Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №759/6325/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6325/26

пр. № 2/759/7977/26

09 червня 2026 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Бабич Н.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 р. до суду надійшов вказаний позов.

Згідно протоколу про автоматизований розподіл судової справи від 17.03.2026 визначено головуючого суддю Бабич Н.Д.

В зазначеному позові позивач просить суд: - виключити з оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 вартість витрат на виконання робіт/послуг: 1) з прибирання прибудинкової території (п.1_9 Кошторису до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 579 від 17 лютого 2025р.), 2) поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) та іншого спільного майна багатоквартирного будинку (п.1_6 Кошторису до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 579 від 17 лютого 2025р.) 3) з прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами (п.1_11 Кошторису до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 579 від 17 лютого 2025р.);- за період з 01 березня 2025 року здійснити перерахунок розміру оплати за послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , виключивши з розміру оплати вартість витрат на виконання робіт/послуг з прибирання прибудинкової території (п.1_9 Кошторису до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 579 від 17 лютого 2025р.), 2) поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) та іншого спільного майна багатоквартирного будинку (п.1_6 Кошторису до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 579 від 17 лютого 2025р.) 3) з прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами (п.1.11 Кошторису до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 579 від 17 лютого 2025р.) та врахувати перераховану суму як переплату за послугу з управління багатоквартирним будинком.

Позовні вимоги мотивовано тим, що він є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та є співвласником багатоквартирного будинку за цією ж адресою. Починаючи з 01.03.2025 року послуга з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , надається на підставі Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 579 від 17 лютого 2025р. Як вбачається з кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (додаток 5 до вищевказаного Договору) до послуг з управління будинком включено послугу з прибирання прибудинкової території (п.1_9 Кошторису ). Оскільки будь-яка прибудинкова територія будинку АДРЕСА_2 не оформлена у власність або користування співвласників будинку, споживачі (тобто співвласники цього будинку) не давали згоду на включення до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території послуги з прибирання прибудинкової території (п.1_9 Кошторису ) та інших послуг, пов`язаних з обслуговування території навколо будинку (зокрема, поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) та іншого спільного майна багатоквартирного будинку (п.1_6 Кошторису ), а також прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами (п.1_11 Кошторису ), включення цих послуг до кошторису з управління будинком АДРЕСА_2 -є незаконним. На підставі наведено просив позов задовольнити. Ухвалою суду від 27.03.2026 р. відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін (а.с. 37). Позивачу та відповідачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження. 10.04.2026 р. до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов не визнав, зазначивши, що Розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 11.02.2025 № 102 «Про введення в дію рішення конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків, у яких не створено об`єднань співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, у Святошинському районі міста Києва», переможцем конкурсу визначено комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва». Між підприємством та Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 від 17.02.2025 № 579. Вказаний договір набрав чинності 01 березня 2025 року. Як зазначив відповідач одностороння відмова від виконання умов Договору співвласником чинним законодавством не передбачена. Також чинним законодавством не передбачено внесення змін до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком на вимогу окремого співвласника такого багатоквартирного будинку. Також представник відповідача вказав, що відповідно до статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору. Крім цього, на сьогодні, Кабінетом Міністрів України не визначено окремого порядку земельної ділянки у користування співвласникам багатоквартирного будинку та відсутня єдина законодавчо встановлена процедура щодо порядку передачі земельних ділянок співвласникам багатоквартирних будинків та державної реєстрації за співвласниками багатоквартирного будинку прав на земельні ділянки, порядку визначення меж прибудинкової території. У разі якщо прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі при визначенні управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою споживачів із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площу території, яку співвласники згодні утримувати. Проте, чинним законодавством у сфері житлово-комунального господарства не врегульовано питання порядку отримання згоди співвласників на утримання прибудинкової території. Зазначив, що за період з 01.01.2025 по дату написання даного відзиву, акти-претензії за адресою: АДРЕСА_2 Підприємству не надходило. Прибирання прибудинкової території включено до Обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.07.2018 № 190. На сьогодні обслуговування прибудинкової території здійснюється відповідно до затвердженої схеми прибирання прибудинкової території житлового будинку АДРЕСА_2 . На підставі наведеного представник відповідача просив в позові відмовити. 13.04.2026 р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач на вимогах позову наполягав з підстав викладених в позові.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив, заперечень закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі рішення у відповідності до вимог п. 5 ст. 279 ЦПК України, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, та не оспорюється учасниками процесу, що Розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 11.02.2025 № 102 «Про введення в дію рішення конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків, у яких не створено об`єднань співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, у Святошинському районі міста Києва», переможцем конкурсу визначено Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва».

Між підприємством та Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 від 17.02.2025 № 579. Вказаний договір набрав чинності 01 березня 2025 року.

Тобто, починаючи з 01.03.2025 року послуга з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , надається на підставі Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 579 від 17 лютого 2025р.

Позивач по справі є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні) несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи зі змісту статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

При вирішенні позову про визнання недійсним договору враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 910/8072/20).

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 зазначено, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

09 листопада 2017 року було прийнято Закон України № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності 10 грудня 2017 року. Згідно з пунктом 1 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 10 червня 2018 року), крім пункту 7 частини першої, пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7, частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18, частини першої статті 26, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII ) вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Якщо управитель визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором.

Крім того, Порядком проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 13 червня 2016 року № 150, визначено процедуру підготовки та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники якого не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком. Згідно з пунктом 6 розділу V вказаного Порядку інформація про управителя, з яким укладено договір про надання послуги, доводиться до відома співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під`їздах будинків та біля них, відповідного оголошення. Оголошення має містити інформацію про повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) управителя, його контактні телефони, номер та дату укладання договору, ціну послуги.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону № 2189-VIII ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території.

У разі якщо прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі при визначенні управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою споживачів із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати.

Згідно з частинами першою - третьою статті 11 Закону України «Про особливості здійсненням права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У частині четвертій статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» викладено істотні умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а саме:1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін а порушення договору; 5) ціна послуг; 6) порядок оплати послуг; 7) порядок і умови внесення змін до договору; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження дії та розірвання договору.

Відповідно до частини другої статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин співвласники (власники квартир) будинку АДРЕСА_2 не створили об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, тобто співвласники цього будинку не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

17.02.2025 року між Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 в особі заступника голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації укладено договір №579 у про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до положень договору, ціна послуги з управління складає 13,11851 грн./1 кв.м. та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку у розмірі 12.61396 грн. на місяць відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що міститься у додатку 5 до цього договору; винагороду управителю у розмірі 0,5043 грн. на місяць (пункт 10 оспорюваного договору). Невід`ємною частиною вказаного договору є кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Надавач послуг довів до відома співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 шляхом розміщення на інформаційних стендах будинку оголошення про те, що він є управителем цього будинку.

За змістом статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

За змістом частини другої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За умовами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вирішуючи спір, суд з врахуванням наведених вище норми матеріального права та обставини справи, належним чином дослідивши та надавши оцінку поданим сторонами доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що зі змісту оспорюваного договору вбачається, що він підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Позивач не надав належних та допустимих доказів того, що умовами оспорюваного договору порушуються його права співвласника багатоквартирного будинку. З огляду на наведене, відсутні правові підстави для задоволення вимог.

Суд звертає увагу, що обов`язок управителя будинку, визначений абзацем шостим частини третьої статті 10 Закону 2189-VIII у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території, кореспондується з правом споживача, передбаченим пунктом 2 частини першої статті 7 цього Закону, без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості.

Крім того, суд звертає увагу, що частиною першою статті 42 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У свою чергу, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (частини друга та третя статті 42 ЗК України).

З аналізу вказаних норм права вбачається, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, перебувають у державній чи комунальній власності і передаються у постійне користування управителям цих будинків.

Однак, у випадку, якщо співвласники багатоквартирного будинку прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, вони в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, можуть отримати ці земельні ділянки безоплатно у власність або в постійне користування.

Аналогічне містить Постанова Верховного суду від 04 грудня 2023 року, справа №607/21546/21.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про захист прав споживачів, не підлягають задоволенню через їх недоведеність та необгрунтованість.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує положення ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що при відмові в задоволенні позовних вимог судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

З огляду на викладене, керуючись ст. 42 Земельного кодексу України, ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 11 Закону України «Про особливості здійсненням права власності у багатоквартирному будинку», ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3, 15, 16, 203, 215, 628, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 2,10, 13,18, 43, 44, 76-81, 89, 141, 263, 267 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" про захист прав споживачів,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо.

Суддя Н.Д. Бабич