Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №489/4101/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/4101/25

Провадження № 2/489/188/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Костюченка Г.С.,

із секретарем судових засідань – Савковою К.А.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Болюбаш І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгульського районного суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника – адвоката Ксенжик К.В. звернувся до суду з позовом, яким просить суд: визнати спільною сумісною власністю подружжя : однокімнатну квартиру загальною площею 28.8 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 , чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 77.4 кв.м., житловою площею 48.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 , 1/3 частину нежитлового приміщення (офісу), загальною площею 115,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 .

Здійснити поділ майна подружжя наступним чином: виділити ОСОБА_2 у приватну власність однокімнатну квартиру загальною площею 28.8 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру загальною площею 28.8 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . виділити ОСОБА_2 у приватну власність 1/3 частину нежитлового приміщення (офісу), загальною площею 115,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; виділити ОСОБА_1 у приватну власність чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 77.4 кв.м., житловою площею 48.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; припинити право власності ОСОБА_2 на чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 77.4 кв.м., житловою площею 48.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Мотивуючи вимоги тим, що 28 липня 2007 року сторони уклали між собою шлюб, який був зареєстрований у Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 766.

На час подачі позовної заяви позивачем подано до Центрального районного суду м. Миколаєва позовну заяву про розірвання шлюбу.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей : ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За час подружнього життя подружжям було придбано наступне майно: однокімнатну квартиру загальною площею 28.8 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 ; чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 77.40 кв.м., житловою площею 48.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 ; 1/3 частину нежитлового приміщення (офісу), загальною площею 115,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 . Частка ОСОБА_2 в даному нежитловому приміщені становить 38.63 кв.м.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 21.05.2025 року унікальний номер 201-20250521-0009742520 Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу III) вартість однокімнатної квартири загальною площею 28.8 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 становить 747278.43 грн.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 21.05.2025 року унікальний номер 201-20250521-0009742530 Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу III) вартість чотирьохкімнатної квартири загальною площею 77.40 кв.м., житловою площею 48.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 становить 2196236.20 грн. Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 21.05.2025 року унікальний номер 201-20250521-0009742543 Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу III) вартість нежитлового приміщення (офісу), загальною площею 115,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 становить 1297327.77 грн., при цьому 1/3 частка нежитлового приміщення в грошовому еквіваленті становить 432 442,59 грн. грн.

Вартість об`єктів спільного майна в грошовому еквіваленті становить :3 375957,22 грн.

Усі спроби позивача щодо поділу майна подружжя в позасудовому порядку були марними, відповідачка відмовилася в усній формі укладати нотаріальний договір про поділ майна подружжя.

Усі об`єкти нерухомості які набуті сторонами під час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя, згода про добровільний поділ майна між сторонами не досягнута.

Ухвалою суду від 27.05.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

13 жовтня 2025 на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача. Позовні вимоги не визнав, вважає, що нерухоме майно яке заявлене до поділу дійсно є спільною сумісною власністю сторін, але на думку відповідача повинно бути поділено між сторонами наступним чином: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , право особистої приватної власності на однокімнатну квартиру загальною площею 28.8 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 2162027748101.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 , на 1/2 частину однокімнатної квартири загальною площею 28.8 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 2162027748101.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 право особистої приватної власності на 1/3 частину нежитлового приміщення (офісу), загальною площею 115,9 кв.м. на першому поверсі в житловому будинку літ. А-3 за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна: 1410078148101.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на 1/6 частину нежитлового приміщення (офісу), загальною площею 115,9 кв.м. на першому поверсі в житловому будинку літ. А-3 за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна: 1410078148101.

В порядку поділу спільного сумісного майна визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину чотирикімнатної квартири загальною площею 77.40 кв.м., житловою площею 48.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 37864778.

В порядку поділу спільного сумісного майна визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 право власності на 1/2 частину чотирикімнатної квартири загальною площею 77.40 кв.м., житловою площею 48.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 37864778.

Стягнути з позивача судові витрати, понесені відповідачем.

15 жовтня 2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Представник позивача зазначав наступне.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Як поділ спільного сумісного майна в натурі, так і визначення розміру часток кожного з них, може здійснюватися на підставі: договору подружжя; рішення суду при наявності спору між подружжям. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України) (Постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року в справі № 648/3137/15-ц (провадження № 61-17560св21)).

Запропонований поділ майна подружжя виходить з презумпції рівності часток подружжя, оскільки при такому поділі частка відповідача по вартості буде більше.

Ухвалою суду від 20.04.2026, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, вважала за необхідне відмовити в задоволенні позову з визначеному у ньому варіантом поділу нерухомого майна.

Відповідач судове засідання не з`явилася по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. В позові просив розглянути справу за його відсутності, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Просив, відповідно до заяви розглянути справу за його відсутності та задовольнити позов у повному обсязі.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, вислухавши представника відповідача, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

28 липня 2007 року сторони уклали між собою шлюб, який був зареєстрований у Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 766.

На час подачі позовної заяви позивачем подано до Центрального районного суду м. Миколаєва позовну заяву про розірвання шлюбу.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей : ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За час подружнього життя подружжям було придбано наступне майно: однокімнатну квартиру загальною площею 28.8 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 ; чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 77.40 кв.м., житловою площею 48.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 ; 1/3 частину нежитлового приміщення (офісу), загальною площею 115,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 . Частка ОСОБА_2 в даному нежитловому приміщені становить 38.63 кв.м.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 21.05.2025 року унікальний номер 201-20250521-0009742520 Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу III) вартість однокімнатної квартири загальною площею 28.8 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 становить 747278.43 грн.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 21.05.2025 року унікальний номер 201-20250521-0009742530 Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу III) вартість чотирьохкімнатної квартири загальною площею 77.40 кв.м., житловою площею 48.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 становить 2196236.20 грн. Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 21.05.2025 року унікальний номер 201-20250521-0009742543 Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу III) вартість нежитлового приміщення (офісу), загальною площею 115,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 становить 1297327.77 грн., при цьому 1/3 частка нежитлового приміщення в грошовому еквіваленті становить 432 442,59 грн. грн.

Вартість об`єктів спільного майна в грошовому еквіваленті становить :3 375957,22 грн.

Усі спроби позивача щодо поділу майна подружжя в позасудовому порядку були марними, відповідачка відмовилася в усній формі укладати нотаріальний договір про поділ майна подружжя.

Усі об`єкти нерухомості які набуті сторонами під час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя, згода про добровільний поділ майна між сторонами не досягнута.

Оскільки майно набуто під час шлюбу є спільним майном подружжя, позивач вважає що воно підлягає розподілу між сторонами у справі саме таким чином як зазначено у позовній заяві.

Судом встановлено, що спору між сторонами у справі щодо належності спірного нерухомого майна не існує.

Засади шлюбу, а також правовідносини, які виникають із особистих немайнових та майнових прав та обов`язків подружжя, визначаються нормами СК України.

Відповідно до статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Стаття 63 СК України, передбачає, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Право подружжя на розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя передбачені статтею 65 СК України.

Відповідно до частини 2 статті 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, однак дружина або чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Частиною 4 статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У відповідності до частини 3 статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та використовуються подружжям спільно на підставі рівних прав на володіння, користування і розпоряджання відповідним майном.

Отже, один із подружжя може вимагати від іншого із подружжя половину вартості спільного майна, якщо один із них здійснив його відчуження проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби.

Частина 1 статті 369 ЦК України визначає, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно.

Частиною 1 ст. 61СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Зі змісту п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 Сімейного кодексу України, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з ч. ч. 2, 3ст. 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування).

Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1ст. 60 СК України).

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Сімейного Кодексу України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Отже, спільне майно подружжя можна поділити шляхом встановлення режиму спільної часткової власності або встановлення режиму приватної власності на конкретну річ для кожного з подружжя (поділити в натурі).

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України). У разі, якщо спірне майно учасниками справи набуто в період перебування в шлюбі, той факт, що воно зареєстровано на одного з подружжя, не позбавляє іншого права на частку в такому майні.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 330/1569/19.

При цьому, суд зауважує, що представником позивача не надано будь – яких доказів, що спірне нерухоме майно є неподільним, не може бути поділене в натурі.

Згідно ч.ч. 4-5 ст. 71 СК України, з урахуванням роз`яснень, наданих в п. 25 Постанови Пленуму, вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4,5 ст. 71 СК щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Згідно зі ст. ст.12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Вищевказане майно було придбано під час перебування сторонами в зареєстрованому шлюбі за спільні кошти.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку, що спірне нерухоме набуте під час шлюбу, а тому є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя і підлягають поділу в рівних частинах, а саме шляхом визнання права власності по частини за кожним.

Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, представником відповідача не заявлено зустрічного позову про поділ майна саме у спосіб запропонований ним.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4542 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити частково.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частини за кожним на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частини за кожним на квартируза адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/6 частини за кожним на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4542 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 09.06.2026.

Суддя Г.С.Костюченко