Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №909/154/26 — Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/154/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул.Шота Руставелі, 9 А, м. Київ, 01601 в особі філії "Карпатський лісовий офіс", вул.Собранецька, буд. 156, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000

до відповідача: Приватного малого підприємства "Оріон", с. Пробійнівка, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78736

про стягнення заборгованості в сумі 15204,88 грн, з яких: 10000,00 грн - основна сума боргу, 1081,64 грн - 3% річних та 4123,24 грн - інфляційні нарахування.

встановив: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного малого підприємства "Оріон" про стягнення 15204,88 грн, з яких: 10000,00 грн - основна сума боргу, 1081,64 грн - 3% річних та 4123,24 грн - інфляційні нарахування.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу пиляної продукції №35 від 15.04.2022 в частині оплати відповідачем за отриманий товар, внаслідок чого утворився борг в сумі 10000,00 грн. За порушення відповідачем строків оплати позивачем нараховано відповідачу 1081,64 грн 3% річних та 4123,24 грн інфляційних нарахувань.

Позиція відповідача.

У відзиві на позов позовні вимоги заперечує. Зазначає про те, що в наданій позивачем товарно-транспортній накладній №24 від 24.05.2022 року в графі "отримав водій/експедитор" зазначено Рибенчук Т.М., однак довіреності на таку особу відповідач не надавав і в матеріалах справи такі докази відсутні.

В графі "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" міститься підпис невідомої особи, який скріплений печаткою ДП "Кутське лісове господарство". Натомість докази передання товару Відповідачу - Приватному малому підприємству "Оріон" відсутні.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження відображення вказаних позивачем господарських операцій у своїй податковій звітності, зокрема, реєстрації податкової накладної та вчинення юридично значимих дій по оформленню податкового кредиту за ним.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

15.04.2022 між Державним підприємством “Кутське лісове господарство” (як продавцем) та Приватним малим підприємством “Оріон” (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу пиляної продукції №35.

За умовами договору, продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця пиломатеріали обрізні (надалі іменується “товар”), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість в порядку і на умовах, які передбачені цим договором (п. 1.1. договору).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю товару та підписання товарно-транспортної накладної (п. 1.2. договору).

Асортимент: пиломатеріали необрізні хвойної породи - 13 куб. м. (п. 3.1. договору).

Загальна сума цього договору складає 49440,00 грн. (сорок дев`ять тисяч чотириста сорок гри. 00 коп.) з ПДВ (п. 2.2. договору).

Поставка товару по цьому договору здійснюється згідно подекадного графіку поставок, який є невід`ємною частиною цьому договору, на умовах франко-склад продавця (додаток №1) (3.1. договору).

Приймання-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами франко-склад продавця:

- за якістю - відповідно до норм відповідних ГОСТ, ТУ, інших умов згідно чинного законодавства України;

- за кількістю - відповідно до товарно-транспортними (залізничними) накладними та специфікаціями до них з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця (п. 6.1. договору).

Не пізніше ніж за три доби до передачі товару продавець повідомляє покупця про дату та місце поставки (п. 6.2. договору).

Платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури протягом 5-ти календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати (п. 7.1.договору).

Як вказує позивач, на виконання умов договору, ДП “Кутський лісгосп” передало ПМП “Оріон” товар – пиломатеріали обрізні хвойних порід об`ємом 13,00 м3 на загальну суму 49440,00 грн з ПДВ, що підтверджується копією ТТН №24 від 24.05.2022. Однак, МПМ “Оріон” вартість переданого товару оплатило частково у розмірі 39440,00 грн, внаслідок чого у відповідача виник борг у розмірі 10000,00 грн.

Судом встановлено, що у товарно-транспортній накладній №24 від 24.05.2022, зазначено: вантажовідправник — ДП “Кутський ЛГ Центральний проміжний склад Цех переробки; вантажоодержувач — ПМП “Оріон; пункт навантаження — смт. Яблунів; пункт розвантаження — с. Пістинь.

В графі “отримав водій/експедитор” зазначено Рибенчук Т.М.

В графі “Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)” міститься підпис невідомої особи та печатка ДП “Кутське лісове господарство”.

За порушення відповідачем строків оплати позивачем нараховано відповідачу 1081,64 грн - 3% річних та 4123,24 грн - інфляційні нарахування.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 №959 визначено припинити Державне підприємство “Кутське лісове господарство” шляхом реорганізації, а саме – приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”.

26.12.2022 наказом Генерального директора ДП “Ліси України” №117 створено філію “Кутське лісове господарство” ДП “Ліси України”.

Філія “Кутське лісове господарство” ДП “Ліси України” припинена відповідно до наказу Генерального директора ДП “Ліси України” від 18.10.2024 №1813 з передачею активів та пасивів до філії “Карпатський лісовий офіс”.

Наказом від 31.12.2024 №2340 “Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Карпатським лісовим офісом” затверджено передавальний акт активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше від філії “Кутське лісове господарство” до філії “Карпатський лісовий офіс” ДП “Ліси України”.

Наказом державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” від 20.10.2025 №1692 затверджено положення про філію “Карпатський лісовий офіс” ДП “Ліси України” (далі – Положення).

Філія “Карпатський лісовий офіс” державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” (далі – Філія) є відокремленим підрозділом державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”.

З наведеного вбачається, що всі права та обов`язки Державного підприємства “Кутське лісове господарство” перейшли до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс”.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу пиляної продукції №35 від 15.04.2022 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

На підтвердження передачі позивачем товару відповідачу на загальну суму 49440,00 грн з ПДВ, надано ТТН №24 від 24.05.2022.

Однак, зі змісту наданої товарно-транспортної накладної неможливо встановити отримання товару відповідачем, оскільки в графі “Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)” міститься підпис невідомої особи, який скріплений печаткою ДП “Кутське лісове господарство”.

Також, позивач посилається на здійснену відповідачем часткову оплату за отримані пиломатеріали у розмірі 39440,00 грн, однак, доказів на підтвердження вказаної оплати відповідачем до матеріали справи не надано.

Жодних інших доказів, які підтверджували б передачу товару позивачем відповідачу позивачем суду не надано.

Відповідно до приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинні документи це документи, які містять відомості про господарські операції та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій підприємств юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності (ст.ст. 1, 2, 9 Закону). Первинні облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції у розумінні статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, тому судам у розгляді справи належить дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Такий факт повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає приписам процесуального законодавства (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, у справі № 916/3027/21 від 21.06.2023).

Однак, позивачем не надано будь-яких інших доказів, крім товарно-транспортної накладної, на підтвердження факту передачі товару відповідачу.

Враховуючи обсяг наданих позивачем доказів, останнім не доведено факт здійснення господарської операції та наявності боргу відповідача перед позивачем.

Обов`язок із доказування варто розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи (п.8.2 постанови Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №908/1879/17).

Суд також звертає увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

Підсумовуючи викладене, суд прийшов до висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" до Приватного малого підприємства "Оріон" про стягнення 15204,88 грн.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судовий збір слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні позову Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" до Приватного малого підприємства "Оріон" про стягнення 15204,88 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 08.06.2026.

Суддя Неверовська Л.М.