Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №925/455/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Дата: 26 травня 2026 р.

Справа: №925/455/26

Суддя: Крижний О.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2026 р. Справа № 925/455/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Крижного О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Нечасний О.Л.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" та Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.04.2026

у справі №925/455/26 (суддя Грачов В.М. )

за заявою ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.

ОСОБА_1 в особі свого представника, через систему "Електронний суд", звернулась до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просила суд:

- зупинити дію рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", оформленого протоколом від 20.03.2026 року, в частині питань 1, 2, 3 порядку денного: 1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ "Черкасиобленерго"; 2. Обрання членів Наглядової ради АТ "Черкасиобленерго"; 3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради;

- заборонити Акціонерному товариству "Черкасиобленерго", їх органам управління, посадовим особам, а також будь-яким іншим особам, що діють від їх імені або в їх інтересах, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі: приймати рішення щодо призначення (обрання), припинення повноважень або зміни складу виконавчого органу (дирекції/ генерального директора) АТ "Черкасиобленерго", в тому числі, покладати виконання обов`язків на інших осіб; укладати, змінювати або припиняти договори з керівником або членами виконавчого органу АТ "Черкасиобленерго"; здійснювати будь-які реєстраційні дії, спрямовані на зміну керівника або виконавчого органу АТ "Черкасиобленерго".

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що спірне рішення про проведення загальних зборів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" 20.03.2026 року прийнято неправомірно, в порушення вимог статті 27 Закону України "Про акціонерні товариства", Статуту Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", без відповідного на те рішення органу управління Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі" та ще й не уповноваженою особою, а саме громадянином ОСОБА_2 , у якого з 14.12.2025 року відсутні повноваження на здійснення керівництва діяльністю Дирекції та керівництва діяльністю Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", що володіє 5% голосуючих акцій Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" у кількості 68 260 990 штук, що становить 46% від загальної кількості простих іменних акцій Товариства. Також відсутність рішення Кабінету Міністрів України про погодження кандидатури ОСОБА_2 , на посаду керівника новоствореного колегіального виконавчого органу - дирекції Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", як це прямо передбачено Постановою КМУ від 31.05.2022 року №643 "Деякі питання управління об`єктами державної власності на період воєнного стану", свідчить про непогодження урядом кандидатури вказаної особи на посаду керівника Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі" та неможливість вчинення ним дій від імені акціонера Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" щодо підписання будь-яких документів, у тому числі і про скликання загальних зборів акціонерів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.04.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 вх. № 5538/26 про забезпечення позову до подання позовної заяви частково.

Зупинено дію рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", оформленого протоколом від 20.03.2026 року, в частині питань 1, 2, 3 порядку денного: 1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ "Черкасиобленерго"; 2. Обрання членів Наглядової ради АТ "Черкасиобленерго"; 3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради.

В решті вимог заяви відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Черкаської області, Акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.04.2026 по справі № 925/455/26 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви в повному обсязі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Крижний О.М., судді Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М.

Крім того, не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Черкаської області, Акціонерне товариство "Українські розподільні мережі" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.04.2026 по справі № 925/455/26 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви в повному обсязі.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Крижний О.М., судді Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 об`єднано апеляційні скарги Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" та Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.04.2026 в одне апеляційне провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.05.2026 о 10:30 год.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" мотивована тим, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 03.04.2026 прийнята без належного з`ясування всіх обставин, є необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22.

Скаржник зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, місцевий суд повинен був врахувати інтереси не тільки заявника, який є власником лише 17 простих іменних акцій АТ "Черкасиобленерго", що становить 0,000011% статутного капіталу відповідача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, що свідчить про порушенням судом першої інстанції положень ч. 10 ст. 137 ГПК України, де зазначено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.

Як вказує скаржник, заявлені позивачем заходи забезпечення позову спрямовані не на збереження можливості виконання майбутнього судового рішення, а фактично мають наслідком дострокове задоволення позовних вимог та підміну судового рішення у справі.

Застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову має наслідком істотне та непропорційне втручання у господарську діяльність АТ "Черкасиобленерго", що порушує баланс інтересів сторін. Блокування формування органу управління Товариства, а саме зупинення формування нового складу Наглядової ради фактично позбавляє Товариства дієздатного органу управління на невизначений строк до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

Разом з тим, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що згідно правової позиції Верховного Суду випливає, що з метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсними саме рішень наглядової ради та/або рішень загальних зборів акціонер не може абстрактно та загально посилатися на порушення свого права на участь в управлінні, а має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятими рішеннями, що оскаржуються, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням. З наведеного випливає, що рішення, що є предметом оскарження, не порушує права та законні інтереси заявника, а заява про забезпечення позову не містить жодного обґрунтування того, які саме суб`єктивні права чи охоронювані законом інтереси заявника порушено прийняттям спірного рішення, а також не наведено причинно-наслідкового зв`язку між таким рішенням і можливими негативними наслідками для заявника.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", мотивована тим, що заходи забезпечення позову є безпідставними, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 03.04.2026 є такою, що підлягає скасуванню.

Акціонерне товариство "Українські розподільні мережі" звертає увагу суду на те, що заявником не зазначено, які саме його права були порушені прийнятими на позачергових загальних зборах акціонерів, які відбулися 20.03.2026 року, рішеннями або будуть порушені в процесі виконання рішень прийнятих на даних зборах та оформлені протоколом від 26.03.2026, а саме прохання заявника про зупинення стосується дії, що фактично вже відбулася. Отже апелянт зазначає, про відсутність порушеного права заявника - ОСОБА_3 .

Крім того, Акціонерне товариство "Українські розподільні мережі" вказує, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Скаржник також звертає увагу суду на те, що позачергові загальні збори акціонерів АТ "Черкасиобленерго", що відбулися 20.03.2026 року, скликалися та були проведені саме Акціонерним товариством "Українські розподільні мережі" як акціонером АТ "Черкасиобленерго", яке володіє акціями Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" у кількості 68 260 990 (шістдесят вісім мільйонів двісті шістдесят тисяч дев`ятсот дев`яносто) штук, що становить 46,0000% від загальної кількості простих іменних акцій Товариства. Отже, саме Акціонерне товариство "Українські розподільні мережі" мало бути визначене в якості відповідача, а АТ "Черкасиобленерго" могло бути залучене в якості третьої особи на стороні відповідача.

Щодо доводів заявника, що "відповідного рішення загальних зборів АТ "Українські розподільні мережі", а це - наказ Міненерго, з питань скликання та проведення Загальних зборів АТ "Черкасиобленерго" з формуванням питань 1, 2, 3 порядку денного, також відсутнє. Рішення про проведення загальних зборів АТ "Черкасиобленерго" прийнято неправомірно, в порушення вимог Статуту, без відповідного на те рішення органу управління АТ "Українські розподільні мережі" та ще й неуповноваженою особою.".

Акціонерне товариство "Українські розподільні мережі" звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що частина перша статті 112 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" застосовується до державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, де Наглядова рада НУ УТВОРЕНА І ЦЕ НЕ Є ОБОВЯЗКОВИМ ЗА ЗАКОНОМ!!!! І в такому випадку, зазначена норма цієї статті встановлює, що повноваження Наглядової ради до її моменту утворення тимчасово здійснюють уповноважений орган управління або загальні збори, а повноваження з підготовки/проведення зборів - виконавчий орган.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу АТ "Черкасиобленерго", ОСОБА_1 вважає її необґрунтованою, такою, що не ґрунтується на нормах законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи, отже не підлягає задоволенню.

Щодо доводу апелянта про відсутність порушення прав позивача, оскільки позивач набула акції після проведення зборів.

Заявник зауважує, що суд першої інстанції не вирішував остаточно питання наявності чи відсутності порушеного права, він лише встановив, що заявлене порушення не є очевидно безпідставним, а ризики від подальшої реалізації спірного рішення є реальними.

Щодо доводу апелянта про те, що забезпечення позову фактично тотожне задоволенню позовних вимог

Як вказує заявник, позовні вимоги полягають у визнанні недійсним та скасуванні рішення загальних зборів у певній частині. Натомість, оскаржувана ухвала лише тимчасово зупиняє дію цього рішення до вирішення спору по суті. Це різні за правовою природою та наслідками процесуальні механізми.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_1 в особі свого представника, через систему "Електронний суд", звернулась в Господарський суд Черкаської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просила суд:

Порушення порядку формування складу Наглядової ради Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", може призвести до прийняття відповідних рішень всупереч чинному законодавству України, що негативно вплине на фінансове становище та господарську діяльність Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", що в свою чергу порушує права акціонерів, однією з яких є заявниця, власник простих іменних акцій у кількості 17 шт. зацікавлена в стабільному функціонуванні Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в межах правового поля. Тому для дотримання господарських інтересів Товариства та корпоративних інтересів акціонерів існує об`єктивна необхідність в забезпеченні позову для унеможливлення ускладнення ефективного поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся.

Заявниця вважає, що рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", оформленого протоколом від 20.03.2026 року порушують її законні права і інтереси як акціонера, тому вона має намір звернутися до Господарського суду Черкаської області з позовом про визнання недійсним та скасування неправомірного рішення від 20.03.2026 року в частині питань 1,2,3 порядку денного зборів.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову вказує уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Акціонерне товариство "Черкасиобленерго" заперечення на заяву про забезпечення позову за вх. № 5645/26, в якій вказав, що Акціонерне товариство "Українські розподільчі мережі" володіє акціями Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" у кількості 68 260 990 штук, що становить 46,0000% від загальної кількості простих іменних акцій Товариства, що підтверджується Інформаційною довідкою ПАТ "Національний депозитарій України" вих. №230334 від 01.01.2026року про акціонерів - юридичних осіб та загальної кількості фізичних осіб із зазначенням кількості акцій, якими вони володіють станом на 31.12.2025 року, саме за ініціативою Акціонерного товариства "Українські розподільчі мережі" 20.03.2026 року відбулись загальні збори Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" тому вважає себе неналежним відповідачем у майбутньому спорі та стороною у даній заяві про забезпечення позову. Просив відмовити у задоволенні заяви позивачки повністю.

Суд першої інстанції встановив, що заходи забезпечення в частині заборони Акціонерному товариству "Черкасиобленерго", їх органам управління, посадовим особам, а також будь-яким іншим особам, що діють від їх імені або в їх інтересах приймати рішення щодо призначення (обрання), припинення повноважень або зміни складу виконавчого органу (дирекції/ генерального директора) Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", в тому числі, покладати виконання обов`язків на інших осіб; укладати, змінювати або припиняти договори з керівником або членами виконавчого органу Акціонерного товариства "Черкасиобленерго"; здійснювати будь-які реєстраційні дії, спрямовані на зміну керівника або виконавчого органу Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" виходить за межі предмета спору та не відповідає вимогам співмірності, адекватності, розумності, збалансованості інтересів сторін.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині вимог про зупинення дії рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", оформленого протоколом від 20.03.2026 року, в частині питань 1, 2, 3 порядку денного: 1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ "Черкасиобленерго"; 2. Обрання членів Наглядової ради АТ "Черкасиобленерго"; 3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради. Вжиття вказаних заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи. В решті вимог заяви слід відмовити.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу АТ "Черкасиобленерго", перевіривши матеріали з розгляду заяви про забезпечення позову, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24 тощо.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову за заявами у справах, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у логічно-послідовній залежності від предмета та підстав позову, правового обґрунтування вимог кожного конкретного господарського спору, видам забезпечення, доводам і аргументам сторін.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19).

Колегія суддів відзначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Оскільки позивач звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Має також досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібну позицію наведено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками Господарського суду Черкаської області щодо необхідності вжиття таких заходів забезпечення позову.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову у спосіб зупинення дії рішення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Черкасиобленерго", оформленого протоколом від 20.03.2026, не дотримався вимог Господарського процесуального кодексу України щодо застосування заходів забезпечення позову.

Так, заявницею обрані заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Черкасиобленерго".

Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що такий вид заходу забезпечення позову як зупинення рішення позачергових загальних зборів акціонерів не передбачено ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, п.10 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України

ОСОБА_1 не навела посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би були передбачені заходи забезпечення позову, про вжиття яких заявник просила суд.

У пояснювальній записці до Закону №460-IX від 15.01.2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України" щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ зазначено, що внесення змін до процесуального законодавства дасть змогу нівелювати можливість зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, зокрема, були вилучені деякі види забезпечення позову.

Тобто, починаючи з 08.02.2020 року, ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову, який (перелік) може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (п. 10 ч.1 цієї статті).

Не допускається вжиття заходу забезпечення позову, який відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо предмету позову, однак який не передбачений ні процесуальним законом, ні іншими законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 року у справі №910/4445/21, та постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.08.2022 року у справі №916/493/22, від 15.09.2023 у справі № 910/6804/23.

Отже, обрані заявницею заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення позачергових зборів акціонерів АТ "Черкасиобленерго", не передбачені ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України. Заявниця у відповідній заяві не навела посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би були передбачені заходи забезпечення позову, про вжиття яких скаржниця просила суд.

При цьому, колегія суддів відзначає, що в оскаржуваній ухвалі також відсутні посилання на закон чи міжнародний договір, яким передбачено вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення позачергових зборів акціонерів АТ "Черкасиобленерго".

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи, що заявниця не навела посилань на інші закони чи міжнародні договори, яким би були передбачені заходи забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення у вигляді зупинення дії рішення позачергових зборів акціонерів АТ "Черкасиобленерго" є неналежним.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами АТ "Черкасиобленерго", що вирішуючи питання про забезпечення позову місцевий суд повинен був врахувати інтереси не тільки заявника, який є власником лише 17 простих іменних акцій АТ "Черкасиобленерго", що становить 0,000011% статутного капіталу відповідача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, що свідчить про порушенням судом першої інстанції положень ч. 10 ст. 137 ГПК України, де зазначено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову створює для заявника забезпечення фактичного результату, тотожного задоволенню його майбутніх позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", оформлені протоколом від 20.03.2026 року, в частині прийняття рішень за питаннями порядку денного № 1, № 2, № 3.

Крім цього, відповідно до висновків наведених у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20: "Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості…"

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову має наслідком істотне та непропорційне втручання у господарську діяльність АТ "Черкасиобленерго", що порушує баланс інтересів сторін. Блокування формування органу управління Товариства, а саме зупинення формування нового складу Наглядової ради фактично позбавляє Товариства дієздатного органу управління на невизначений строк до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

Колегія суддів погоджується з твердженнями Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі" про те, що заявником не зазначено, які саме його права були порушені прийнятими на позачергових загальних зборах акціонерів, які відбулися 20.03.2026 року, рішеннями або будуть порушені в процесі виконання рішень прийнятих на даних зборах та оформлені протоколом від 26.03.2026, а саме прохання заявника про зупинення стосується дії, що фактично вже відбулася. Отже апелянт зазначає, про відсутність порушеного права заявника - ОСОБА_3 .

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст.136 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що мали наслідком помилкове задоволення заяви про забезпечення позову, а тому ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним спору, згідно з загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 136, 137, 140, 234, 235, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" та Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.04.2026 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.04.2026 про вжиття заходів забезпечення позову - скасувати.

3. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287 - 291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.06.2026.

Головуючий суддя О.М. Крижний

Судді О.М. Гаврилюк

Б.О. Ткаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua