Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №927/330/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2026 р. Справа № 927/330/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Горбасенка П.В.

суддів: Колесника Р.М.

Сковородіної О.М.

за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2026 (повний текст складено та підписано 17.04.2026) у справі № 927/330/26 (суддя Шморгун В.В.)

за заявою позивача про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії

про зобов`язання здійснити перерахунок

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 27.05.2026

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт» (далі - позивач / ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт») звернулось до Господарського суду Чернігівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії (далі - відповідач / Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України») про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості послуг з розподілу природного газу за період з 11.02.2026 по 10.07.2026 відповідно до обсягу фактичного розподілу природного газу ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» у вказаний період.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок збройної агресії російської федерації, об`єкт газоспоживання ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» зазнав пошкоджень, що призвело до повної відсутності можливості споживання природного газу та користування послугою з його розподілу. За твердженнями позивача, незважаючи на фактичну відсутність розподілу природного газу, на неодноразові звернення останнього, відповідач продовжив нарахування плати за послугу з розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності.

Одночасно з пред`явленням позову позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить:

- зобов`язати Чернігівську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» відновити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт», розташований за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Жавинка, вул. Теплична, 4;

- заборонити Чернігівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення, обмеження або невідновлення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт», розташований за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Жавинка, вул. Теплична, 4, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що між сторонами існує реальний та невирішений спір щодо правомірності нарахування плати за послуги з розподілу природного газу, тоді як відповідач вважає наявність такої спірної заборгованості достатньою підставою для припинення газопостачання. Зокрема, за доводами ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт», попри існування зазначеного спору, 01.04.2026 відповідач здійснив припинення газопостачання через закриття відключаючого пристрою та його пломбування.

Отже, позивач стверджує, що опинився в ситуації, коли відповідач, посилаючись на спірну заборгованість, що безпосередньо оспорюється у позові, вже припинив газопостачання та зберігає можливість продовжувати або повторно вчиняти дії щодо його невідновлення чи подальшого обмеження. Саме це, на думку ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт», зумовлює необхідність негайного судового втручання через вжиття заходів забезпечення позову.

Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 10.04.2026 прийняв позовну заяву ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» до розгляду, відкрив провадження у справі № 927/330/26, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Також 10.04.2026 Господарський суд Чернігівської області постановив ухвалу про призначення судового засідання з розгляду заяви позивача про забезпечення позову на 14.04.2026 та виклик сторін у це судове засідання.

13.04.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідач подав до суду заперечення на заяву позивача про забезпечення позову, у яких зазначає, що відповідно до акта від 01.04.2026 про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) причиною припинення газопостачання стало отримання від Оператора газотранспортної системи повідомлення про відсутність споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді. Тобто, за твердженнями Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», станом на 01.04.2026 у позивача був відсутній договір з постачальником природного газу, що є окремою підставою для припинення газопостачання.

Поряд з тим відповідач зазначає, що, ліквідувавши одну підставу для припинення газопостачання у вигляді укладання договору на постачання природного газу, ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» не ліквідувало іншу - у вигляді сплати боргу за період з 11.02.2026 по 31.03.2026. Крім того Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» наголошує, що відшкодування витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу) позивач також не здійснив, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність у ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» реального наміру відновити газопостачання.

Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 14.04.2026, занесеною до протоколу судового засідання від 14.04.2026 у справі № 927/330/26, для постановлення ухвали за результатами розгляду заяви про забезпечення позову оголосив у судовому засіданні перерву до 15.04.2026.

Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 15.04.2026 у справі № 927/330/26 заяву ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнив частково, заборонив Чернігівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» після підключення розподілу природного газу на об`єкт ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт», розташований за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Жавинка, вул. Теплична, 4, кадастровий номер земельної ділянки 7425583400:04:000:9004 (зокрема у зв`язку з припиненням обставин, що стали підставою для його відключення 01.04.2026), вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження розподілу природного газу на цей об`єкт ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» у зв`язку з нарахуванням заборгованості на різницю між річною замовленою потужністю та фактично спожитим обсягом природного газу, яка виникає за період з 11.02.2026 по 10.07.2026, відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» про забезпечення позову в іншій частині.

Суд першої інстанції свою ухвалу мотивував тим, що невжиття заходів забезпечення позову в частині заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження газопостачання (розподілу природного газу) після його підключення, може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав. Зокрема, тривале безпідставне відключення від газопостачання до вирішення спору по суті може спричинити істотні негативні наслідки для господарської діяльності позивача - зупинення виробничих процесів та завдання матеріальних збитків, що у подальшому може зумовити необхідність нового звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

В розрізі наведеного Господарський суд Чернігівської області зауважив, що застосування заходів забезпечення позову через заборону Чернігівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт», можливе лише щодо заборгованості, яка виникне за спірний період, оскільки заборона вчиняти такі дії у зв`язку з наявністю іншої заборгованості, не пов`язаної зі спірними правовідносинами, призведе до безпідставного втручання у його господарську діяльність та порушення балансу інтересів сторін.

Щодо іншої частини заяви позивача про забезпечення позову місцевий господарський суд наголосив, що ані Господарським процесуальним кодексом України, ані іншими законами чи міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, не передбачено можливості вжиття такого заходу забезпечення позову як зобов`язання відповідача вчинити певні дії, у зв`язку з чим в частині зобов`язання Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» відновити газопостачання (розподіл газу) заяву ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» суд першої інстанції залишив без задоволення.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» (далі - скаржник) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2026 у справі № 927/330/26 в частині заборони ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії після підключення розподілу природного газу на об`єкт ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт», розташований за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Жавинка, вул. Теплична, 4, кадастровий номер земельної ділянки 7425583400:04:000:9004 (зокрема у зв`язку з припиненням обставин, що стали підставою для його відключення 01.04.2026), вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження розподілу природного газу на цей об`єкт ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» у зв`язку з нарахуванням заборгованості на різницю між річною замовленою потужністю та фактично спожитим обсягом природного газу, яка виникає за період з 11.02.2026 по 10.07.2026, в іншій частині залишити ухвалу без змін.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції:

- при постановленні оскаржуваної ухвали порушив принципи і правила співмірності та пов`язаності заходів забезпечення позову із позовними вимогами;

- не навів обґрунтування того, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони після підключення газу утриматись від дій з припинення, обмеження розподілу природного газу на об`єктах газоспоживання відповідача може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі його задоволення;

- не дотримався принципу розумного співвідношення (пропорційності) між метою, досягнення якої передбачається для захисту приватного інтересу ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт», та засобами, які використовуються для її досягнення, адже фактично заходи по забезпеченню позову можуть спричинити неправомірну недобросовісну поведінку самого позивача, який і далі буде порушувати умови типового договору та положення Кодексу газорозподільних систем.

Відтак, стверджуючи, що оскаржувана ухвала суперечить вимогам ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, принципам верховенства права, доступу до правосуддя, рівності сторін, пропорційності та ефективного судового захисту, Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» зазначає про наявність ґрунтовних підстав для задоволення її апеляційної скарги та, відповідно, скасування ухвали Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2026 у справі № 927/330/26.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 апеляційну скаргу Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Колесника Р.М., Сковородіної О.М.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.04.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2026 у справі № 927/330/26, призначив апеляційну скаргу до розгляду на 27.05.2026, витребував з Господарського суду Чернігівської області матеріали цієї справи та встановив ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» строк для подання до суду у письмовій формі відзиву на апеляційну скаргу.

29.04.2026, в межах встановленого Північним апеляційним господарським судом строку, від ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2026 у справі № 927/330/26 залишити без змін.

Так, мотивуючи свою позицію, позивач наголошує на тому, що Господарський суд Чернігівської області діяв обережно, процесуально збалансовано та не вийшов за межі предмета спору, не заборонив відповідачу діяти у випадку наявності інших, не пов`язаних із предметом цього спору, підстав для припинення або обмеження розподілу природного газу, також не вирішив питання про правомірність або неправомірність нарахувань по суті, а лише тимчасово унеможливив використання саме спірної заборгованості як засобу тиску на ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» до моменту вирішення справи.

В контексті зазначеного позивач зауважив, що зв`язок між предметом позову та застосованим заходом забезпечення є прямим і очевидним: якщо відповідачу дозволити до вирішення спору по суті припиняти або обмежувати розподіл природного газу через ту саму суму, правомірність нарахування якої оспорюється у позові, то судовий розгляд втратить реальну ефективність, оскільки ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» фактично буде поставлено перед вибором або сплачувати спірні суми під загрозою зупинки об`єкта, або залишатися без газопостачання, тобто без можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати дохід, необхідний для відновлення пошкодженого обладнання.

Означене, за доводами позивача, свідчить про реальність ризику унеможливлення ефективного захисту прав ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт», позаяк, у разі незастосування судом заходів забезпечення позову, до моменту вирішення спору по суті позивач може втратити можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід, виконувати зобов`язання перед контрагентами та фінансувати відновлення пошкодженого енергогенеруючого обладнання.

Отже, посилаючись на те, що заявлений позивачем забезпечувальний захід спрямований насамперед на те, щоб до вирішення спору по суті жодна зі сторін не отримала можливості фактично нав`язати іншій стороні свою правову позицію, ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» стверджує про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2026 у справі № 927/330/26, як наслідок, про відсутність підстав для її скасування.

01.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, згідно якої скаржник просив суд забезпечити участь його представника - Склярець Н.В. в судовому засіданні 27.05.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.05.2026 задовольнив заяву Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та постановив провести судове засідання 27.05.2026 в режимі відеоконференції.

11.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/330/26.

У судове засідання 27.05.2026 з`явився представник відповідача, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги та, відповідно, скасуванні ухвали Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2026 у справі № 927/330/26.

Також у судовому засіданні 27.05.2026 брав участь представник позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а відповідну ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оцінивши висновки місцевого господарського суду на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити таке.

Предметом судового розгляду є питання щодо наявності або відсутності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову в означеній справі через заборону Чернігівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення, обмеження або невідновлення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт», розташований за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Жавинка, вул. Теплична, 4, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Подібні правові висновки щодо застосування положень ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Крім того заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20.

Предметом спору у цій справі є вимоги про зобов`язання провести перерахунок вартості послуг з розподілу природного газу, адже позивач не згоден із застосуванням до нього плати виключно на підставі річної замовленої потужності без урахування фактичного споживання. Тобто між сторонами наявний спір щодо обсягів заборгованості, на забезпечення якого, з метою недопущення порушення прав позивача, пов`язаних з його відключенням від газопостачання, він просив суд заборонити відповідачеві вчиняти будь-які дії з припинення, обмеження або невідновлення постачання та / або розподілу природного газу за відповідним договором.

Слід звернути увагу на те, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, вони можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного предмета спору і заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Оскільки між сторонами виник спір щодо обсягів вартості послуг з розподілу природного газу, то захід забезпечення позову, про вжиття якого просить ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт», щодо заборони Чернігівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення, обмеження або невідновлення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт позивача, не співвідноситься зі спірними правовідносинами, позаяк така заборона жодним чином не буде впливати на наявність / відсутність або розмір заборгованості, а також не буде забезпечувати право ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» на перерахунок об`ємів і вартості послуг.

Тобто позов щодо встановлення дійсного розміру заборгованості за послуги з розподілу природного газу не може бути забезпечено у спосіб заборони вчинення дій з припинення та / або обмеження постачання та / або розподілу (передачі) природного газу за відповідним договором, оскільки така заборона не забезпечує, у разі його задоволення, права позивача на перерахунок об`ємів і вартості послуг та виставлення йому нових рахунків. Право позивача вимагати вчинення дій з перерахунку і виставлення нових рахунків не буде ускладнене внаслідок вчинення відповідачем дій по припиненню та / або обмеженню постачання та / або розподілу природного газу. Заборона суду вчиняти дії відповідно до закону, яка не сприяє виконанню рішенню суду, не лише не забезпечує балансу інтересів сторін, а є надмірним втручанням у права та обов`язки відповідача.

Відтак заява ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» про вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони Чернігівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» вчиняти будь-які дії відносно припинення, обмеження або невідновлення газопостачання споживачу у зв`язку з існуванням заборгованості останнього не відповідають принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що правильно зазначено відповідачем в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає за доцільне також зауважити, що ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» заперечує саме розмір заборгованості за розподіл природного газу, а не факт існування такої заборгованості взагалі. Позов у цій справі стосується перерахунку об`ємів вартості послуг, а вжиті заходи (заборона вчиняти дії / бездіяльність на майбутнє) жодним чином не забезпечують заявнику досягнення ним справедливого та ефективного захисту порушених прав чи охоронюваних законом інтересів за допомогою обраного ним способу захисту. Отже, відсутній зв`язок між заходом забезпечення позову і предметом позову, тому заявлені позивачем заходи забезпечення позову не є співмірними.

Ураховуючи наведене, апеляційний господарський суд висновує, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» про забезпечення позову з підстав, визначених заявником.

Згідно із ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, - його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України»).

При оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).

Під час ухвалення цієї постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи сторін у справі, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо інших аргументів учасників справи колегія суддів зазначає, що останні були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк вони висновків суду не спростовують та, з урахуванням всіх обставин цієї справи, встановлених судом, не впливають на помилковість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 275, ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновків про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення - про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 236, 255, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2026 у справі № 927/330/26 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт» про забезпечення позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт» (вул. Прилуцька, буд. 125, с. Талалаївка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., 16651, ідентифікаційний код 38256865) на користь Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (вул. Любецька, буд. 68, м. Чернігів, Чернігівська обл., 14021, ідентифікаційний код 45355956) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Повернути матеріали справи до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.06.2026.

Головуючий суддя П.В. Горбасенко

Судді Р.М. Колесник

О.М. Сковородіна