Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №286/1049/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №286/1049/26

Суддя: Скітневська О. М.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 286/1049/26Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.

Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з секретарем судового засідання Кашенко Л.М., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Ющенка Віктора Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 08 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 08 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 665, 60 грн. судового збору в дохід держави.

Згідно з постановою судді місцевого суду 25.03.2026 року о 07 год. 38 хв. на а/д Корчівка-Мочульня поблизу с. Мочульня водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер №480, результат 0,25 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апелянт посилається, зокрема, на те, що порушена процедура проведення огляду, оскільки мундштук перед ним не відкривали, а одразу дали продути. Він спиртного не вживав, тому продув, надув 0,25 проміле. В лікарню йому їхати не пропонували. Не віддавали йому документи, поки він не підписав протокол. Зазначає, що результат алкотестеру Драгер знаходиться в межах технічної похибки 0,20-0,24‰. Окрім цього, працівниками поліції не було надано йому сертифікат відповідності та свідоцтво про перевірку Драгера, не був зроблений контрольний тест.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Ющенка В.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не в повному обсязі і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується достатніми доказами.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення від 25.03.2026 серії ЕПР1 №623519 (а.с.3); роздруківку Alkotest-6820 з результатом 0,25 ‰ (проміле) (а.с.2); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підстава: виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Результати огляду 0,25 ‰ (а.с.6); копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6900833 від 25.03.2026 року, відповідно до якої на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн (а.с.11); відеозапис обставин події (а.с.13).

Оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції зробив висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно, як керування транспортним засобом в стані сп`яніння.

Вказані докази апеляційний суд не може визнати достатніми та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 25.03.2026 року о 07 год. 38 хв. на а/д Корчівка Мочульня поблизу с. Мочульня керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер №480, результат 0,25 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Аналогічні вимоги закріплено у п.3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 № 1103 (далі – Порядок № 1103).

Згідно з п.7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

У пункті 10 Розділу ІІ зазначено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Аналогічні вимоги закріплено у п.5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 № 1103 (далі – Порядок № 1103).

Згідно п.6 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Такі ж етапи порядку проходження огляду на стан сп`яніння закріплено у ст.266 КУпАП.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, кваліфікація дій водія за п.2.9 а ПДР України (керування ТЗ в стані алкогольного сп`яніння) можлива при наявності таких обставин: виявлено стан сп`яніння на місці зупинки і водій погодився із таким результатом або якщо водій не погодився із результатом огляду на місці і пройшов огляд в закладі охорони здоров`я за пропозицією поліцейського, який також підтвердив стан сп`яніння.

Відповідальність за п.2.5 ПДР України (відмова від проходження огляду) настає у випадках коли водій відмовився пройти такий огляд на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я (в установленому порядку) або коли водій не погодився із результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, йому було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я, від якого він відмовився (незалежно від того, де – чи на місці зупинки, чи в закладі охорони здоров`я).

З відеозапису нагрудної камери поліцейського убачається, що ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «DRAGER», на що останній погодився та пройшов, результат огляду 0,25% проміле. Поліцейський після отримання результатів за допомогою спеціального технічного засобу повідомляє ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та роз`яснює ОСОБА_1 його права та складає відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Проте ОСОБА_1 з результатами огляду не погодився і заявив працівникам поліції: «я не пив». У акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «з результатами огляду згоден» міститься відмітка «відмовився».

В той же час, ні відеозапис, який є безперервним, ні інші матеріали справи не містять доказів того, що працівниками поліції пропонувалося ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я у випадку не згоди з результатами огляду на місці зупинки, проведеного поліцейськими.

Отже, не була повністю дотримана процедура проведення огляду відповідно до вимог статті 266 КУпАП.

Відповідно до положень зазначеної статті, у разі незгоди водія з результатами огляду з використанням спеціальних технічних засобів, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Матеріали справи не містять доказів проходження огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я. За таких обставин, огляд ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів є недійсним в силу закону (ч.5 ст.266 КУпАП).

Відповідно до ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В п.39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.

Рішення суду має бути не тільки законним, але й справедливим.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд доходить висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 08 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua