Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №607/5604/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2026 Справа №607/5604/26 Провадження №2/607/3926/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., представника позивача Магдич О.О., представника відповідача Крет Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, –

ВСТАНОВИВ :

16.04.2026 ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокатка Магдич О.О., звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбу, зареєстрованого 03.07.1999 між сторонами Дубовецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 06, недійсним з моменту укладення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що у 2024 році позивачу стало відомо про те, що він перебуває у зареєстрованому 03.07.1999 шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 , який зареєстровано Дубовецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 06. Вказує, що документів щодо реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 не підписував, своєї згоди на укладення шлюбу не надавав. Окрім того, в період з 12.12.1987 року по 28.03.2001 року перебував у дійсному зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.03.2026 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача – адвокат Магдич О.О. в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у ньому та просила його задовольнити.

Представник відповідачки – адвокат Крет Ю.М. позов визнала, вказавши, що відповідачка визнає той факт, що позивач не підписував документів про реєстрацію шлюбу.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 206 ЦПК Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь–якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, а також у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За змістом частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 29.08.2024 Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 03.07.1999 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно відмітки у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області 09 листопада 1995 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрував шлюб 12.12.1987 року з ОСОБА_4 .

28.03.2001 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, що слідує із свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого повторно 10.09.2024 Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 220.

Також, як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого повторно 17.09.2024 Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 05.10.2000 року зареєстрували шлюб, про що виконавчим комітетом Буданівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, зроблено відповідний актовий запис за № 14.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.08.2025, яке набрало законної сили 16.09.2025, шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 05 жовтня 2000 року виконавчим комітетом Буданівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, актовий запис № 14, визнано недійсним від дня його державної реєстрації.

Відтак, проаналізувавши доводи позову та встановлені вище обставини, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 1 розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.

Відтак, до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Кодексу про шлюб та сім`ю України (далі – КпШС України), який був чинний на час укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року.

Згідно зі статтею 45 КпШС України, якою визначено підстави і порядок визнання шлюбу недійсним, шлюб може бути визнаний недійсним у разі порушення умов, встановлених статтями 15-17 цього Кодексу, а також в разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім`ю (фіктивний шлюб). Визнання шлюбу недійсним провадиться в судовому порядку.

Відповідно до статті 15 КпШС України для укладення шлюбу необхідна взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 1 СК України визначено засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частина друга статті 3 СК України передбачає, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із частиною першою статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі (частина перша статті 39 СК України).

Відповідно до статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.

При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення (частина друга статті 41 СК України).

Недійсність шлюбу - це форма відмови держави від визнання укладеного шлюбу як юридично значущого акту, виражена в рішенні суду, винесеному в порядку цивільного судочинства у зв`язку з порушенням встановлених законом умов укладення шлюбу.

Визнання шлюбу недійсним тягне припинення всіх правових наслідків його укладення та є подібним за наслідками до розірвання шлюбу.

Згідно із статтею 42 СК України право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснено, що якщо на час вирішення позову про визнання шлюбу недійсним відпали обставини, які відповідно до закону були перешкодою для його укладення (особа досягла шлюбного віку або була поновлена в дієздатності; померла особа, за наявності шлюбу з якою укладався новий шлюб, тощо), суд відмовляє в позові й одночасно визнає, що шлюб є дійсним починаючи з дня, коли відпала така перешкода.

Аналогічні положення містяться в приписах ч. ч. 1, 5 ст. 39 СК України, відповідно до яких недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі. Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

Як роз`яснено в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» згідно з Сімейним кодексом шлюб може бути визнано недійсним за рішенням суду або за заявою заінтересованої особи до органу РАЦС; позасудовий порядок визнання шлюбу недійсним настає при вчиненні сторонами при укладенні шлюбу таких істотних порушень умов вступу в шлюб, в силу яких він вважається недійсним і без рішення суду (ст. 39 Сімейного кодексу України), зокрема у разі реєстрації шлюбу з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою, особою, яка до того була визнана недієздатною. У вказаних випадках за заявою заінтересованої сторони орган РАЦС анулює актовий запис про шлюб. При розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов`язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (ст. 40 Сімейного кодексу України).

Зі змісту шлюбно-сімейних правовідносин, поняття шлюбу, а також положень Сімейного кодексу України та зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання, його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім`ю чи про його відсутність.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач, на час реєстрації оспорюваного шлюбу вже перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , який було розірвано 28.03.2001 року.

Згідно із частиною п`ятою статті 39 СК України, якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до припинення (визнання недійсною) дії актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

Отже, з моменту припинення шлюбу, зареєстрованого 12.12.1987 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а саме – 28.03.2001, оспорюваний шлюб між сторонами став дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу, та діє до припинення (визнання недійсною) дії актового запису щодо повторного шлюбу.

Водночас, як зазначено в позовній заяві, ОСОБА_1 стверджує, що документів про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_2 не підписував, своєї згоди на укладення шлюбу не надавав, в будь-яких сімейних стосунках з останньою не перебував. До 2024 року позивачу не було відомо про оспорюваний шлюб. Жодних реальних дій для створення сім`ї, ні позивач, ні ОСОБА_2 не вчиняли.

Представники сторін подали спільне клопотання про визнання факту та звільнення від обов`язку доказування, в якому вказують, що позивач і відповідачка визнають той факт, що ОСОБА_1 не був присутнім при реєстрації шлюбу, зареєстрованого 03.07.1999 Дубовецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 06, а в графі 12 «Підписи осіб, які одружились», його підпис відсутній, а складання актового запису про одруження відбулося без присутності нареченого, тобто ОСОБА_1 . З цих підстав просять звільнити позивача від обов`язку доказування того факту, що актовий запис про шлюб між сторонами був складений без підпису нареченого, який мав би засвідчувати його згоду.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

В суду відсутні підстави для обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин, які визнаються сторонами, та добровільності їх визнання, тому доходить висновку про доведеність тієї обставини, що відповідач не був присутній при реєстрації шлюбу, який було зареєстровано 03.07.1999 Дубовецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 06, а вказаний актовий запис складений без підпису нареченого.

Згідно із статтею 44 СК України, у випадках, передбачених статтями 39-41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 45 СК України, недійсний шлюб (стаття 39 цього Кодексу), а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов`язків подружжя, а також прав та обов`язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

Враховуючи встановлену судом обставину того, що при укладенні шлюбу між сторонами, зареєстрованого 03.07.1999 Дубовецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 06, була відсутня вільна згода чоловіка, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, а укладений між сторонами шлюб – визнанню недійсним від дня його державної реєстрації.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 03.07.1999 року виконавчим комітетом Дубовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 06, визнати недійсним від дня його державної реєстрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя В. М. Позняк