Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №910/3315/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2026Справа № 910/3315/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03150, м. Київ, пров. Берестейський, 65, ідентифікаційний код 30115243)

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, ідентифікаційний код 19350062)

про стягнення37 729, 65 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (далі - позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" (далі - відповідач) про стягнення 37 729, 65 грн., страхове відшкодування у розмірі 21 976, 11 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 941, 01 грн., 3% річних у розмірі 1 095, 61 грн. та пеню у розмірі 10 716, 91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" застраховано автомобіль "MITSUBISHI Lancer", державний номер НОМЕР_1 , номер договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № FA 275095 від 03.06.2023 року, який потрапив в дорожньо-транспортну пригоду з автомобілем "Honda", державний номер НОМЕР_2 (далі - ДТП). Позивачем, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування власнику автомобіля "MITSUBISHI Lancer", державний номер НОМЕР_1 , у розмірі 21 976,11 грн. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Honda", державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС», а тому позивач звернувся із претензією до відповідача, однак останній відповіді на вищезазначену претензію не надав. Таким чином, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду про стягнення з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку суброгації у межах ліміту полісу у розмірі 160 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, з тих підстав, що електронний європротокол від 29.03.2024, яким оформлена ДТП, в порушення вимог п. 34.4 ст. 34 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не містить у графі "Обставини ДТП" посилання, якою із сторін учасників ДТП визнано провину, а також, всупереч встановленого МТСБУ зразка, не містить позначень дорожніх знаків та розмітки, відомостей про місто та вулицю, де саме сталася ДТП; огляд пошкодженого транспортного засобу проведено без участі представника відповідача, що позбавило останнього можливості взяти участь у встановлені розміру завданої шкоди; матеріали справи не містять належних доказів направлення досудової вимоги, а отже відсутні підстави для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

16.04.2026 (зареєстровано 17.04.2026) Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано відповідь на відзив, згідно з якою позивач не погоджується із запереченнями відповідача, вкладеними у відзиві, оскільки водій т.з. "Honda", д.н.з. НОМЕР_2 визнав свою вину у настанні ДТП, оскільки вніс запис про зіткнення з задньою частиною іншого транспортного засобу під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі; повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 29.03.2024 відповідає вимогам п. 33.2 ст. 33 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"; відповідач був поінформований про настання страхового випадку і створення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду через систему "Електронний Європротокол", оскільки таке повідомлення направляється автоматично; вартість відновлювального ремонту автомобіля "MITSUBISHI Lancer" державний номер НОМЕР_1 визначена за допомогою розрахунку електронної системи AUDATEX та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Відповідач своїм правом на подання заперечень, передбаченим приписами статті 167 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Поряд з цим у зв`язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці підписання тексту рішення здійснено після виходу судді з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

03.06.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" як страховиком та ОСОБА_1 як страхувальником укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів №АТ/4024900, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем марки "MITSUBISHI Lancer", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; номер кузова НОМЕР_3 , 2007 року випуску.

29.03.2024 у м. Києві, по вул. Києві по вул. Степана Бандери сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Honda", д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "MITSUBISHI Lancer" д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Дана ДТП оформлена Електронним європротоколом №BFBC4DD633E8C від 29.03.2024.

04.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" із заявою на виплату страхового відшкодування №07231, а 29.03.2024 із заявою про доплату.

Позивачем складений та підписаний страховий акт №08120/02/924 від 02.04.2024, яким пошкодження транспортного засобу "MITSUBISHI Lancer" д.р.н., внаслідок ДТП визнано страховою подією та призначено до виплати страхове відшкодування в загальному розмірі 15 420,32 грн.

03.04.2024 ОСОБА_1 направила Приватному акціонерному товариству "Страхова група "ТАС" заяву №01-24/1091 0304.2024, в якій просила переглянути суму страхового відшкодування.

10.04.2024 позивачем складений страховий акт №08808/02/924 від 10.04.2024, яким погоджено додаткову виплату суми страхового відшкодування у розмірі 6 555,80 грн.

На підставі складених страхових актів, виконуючи свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів №АТ/4024900 від 03.06.2023, Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" перерахувало на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в загальному розмірі 21 976, 11 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №403749 від 04.04.2024 на суму 15 420, 32 грн та №405469 від 11.04.2024 на суму 6 555, 80 грн.

При цьому, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Honda", д.р.н. НОМЕР_2 станом на 29.03.2024 була застрахована у відповідача згідно з полісом №ЕР218699224.

Позивач звертався до відповідача з заявою вих. № 01961/9224 від 17.04.2024, в якій просив здійснити страхове відшкодування в сумі 21 976, 12 грн.

Вказана заява отримана відповідачем 26.04.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення, однак залишена без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення 21 976, 11 грн страхового відшкодування, а також 3 941, 01 грн інфляційних втрат, 1 095, 61 грн 3% річних та 10 716, 91 грн пені.

Статтею 108 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України "Про страхування".

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Отже, з огляду на положення ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України "Про страхування" підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов`язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

З набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин дозволено спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Отже, з 18 вересня 2011 року в Україні в силу Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011 №3045-VI запроваджено механізм спрощеного оформлення ДТП.

Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).

Відповідно до зазначеної Інструкції у європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Отже, сам факт складання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

При цьому, інформаційна система "Електронний Європротокол" впроваджена в МТСБУ з 01.10.2017. У відповідності до рішення Президії МТСБУ від 13.07.17 №403/2017 європротокол, оформлений з використанням зазначеної системи, є повним аналогом європротоколів, надісланих або пред`явлених страховику у паперовій формі.

Система "Електронний Європротокол" є доступною за посиланням https://dtp.mtsbu.ua. За допомогою інформаційної системи "Електронний Європротокол" водії можуть оформити зазначене повідомлення в електронній формі за допомогою власних технічних засобів, безпосередньо на місті ДТП.

При цьому, в разі використання системи "Електронний Європротокол" повідомлення страховикам учасників ДТП відправляються автоматично.

Як встановлено судом, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Електронний Європротокол) №BFBC4DD633E8C від 29.03.2024 є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Дослідивши схему та обставини ДТП, які вказані водіями у повідомленні (Електронному Європротоколі) №BFBC4DD633E8C від 29.03.2024, суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу "Honda", д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Будь-яких зауважень або заперечень ОСОБА_2 . Електронний європротокол не містить, а відтак вина останнього є встановленою.

При цьому, суд при розгляді справи, не позбавлений та не обмежений у праві самостійно, в рамках розгляду даного виду спору та при наявності відповідних документальних доказів, встановити наявність/відсутність вини в діях, в даному випадку водія.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2018 у справі №910/20412/16.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Електронний європротокол №BFBC4DD633E8C від 29.03.2024 підтверджує настання дорожньо-транспортної пригоди за участю вказаних автомобілів, а також те, що винною особою у дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля марки "Honda", д.р.н. НОМЕР_2 .

Постановою правління Національного банку України "Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №108 від 30.05.2022 затверджено за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80 000,00 грн на потерпілого.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Отже, оскільки вина ОСОБА_2 встановлена вище, то шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки "Honda", д.р.н. НОМЕР_2 , відшкодовується ОСОБА_2 , як особою, яка на законних підставах керувала транспортним засобом марки "Honda", д.р.н. НОМЕР_2 .

Доказів наявності вини інших осіб в ДТП, що відбулася 29.03.2024, суду не надано.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформлений полісом №ЕР218699224, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Honda", д.р.н. НОМЕР_2 , який був діючим на момент ДТП -29.03.2024.

При цьому, згідно п.п. 1.1, 1.4 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Отже, оскільки ОСОБА_2 , експлуатував автомобіль марки "Honda", д.р.н. НОМЕР_2 на законних підставах, зворотного суду не доведено, суд дійшов висновку, що відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС".

Згідно з ч. 2 ст. 999 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас, як передбачено у статті 985 Цивільного кодексу України, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законами України "Про страхування" ;Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

При цьому, за приписами п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

За загальним правилом згідно з ст. 1192 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Однак, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (поліс №ЕР218699224) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Разом із цим, відповідач, як страховик відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача, у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП), виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (160 000,00 грн) і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, за мінусом франшизи та ПДВ.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 у справі №910/6094/17, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, від 14.05.2018 у справі №910/5092/17, від 01.06.2018 у справі №910/20199/17, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16 та від 02.10.2018 у справі №910/171/17.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави дійти висновку, що, в даному випадку, страховик виплачує страхове відшкодування в розмірі оціненої шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, а в іншій частині відшкодування покладається на винну особу, так як між відповідачем та його страхувальником укладено договір обов`язкового страхування.

Розрахунок оціненої шкоди здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 якої відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу (КТЗ) чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом має сплатити страховик як страхове відшкодування.

У розділі IV Методики наведено вимоги до оцінки КТЗ і викладення її результатів та зазначено, що така оцінка передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об`єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень. За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, який повинен містити, зокрема, висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження).

Водночас, позивачем надано ремонтну калькуляцію №07231_02 від 09.04.2024, складену з використанням комп`ютерної програми "Audatex", в якій визначено, що вартість ремонту КТЗ "MITSUBISHI Lancer" д.р.н. НОМЕР_1 урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,7) складає 21 976, 11 грн з ПДВ.

При цьому, слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп`ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відповідно до ст.ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, вартість матеріального збитку складає 21 976, 11 грн.

Суд також зазначає, що посилання відповідача на ту обставину, що його не повідомили про огляд пошкодженого транспортного засобу, не може бути підставою для відмови у виплаті суми страхового відшкодування, оскільки Методикою не передбачено обов`язковість виклику страховика за договором обов`язкового страхування для огляду КТЗ.

При цьому, як вже зазначено судом, в разі використання системи "Електронний Європротокол" повідомлення страховикам учасників ДТП відправляються автоматично.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 21 976, 11 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

При цьому, пунктом 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019).

Таким чином, оскільки відповідачем протягом 90 днів з дня отримання заяви вих. №01961/9224 від 17.04.2024 не виплачено суму страхового відшкодування, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 941, 01 грн інфляційних втрат, 1 095, 61 грн 3% річних та 10 716, 91 грн пені.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого періоду, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, ідентифікаційний код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03150, м. Київ, пров. Берестейський, 65, ідентифікаційний код 30115243) суму страхового відшкодування в розмірі 21 976 грн 11 коп., пеню у розмірі 10 716 грн 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 941 грн 01 коп., 3% річних у розмірі 1 095 грн 61 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.06.2026

Суддя Л.Г. Пукшин