Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №130/3666/25 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/128/2026

130/3666/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020130000353 від 24.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Жмеринка Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , розлученого, непрацюючого, із повною загальною середньою освітою, військовозобов`язаного, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

також за участі сторін кримінального провадження – прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 19.08.2025 близько 20:00, більш точного часу слідством не встановлено, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , вживав разом із останнім та ОСОБА_6 алкогольні напої. В цей час у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння майном.

Далі, ОСОБА_3 реалізовуючи злочинний умисел, діючи умисно, таємно, з метою власного незаконного збагачення, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, в період дії воєнного стану в Україні (введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, востаннє продовженого Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20.10.2025 № 793/2025, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 № 4643 IX), шляхом вільного доступу, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , взяв із столу барсетку із якої викрав грошові кошти в сумі 16000 гривень, які помістив собі до лівої кишені чорних штанів.

Після чого, з викраденими грошима ОСОБА_3 залишив місце вчинення злочину та розпорядився ними на власний розсуд, чим своїми діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вище вказану суму.

II. Стаття (частина) закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 визнається судом винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

III. Позиція обвинуваченого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що злочин вчинив за указаних в обвинувальному акті обставин. Пояснив, що дійсно 19.08.2025 близько 20:00, допоміг з ОСОБА_6 розвантажити сонячні панелі ОСОБА_5 . Коли той пішов у будинок, залишивши барсетку з коштами на вулиці, він – ОСОБА_3 з неї викрав 16 000 грн. Наразі усі кошти повернув, з потерпілим примирився. Розкаюється, просить суворо не карати.

IV. Позиція потерпілого.

Розгляд справи за заявою потерпілого проведено у відсутність потерпілого, на підставі ст. 325 КПК України.

V. Позиція суду щодо порядку розгляду справи.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас, відповідно до частин 1 та 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч. 6 цієї статті, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду в повному обсязі визнав свою винуватість в інкримінованому йому злочині, який передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, прокурор ОСОБА_4 вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись лише допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючи даних відносно обвинуваченого, документів щодо судових витрат та речових доказів. Обвинувачений з такою позицією прокурора погодився.

Суд, ураховуючи повне визнання вини обвинуваченою, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обмежився лише допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих даних на обвинуваченого, а також документів щодо судових витрат та речових доказів.

При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

VІ. Обставини які пом`якшують або обтяжують покарання.

На підставі ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які передбачені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

VIІ. Мотиви призначення покарання.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого визнається винуватим обвинувачений, згідно ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин.

Щодо особи обвинуваченого, ОСОБА_3 громадянин України, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно. У лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває та за лікуванням не звертався, військовозобов`язаний (а.с.44-52).

Як вбачається із досудової доповіді Жмеринського РВ з питань пробації, виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства (а.с.38-40).

Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим, особу винного та наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, а також беручи до уваги те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, а тому суд прийшов до висновку призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від його відбування з випробувальним терміном у відповідності до статті 75 КК України, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених статтею 76 КК України. Оскільки на думку суду, за встановлених обставин, а також враховуючи позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого, таке покарання буде відповідати його загальній меті та справедливим, а застосування реального відбування позбавлення волі, наразі є недоцільним.

VIIІ. Рішення щодо речових доказів.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, скасувавши заходи забезпечення застосовані ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.08.2025 (а.с.54).

ІX. Рішення про відшкодування процесуальних витрат

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути документально підстережені процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 7932 грн (а.с.55, 56, 59).

X. Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. В судових дебатах прокурор про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявляв, відповідно суд, дотримуючись принципу змагальності сторін, вирішувати таке питання з власної ініціативи не має права.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись статтями 369, 373, 374 КПК України, Суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим та призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення, виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на нього обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку відраховувати з часу ухвалення вироку.

Заходи забезпечення застосовані ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.08.2025 у виді накладення арешту на речові докази - скасувати.

Речові докази, що знаходиться на зберіганні в Жмеринському РВП ГУНП у Вінницькій області, а саме: - чоловічу барсетку (сейф-пакет 5759270) – повернути потерпілому ОСОБА_5 ; - фланцеву серветку (сейф-пакет 5759270) – знищити; - відрізок марлевого бинта (сейф-пакет 8890089) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 7932,00 грн.

Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_7