Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу
Дата: 02 серпня 2020 р.
Справа: №758/11408/17
Суддя: Ларіонова Н. М.
Справа № 758/11408/17
Категорія 48
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
03 серпня 2020 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Єрмака О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,-
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2017 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до районного суду з позовом, в якому просить розірвати зареєстрований з відповідачем ОСОБА_2 09.06.2015 р. шлюб, в якому вони мають малолітню дитину, та стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мініму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Позов мотивований тим, що шлюбні відносини між сторонами припинились, сім`я розпалася остаточно. Відповідач є батьком їх спільної дитини, яка проживає разом з позивачем та утримання якої відповідач не здійснює ренулярно. Відповідач інших утриманців не має, працездатний, тому вважає, що саме в цьому розмірі на дитину він має можливість сплачувати на її користь аліменти на її утримання.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 18.01.2018 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 28.08.2018 р. дана справа розподілена на суддю Ларіонову Н.М.
Ухвалою від 11.02.2019 р. доручено Советському районному суду м. Вороніжа порядку судового доручення виконати такі процесуальні дії щодо відповідача у справі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Російської Федерації, проживає на території Російської Федерації, а саме за адресою: : АДРЕСА_1 , провадження по цивільній справі зупинено.
Ухвалою від 10.01.2020 р. відновлено провадження у справі.
Ухвалою від 03.08.2020 р. закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - в частині позовних вимог щодо розірвання шлюбу.
Ухвалою від 03.08.2020 р. залишено без розгляду в частині вимоги щодо стягнення коштів на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Відповідач, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, в зв`язку з чим відповідно до вимог ст.ст.223 ч.4, 280 ЦПК України розгляд даної справи проведений в заочному порядку.
Суд, встановивши обставини справи на перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що сторони про справі перебувають в шлюбі, зареєстрованому 09.06.2015 р. Відділом ЗАГС Центрального району м. Воронежу управління ЗАГСу, актовий запис № 618, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що міститься в матеріалах справи.
Від шлюбу сторони мають дитину - малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.10.2012 р., виданого Відділом РАЦС Подільського РУЮ у м.Києві, копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.141 ч.2 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, чинним законодавством визначено стягнення аліментів у частці від доходу або в твердій грошовій сумі (а не у відсотковому відношенні, як просить позивач у позові).
Тим самим, вирішуючи позов в цій частині, суд виходить з того, що стягнення аліментів необхідно визначити у частці від доходу відповідача, оскільки позивач в позові не просить стягнути аліменти в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Визначаючи розмір частки від заробітку (доходу) відповідача, який підлягає стягненню на користь позивача як аліменти на утримання спільної дитини сторін, суд враховує таке.
Відповідно до ст.182 ч.2 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Судом встановлено, що відповідач є людиною працездатного віку, мешкає окремо від позивача та дитини, документів щодо розміру свого доходу суду не подавав.
Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, до вікової категорії якої належить дитина сторін у справі, становить: з 1 липня (що діє на час розгляду справи) - 2 318,0грн.
Відповідно до ст.141 СК України мати та батько мають рівні обов`язки до дитини, в т.ч. і обов`язку її утримання.
Також, вирішуючи такий спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).
Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання спільної дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 30.08.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вказаний розмір аліментів є доцільним, відповідає інтересам обох сторін та інтересам дитини, не суперечить чинному законодавству. Визначаючи розмір аліментів в 1/4 частину, суд бере до уваги, що такий розмір аліментів визначений на дитину для стягнення і в наказному провадженні.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. А відтак, у кожної зі сторін є право на звернення до суду з позовом про збільшення (зменшення) розміру аліментів в разі настання передбачених законом умов.
Постановляючи рішення суд враховує, що позивачем суду не надавались докази на підтвердження придбання відповідачем рухомого та нерухомого майна і не заявлялось про це суду.
Крім того, в даному судовому провадженні позивачем не ставилось питання про стягнення додаткових витрат на дитину, а тому за позивачем залишається право на звернення до суду у встановленому законом порядку щодо участі відповідача у додаткових витратах згідно ст.185 СК України.
На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню частково, оскільки є обгрунтованими, заснованими на законі та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно дост.191 СК України аліменти на дитину підлягають присудженню з дня подачі позову, тобто з 23.05.2022 року, і до повноліття дитини.
Згідност. 141 ЦПК України, враховуючи, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 640,00 грн., оскільки відповідно до ст.5 ч.1 п.3 Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору при подачі позову в частині стягнення аліментів.
На підставі п.1 ч.1ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, ст.51 Конституції України, ст.ст.1, 3, 24, 56, ч.3 ст. 105, 112, 115, 141,180-184,191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.4,10,12,13,76-82,141,258-259,263,264-265,268,272,273,279, 354,430 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Російської Федерації (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 30.08.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н. М. Ларіонова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua