Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №161/4326/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/4326/26 Провадження №33/802/370/26 Головуючий у 1 інстанції:Шестернін В. Д.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, та на підставі ч.2 ст.36 цього Кодексу до ОСОБА_2 застосовано остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 20 лютого 2026 року о 11:09 год. в м.Луцьк на вул.Конякіна, керував автомобілем марки «Опель Астра», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук) та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Такі дії кваліфіковані як порушення п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, він же 20 лютого 2026 року о 11:09 год. в м.Луцьк на вул.Конякіна, повторно протягом року, керував автомобілем марки «Опель Астра», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами. Такі дії кваліфіковані як порушення п.2.1 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.

Не погоджуючись з такою постановою судді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її необґрунтованою та незаконною через невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає про те, що він про існування постанови судді дізнався лише 08.04.2026 від свого захисника, після чого без будь-якого зволікання прийняв рішення про подання апеляційної скарги та реалізував своє право на судовий захист. До цього, він не мав можливості реалізувати своє право на апеляційне оскарження, оскільки являється військовослужбовцем та виконує службові обов`язки в умовах воєнного стану. Такий статус передбачає перебування у зоні виконання бойових (службових) завдань, обмежений доступ до засобів зв`язку, а також відсутність можливості своєчасного отримання інформації про судові рішення. Ці обставини мають характер об`єктивних та непереборних перешкод, які не залежали від його волі та унеможливлювали подання апеляційної скарги у визначений законом строк. З огляду на це, він вважає, що строк на апеляційне оскарження судового рішення пропущений з поважних на те причин та підлягає поновленню судом.

Окрім того, апелянт вказує і про те, що постанова судді є незаконною, оскільки місцевий суд при розгляді справи не звернув належної уваги на те, що матеріали справи не містять доказів про керування ним транспортним засобом, про належну фіксацію відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а суд фактично прийшов до висновку про доведеність таких фактів на підставі припущень. Також не звернуто увагу на те, що працівниками поліції була порушена процедура проведення огляду на стан сп`яніння.

Окрім того, зупинка транспортного засобу була незаконною, що відповідно на думку апелянта, тягне незаконність отримання усіх матеріалів, які здобуті після такої зупинки, тобто недопустимість доказів у справі.

Апелянт вважає, що наведені порушення тягнуть за собою закриття провадження у справі. Тому він просить скасувати оскаржувану постанову судді та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Халупко В.М., будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду до суду не з`явились.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Апеляційний вважає, що слід врахувати доводи апелянта та поновити йому строк на апеляційного оскарження судового рішення, оскільки він фактично пропущений з поважних на та причин.

За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Апеляційний суд вважає, що судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання і, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а тому вищевказаний висновок суду в цій частині є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона яких відповідно до диспозицій цих норм закону характеризується:

- ст.126 КУпАП – окрім іншого, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. При цьому, ч.5 цієї норми передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушень, передбачених ч.1-4;

- ст.130 КУпАП, - серед іншого, полягає у діях особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння.

З апеляційної скарги сторони захисту вбачається, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вищезазначених адміністративних правопорушень не визнає вважаючи, що в його діях склад інкримінованих йому адміністративних правопорушень не доводиться належними і допустимими доказами.

Проте, такі твердження до уваги судом не приймається з огляду на таке.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 згаданих адміністративних правопорушень, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596507 від 20.02.2026, за змістом якого ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.130 КУпАП, тобто керував автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук) та відмовився у встановленому законом порядку від проходження огляду на виявлення такого стану, зі змістом якого він ознайомлений та отримав його копію, про що свідчать його підписи у ньому;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596518 від 20.02.2026, за змістом якого ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами, зі змістом якого він ознайомлений та отримав його копію, про що свідчать його підписи у ньому;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.02.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 направлялася на проходження медичного огляду в медичний заклад для визначення стану наркотичного сп`яніння у зв`язку з виявленими у нього як водія транспортного засобу ознаками наркотичного сп`яніння, проте, як встановлено з відеозапису, він відмовилася від огляду в медичному закладі;

- довідкою Луцького РУП ГУНП у Волинській області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6691304 від 19.02.2026, притягувався до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення у виді штрафу за порушення, що передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами;

- рапортом працівника поліції від 20.02.2026, в якому фактично викладено ті обставини, що у протоколах, які складені щодо ОСОБА_1 .

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень доводиться відеозаписом з боді-камери працівника поліції, на яких зафіксовано події, що викладені у протоколах. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинка працівниками поліції, які повідомили йому причину зупинки, - згідно бази автомобілем може керувати особа, яка немає права керування транспортним засобом. При перевірці було встановлено, що ОСОБА_1 дійсно немає права керування транспортними засобами, а тому йому було повідомлено про складення щодо нього і протоколу за ч.5 ст.126 КУпАП. Надалі, під час спілкування у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння у зв`язку з чим йому пропонувалось пройти огляд на встановлення такого стану медичному закладі, однак він відмовився і, при цьому, повідомляв, що пару днів раніше (може тиждень) «курив траву». Також було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду. Після цього, йому повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Окрім того, на відеозаписі є те, що працівник поліції роз`яснював ОСОБА_1 його права та обов`язки, які з його слів, йому зрозумілі.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП за обставин викладених у складених щодо нього протоколах про адміністративне правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи та узгоджуються між собою, оскільки повно відтворюють картину подій, яка мала місце 20.02.2026 за участі ОСОБА_1 .

При цьому, апеляційні доводи про те, що місцевий суд під час розгляду справи не дотримався вимог щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, а також не проаналізував наявні у справі докази, а рішення мотивував на припущеннях, є цілком безпідставними, оскільки як вбачається з оскаржуваного судового рішення, суддя місцевого суду у повній мірі з`ясував обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, як це передбачено у ст.280 КУпАП.

Безпідставними є також апеляційні доводи про незаконність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що на думку останнього тягне недопустимість усіх зібраних матеріалів, оскільки, як встановлено з відеозапису, після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 працівником поліції було повідомлено причину зупинки, - згідно бази автомобілем може керувати особа, яка немає права керування транспортним засобом, що фактично підтвердилось при перевірці.

Цілком законною була процедура проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка водночас зафіксована на боді-камеру працівника поліції. Тому в цій частині апеляційні доводи свого підтвердження не знайшли.

Таким чином, усі інші доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції, а зводяться до суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене шляхом закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Таким чином, суддя місцевого суду повно, всебічно та об`єктивно розглянув справу щодо ОСОБА_1 та прийняв цілком законне і обґрунтоване судове рішення, яке не викликає жодних сумнівів в апеляційного суду.

Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді, - без змін.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2026 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк