Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №497/1937/25 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.04.2026

Справа № 497/1937/25

Провадження № 2-о/497/16/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Георгієва А.В., розглянувши за відсутністю сторін в залі суду в м.Болград цивільну справу за заявою адвоката Цоєвої Вікторії Вікторівни - представника гр. ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи – ОСОБА_2 та Болградська міська рада Одеської області,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , яким просить визнати сина спадкодавця - ОСОБА_2 - особою, що не проживала разом зі спадкодавцем станом на момент її смерті – з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , – за однією з нею адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог представник заявника стверджує у заяві, що спадкодавець є дружиною заявника ОСОБА_1 , та станом на день її смерті за однією з нею адресою були зареєстровані: він, заявник - чоловік померлої, їх спільна дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син померлої від першого шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який давно проживає в США і не претендує а спадщину, але теж ще зареєстрований за цією ж адресою і тому в нього виникло право на спадщину, однак він протягом встановленого законом 6-тимісячного строку не заявив про відмову від неї, оскільки ще у лютому 2022 року виїхав за межі України, до Болградського району не приїжджає і не має наміру приїжджати з-за відстані, – тобто, не має наміру оформлювати спадщину і не цікавиться цим питанням, про що повідомив письмово. Тому заявник для захисту свого права на оформлення спадщини після смерті свої дружини змушений звернутися до суду для встановлення факту непроживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем станом на день відкриття спадщини, що для нотаріального оформлення спадщини буде визнанням його таким, що не прийняв спадщину.

Сторони у судове засідання не прибули, заявник надав суду заяву про розгляд позову за його відсутністю, просить задовольнити вимоги взаяви в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 також надіслав суду заяву, якою не заперечує проти вимог заяви, просить розглянути справу без його участі, представник другої зацікавелної особи - Болградської міської ради Одеської області до суду теж не прибув, письмової заяви суду не надав.

Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що звимоги аяви підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 померла гр. ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , видане 06.02.2024р. Болградським відділом державної РАЦС у Болградському районі Одеської області Південного МУ МЮ (м.Одеса), актовий запис №1-3), після її смерті відкрилася спадщина (а.с. 4);

- спадкодавець ОСОБА_3 є дружиною заявника ОСОБА_1 згідно свідоцтва про шлюб (серії НОМЕР_2 , вид.08.02.2006р. відділом РАЦС Болградського РУЮ Одеської області, а/з№9), яка змінила своє прізвище після реєстрації шлюбу з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 " (а.с.5);

- згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , що вид.17.04.2004р. відділом РАЦС Дністровська ПМР, а/з№22, а.с.7), - матір`ю заінтересованої особи ОСОБА_2 - є ОСОБА_3 - дружина заявника, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7);

- своєю письмовою заявою заінтересована особа - ОСОБА_2 вимоги заяви визнає в повному обсязі, підтверджує, що він не проживав станом на день смерті своєї матері - спадкодавиці ОСОБА_3 , від спадщини він відмовляється (а.с 16).

Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п.1 Постанови Пленуму ВС України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зі змінами та доповненнями від 25.05.1998р. – у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

П.23 Постанови Пленуму ВС України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини - спадкоємець має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання (непроживання) зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини, а, згідно п.3,23 цієї ж Постанови №7 - місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.ст.29,1221ч.2 ЦК України. Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування щодо спірних правовідносин положень ч.3ст.1268 ЦК України, - є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця. Державна реєстрація за певною поштовою адресою сама по собі не є беззаперечним доказом постійного проживання особи за цією адресою реєстрації. Ця ж норма Закону вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

До аналогічних висновків дійшов й Верховний Суд у своїх постановах від 21.10.2020р. (справа №569/15147/17, провадж.№61-39308св18), та від 28.04.2021р. (спр.№204/2707/19, пров.№61-15380св20) Сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності - підкреслив й Касаційний цивільний суд Верховного Суду у Постанові від 17.01.2024 (спр. №522/3999/23).

Положеннями ч.ч.1,6ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Згідно вимог ст.3 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" – місце проживання – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм права вбачається висновок про те, що реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем станом на час відкриття спадщини не може бути сама по собі підтвердженням, відповідно до ч.3ст.1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем - для цього окремо необхідне підтвердження й факту постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті спадкодавця в разі встановлення протилежнго факту. А, згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем вважається як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання зі спадкодавцем за однією адресою, але ч.3ст.1168 ЦК України чітко регламентовано, що враховується наявність саме факту проживання спадкоємця разом із спадкодавцем (фактично) на час відкриття спадщини, а не реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що цілком можуть бути відмінними один від одного.

Заінтересована особа – ОСОБА_2 , таким чином, не проживаючи разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, та протягом достатньо тривалого часу до дня ухвалення судом рішення не звернувшись з відповідною заявою до нотаріуса про прийняття спадщини протягом 6-тимісячного строку, встановленого ст.1270 ЦК України – не може вважатися таким, що прийняв спадщину після свої матері ОСОБА_3 , оскільки заявник стверджує, що ОСОБА_2 є старшим сином спадкодавиці від її пешого шлюбу, давно не проживає за адресою реєстрації - яка, по суті, є формальною, оскільки він не давно проживає потійно в іншій державі, тому й не зміг подати заяву наотаріусу про відмову від прийняття спадщини, та його це питання й не цікавиь, що підтверджує сам ОСОБА_2 своєю письмовою заявою, тому вимоги заявника ОСОБА_1 є обгрунтованими, підтверджені надежними і достатніми доказами та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.55,124 Конституції України, ст.ст.2-14,76-81,83,89,258-259,263-265, 268,273,293,315,352,354-356 ЦПК України, ст.ст.1,6,29,1168,1216-1218,1223,1261,1268-1270, 1296 ЦК України, суд

ухвалив:

Задовольнити вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи – ОСОБА_2 та Болградська міська рада Одеської області.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не проживав з 2021р. разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 – станом на день відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, після чого набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення виготовлено 17.04.2026 року.

Суддя А.В. Кравцова