Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 07 червня 2026 р.
Справа: №944/5970/19
Суддя: Ванівський О. М.
Справа № 944/5970/19 Головуючий у 1 інстанції: Поворозник Д.Б.
Провадження № 22-ц/811/3870/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.
секретаря: Костюк С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» – Пучак Ірини Андріївни на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», в якому просив: визнати незаконними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» щодо нарахування йому вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природнього газу в сумі 65167,31 грн; зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» зробити перерахунок за особистим рахунком № НОМЕР_1 споживачу ОСОБА_1 , шляхом виключення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 65167,31 грн; стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.
На обґрунтування позову зазначав, що він зареєстрований та проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Йому як споживачу природного газу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . 14 березня 2019 року, без його повідомлення, представники АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» прибули за адресою його проживання для перевірки газового обладнання та газопроводу. На той час вдома був тільки неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Без надання дозволу представники АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та інші невідомі особи проводили огляд підземного газопроводу із застосуванням відеозйомки, про що в телефонному режимі повідомив ОСОБА_2 , оскільки він на той момент був за кордоном. Його синові повідомили, що виявлено несанкціонований газопровід (підземний) врізаний в газопровід-ввід. Проте, будь-які земельні роботи 14 березня 2019 року для виявлення підтвердження даного факту не проводились. Тобто, представники АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» керуючись припущенням зробили висновок, що існує несанкціонований газопровід. За результатами вказаної перевірки складено акт про порушення № 004926 від 14 березня 2019 року, яким встановлено, що при обстеженні виявлено несанкціонований газопровід (підземний) врізаний в газопровід-ввід, проте, не конкретизовано, у чому сааме полягає виявлене на той момент правопорушення, не зазначено у якому конкретно місці було виявлено несанкціонований газопровід та які ознаки на це вказують. В подальшому у телефонному режимі ОСОБА_3 , який представився провідним фахівцем відділу економічної безпеки АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», повідомив, що при детальному огляді з застосуванням відео зйомки, ними було виявлено незаконне втручання в газову мережу, після чого запитав про дозвіл на проведення земельних робіт, в результаті чого вони дійшли усної згоди про проведення земельних робіт 15 березня 2019 року в присутності ОСОБА_1 . В результаті даних робіт вказаний несанкціонований підземний газопровід був відсутній, а на його місці була виявлена заглушка, коли і ким вона була встановлена, йому невідомо. 15 березня 2019 року жодних актів про проведення земельних робіт, виявлення чи не виявлення несанкціонованого підземного газопроводу в його присутності не складалося, відео та фото зйомка не проводилась. 22 березня 2019 року його було повідомлено та запрошено 10 квітня 2019 року на 09:50 год., в ПАТ «Львівгаз» на засідання Центральної комісії з розгляду Актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу газорозподільних систем. В усній формі йому повідомили, що згідно Акту про порушення № 004926 від 14 березня 2019 року, за використання несанкціонованого газопроводу, який був врізаний в газопровід-ввід, він повинен сплатити суму 125 тисяч грн., з чим він не погодився, так як жодного несанкціонованого газопроводу він не робив, та при проведенні земельних робіт на його подвір`ї нічого не виявлено.
Після звернення з письмовою заявою на ім`я Голови Правління Войсовича Ю.В., 24.06.2019р йому було повторно повідомлено., що 16 травня 2019р., відбулося засідання центральної комісії по розгляду актів про порушення відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем, та за результатами даного засідання прийнято рішення щодо задоволення Акту про порушення № 004926 від 14 березня 2019 року. ОСОБА_1 отримав розрахунок не облікованого об`єму природного газу, з вимогою сплатити 65167,31 грн, а у разі несплати його будинок буде відключено від газопостачання і ПАТ «Львівгаз» звернеться до суду з заявою про стягнення заборгованості.
Оскаржуваним рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» щодо нарахування ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природнього газу в сумі 65167 (шістдесят п`ять тисяч сто шістдесят сім) гривень 31 копійка, на підставі Акту про порушення від 14 березня 2019 року № 19нас-126/02.
Зобов`язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» здійснити перерахунок за особовим рахунком споживача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виключення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі в сумі 65167 (шістдесят п`ять тисяч сто шістдесят сім) гривень 31 копійку, нарахованого на підставі Акту про порушення від 14 березня 2019 року № 19нас-126/02.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь на користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.
Рішення суду оскаржив представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» – Пучак Ірина Андріївна, апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зокрема покликається на те, що судом не взято до уваги те, що позивачем допущено порушення Кодексу ГРС, а сааме наявність несанкціонованого газопроводу. За результатами перевірки, в результаті проведення земельних робіт, проведеної представниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», виявлені порушення, а саме несанкціонований газопровід (підземний), врізаний в газопровід ввід.
Суд першої інстанції не врахував, що для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ достатнім є встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу. Наведені судом висновки Верховного Суду стосувались нарахуванням оператором ГРМ вартості необлікованого об`єму природного газу внаслідок встановлення факту здійснення
несанкціонованого втручання у роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ/комерційного ВОГ/лічильника газу), тобто іншого правопорушення на ринку природного газу.
Стверджує, що ні судом, ні позивачем не надано жодних доказів на спростування факту виявлення врізки в підземний газопровід, під час проведення працівниками AT «Львівгаз» газової мережі за адресою: АДРЕСА_1 , власник та споживач природного газу – ОСОБА_1 , за допомогою відеозонду, а також те, що при проведенні земельних робіт (розкопки) було підтверджено наявність такої врізки, а саме металевого штуцера, врізаного в підземний газопровід перед газовим лічильником.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання, сторони не з`явилися, будучи повідомленими належним чином у відповідності до ст. 128 ЦПК України.
Від Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
Отже, з урахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "ЮніонАліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність учасників справи, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід задовольнити.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Частково задовольняючи позовні вимоги про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, суд першої інстанції виходив з того, що АТ «Львівгаз» не доведено факту несанкціонованого відбору ОСОБА_1 природного газу з газорозподільних систем (крадіжки газу), що вказано в Акті про порушення від 14 березня 2019 року № 19нас-126/02, а тому, оскаржувані дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» щодо нарахування ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природнього газу в сумі 65167,31 грн на підставі цього Акту, є протиправними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до витягу про державну реєстрацію прав, оформленого ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування № 775 від 25 липня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Гавришкевич О.П.
Згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданою Виконавчим комітетом Яворівської міської ради, у будинку за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 (заявник), ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_5 (син).
Відповідно до Акту про порушення № 004926 від 14 березня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено порушення – виявлено несанкціонований газопровід (підземний), врізаний в газопровід – ввід.
У розділі «Виявлені порушення» Акту 19 нас-126/01 від 14 березня 2019 року, зазначено: доступ на територію будинковолодіння для обстеження газового лічильника та газової мережі надав ОСОБА_2 ; за допомогою відеозонду виявлено несанкціонований газопровід (підземний) врізаний в газопровід – ввід; даний факт був зафіксований в присутності представників Яворівської міської ради, а також в присутності ОСОБА_2 ; про виявлений несанкціонований газопровід в телефонному режимі було повідомлено ОСОБА_1 , досягнуто домовленість про здійснення земельних робіт 15 березня 2019 року. Даний акт підписано представниками ПАТ «Львівгаз» а також представниками Яворівської міської ради, ОСОБА_2 від підпису відмовився.
Повідомленням про припинення газопостачання АТ «Львівгаз», ОСОБА_1 повідомлено про припинення газопостачання з 24 червня 2019 року, у зв`язку з заборгованістю за природній газ у сумі 65167,31 грн, яка нарахована на основі акту про порушення, відображена у акті-розрахунку.
Згідно з довідкою про фінансовий стан абонента за адресою: АДРЕСА_1 , споживача ОСОБА_1 , показник лічильника в період з травня 2019 року по жовтень 2022 року, змінювався з 37520,79 до 39457,00 куб. м.
Відповідно до проектно-кошторисної документації (план-схем) на житлові будинки АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , дані житлові будинки були приєднані до розподільчого газопроводу.
Згідно з Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824, забороняється під`єднання несанкціонованого газопроводу.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
У частині першій статті 626 ЦК Українив становлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до вимог статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України від 09 квітня 2015року №329-VIII «Про ринок природного газу» (далі Закон України №329-VIII), Кодексом ГРМ, Правилами №2496, Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1384/27829, та іншими нормативно-правовими актами України.
Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем несанкціонований газопровід - це самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).
Самовільне під`єднання - це під`єднання несанкціонованого газопроводу та/або газових приладів чи пристроїв до газорозподільної системи, внутрішньобудинкової системи газопостачання або газових мереж внутрішнього газопостачання об`єкта споживача з порушенням встановленої законодавством процедури.
Несанкціонований газопровід - це самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу); несанкціонований споживач; фізична, юридична особа або фізична особа-підприємець, яка без укладання договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи або на об`єкті, який не підключений до ГРМ в установленому порядку, здійснює несанкціонований відбір природного газу; несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокремацьогоКодексу.
Оператор газорозподільної системи (далі - ГРМ) при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право оглядати комерційний вузол обліку газу та його складові на предмет відсутності ознак пошкодження засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), пошкодження пломб, несанкціонованого втручання в ЗВТ, несанкціонованого газопроводу та/або несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
У пункті 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Згідно з підпунктом 6 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу.
Відповідно до пункту 1 параграфу 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2019 року працівниками відповідача здійснено перевірку газових мереж зовнішнього газопостачання в домоволодінні ОСОБА_1
та встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: врізаний в газопровід – ввід.
Для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу необхідно, відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, достатнім встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу.
Аналогічний висновок зазначений у Постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у цивільній справі № 675/1135/20.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що сам по собі факт несанкціонованого газопроводу без встановлення факту несанкціонованого відбору газу не є підставою для розрахунку необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу в порядку, визначеному в розділі ХІ Кодексу ГРМ.
А тому посилання суду на те, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів самовільного під`єднання газопроводу і його фізичне з`єднання з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання та, відповідно, здійснення ОСОБА_1 несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільних систем, та те, що відповідач не вживав жодних заходів для встановлення ким, коли і в який спосіб здійснювалась врізка в газопровід, чи здійснювалось під`єднання до цієї врізки (штуцера) з метою несанкціонованого
відбору природного газу з газорозподільних систем поза приладом обліку, а також чи
вчинялися такі дії безпосередньо ОСОБА_1 або іншими особами – не має ніякого
значення, оскільки достатнім є встановлення факту самовільно під`єднаного
газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), згідно вище наведеної позиції
Верховного Суду.
Ні судом, ні позивачем не надано жодних доказів на спростування факту виявлення
врізки в підземний газопровід, під час проведення працівниками AT «Львівгаз» газової мережі за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Гоголя, 14, власник та споживач природного газу – ОСОБА_1 , за допомогою відеозонду, а також те, що при проведенні земельних робіт (розкопки) було підтверджено наявність такої врізки, а саме металевого штуцера, врізаного в підземний газопровід перед газовим лічильником. Наявність такої врізки (штуцера) позивач ОСОБА_1 не заперечує.
Посилання позивача на незнання та непричетність до наявного несанкціонованого
газопроводу, не можуть входити в основу доказування, оскільки є просто словами, які не підтверджені належними та допустимими доказами.
Крім того, після звернення позивача з письмовою заявою до АТ "Львівгаз" було повторно
проведено засідання комісії 24.06.2019 р. на якому прийнято рішення провести
коригування вартості необлікованого об`єму природного газу ОСОБА_1 , на суму
65 167, 31 грн. за період з 09.11.2018 р. по 28.02.2019 р., що цілком та повністю
узгоджується із абз. 2 п.1 Глави 3 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.
Донарахований об`єм природного газу с платою за поставлений природний газ
(висновок викладено у постанові ВП ВС від 14.01.20 р. у справі № 910/17955/17).
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дав неправильну оцінку поданим доказам, не врахував практику Верховного суду в тотожних справах, що стало причиною
порушення норм матеріального і процесуального права. А відтак рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно статті 376. ЦПК України підставами для скасування судового рішення
повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни
судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції
визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне
тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або
незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Згідно статті 374. ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду
апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і
ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Звертаючись з апеляційною скаргою відповідач сплатив судовий збір в розмірі 902, 08 грн., а відтак з ОСОБА_1 слід стягнути такий в користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» – Пучак Ірини Андріївни – задовольнити.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 902 грн. 08 коп. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 08.06.2026 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua