Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №127/3669/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3669/26

Провадження 3/127/810/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

01.02.2026 поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Тарасюком Б.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580429. З даного протоколу вбачається, що «01.02.2026 о 01 год. 30 хв. у м. Вінниця по вулиці Київська, 175, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тойота Секвоя», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився», чим порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та/або його захисник в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомленими про дату, час і місце розгляду справи. Клопотання про відкладення судового засідання не надходило. Водночас, 05.06.2026 на адресу суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Івасюка І.Г. надійшло клопотання про розгляд поданого ним клопотання про закриття провадження у справі за його відсутності, у зв`язку із зайнятістю в іншому засіданні.

Судом враховано, що явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання є суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право – це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.

Водночас, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

Враховуючи вищевикладене, клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Івасюка І.Г. та положення ст. 268 КУпАП, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника.

Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та/або його захисника до суду не надходили.

Так, 05.06.2026 на адресу суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Івасюка І.Г. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Клопотання обґрунтоване тим, що під час збору матеріалів та складання протоколу поліцейськими було допущено грубі порушення чинного законодавства та встановленої процедури. Поліцейськими було порушено процедуру відеофіксації та не залучено свідків, відсутність яких за відсутності безперервного, цілісного відеозапису процедури пропозиції та відмови огляду, є безумовною підставою для визнання протоколу недопустимим доказом, оскільки процедура фіксації відмови є суворо регламентованою.Наявність кількох різних файлів або уривків свідчить про дискретність (переривчастість) запису, що не дозволяє суду встановити повну та об`єктивну картину подій, а також перевірити, чи дійсно ОСОБА_1 у встановленому законом порядку пропонували пройти огляд спочатку на місці (за наявності експрес-тестів) та в медичному закладі. Крім того, поліцейськими було порушено порядок направлення на огляд відповідно до закону, адже водієві спочатку має бути запропоновано пройти відповідний огляд на місці зупинки, і лише у разі незгоди, відмови або незгоди з результатами - у медичному закладі. Водночас поліцейські одразу склали направлення до КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка» без дотримання цієї послідовності.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає адміністративна відповідальність.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580429 від 01.02.2026 вбачається, що 01.02.202 о 01 год. 30 хв. у м. Вінниця по вулиці Київська біля будинку 175, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Sequoia», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

Підпункт «а» пункту 2.9 ПДР України прямо та категорично забороняє керувати транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, п. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (надалі – Інструкція), визначено ознаки наркотичного сп`яніння, якими є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських - ID реєстраторів 472967 та 472968, наявних в матеріалах справи і досліджених судом в ході розгляду справи (надалі – відеозаписи), вбачається, що протягом усього часу відеозаписів працівниками поліції проводився огляд автомобіля. Водночас, з відеозаписів не вбачається ні рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 ; ні зупинка співробітниками поліції зазначеного автомобіля під керуванням ОСОБА_1 ; ні встановлення особи водія - ОСОБА_1 , як те вказано у протоколі, оскільки вбачається присутність й інших осіб; ні виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння і їх озвучення; ні роз`яснення водію його прав; ні пропозиція проходження огляду на стан сп`яніння, а також відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду; ні пропозиція надати пояснення; ні складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно із п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже, саме встановлення визначених п. 4 розділу І Інструкції ознак сп`яніння є правовою підставою для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами) (надалі – Порядок), огляд проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

-лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У відповідності до п. 1 і п 6 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (п. 7 розділу І Інструкції).

Однак, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння (п. 6 і п. 7 розділу ІІI Інструкції).

У свою чергу, перевірка на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу.

У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видане у зв`язку із виявленням ознак визначеними в п. 4 розділу I Інструкції, тобто наркотичного сп`яніння.

Водночас, чи мали місце у водія ознаки сп`яніння, чи було працівником поліції запропоновано водієві пройти огляд з метою виявлення стану сп`яніння, в даному випадку в медичному закладі у лікаря-нарколога, зокрема правомірно й обґрунтовано, суд позбавлений можливості встановити, оскільки дані події не зафіксовано на відеозаписах, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Диспозиція ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема, за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння».

З відеозаписів, як вже зазначав суд, не вбачається, що ОСОБА_1 взагалі було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, а також не вбачається відмова від проходження такого огляду.

Протокол про адміністративне правопорушення – це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Складання протоколу - це процесуальна дія суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов`язків.

Відповідно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Крім того, обов`язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/3299. Відповідно до п. 5 розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580429 від 01.02.2026, до нього додаються матеріали відеозаписів з нагрудних камер поліцейських - ID реєстраторів 472967 та 472968. Разом з тим, з вказаних відеозаписів вбачається виключно огляд транспортного засобу.

Суд звертає увагу на те, що докази у справі оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом не встановлено вчинення ОСОБА_1 умисних та свідомих дій спрямованих на ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, враховуючи відсутність для цього, як встановлено судом, усіх необхідних умов.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України», де суд зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо - є неналежними доказами.

Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши відповідно до ст. 252 КУпАП докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, формулювання абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП).

Таким чином, враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 7, 9, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 245-249, 251-252, 2651, 268, 277, 279, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Івасюка Ігоря Георгійовича про закриття провадження у справі – задовольнити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя