь держави 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 – адвокат Зазуляк Й.М., в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зокрема покликається на те, що позивач звернувшись за правовою допомогою, для

відновлення та захисту своїх законних прав, поніс витрати для оплати наданої правової допомоги. Правова допомога, яка надавалась та була оплачена Позивачем, спрямована безпосередньо для представництва інтересів Позивача як потерпілого у кримінальному провадженні, а після його закриття у провадженні про адміністративне правопорушення вчинене Відповідачем. Кримінальне провадження та провадження у справі про адміністративне правопорушення, безпосередньо пов`язане з дорожньо-транспортною пригодою, під час якої потерпілому було завдано матеріальної шкоди, шкоди здоров`ю. Судом, у справі про адміністративне правопорушення встановлено винуватість Відповідача,

відповідно встановлено причинно-наслідковий зв`язок між діями та наслідками. Діючими, на час прийняття постанови про закриття кримінального провадження, нормами КПК України, не передбачалось вирішення питання про стягнення судових витрат у випадку закриття кримінального провадження. Норми КУпАП також не передбачають вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, з нереабілітуючих підстав.

Наголошує на тому, що оскільки витрати понесені Позивачем на оплату правничої допомоги яка йому надавалась фактично були понесені і неминучі, зважаючи на спричинену

шкоду, то останній не може бути позбавлений права на відшкодування (повернення)

сплачених ним коштів.

Просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позову, та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта - ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, представника відповідача – ОСОБА_4 на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позову, тому в іншій частині не переглядається.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальнлої шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що витрати, пов`язані із розглядом справи, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що згідно постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі №442/4150/23 від 08.12.2023, постановою слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області від 25.05.2023 кримінальне провадження №12023141110000348 від 02.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, закрито та скеровано постанову у відділення Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ААД № 279883 від 13.06.2023 за ст. 124 КУпАП, відповідно до якого 01.05.2023 о 17 год 50 хв в м.Дрогобичі по вул. П.Орлика водій ОСОБА_2 керувала вищевказаним транспортним засобом, перед поворотом ліворуч не врахувала дорожньої обстановки, не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині та скоїла зіткнення з мотоциклом Kawasaki Ninja 400R, НОМЕР_1 , який рухався в попутньому напрямку. У діях ОСОБА_2 встановлені ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25.01.2024 у справі №442/4150/23 апеляційну скаргу правопорушниці ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову судді Дрогобицькою міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2023, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, - без змін.

Таким чином, наявність вини у діях відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди у даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню.

Згідно з висновком експерта Дрогобицького РВ КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №405 від 27.10.2023 у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: саден на спинці носа, на тильній поверхні лівого передпліччя, на тильній поверхні проксимальної фаланги 5-го пальця лівої кисті, на передній поверхні правого колінного суглобу та верхньої третини правої гомілки, на зовнішньо- бічній поверхні лівого стегна в нижній третині, на передній поверхні лівої гомілки. За даними медичної документації: закритий перелом кісток носа зі зміщенням фрагментів, травматичний перелом коронки 12 зуба, забійна рвана рана лівого колінного суглоба. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії (удар) твердого(их) тупого(их) предмета(ів), якими могли бути елементи зовнішньої обшивки автомобіля із наступним падінням на дорожнє покриття, незадовго ДО моменту звернення в ДМЛ №1 01.05.2023 та мають характер легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я. Характер та локалізація даних тілесних ушкоджень допускає можливість їх виникнення 01.05.2023 як у водія мотоцикла при ДТП внаслідок зіткнення із автомобілем. Встановлений діагноз у ДМЛ №1 «Забій м`яких тканин шийного відділу хребта. Тупа травма грудної клітки. Множинні забійні садна тулуба» не підтверджений об`єктивними даними та додатковими методами дослідження і тому при оцінці ступеня тяжкості до уваги не приймався.

Відповідно до витягу КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» ДМР від 20.12.2023 за №359 із медичної карти стаціонарного хворого №04588 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата надходження згаданого хворого в стаціонар – 01.05.2023, дата виписки – 18.05.2023. Повний діагноз: закритий перелом кісток носа зі зміщенням фрагментів. Забійні садна обличчя. Забій м`яких тканин шийного відділу хребта. Травматичний перелом коронки 12 зуба. Тупа травма грудної клітки. Забійна рвана рана лівого колінного суглобу. Множинні забійні садна кінцівок та тулуба. Тунельний синдром ліктьового нерва справа. Дизметаболічна нефропатія. Дрібна киста правої нирки. Короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування, стан при направленні, при виписці: травма побутова 01.05.2023 внаслідок ДТП (зіткнення автомобіля з мотоциклом, травмований водій мотоцикла). Доставлений ЕМД в ВЕ (н) МД КНП «ДМЛ №1» ДМР.

Також позивачем долучено ряд медичних документів про стан його здоров`я, зокрема, консультативний огляд ортопеда із залученням сонографії опорно-рухового апарату від 25.07.2023, від 10.08.2023, 24.08.2023, 02.10.2023, 07.11.2023, 04.03.2024, заключення ортопеда-травматолога МЦ "ОРА" від 21.10.2023, протокол магнітно-резонансної томографії ТОВ "Сучасні діагностичні системи" від 26.06.2023, виписний епікриз лікаря МЦ "Ортоклініка" ОСОБА_5 з медичної карти №433 від 02.08.2023, консультативного висновку спеціаліста - лікаря МЦ "Консиліум" ОСОБА_6 від 19.06.2023.

Згідно з договором №23/36 від 10.08.2023 про надання правової допомоги, що укладений між АБ «Йосипа Зазуляка» та ОСОБА_1 , адвокатське бюро бере на себе зобов`язання представляти та захищати інтереси ОСОБА_1 у кримінальному процесі, у органах Національної поліції України, прокуратури України, судах України усіх рівнів, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023141110000348 від 02.05.2023 та у справі про адміністративне правопорушення. В Акті погодження розміру гонорару від 10.08.2023 зазначено, що до розділу VI Договору про надання правової допомоги сторони погодили, що розмір винагороди (гонорар) за надання правової допомоги, на стадії досудового розслідування, розраховується таким чином: гонорар у розмірі 35000 грн. Як вбачається з Акту приймання-передачі виконаної роботи та наданих послуг від 31.01.2024, адвокатом надано послуги та виконано роботи під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023141110000348 від 02.05.2023 та у справі про адміністративне правопорушення в період часу з 14.08.2023 до 25.01.2024.

Відповідно до платіжної інструкції від 15.08.2023, ОСОБА_1 оплатив адвокатські послуги в сумі 35000 грн, де отримувач – АБ «Йосипа Зазуляка».

Відповідно до вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди від 04.07.2024, що адресована ОСОБА_2 , такий просив останню сплатити йому, як потерпілому, кошти в сумі 93485,05 грн, з яких: 35000 грн витрати на правову допомогу, 8485,05 грн. транспортні витрати, 50000 грн. моральна шкода.

Також позивач долучив ряд фіскальних чеків про витрати на здійснення ним ксерокопій та купівлю бензину, дизельного палива від 07.10.2024, від 07.11.2023, 24.08.2023, 02.10.2023, 10.08.2023, 04.03.2024.

Відповідно до страхового акту №АRХ4066024, платіжної інструкції від 08.04.2024, АТ «СК «АРКС» сплачено ОСОБА_1 114127,76 грн страхового відшкодування, та згідно зі страховим актом №АRХ4066025, платіжною інструкцією від 08.04.2024 - 5706,39 грн страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розглядаючи даний позов, суд першої інстанції вірно визначився з тим, що позивачем заявлені до стягнення із відповідача грошові кошти, які за своєю суттю є судовими витратами у іншій судовій справі за участю тих же сторін.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції правомірно зауважив, що витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

Аналогічну правову позицію закріплено у пункті 6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 925/1196/18, яка була належним чином врахована судом першої інстанції, згідно якої зазначено, що процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 462/6473/16-ц за провадженням № 14-400цс18, пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц за провадженням № 14-447цс19, пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 489/5045/18 за провадженням № 14-191цс19).

Крім того, згідно висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 461/85/19, згідно яких, «виходячи із змісту позовної заяви, позивач ототожнює розмір майнової шкоди із судовими витратами, зокрема його (його представника) витратами, пов`язаними із розглядом адміністративної справи № 461/7109/17. Процесуальним законодавством встановлено види судових витрат, порядок їх розподілу тощо.

За змістом зазначених норм за своєю правовою природою витрати, пов`язані із розглядом справи, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством. Витрати, понесені позивачем в адміністративній справі № 461/7109/17, є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді відповідної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні».

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 317/1598/22 (провадження № 61-12859св23).

Отже, питання щодо відшкодування судових витрат в розмірі 35 000 грн. за надану ОСОБА_1 правову допомогу адвокатом у кримінальному провадженні та в адміністративній справі мало вирішуватись судом у цих же справах.

Що стосується позовних вимог про відшкодування 8485 грн транспортних витрат, то відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції вріно виходив з того, що витрати на доїзд до медичних закладів у сумі 8485грн. є такими, що необґрунтовані належними, допустимими, достовірними та достатніми письмовими доказами, оскільки із доданих позивачем до позовної заяви копій квитанцій у підтвердження цих обставин жодним чином не можна дійти висновку, що такі квитанції підтверджують факт понесення позивачем саме цих витрат та в розмірі, що заявлений у позові позивача.

Таким чином, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, проаналізувавши всі доводи сторін, дослідивши та надавши правову оцінку всім зібраним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справах доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, не спростованого доводами апеляційної скарги, що витрати, понесені позивачем у цивільній справі №355/1665/24, є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді відповідної справи у суді, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом, їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні, зокрема, у цій справі.

Оскаржене судове рішення є достатньо вмотивованим та містить висновки суду щодо обставин, які мають значення для вирішення спору. Суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до незгоди із рішенням суду першої інстанції і переоцінки доказів та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в рішенні суду першої інстанції, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних по суті висновків суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду в позові відмовлено, перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п.1, 375, 381 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

у х в а л и в:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Зазуляка Й.М. – залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 квітня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 08.06.2026 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.