Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №758/9048/24 — Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9048/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду міста Києва в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024011000000113 від 04.04.2024 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ялта, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,

встановив:

Історія провадження

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 року справу розподілено для розгляду судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.07.2024 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст. 314-316 КПК України.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.11.2025 року у даному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта, і постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Формулювання обвинувачення за обвинувальним актом

ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи у м. Ялта 08.09.2019 незаконно добровільно обрався депутатом за списком партії «Единая Россия» у незаконно створений окупаційний орган т.зв.«Ялтинский городской совет Республики Крым второго созыва».

У подальшому, громадянин України ОСОБА_5 з власної ініціативи, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13.03.2022 року, зареєструвався у забороненій на території України рішенням Ради національної безпеки і оборони України соціальній мережі «Вконтакте» під ім`ям: « ОСОБА_6 », персональний акаунт з ідентифікатором доступу ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою висвітлення діяльності, спрямованої на допомогу збройним формуванням держави-агресора шляхом підтримки збройних формувань РФ у спосіб добровільного збору підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави агресора.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням РФ держави агресора з метою завдання шкоди Україні, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, перебуваючи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим м. Ялта, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_3 , з використанням власного облікового запису у соціальній мережі «Вконтакте» під ім`ям: « ОСОБА_6 », персональний аккаунт з ідентифікатором доступу ІНФОРМАЦІЯ_2 розмістив публікацію про відкриття ним в будівлі т.зв. «Гаспринського територіального органу адміністрації м. Ялта» пункту збору гуманітарної допомоги, а саме: військової форми, військового спорядження, приладів нічного бачення, генераторів, засобів гігієни, продуктів харчування, медикаментів та інше, для мешканців окупованих Російською Федерацією населених пунктів та військовослужбовців ЗС РФ.

Далі ОСОБА_5 , проводячи свою злочинну діяльність, спрямовану на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням РФ з метою завдання шкоди Україні шляхом організації зборів та передачі матеріальних ресурсів збройним формування РФ, з використанням власного облікового запису у соціальній мережі «Вконтакте» під ім`ям: « ОСОБА_6 », персональний аккаунт з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_2 створив та розповсюдив 16.10.2022, 01.11.2022, 20.11.2022, 05.12.2022, 16.12.2022, 11.01.2023, 20.02.2023, 23.02.2023, 09.03.2023, 16.04.2023, 07.05.2023, 06.08.2023, 15.09.2023 інформацію про передачу ним збройним формуванням РФ матеріальних ресурсів, а саме: військової форми (каски, бушлати, светри, чоботи, рукавиці тактичні, балаклави, термобілизна), спальників, карематів, генераторів, бензопил, газових балонів, транспортного засобу з підвищеною прохідністю, запчастин для ремонту транспортних засобів, акумуляторів на військову техніку, резину на транспортні засоби, лопат, кувалд, сокир, ліхтарів, ноутбуків, багатофункціональні пристроїв, квадрокоптерів, медичних препаратів, засобів гігієни, продуктів харчування та інше, чим здійснив всі необхідні дії для завершення свого злочинного умислу направленого на пособництво державі-агресору її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням.

Вказаними умисними діями ОСОБА_5 фактично надав допомогу державі- агресору (пособництво), збройним формуванням, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням.

Таким чином, своїми умисними діями громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України - пособництво державі-агресору, тобто умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) її збройним формуванням, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням.

Застосовані судом правові процедури

Оскільки судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв та клопотань на адресу суду також від останнього не надходило.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Києві.

Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора), суду, направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що обвинувачений мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самому захисника; в) бути присутнім в судовому засіданні і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Натомість, ОСОБА_5 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою він не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна.

Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення

Прокурор у судовому засіданні вказав, що подані стороною обвинувачення письмові докази підтверджують протиправність злочинних дій обвинуваченого поза розумним сумнівом, кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, просив суд визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та призначити йому покарання у виді 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, підприємствах та організаціях на строк 15 років, з конфіскацією майна.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 вказав, що вина ОСОБА_5 у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 111-2 КК України не підтверджується "поза розумним сумнівом" з урахуванням практики ЄСПЛ, більшість документів подані стороною обвинувачення у копіях. Просить виправдати ОСОБА_5 у зв`язку з недоведеністю вини.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, мотиви суду при їх врахуванні та наданні оцінки

Так, вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, підтверджується наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом наступними доказами:

даними відповіді Державної прикордонної служби України на запит слідчого СУ ГУ СБУ в АР Крим від 06.03.2024 року, згідно якої відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 08.11.2017 року по 26.02.2024 (станом на 14:55) в базі даних не виявлено ( а.с.141, т.1);

даними відповіді Офісу Президента України на запит старшого слідчого-криміналіста 2 відділу слідчого управління Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим від 24.02.2024 року про те, що матеріали стосовно припинення громадянства України ОСОБА_5 згідно з поданою ним заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановленому порядку не надходили ( а.с. 142, т.1);

даними Витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні за №22024011000000113 від 04.04.2024 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, відповідно до якого встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтримує воєнізовані формування РФ, які беруть участ у т.зв. «спеціальній воєнній операції» шляхом збору та передачі матеріальних ресурсів окупаційним військам РФ (а.с. 6,7, т. 2);

даними акту огляду інформаційної електронної сторінки від 05.12.2023 року, згідно з яким у ході перегляду офіційного сайту т.зв. муніципального утворення міського округу Ялта Республіки Крим (незаконний орган місцевого самоврядування створений окупаційною владою РФ), під ніком « ОСОБА_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що на ньому знаходяться текстово-графічні матеріали, які підтверджують, що ОСОБА_5 є депутатом Ялтинської міської ради республіки Крим (незаконний орган місцевого самоврядування створений окупаційною владою РФ) по виборчому округу №12 по списку партії «Єдина Росія»; відповідні відомості також містяться на офіційному сайті Ялтинського місцевого відділення партії «Єдина Росія» (наявний фотознімок ОСОБА_5 ). Окрім цього з протоколу огляду вбачається що на сторінці в соціальній мережі «ВКонтакте», під ніком « ОСОБА_8 », що є офіційною сторінкою незаконного органу місцевого самоврядування, створеного окупаційною владою РФ, знаходиться стаття від 09.12.2022 року з фотографією, на якій зображений ОСОБА_5 , якому на 48-й сесії т.зв. Ялтинської міської ради Республіки Крим за активну підтримку військових підрозділів, сімей військовослужбовців - учасників т.зв. СВО, вручає подяку секретар генеральної ради партії «Єдина Росія» і лист-подяку секретар Кримського регіонального відділення «Єдина Росія». З огляду сторінки в соціальній мережі «ВКонтакте» під ніком « ОСОБА_9 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належить громадянину України ОСОБА_5 , встановлено, що останнім опубліковано ряд фотографій та текстових матеріалів, які підтверджують, що він з жовтня 2022 року допомагає збройним формуванням держави-агресора та її окупаційній адміністрації з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору та передачі матеріальних ресурсів, у тому числі військового призначення, військовослужбовцям ЗС рФ, які приймають участь в збройній агресії проти України на тимчасово окупованій території Херсонської області (а.с. 39-57, т. 2);

даними протоколу огляду від 24.08.2023 - Інтернет-сторінки, де встановлено користувача соціальної мережі «ВКонтакте» на ім`я « ОСОБА_6 », який як встановлено в ході досудового розслідування можливо ОСОБА_5 , з перегляду якої вбачається публікація текстових та фотоматеріалів щодо організації та проведення збору, передачі матеріальних ресурсів, зокрема продуктів харчування, одягу, медичних препаратів, військового спорядження, збройним формуванням РФ за участю ОСОБА_5 , численні звіти із текстами та фотознімками щодо результатів зборів та постачання зазначеного, отримання подяк (а.с. 64-120, т. 2);

даними протоколу огляду Інтернет-сторінки користувача облікового запису соціальної мережі «ВКонтакте» « ОСОБА_6 », ящо дає змогу встановити особисту сторінку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.10.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_5 відстежує проросійські та пропагандистські канали російського походження, які підтримують збройну агресію РФ проти України; постійно розміщує пропагандистські публікації та звіти волонтерської діяльності на користь ЗС РФ з боку політичної партії держави-агресора «Единая Россия» на користь військовослужбовців ЗС РФ, які приймають участь у т.зв. СВО на території України. Зокрема, 28.09.2022 року ОСОБА_5 на своїй особистій сторінці розмістив публікацію про відкриття пункту збору гуманітарної допомоги для мешканців «звільнених» (окупованих Російською Федерацією) населених пунктів та військовослужбовців ЗС РФ у будівлі Гаспринського територіального органу адміністрації м. Ялта; 16.10.2022 ОСОБА_5 розмістив публікацію, у якій прозвітував про передачу гуманітарної допомоги військовослужбовцям ЗС РФ; 18.10.2022 року ОСОБА_5 розмістив публікацію, у якій він написав про продовження збору необхідних речей для військовослужбовців ЗС РФ, які приймають участь у бойових діях проти України, з метою подальшої відправки; 01.11.2022 ОСОБА_5 прозвітував про передану гуманітарну допомогу військовослужбовцям ЗС РФ; 10.11.2022 ОСОБА_5 у своєї публікації висловив подяку людям, які допомагають у його волонтерській діяльності та зазначив, що він готується до наступної поїздки за лінію бойових дій; 20.11.2022 року ОСОБА_5 прозвітував про передачу гуманітарної допомоги військовослужбовцям РФ, які приймають участь у бойових діях у ході проведення т.зв. спеціальної військової операції, до чого додав відповідні фотознімки; 05.12.2022 ОСОБА_5 у публікації висвітлив фото-звіт про чергову передачу гуманітарної допомоги військовослужбовцям ЗС РФ, а також написав про необхідність у передачі військовослужбовцям ЗС РФ «бліндажних свічок» для обігріву та приготування їжі; 28.12.2022 ОСОБА_5 опублікував два відеозаписи, на першому - показує обсяги зібраних речей, які він планує передати військовим, а на другому - вже звітує про передані речі; 30.01.2023 року - публікація ОСОБА_5 стосовно необхідності у передачі військовослужбовцям ЗС РФ генератора; 20.02.2023, 23.02.2023 - чергові фото- та відео-звіти із текстом про здійснення передачі гуманітарної допомоги військовим рф; 09.03.2023 - звіт ОСОБА_5 про передачу автомобіля та гуманітарної допомоги військовим рф (а.с. 121-186);

даними протоколу огляду веб-сайту Ялтинського місцевого відділення політичної партії РФ «Единая Россия» від 22.01.2024 року, за результатами якого виявлено наявну інформацію про громадянина України ОСОБА_5 , зокрема наявне його фото із зазначенням діючої посади на момент пошуку, а саме - депутат т.зв. Ялтинської міської ради, окрім цього, на зазначеному сайті 09.12.2022 року була розміщена публікація із фотознімком під назвою «Депутату Сергею Епику вручили Благодарность за поддержку военнослужащих» (а.с. 187-194, т.2);

даними протоколу огляду веб-сайту Ялтинського місцевого відділення політичної партії РФ «Единая Россия» від 05.02.2024 року, за результатами проведення якого встановлено відомості про депутатів тз.в. «Ялтинського городского совета», а саме щодо « ОСОБА_10 », який обрався до Ялтинської міської ради 2 скликання по виборчому округу №12 (наявне фото ОСОБА_5 ) (а.с. 195-197, т. 2);

даними висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз ОСОБА_11 за №62 та ілюстративною таблицею до нього, за результатами проведення судової портретної експертизи від 16.02.2024, у ході якої було встановлено, що на фотозображенні з назвою «ОСОБА_5.-300x320.jpg», записаному на оптичний компакт-диск CD-R марки «Verbatim» за результатом огляду від 05.02.2024, та в електронному файлі «ОСОБА_5..pdf» (копія особової картки з Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), наданому як зразок для порівняльного дослідження, розташованому на оптичному компакт-диску DVD-R марки «М4-media», з написом «Нетаємно №55/2099 14.08.2023», зображена одна й та є сама особа, із дослідженим диском (а.с. 202-212, 213 т. 2).

Враховуючи узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані про кримінально-протиправні дії громадянина ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, належними та допустимими доказами.

Інші, подані стороною обвинувачення та досліджені судом документи, доказового значення в межах даного провадження не мають.

Крім того, надані стороною обвинувачення та досліджені судом процесуальні документи у даному кримінальному провадженні за своїм змістом не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення, ні зі сторони обвинувачення, ні зі сторони захисту, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами, а тому, суд, у розумінні ст. 84 КПК України, процесуальним документам оцінки не надає.

Щодо доводів сторони захисту про те, що стороною обвинувачення докази надані в копіях, а не оригіналах, то відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Так, матеріали кримінального провадження №22024011000000113 були виділені з іншого кримінального провадження №22023011000000106 та ряд документів були надані у копіях.

Копії документів, які виділені з іншого кримінального провадження, є належними та допустимими доказами, оскільки за правилами частини 4 статті 99 КПК вказані копії вилучені та виготовлені у процесуальний спосіб, а відтак є оригіналами документів у даному кримінальному провадженні (правова позиція викладена в постанові ККС ВС від 14.12.2022 у справі № 214/3642/16).

Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначено, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає за необхідне, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях по справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine заява № 39598/03) від 21.10.2011, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom) від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine») (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено "поза розумним сумнівом".

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Висновки суду та призначення покарання

За таких обставин, суд визнає доведеним, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України - пособництво державі-агресору, тобто умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) її збройним формуванням, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 4 ст. 52 КК України, за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, наслідки вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити основне покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами кримінальних правопорушень.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття його під варту.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , застосований слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва від 09.05.2024 року - залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати за проведення судової експертизи №62 від 16.02.2024 в сумі 5300, 96 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_5 за ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.05.2024 року - залишити без змін.

Керуючись ст. 2, 7, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та призначити йому покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, підприємствах та організаціях на строк 10 (десять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 5 300 грн. 96 коп. (п`ять тисяч триста грн. 96 коп.).

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя: ОСОБА_1