Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №922/1775/23 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Харків Справа № 922/1775/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю:

прокурора - Кадацької Д.М. - на підставі посвідчення від 01.03.2023 №072726;

представника позивачів - не з`явились;

представника 1-го відповідача - Горобинської Н.М. - на підставі службового посвідчення №2455;

представників 2-го відповідача - Асєєвої А.С. - на підставі ордеру серії АХ №1208575 від 11.09.2024, Кравченко С.М. - на підставі ордеру серії АН №1477193 від 01.08.2024, Зубенко А.С. - на підставі довіреності від 21.02.2023 №152,

розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків, (вх. №1711 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23 (суддя Хотенець П.В., ухвалене в м. Харкові, дата складення повного тексту - 24.06.2024)

за позовом: Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації), м. Харків, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків,

до 1-го відповідача: Харківської міської ради, м. Харків,

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська", смт. Високий, Харківського району,

про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська", в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати пункт 8 додатку до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам" від 28.11.2018 №1310/18;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №1/19 від 21.01.2019, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. та зареєстрований в реєстрі за №24;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" (код ЄДРПОУ 40143020) повернути у власність держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188, площею 0,0728 га, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Греківська, 25.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що передача Харківською міською радою у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" спірної земельної ділянки відбувалась з порушенням вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про охорону культурної спадщини" з тих підстав, що перебування спірної земельної ділянки, що розташована в межах пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків", яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури України від 28.11.2013 № 1224, охоронний номер пам`ятки 8828-Ха, виключає можливість її перебування у приватній власності.

На думку прокурора, земельна ділянка була передана Харківською міською радою, ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська", за кодом КВЦПЗ - 12.1 “для обслуговування стаціонарної АЗС”, тобто не за видами цільового призначення, передбаченими для земель історико-культурного призначення (коди 08.01-08.04 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548), при цьому Харківською міською радою не враховано, що зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України, в силу приписів частини 7 статті 20 Земельного кодексу України, проте, Кабінетом Міністрів України відповідне рішення щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки не приймалось.

З огляду на вищевикладене, прокурор вважав, що пункт 8 додатку до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам" від 28.11.2018 № 1310/18, на підставі якого передано ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська" у власність спірну земельну ділянку, не відповідає вимогам статей 19, 20, 53, 54, 83, 91, 96, 128, 186-1 Земельного Кодексу України, статей 1, 17, 18, 34 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, статей 1, 7 Закону України “Про охорону археологічної спадщини”.

Крім того, з огляду на те, що спірна земельна ділянка згідно з вимогами законодавства не може передаватись у приватну власність, договір купівлі-продажу земельної ділянки № 1/19 від 21.01.2019, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська", суперечить інтересам держави та порушує вимоги частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, частин 1 та 7 статті 17, частини 1 статті 18 Закону України “Про охорону культурної спадщини” та частини 4 статті 83 Земельного кодексу України.

01.06.2023 1-м відповідачем - Харківською міською радою подано до господарського суду Харківської області заяву про застосування строків позовної давності (вх. № 13924).

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23 в позові відмовлено повністю.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 19, 54, 116, 127, 128 Земельного кодексу України, статей 1, 5, 17, 24, 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" мотивовані тим, що реєстрація спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188, площею 0,0728 га, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Греківська, 25 була здійснена відповідно до вимог чинного земельного законодавства України до ухвалення Харківською міською радою оспорюваного пункту 8 додатку до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам" від 28.11.2018 № 1310/18. Ані прокурором, ані позивачами не надано доказів на підтвердження того, що на момент прийняття Харківською міською радою оспорюваного рішення був наявний погоджений та затверджений проект землеустрою, що встановлює межі земель історико-культурного призначення, до території яких входила земельна ділянка з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188.

Судом також було відмовлено в задоволенні заяви 1-го відповідача про застосування строку позовної давності з тих підстав, що строк позовної давності з урахуванням природи та змісту заявлених позовних вимог прокурором не міг бути пропущений, у зв`язку з чим заява 1-го відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню. Крім того, суд зауважив, що відмова в позові з мотивів пропуску позовної давності можлива лише за умови встановлення судом дійсного порушення прав і законних інтересів позивача, чого з урахуванням вищевикладеного щодо меж земельної ділянки пам`ятки архітектури місцевого значення "Поселення Харків" прокурором не доведено.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури з рішенням місцевого господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим прокурором доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Фактично доводи апеляційної скарги прокурора є тотожними доводам викладеним в позовній заяві щодо неправомірності передачі Харківською міською радою у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська” спірної земельної ділянки, з порушенням вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 28.08.2024 о 15:00 годині.

22.07.2024 1-им відповідачем - Харківською міською радою подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№9632), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури, рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23 залишити без змін.

29.07.2024 позивачем - Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі (вх.№9900).

02.08.2024 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№10170), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури, рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23 залишити без змін.

27.08.2024 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" подано до апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у даній справі №922/1775/23 до набрання законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №520/15886/24 (вх.№11137).

27.08.2024 1-им відповідачем - Харківською міською радою подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні (вх.№11148).

27.08.2024 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із перебуванням на лікарняному його представника (вх.№11185).

28.08.2024 прокурором подано до апеляційного господарського суду заперечення на клопотання 2-го відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№11194).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 розгляд справи відкладено на 12.09.2024 о 13:45 годині.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024, у зв`язку із відпусткою судді Терещенко О.І. та відрядженням судді Тихого П.В., для розгляду справи №922/1775/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

12.09.2024 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" подано до апеляційного господарського клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх.№11837).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 було оголошено перерву до 19.09.2024 о 15:00 годині.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2024 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23 до набрання законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №520/15886/24; зобов`язано сторін повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

05.11.2025 прокурором подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№12872), в якому просить суд поновити провадження у справі №922/1775/23 у зв`язку із набранням законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №520/15886/24; зупинити провадження у справі №922/1775/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №922/264/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23; розгляд справи призначено на 26.11.2025 о 14:30 годині.

25.11.2025 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" подано до апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи судових рішень у справі №520/15886/24 (вх.№13632).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2026 задоволено клопотання прокурора про зупинення апеляційного провадження у справі №922/1775/23 (вх.№ №12872 від 05.11.2025); зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/264/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду; зобов`язано сторін повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

08.05.2026 прокурором подано до апеляційного господарського суду клопотання про поновлення апеляційного провадження у справі №922/1775/23 (вх.№5286), у зв`язку з закінченням перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №922/264/24. Також, прокурором подано додаткові письмові пояснення з окремих питань (вх.№5273), в яких просить суд долучити до матеріалів справи №922/1775/23 дані письмові пояснення з додатками та врахувати їх при розгляді справи; задовольнити апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 12.05.2026 поновлено провадження у справі №922/1775/23; розгляд справи призначено на 27.05.2026 о 13:45 годині.

26.05.2026 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" подано до апеляційного господарського суду додаткові письмові пояснення (вх.№5874), до яких додано наказ Міністерства культури України від 21.04.2026 №506, згідно якого внесено зміни до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток, внесених наказом Мінкультури від 28.11.2023 №1224 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" та замінено позицію 3 додатку 6 до вказаного наказу позицією наступного змісту "Поселення Харків XVII ст., Фортеця розташована в місці злиття річок Харків та Лопань. Посад розміщується на лівому та правому берегах річки Лопань та річки Харків (за виключенням земельних ділянок з кадастровими номерами 6310138800:03:011:0101 і 6310138800:03:011:0188 за адресою: м.Харків, вул. Греківська, 25, площею 0,0728га та 0,098га), Пам`ятка археології 8828-Ха".

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 27.05.2026 прокурором заявленого клопотання про закриття апеляційного провадження у даній справі в порядку пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (вх.№5296), з посиланням на те, що наказом Міністерства культури України від 21.04.2026 №506 "Про внесення змін до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України" внесені зміни до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесених наказом Мінкультури від 28.11.2013 № 1224 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" та замінено позицію 3 додатку 6 до вказаного наказу позицією наступного змісту "Поселення Харків XVII ст., Фортеця розташована в місці злиття річок Харків та Лопань. Посад розміщується на лівому та правому берегах річки Лопань та річки Харків (за виключенням земельних ділянок з кадастровими номерами 6310138800:03:011:0101 і 6310138800:03:011:0188 за адресою: м.Харків, вул. Греківська, 25, площею 0,0728га та 0,098га), Пам`ятка археології 8828-Ха".

Цей наказ розміщено на веб-сайті Міністерства культури України (https://mincult.gov.ua/wp-content/uploads/2026/04/506.pdf), а тому є публічною інформацією.

Враховуючи вищевикладене, земельна ділянка площею 0,0728га з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188 вилучена з меж пам`ятки археології "Поселення Харків".

З огляду на предмет позову у даній справі, прокурор вважає, що із прийняттям наказу Міністерства культури України від 21.04.2026 № 506 "Про внесення змін до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України", наразі у справі №922/1775/23 відсутній предмет спору, у зв`язку із чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а апеляційне провадження - закриттю.

Представник 1-го відповідача - Харківської міської ради заперечив проти вимог апеляційної скарги прокурора, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23 залишити без змін. Також, представник 1-го відповідача заперечив проти задоволення клопотання прокурора про закриття апеляційного провадження в порядку пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Представники 2-го відповідача - ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська" також заперечили проти вимог апеляційної скарги прокурора, просили відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23 залишити без змін, апеляційне провадження закрити.

Щодо клопотання прокурора про закриття апеляційного провадження, представники 2-го відповідача пояснили, що заперечують проти задоволення вказаного клопотання частково, а саме в частині скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що прокурор, представники 1-го та 2-го відповідачів з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а позивачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за їх відсутності, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, пунктом 1.16 рішення 9 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.12.2002 "Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам" Приватному підприємству "Георг" надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,0843 га по вул. Греківській, 25 для обслуговування стаціонарної АЗС.

Рішенням 12 сесія Харківської міської ради 24 скликання від 26.02.2003 №39/03 "Про припинення та надання в оренду земельних ділянок юридичним та фізичним особам" (пункт 4.55), ухвалено затвердити Приватному підприємству "Георг" проект відведення земельної ділянки та надано в оренду строком до 01.01.2028 загальною площею 0,0843 га по вул. Греківській, 25 для обслуговування стаціонарної АЗС; покладено відповідальність на Приватне підприємство "Георг" за благоустрій та утримання у належному санітарному стані земельної ділянки площею 0,0903 га вул. Греківській, 25.

На підставі вищевказаного рішення між Харківською міською радою та Приватним підприємством "Георг" було укладено договір оренди земельної ділянки від 03.06.2003 № 8824/03 по вул. Греківська, 25 площею 0,0843 га (кадастровий номер 6310138800:03:011:0041) для обслуговування стаціонарної АЗС строком до 01.01.2028 року (т.1 а.с.184-188).

Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо нежитлових будівель літ. "А-1" загальною площею 23,3 кв.м., літ."Б-1" загальною площею 3,9 кв.м. по вул. Греківській, 25 у м. Харкові право приватної власності зареєстровано 20.05.2004 за СПДФО Гузь Богданом Васильовичем на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2004 №1887, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А. (т.2 а.с.147).

У зв`язку із вказаними обставинами, пунктом 1.16. додатку 2 до рішення 22 сесії Харківської міської 24 скликання "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" від 23.06.2004 №92/04 припинено право користування Приватного підприємства "Георг" земельною ділянкою загальною площею 0,0843 га по вул. Греківській, 25; ухвалено договір оренди земельної ділянки, реєстраційний №8824/03 від 03.06.2003 вважати таким, що припиняє дію з дня державної реєстрації договору оренди з СПДФО Гузь Богданом Васильовичем (т.2 а.с.148-150).

Крім того, пунктом 1.71 додатку 3 до вищевказаного рішення СПДФО Гузь Богдану Васильовичу надано в оренду земельну ділянку строком до 01.01.2028 загальною площею 0,0843 га по вул. Греківській, 25 в межах, визначених договором оренди земельної ділянки, реєстраційний № 8824/03 від 03.06.2003 для обслуговування стаціонарної АЗС (т.2 а.с.151).

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та СПДФО Гузь Богданом Васильовичем було укладено договір оренди земельної ділянки від 23.09.2004 № 8896/04 загальною площею 0,0843 га (кадастровий номер 6310138800:03:011:0041) для обслуговування стаціонарної АЗС строком до 01 січня 2028 року, номер запису про інше речове право: 24333528 від 04.01.2018 (т.1 а.с.189-193).

Пунктом 205 додатку 1 до рішення 35 сесія Харківської міської ради 4 скликання від 27.04.2005 № 78/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів", СПДФО Гузь Богдану Васильовичу дозволено реконструкцію існуючої АЗС по Греківській, 25 строком до 01.09.2007 року.

Згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 35,3 кв.м по вул. Греківській, 25 у м. Харкові 28.09.2007 зареєстровано право приватної власності за Гузь Богданом Васильовичем на підставі свідоцтва про право власності б/н від 02.07.2007, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 35,3 кв.м по вул. Греківській, 25 у м. Харкові, 17.02.2016 право приватної власності зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" на підставі протоколу установчих зборів засновників, серія та номер: б/н, виданий 25.11.2015, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська"; Акта приймання-передачі майна, серія та номер: виданий 27.11.2015 (т.2 а.с.194-195).

Пунктом 11 додатку 2 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання 20.09.2017 № 739/17 "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" фізичній особі-підприємцю Гузь Богдану Васильовичу надано дозвіл на поділ земельної ділянки, площею 0,0843 га (кадастровий номер 6310138800:03:011:0041) з земель комунальної власності за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування стаціонарної АЗС по вул. Греківській, 25 (Основ`янський район) (т.1 а.с.59-60).

На підставі вказаного рішення Гузь Богданом Васильовичем замовлена та виготовлена на його замовлення "Технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310138800:03:011:0041) для обслуговування стаціонарної АЗС по вул. Греківська, 25 в Основ`янському районі м. Харкова" (т.1 а.с.109-126).

Відповідно до пункту 3 додатку 4 до рішення 16 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 08.11.2017 № 807/17 "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" погоджено фізичній особі-підприємцю Гузь Богдану Васильовичу технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, із земель комунальної власності площею 0,0843га (кадастровий номер 6310138800:03:011:0041) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення на земельні ділянки: ділянка №1 - площею 0,0728 га, ділянка №2 - площею 0,0115 га для обслуговування стаціонарної АЗС по вул. Греківській, 25 (Основ`янський район) (т.1 а.с.57-58).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.01.2019 № НВ-0002591692019, земельна ділянка з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188 загальною площею 0,0728 га зареєстрована 03.08.2018 в державному земельному кадастрі на підставі вищевказаної Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (т.1 а.с.52-56).

Згідно пункту 9 додатку до рішення 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.10.2018 № 1245/18 "Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам" Товариству з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки із земель комунальної власності м. Харкова із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,0728 га за адресою: м. Харків, вул. Греківська, 25, Основ`янський район, кадастровий номер 6310138800:03:011:0188, для обслуговування стаціонарної АЗС. Розмір авансового внеску складає 3 % вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Відповідно до пункту 8 додатку до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1310/18 "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам" ухвалено продати Товариству з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" земельну ділянку з земель комунальної власності міста Харкова: кадастровий номер: 6310138800:03:011:0188; місце розташування: м. Харків, вул. Греківська, 25, Основ`янський район; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для обслуговування стаціонарної АЗС; форма власності: комунальна; площа земельної ділянки, га: 0,0728; ціна продажу земельної ділянки: 615000,00грн. (т.1 а.с.61-62).

На підставі вказаного рішення, 21.01.2019 між Харківською міською радою (надалі- продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" (надалі - покупець) було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки №1/19 (т.1 а.с.63-68.)

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначав, що передача Харківською міською радою у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" спірної земельної ділянки відбувалась з порушенням вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про охорону культурної спадщини", з тих підстав, що перебування спірної земельної ділянки, що розташована в межах пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків", яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури України від 28.11.2013 № 1224. Охоронний номер пам`ятки 8828-Ха, виключає можливість її перебування у приватній власності.

На підтвердження вказаних обставин прокурором було додано до позовної заяви лист Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 16.03.2021 №05-25/700, наказ Міністерства культури України "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" від 28.11.2013 №1224, облікову картку та паспорт об`єкту історико-культурної спадщини "Поселення Харків" (т.1 а.с.31-52, 75-79).

На думку прокурора, земельна ділянка була передана Харківською міською радою, ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська", за кодом КВЦПЗ - 12.1 “для обслуговування стаціонарної АЗС”, тобто не за видами цільового призначення, передбаченими для земель історико-культурного призначення (коди 08.01-08.04 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548), при цьому Харківською міською радою не враховано, що зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України, в силу приписів частини 7 статті 20 Земельного кодексу України, проте, Кабінетом Міністрів України відповідне рішення щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки не приймалось.

З огляду на викладене, прокурор вважав, що пункт 8 додатку до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам" від 28.11.2018 № 1310/18, на підставі якого передано ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська" у власність спірну земельну ділянку, не відповідає вимогам статей 19, 20, 53, 54, 83, 91, 96, 128, 186-1 Земельного Кодексу України, статей 1, 17, 18, 34 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, статей 1, 7 Закону України “Про охорону археологічної спадщини”.

Крім того, з огляду на те, що спірна земельна ділянка згідно з вимогами законодавства не може передаватись у приватну власність, договір купівлі-продажу земельної ділянки № 1/19 від 21.01.2019, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська" суперечить інтересам держави та порушує вимоги частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, частин 1 та 7 статті 17, частини 1 статті 18 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, частини 4 статті 83 Земельного кодексу України.

Вказані обставини і стали підставою для звернення 03.05.2023 керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська", в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати пункт 8 додатку до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам" від 28.11.2018 № 1310/18;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № 1/19 від 21.01.2019, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 24;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" (код ЄДРПОУ 40143020) повернути у власність держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188, площею 0,0728 га, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Греківська, 25 (т.1 а.с.1-129).

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у даній справі в позові відмовлено повністю (т.3 а.с.228-249).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що положеннями статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної власності або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 127 Земельного кодексу України, органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 128 Земельного кодексу України, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (частина 2 статті 128 Земельного кодексу України).

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (частина 3 статті 128 Земельного кодексу України).

Зі змісту пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Участь прокурора у судовому процесі також регламентовано статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове засування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

При цьому, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в даному випадку прокурор зазначає про те, що про виявлені порушення вимог чинного законодавства та намір представництва інтересів держави органами прокуратури у суді в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Слобідською окружною прокуратурою міста Харкова повідомлено Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (Департамент культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації), а також Харківську обласну державну адміністрацію (Харківську обласну військову адміністрацію) листом від 13.03.2023 за №54-109-1165вих-23 (т.1 а.с.26-29).

Водночас, не зважаючи на сплив тривалого часу з моменту відчуження зазначеної вище земельної ділянки, Харківською обласною державною адміністрацією (Харківською обласною військовою адміністрацією) та Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (Департаментом культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації) заходи, спрямовані на її повернення у власність держави, не було вжито, а своїм правом на звернення до суду з відповідним позовом зазначені особи не скористались.

Таким чином, наведене свідчить про те, що прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо спірної земельної ділянки, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації та відновлення порушених інтересів держави, тому враховуючи те, що вказані інтереси держави до часу звернення до суду були не захищеними, у прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів позивачів у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 5 статті 128 Земельного кодексу України, підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у проданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що підстави для відмови в продажу земельної ділянки визначені в імперативному порядку.

Згідно з пунктом "д" частини 1 статті 19 Земельного кодексу України, однією з категорій земель є землі історико-культурного призначення.

Положеннями статті 53 Земельного кодексу України визначено, що до земель історико- культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Згідно приписів статті 54 Земельного кодексу України, землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Водночас, пам`яткоохоронне законодавство містить заборону щодо передачу у приватну власність земель, на яких розташовані пам`ятки археології.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

Згідно положень частини 7 статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Положеннями статті 1 Закону України "Про охорону археологічної спадщини" визначено, що пам`ятка археології - археологічний об`єкт національного або місцевого значення, занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам`ятка культурної спадщини - це об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (абзац 6 частини 1 статті 1 наведеного закону).

Частиною 1 статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" режими використання пам`яток встановлює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини щодо пам`яток національного значення; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щодо пам`яток місцевого значення.

Положеннями пункту 12 частини 2 статті 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить визначення меж територій пам`яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць.

Судовою колегією встановлено, що згідно висновку Управління культури Харківської обласної державної адміністрації від 13.04.2005 №08-20/1049 (т.2 а.с.116) станом на момент розгляду органом охорони культурної спадщини землевпорядної документації земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:011:0041 в рамках погодження проекту відведення земельної ділянки СПДФО Гузь Б.В. для будівництва та експлуатації АГЗП по вул. Греківській, 25 в Основ`янському (попередня назва Червонозаводському) районі м. Харкова, на території вказаної земельної ділянки пам`ятки археології, історії та монументального мистецтва не розташовані.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:011:0041 був розглянутий та погоджений відповідним органом охорони культурної спадщини.

Крім того, станом на момент формування земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188 (яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:011:0041), її реєстрації 03.05.2018, в державному земельному кадастрі була відсутня інформація про те, що спірна земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення, а згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.01.2019 № НВ-0002591692019 (т.1 а.с.52-56) з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188 у використанні земельної ділянки не визначені обмеження, пов`язані з її належність до земель історико-культурного призначення, та земель, що мають особливу цінність.

Згідно абзацу 3 частини 4 статті 9 Закону України "Про державний земельний кадастр", державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 24 Закону України "Про державний земельний", однією з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Судова колегія зазначає, що прокурором при зверненні до суду з відповідним позовом не було надано доказів того, що державним кадастровим реєстратором під час реєстрації земельної ділянки, якій в результаті поділу присвоєно кадастровий номер 6310138800:03:011:0188, не перевірено технічну документацію на відповідність вимогам законодавства, як і не надано доказів того, що в технічній документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:03:011:0188 виявлена недостовірна інформація.

З наведеного випливає, що Харківською міською радою не здійснювалась зміна цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188, а було погоджено технічну документацію щодо поділу земельної ділянки відповідно до вимог земельного законодавства, а цільове призначення було визначено в матеріалах технічної документації, в межах вже існуючої категорії земель та згідно чинної містобудівної документації.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення земельна ділянка була сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка мала кадастровий номер 6310138800:03:011:0041.

Судова колегія також зазначає, що порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам встановлено статтею 128 Земельного кодексу України.

Так, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Згідно частини 1 статті 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як було зазначено вище, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 35,3 кв.м по вул. Греківській, 25 у м. Харкові, 17.02.2016 право приватної власності зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" (т.2 а.с.194-195).

У зв`язку з фактом розташування на спірній земельній ділянці нежитлової будівлі літ. "А-1", яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська", земельна ділянка з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188 не підлягала продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Наведене свідчить про те, що Харківська міська рада діяла на підставі чинного законодавства, в межах наданих повноважень прийняла оскаржуване рішення про відчуження земельної ділянки 2-му відповідачу та не володіла будь-якою інформацією, що могла бути підставою для відмови в продажі земельної ділянки.

В контексті спірних правовідносин колегія суддів також враховує, що умовою належності земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188 до категорії земель історико-культурного призначення є саме розташування на ній об`єкта, визначеного статтями 53, 54 Земельного кодексу України, статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", а саме: пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків".

Так, пам`ятка археології місцевого значення "Поселення Харків" занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури України від 28.11.2013 №1224, охоронний номер пам`ятки 8828-Ха.

Відповідно до пункту 3 додатку 6 наказу Міністерства культури України від 28.11.2013 №1224 до Переліку об`єктів культурної спадщини в Харківській області, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення внесений об`єкт "Поселення Харків" за адресою: Фортеця розташована в місці злиття річок Харків та Лопань, Посад розміщується на лівому та правому берегах річки Лопань та річки Харків як Пам`ятка археології з охоронним номером 8828-Ха - це всі дані про пам`ятку, які містяться в Реєстрі об`єктів культурної спадщини (т.1 а.с.31-37).

Згідно паспорту пам`ятки "Поселення Харків", власник та користувач даного об`єкта культурної спадщини - не визначені, зони охорони пам`ятки - не визначені, науково-проектна документація - не розроблялась (т.1 а.с.38-43).

Паспорт об`єкта культурної спадщини "Поселення Харків" та облікова карта (т.1 а.с.44-51) містять лише "опис меж території об`єкта" - вони не встановлюють відповідно до вимог чинного законодавства України межі земель історико-культурного призначення та межі пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків".

Натомість проект землеустрою з організації та встановлення меж пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків" на час ухвалення спірного рішення Харківської міської ради не розроблявся.

Таким чином, без встановлення відповідно до вимог чинного законодавства України меж місцевої пам`ятки археології "Поселення Харків" та меж її охоронних зон неможливо визначити на місцевості, де починається вищевказана пам`ятка та де закінчується.

Крім того, відповідно до відомостей викладених в листі Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "Укрндіпроекстреставрація" від 31.08.2022 № 60/А (т.3 а.с.106), межі пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків" у графічній частині науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Харкова відображені згідно вихідних даних станом на грудень 2018, наданих замовником - органами охорони культурної спадщини Харківської обласної державної адміністрацій.

Матеріалами справи також підтверджується, що на замовлення ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська" Державним підприємством "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту Археології Національної академії наук України було проведено наукове археологічне дослідження частини пам`ятки археології місцевого значення Поселення Харків (охор. № 8828-Ха), яка обмежена земельною ділянкою площею 0,0728га кадастровий номер 6310138800:03:011:0188, що розташована по вул. Греківській, 25 в Основ`янському районі м.Харкова (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу), за результатом якого складено висновок від 30.08.2023 за № 31-в/19-23 (т.2 а.с.92-100).

Так, згідно вказаного висновку в результаті археологічних досліджень ґрунтового шару на території земельної ділянки об`єкти археологічної спадщини, які потребують подальшого дослідження та охорони не виявлені. Ділянка досліджена в наземних обсягових формах, на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об`єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню. Отже, використання ділянки для вказаних цілей не суперечитиме вимогам охорони культурної спадщини.

Отже, використання земельної ділянки для вказаних цілей не суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

На підставі висновку про результати наукового археологічного дослідження від 30.08.2023 за №31-в/19-23 Департаментом культури і туризму Харківської обласної адміністрації додатком до облікової картки об`єкта культурної спадщини Поселення Харків № 82 від 03.10.2023 та додатком до Паспорту об`єкта культурної спадщини Поселення Харків № 37 від 03.10.2023 визначено межі території пам`ятки археології місцевого значення Поселення Харків, в які не потрапила земельна ділянка площею 0,0728 га кадастровий номер 6310138800:03:011:0188, тобто її вилучено з меж пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків" (т.3 а.с.56-63).

Внесення відповідних змін до облікової документації на пам`ятку археології місцевого значення "Поселення Харків" (охор. № 8828-Ха) також підтверджується листом Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 11.10.2023 за №05-25/1616 (т.3 а.с.55).

Судова колегія також враховує, що під час апеляційного перегляду даної справи №922/1775/23, судом апеляційної інстанції було зупинено апеляційне провадження до набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №520/15886/24, за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа: Харківська міська рада про:

- визнання протиправною бездіяльності Департаменту культури і туризму Харківської Обласної державної адміністрації (Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації), код ЄДРПОУ 02230856, яка полягає у неприйнятті рішення у вигляді розпорядчого документу про внесення змін до визначених меж території пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків", охоронний номер №8828-ХА, шляхом виключення земельних ділянок з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188, площею 0,0728 Га, з кадастровим номером 6310138800:03:011:0101, площею 0,098 Га, розташованих за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25, зі складу пам`ятки археології місцевого значення об`єкта культурної спадщини "Поселення Харків", охоронний номер №8828-ХА, у відповідності до Наказу "Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини" № 158 від 11.03.2013 Міністерства Культури України Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 01.04.2013 за №528/23060;

- зобов`язання Департаменту культури і туризму Харківської Обласної державної адміністрації (Департамент культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації), код ЄДРПОУ 02230856, прийняти рішення у вигляді розпорядчого документу про внесення змін до визначених меж території пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків", охоронний номер №8828-ХА, шляхом виключення земельних ділянок з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188, площею 0,0728 Га, з кадастровим номером 6310138800:03:011:0101, площею 0,098 Га, розташованих за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25, зі складу пам`ятки археології місцевого значення об`єкта культурної спадщини "Поселення Харків", охоронний номер №8828-ХА;

- визнання протиправною бездіяльності Департаменту культури і туризму Харківської Обласної державної адміністрації (Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації), код ЄДРПОУ 02230856, яка полягає у неподанні до Міністерства культури та інформаційної політики України документів, необхідних для внесення змін до відомостей державного реєстру нерухомих пам`яток України, включно у частині змін меж території пам`ятки "Поселення Харків", охоронний номер № 8828-ХА;

- зобов`язання Департаменту культури і туризму Харківської Обласної державної адміністрації (Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації), код ЄДРПОУ 02230856, у відповідності до Наказу "Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини" №158 від 11.03.2013 Міністерства Культури України Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 01.04.2013 за №528/23060, подати до Міністерства культури та інформаційної політики України необхідні документи необхідні для внесення змін до відомостей державного реєстру нерухомих пам`яток України, включно у частині змін меж території пам`ятки "Поселення Харків", охоронний номер № 8828-ХА;

- визнання протиправною бездіяльності Міністерства культури та інформаційної політики України, яка полягає у невнесенні змін до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України, Державного реєстру нерухомих пам`яток України у частині змін меж території пам`ятки "Поселення Харків", охоронний номер №8828-ХА, шляхом вилучення інформації про адресу місцезнаходження археологічної пам`ятки місцевого значення "Поселення Харків", охоронний номер №8828-ХА, на земельних ділянках з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188, площею 0,0728 га, з кадастровим номером 6310138800:03:011:0101, площею 0,098 га, розташованих за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25;

- зобов`язання Міністерства культури та інформаційної політики України внести зміни до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України, Державного реєстру нерухомих пам`яток України у частині змін меж території пам`ятки "Поселення Харків", охоронний номер №8828-ХА, шляхом вилучення інформації про адресу місцезнаходження археологічної пам`ятки місцевого значення "Поселення Харків", охоронний номер №8828-ХА, на земельних ділянках з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188, площею 0,0728 га, з кадастровим номером 6310138800:03:011:0101, 0,098 га, розташованими за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25.

Підставою для звернення ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська" з відповідним адміністративним позовом стало те, що на адвокатський запит представника позивача було отримано відповідь Департаменту культури і туризму Харківської Обласної державної адміністрації (ХОВА) № 05-25/1311 від 27.05.2024, в якій зазначено, що земельні ділянки, належні позивачу були вилучені зі складу пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків" №8828-ХА, не належать до пам`яток археології. У відповіді також зазначено, що копії відповідних документів вже було надано, проте, як вказував позивач, жодного рішення або іншого розпорядчого документу уповноваженого органу (ХОДА), на підставі яких впроваджувалися зміни надано не було, інформація про віднесення зазначених вище земельних ділянок до території пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків" перебуває у загальному доступі на веб-сайті Харківського науково-методичного центру охорони культурної спадщини.

З огляду на неотримання жодних відомостей, які свідчать про вилучення зі складу пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків" №8828-ХА об`єктів, що розташовані на земельних ділянках, належних позивачу, а відтак, оскільки земельні ділянки не вилучені із Реєстру об`єктів культурної спадщини згідно з вимогами Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська" звернулось за захистом своїх порушених прав.

20.08.2024 Харківським окружним адміністративним судом було ухвалено рішення у справі №520/15886/24, яким адміністративний позов ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська" задоволено повністю (т.4 а.с.136-146) з тих підстав, що в порушення вимог законодавства орган охорони культурної спадщини, яким у даному випадку є Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, не прийняв розпорядчий документ із пропозицією щодо внесення змін до об`єкта культурної спадщини та не направив його з пакетом документів до Міністерства культури та інформаційної політики України, у зв`язку з чим суд зобов`язав останнього прийняти рішення у вигляді розпорядчого документу про внесення змін до визначених меж території пам`ятки археології місцевого значення "Поселення Харків", шляхом виключення спірних земельних ділянок зі складу пам`ятки та подати до Міністерства культури та інформаційної політики України необхідні документи необхідні для внесення змін до відомостей державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Також, враховуючи направлення Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації під час судового розгляду подання про зміну відомостей щодо території пам`ятки до Міністерства культури та інформаційної політики України та не прийняття останнім рішення за наслідками його розгляду, суд зобов`язав Міністерство культури та інформаційної політики України внести зміни до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України в частині змін меж території пам`ятки "Поселення Харків", шляхом вилучення інформації про адресу місцезнаходження археологічної пам`ятки місцевого значення "Поселення Харків" на спірних земельних ділянках.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №520/15886/24 (т.4 а.с.222-228) скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №520/15886/24 в частині позовних вимог до Міністерства культури та інформаційної політики України, прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-АГЗС Греківська" відмовлено; в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №520/15886/24 залишено без змін.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, в межах розгляду справи №520/15886/24 було визнано протиправною бездіяльність Департаменту культури і туризму Харківської Обласної державної адміністрації (Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації) щодо не вчинення дій з належного оформлення відповідного статусу спірної земельної ділянки, які є власністю позивача у даній справі №922/1775/23.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що не приведення органами охорони культурної спадщини науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Харкова, а також іншої документації та інформації у відповідність до актуальних меж пам`ятки археології "Поселення Харків" не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки вказані обставини не залежать від волі відповідачів.

Крім того, за ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська" зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 35,3 кв.м по вул. Греківській, 25 у м. Харкові, 2-ий відповідач користується спірною земельною ділянкою без будь-яких обмежень та є добросовісним набувачем земельної ділянки, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, а жодних фактів зловживань з його боку, спрямованих на протиправне заволодіння земельною ділянкою, матеріали справи не містять.

В даному випадку втручання держави в право 2-го відповідача на мирне володіння майном як намагання виправити допущену органом влади в минулому помилку не може перекладати на громадянина всі її негативні наслідки.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких дала Верховна Рада, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом положень статті 1 Першого протоколу до конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть уважатися правом власності, а отже, і "майном".

У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує таке втручання легітимну мету; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним такій меті.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення загального ("суспільного", "публічного") інтересу, яким може бути, зокрема, інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Крім того, Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства може становити суспільний (загальний) інтерес (рішення у справі "Tregubenko v. Ukraine" від 02.11.2004, заява № 61333/00, пункт 54).

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо добросовісна особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки пропорційності Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало заходів втручання у право мирного володіння майном.

Обставини даної справи свідчать, що 2-ий відповідач є власником спірної земельної ділянки, якою володіє та правомірно користувався на праві власності майном за цільовим призначенням, в межах норм, передбачених законом, на підставі законного рішення 1-го відповідача.

Також, як зазначено вище, на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно 2-го відповідача, земельна ділянка надана останньому в межах фактичного землекористування, а набуття ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська" у власність ділянки права та інтереси держави, територіальної громади, сусідніх землекористувачів не порушуються.

З наведеного випливає, що позбавлення права власності 2-го відповідача на земельну ділянку фактично не має державного чи суспільного інтересу, оскільки з володіння останнього вона не вибуває, а лише призведе до необхідності повторного проходження процедури набуття у власність не з його вини, а внаслідок недбальства державних органів.

Таким чином, наведене дає підстави для висновку про те, що втручання держави в право 2-го відповідача на мирне володіння майном, зважаючи на тривале добросовісне користування ділянкою, який протиправних дій для заволодіння нею в певному розмірі не вчиняв, має ознаки непропорційного втручання в його право на мирне володіння майном.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що намір прокурора виправити допущену в минулому органом влади помилку не може мати наслідком непропорційне втручання в нове право 2-го відповідача та перекладати на нього всі негативні наслідки такої помилки, адже задоволення позову з формальних підстав покладатиме надмірний індивідуальний тягар на особу, яка володіє ділянкою протягом тривалого часу та порушить справедливий баланс інтересів сторін.

Враховуючи вищенаведене в сукупності та приймаючи до уваги те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188 по вул. Греківській, 25 в м. Харкові не є пам`яткою археології місцевого значення Поселення Харків, а 2-ий відповідач відкрито користується спірною земельною ділянкою без будь-яких обмежень, є добросовісним набувачем земельної ділянки, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, а жодних фактів зловживань з його боку, спрямованих на протиправне заволодіння земельною ділянкою, обставинами справи не встановлено, а також зважаючи на те, що в даному випадку задоволення позову прокурора буде фактично непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном ТОВ "АЗС-АГЗС Греківська", судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

Щодо заявленого прокурором в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду, яке відбулось 27.05.2026 клопотання про закриття апеляційного провадження в порядку пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність предмету спору, судова колегія зазначає таке.

Так, наказом Міністерства культури України від 21.04.2026 №506 "Про внесення змін до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України" внесені зміни до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесених наказом Мінкультури від 28.11.2013 № 1224 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" та замінено позицію 3 додатку 6 до вказаного наказу позицією наступного змісту "Поселення Харків XVII ст., Фортеця розташована в місці злиття річок Харків та Лопань. Посад розміщується на лівому та правому берегах річки Лопань та річки Харків (за виключенням земельних ділянок з кадастровими номерами 6310138800:03:011:0101 і 6310138800:03:011:0188 за адресою: м.Харків, вул. Греківська, 25, площею 0,0728га та 0,098га), Пам`ятка археології 8828-Ха".

Таким чином, земельна ділянка площею 0,0728 га з кадастровим номером 6310138800:03:011:0188 вилучена з меж пам`ятки археології "Поселення Харків".

З огляду на предмет позову у даній справі, прокурор вважає, що із прийняттям наказу Міністерства культури України від 21.04.2026 № 506 "Про внесення змін до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України", наразі у справі №922/1775/23 відсутній предмет спору, у зв`язку із чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а апеляційне провадження - закриттю.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 30.08.2024 у справі №916/3006/23, у випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного (касаційного) розгляду справи.

У тому разі, коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені апеляційним судом обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі статтею 278 Господарського процесуального кодексу України та закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Під час апеляційного перегляду даної справи, судом апеляційної інстанції не було встановлено підстав для скасування оскаржуваного рішення, у зв`язку із чим, підстави для закриття апеляційного провадження та відповідно задоволення клопотання прокурора відсутні.

Щодо заяви 1-го відповідача - Харківської міської ради про застосування строків позовної давності поданої 01.06.2023 до господарського суду Харківської області (вх. № 13924), судова колегія зазначає, що відповідно до положень статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України ).

В силу приписів частини 1, пункту 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом статей 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Нормами частин 3-5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Отже, застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з`ясувати усі обставини, пов`язані з фактом обізнаності та об`єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи у цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними в обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів.

Колегія суддів зазначає, що позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.04.2025 у справі №927/1687/23, від 12.03.2024 у справі №914/106/22, від 05.12.2023 у справі №910/2094/21, від 30.06.2022 у справі №922/2960/17.

З огляду на те, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог прокурора з підстав їх необґрунтованості, заява 1-го відповідача про застосування строків позовної давності не розглядається.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, прокурором не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

За наведених обставин, апеляційна скарга не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23 слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/1775/23 залишити без змін.

Повна постанова складена 08.06.2026.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін