Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №914/408/26 — Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 Справа № 914/408/26

За позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м.Львів,

до відповідача: Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго», м. Стрий,

про: стягнення 2 109 990,78 грн заборгованості

Суддя І. КОЗАК

При секретарі Р.Волошин

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» про стягнення 2 109 990,78 грн заборгованості.

Ухвалою суду від 16.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.03.2026.

Ухвалою суду від 14.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.05.2026.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 02.06.2026 представник позивача не з`явився, через систему Електронний суд 01.06.2026 подав заяву про розгляд справи без участі представника (вх.№15451/26). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором розподілу природного газу №094205С0J0FT016 від 01.01.2016, в частині оплати за послуги надані з розподілу природного газу за період з липня 2023 по серпень 2023 року в розмірі 2 109 990,78 грн.

Попередній розрахунок судових витрат позивача:

- 25 319,89 грн – сплачений судовий збір.

Правова позиція відповідача.

Відповідач у судове засідання 02.06.2026 не з`явився, проти задоволення позову заперечив у відзиві на позовну заяву (вх.№7451/26 від 16.03.2026). Відповідач стверджує, що КП «Стрийтеплоенерго» вживало всіх можливих заходів для виконання своїх фінансових зобов`язань перед Позивачем, однак прострочення оплат виникло через об`єктивні обставини, які не залежать від підприємства, а саме:

1. Значна дебіторська заборгованість населення: Згідно з довідкою №01/553 від 19.05.2025, дебіторська заборгованість перед КП «Стрийтеплоенерго» станом на 01.05.2025 становить 49 993,2 тис. грн, що суттєво обмежує фінансові ресурси підприємства для своєчасних розрахунків із постачальником газу.

2. Затримки з компенсацією різниці в тарифах: Довідка №01/552 від 19.05.2025 підтверджує, що заборгованість держави перед підприємством за компенсацію різниці в тарифах становить 63 950,1 тис. грн. Протоколи №16ТЕ/03 від 23.03.2023, №14ТЕ/08 від 11.08.2023, №13ТЕ/11 від 10.11.2023, №10ТЕ/08 від 22.08.2024 та №10ТЕ/11 від 21.11.2024 додатково підтверджують систематичну заборгованість держави за різницю в тарифах у розмірі від 6 021 730 грн до 29 654 426 грн за різні періоди.

3. Невчасне надання субвенцій: Затримки з надходженням субвенцій на пільги та житлові субсидії для населення змушують підприємство надавати послуги за власні кошти, що призводить до фінансових витрат і погіршення платоспроможності.

4. Державно регульовані тарифи: КП «Стрийтеплоенерго» не має можливості самостійно змінювати тарифи на теплопостачання, оскільки вони встановлюються НКРЕКП. Збитковість тарифів, як зазначено в листі №01/415 від 06.06.2022, додатково ускладнює фінансове становище підприємства.

5. Залежність від дофінансування: Рішення Стрийської міської ради №1363 від 10.11.2022 та №2161 від 30.11.2023, а також листи підприємства до міського голови (№01/865, №01/1950, №01/2034, №01/2157) підтверджують, що без фінансової підтримки з боку засновника (Стрийської міської ради) підприємство не може самостійно підтримувати свою діяльність, зокрема виконувати зобов`язання перед постачальниками.

6. Фінансові збитки підприємства: Звіти про фінансові результати за 2025 рік, а також баланс станом на 31.12.2025 року свідчать про хронічну збитковість підприємства, спричинену зовнішніми факторами.

Таким чином, порушення зобов`язань перед Позивачем у вигляді прострочення оплат сталося не через умисел чи необережність КП «Стрийтеплоенерго», а внаслідок об`єктивних зовнішніх обставин, таких як заборгованість населення, затримки з державними компенсаціями та субвенціями, а також обмеження, пов`язані з державним регулюванням тарифів. Підприємство вжило всіх залежних від нього заходів для виконання зобов`язань, що підтверджується регулярними платежами за газ та активною взаємодією з місцевою владою для отримання фінансової підтримки.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, ці обставини є підставою для звільнення КП «Стрийтеплоенерго» від відповідальності за порушення зобов`язань, оскільки вони мають характер випадку або непереборної сили, на які підприємство не могло вплинути.

На підставі наведеного, відповідач просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Позивач заперечив щодо застосування строків позовної давності у додаткових поясненнях (вх.№10416/26 від 14.04.2026).

Обставини справи.

01 січня 2016 року Комунальне підприємство «Стрийтеплоенерго» підписало заяву-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу №094205С0J0FT016. Як суб`єкту ринку природного газу відповідачу було присвоєно персональний ЕІС-код: 56XQ00005C0J000W.

Отже, відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015.

Відповідно до пункту 2.1. типового договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з пунктом 3.1. типового договору, споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з розподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.

Згідно пункту 12.1. договору цей договір укладається на невизначений строк.

Пунктом 12.2 договору передбачено, якщо в установленому порядку регулятором будуть внесені зміни до редакції типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків для яких цим договором встановлений інших термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Нерозірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживча з внесеними до цього договору змінами.

Відповідно до п. 6.6. договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно Актів наданих послуг №ЛВЯ83076042 від 31.07.2023 та №ЛВЯ83086535 від 30.08.2023 позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу в розмірі 2 109 990,78 грн.

31.08.2025 сторони уклали Акт звірки взаєморозрахунків №673 згідно якого заборгованість КП «Стрийтеплоенерго» перед АТ «ОГС «Львівгаз» станом на 31.08.2025 складає 2 109 990,78 грн.

Вказані Акти наданих послуг та Акт звірки взаєморозрахунків підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

18.09.2025 позивач направив на поштову адресу відповідача лист-претензію за №655/01-25 у якій вимагав протягом десяти днів оплатити заборгованість за договором у розмірі 2 109 990,78 грн. Однак відповіді на претензію позивач не отримав.

Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів оплати заборгованості.

Оцінка суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є типовий договір з розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094205С0J0FT016 від 01.01.2016.

Згідно вказаного договору позивач надає відповідачу (споживачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Крім загальних норм цивільного законодавства, правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній газовий рік.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (надалі по тексту - Кодексу ГРМ) договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи; доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Отже, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

У матеріалах справи відсутні звернення відповідача до позивача стосовно зміни потужності на 2023 рік. Тому позивач підставно нараховував плату за відповідну послугу у визначений ним період. Разом по актах за липень 2023-серпень 2023 року нараховано 2 109 990,78 грн.

Також Кодексом ГРМ передбачено «Порядок розрахунків за договором розподілу природного газу» (глава 6 розділу VI): надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Відповідно до п. 6.6 типового договору (надалі по тексту рішення - договір) оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно Актів наданих послуг №ЛВЯ83076042 від 31.07.2023 та №ЛВЯ83086535 від 30.08.2023 позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу в розмірі 2 109 990,78 грн.

31.08.2025 сторони уклали Акт звірки взаєморозрахунків №673 згідно якого заборгованість КП «Стрийтеплоенерго» перед АТ «ОГС «Львівгаз» станом на 31.08.2025 складає 2 109 990,78 грн.

Вказані Акти наданих послуг та Акт звірки взаєморозрахунків підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг за липень-серпень 2023 року у встановлений строк не виконав, заборгованість в розмірі 2 109 990,78 грн не сплатив, доказів протилежного суду не надав.

Щодо тверджень відповідача про настання обставин непереборної сили, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 року у справі № 904/3886/21 вказав, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, відсутність у боржника необхідних коштів та його залежність від зовнішнього фінансування не є обставинами непереборної сили в розумінні ст. 617 ЦК України та, відповідно, не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у цій справі.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В свою чергу статтею 258 Цивільного кодексу України, визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Із 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року перебіг строку позовної давності (загальний і спеціальний) був зупинений через дію карантинних обмежень (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ). Зупинка строків стосувалася відносин, визначених у ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК.

Згідно п.19. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. (Розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023)

Після 4 вересня 2025 почали діяти строки позовної давності на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності». Пункт 19 розділу виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025.

Таким чином, перебіг строку загальної позовної давності було зупинено з 2 квітня 2020 року по 4 вересня 2025 року через карантинні обмеження та воєнний стан.

З огляду на те, що позивач звернувся до суду із позовом 09.02.2026, враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину та воєнного стану, суд дійшов до висновку, що звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості відбулось в межах строку позовної давності та, відповідно, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати.

Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» (адреса: 82400, Львівська обл., місто Стрий, вулиця Новаківського, будинок 9; ідентифікаційний код: 05432684) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (адреса: 79039, Львівська обл., місто Львів, вулиця Золота, будинок 42; ідентифікаційний код: 03349039) 2 109 990,78 грн заборгованості та 25 319,89 грн судового збору.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повне рішення складено та підписано 08.06.2026.

Суддя Козак І.Б.