Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №910/11314/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2026 р. Справа№ 910/11314/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Спаських Н.М.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 26.05.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 (повний текст складено 03.04.2026)

у справі № 910/11314/25 (суддя - Мандриченко О. В.)

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до Одеської обласної державної адміністрації,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд»

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»

про усунення перешкод у розпорядженні акваторією морського порту та земельною ділянкою, скасування державної реєстрації та зобов`язання повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі № 910/11314/25, серед іншого:

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» про призначення у справі № 910/11314/25 земельно-технічної експертизи задоволено частково;

- призначено у справі № 910/11314/25 земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України;

- на вирішення експерта поставлено наступні запитання:

1. Чи входить земельна ділянка площею 4,4600 га, кадастровий номер №5122755400:01:002:0129, розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Новобілярської селищної ради (за межами населеного пункту), що була надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» згідно з розпорядженням №21/А-2016 від 16.01.2016 Одеської обласної державної адміністрації, до акваторії Аджалицького лиману?;

2. Чи накладається земельна ділянка площею 4,4600 га, кадастровий номер №5122755400:01:002:0129, розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Новобілярської селищної ради (за межами населеного пункту), що була надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» згідно з розпорядженням №21/А-2016 від 16.01.2016 Одеської обласної державної адміністрації, у межах акваторії Аджалицького лиману, на земельну ділянку, передану у постійне користування Державному підприємству «Адміністрація морських портів України»?;

3. Чи належить земельна ділянка площею 4,4600 га, кадастровий номер №5122755400:01:002:0129, розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Новобілярської селищної ради (за межами населеного пункту), до меж акваторії морського порту Южний, координати якого визначені постановою Кабінету Міністрів України №1073 від 30.08.2007 «Про межі акваторії морського порту Южний» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №406?;

- провадження у справі № 910/11314/25 на час проведення експертизи та отримання висновку експерта зупинено.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що:

- враховуючи заявлені позовні вимоги, для вирішення спору у даній справі необхідно з`ясувати питання щодо приналежності спірної земельної ділянки до акваторії морського порту Южний та, відповідно, до акваторії Аджалицького лиману, що в свою чергу потребує застосування відповідних методів та методик дослідження, спеціальних знань, а також залучення відповідних фахівців;

- матеріали справи містять декілька експертних висновків, а саме:

1) висновок судової комісійної комплексної земельно-технічної експертизи з питань землеустрою Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №17-1909 від 22.12.2017;

2) висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічної експертизи №1890/17-41 від 07.06.2017, складений на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 27.01.2017;

3) висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуж. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 15795 від 12.07.2022, складений на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі № 910/2876/17;

- висновок судової комісійної комплексної земельно-технічної експертизи з питань землеустрою Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №17-1909 від 22.12.2017 та висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуж. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 15795 від 12.07.2022 суперечать один одному;

- всі три висновки складені в межах різних проваджень та справ за участю різних їх учасників;

- при цьому висновок земельно-технічної експертизи КНДІСЕ № 1890/17-41 від 07.06.2017 є копією з копії документу, а окремі документи з кримінального провадження не можуть мати преюдиційного значення для вирішення даної справи. Аналогічне стосується і висновку експерта № 15795 від 12.07.2022, оскільки у справі № 910/2876/17 судами не було прийнято рішення по суті спору та не надавалась оцінка доказам, тому що провадження у справі було закрите Верховним Судом у зв`язку з порушенням прокурором вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»;

- враховуючи все наведене в сукупності, суд не може прийняти вищевказані висновки експертів в якості належних, допустимих та достовірних доказів та вважає за необхідне призначити у справі земельно-технічну експертизу.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що:

- з огляду на позовні вимоги та предмет спору, поставлене Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» питання у клопотанні про призначення експертизи не надасть можливості встановити всі дійсні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, а тому з метою повного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне доповнити до поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» ще два запитання;

- з врахуванням того, що Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз та Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Заслуж. проф. М.С. Бокаріуса уже вирішувалися схожі за своїм змістом питання, суд вважає за необхідне доручити проведення експертизи Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України з метою повного та об`єктивного розгляду справи.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі № 910/11314/25, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» про призначення у справі № 910/11314/25 земельно-технічної експертизи відмовити, справу № 910/11314/25 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 2, 76-79, 86, 99, 177, 236 ГПК України.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- приймаючи рішення про наявність підстав для призначення судової земельно-технічної експертизи у справі № 910/11314/25, Господарський суд міста Києва зазначив, що не може прийняти наявні у матеріалах висновки експертів в якості належних, допустимих та достовірних доказів, чим допустив порушення приписів ст.ст. 86, 177 ГПК України, оскільки суд вдався до оцінки доказів не на стадії прийняття рішення по суті, а на стадії підготовчого провадження. В свою чергу, визначений ч. 1 ст. 177 ГПК України, перелік завдань, які вирішуються на стадії підготовчого провадження, є вичерпним та не містить оцінку доказів судом, а лише збір відповідних доказів;

- порядок та умови, за яких судом може призначатись експертиза, визначено у ст. 99 ГПК України, де вказано, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У матеріалах справи наявні висновки експертиз, якими надано відповідь на ті питання, які судом поставлено на вирішення експерта у оскаржуваній ухвалі, що свідчить про те, що Господарський суд міста Києва, у порушення ст. 99 ГПК України, за наявності у матеріалах справи висновку експерта з цих самих питань призначив судову земельно-технічну експертизу;

- відхилення висновку судової земельно-технічної експертизи від 12.07.2022 за № 15795, проведеного Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. заслуж. проф. М.С. Бокаріуса» на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі № 910/2876/17, Господарський суд міста Києва мотивував тим, що у справі № 910/2876/17, в рамках якої він був складений, судами не було прийнято рішення по суті спору та не надавалась оцінка доказам, оскільки провадження у справі було закрите Верховним Судом у зв`язку з порушенням прокурором вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Вказане обґрунтування Господарським судом міста Києва наявності підстав для призначення земельно-технічної експертизи суперечать ст.ст. 76, 77, 78, 86, 99 ГПК України, оскільки суд повинен надати оцінку належності, допустимості, достовірності як доказу вказаного висновку судової земельно-технічної експертизи під час прийняття рішення по суті незалежно від того, чи встановлено судом у іншій справі преюдиційні факти на основі такого висновку експерта;

- висновок судової земельно-технічної експертизи від 12.07.2022 за № 15795 складено пізніше, ніж долучений відповідачем ТОВ «Енерго продукт лтд» висновок судової комісійної комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 17-1909 від 22.12.2017, призначеної за матеріалами господарської справи № 910/2876/17;

- наданим прокурором висновком судової земельно-технічної експертизи від 07.06.2017 за № 1890/17-41, складеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) в рамках кримінального провадження № 42016000000000764, фактично також надано відповідь, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах акваторії морського порту Южний;

- тобто, наявні у матеріалах справи висновки судової земельно-технічної експертизи від 12.07.2022 за № 15795 та судової земельно-технічної експертизи від 07.06.2017 за № 1890/17-41, долучені прокурором в якості доказів до позовної заяви, узгоджуються між собою та не суперечать один одному.

- призначення судової земельно-технічної експертизи Господарський суд міста Києва обгрунтував, серед іншого, також тим, що всі три наявні у матеріалах справи висновки експертизи складені в межах різних проваджень та справ за участю різних їх учасників. Однак вказані висновки суду не відповідають дійсності, оскільки учасниками справи № 910/2876/17, в рамках якої на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. заслуж. проф. М.С. Бокаріуса» було складено висновок судової земельно-технічної експертизи від 12.07.2022 за № 15795 (долучений в якості доказу у цій справі), були також прокурор, Кабінет Міністрів України, Одеська обласна державна адміністрація, ТОВ «Енерго продукт лтд», ДП «Адміністрація морських портів України». Тобто, означений висновок експертизи складено з дотриманням усіх процесуальних прав учасників справи, які мали можливість брати участь у формулюванні запитань експерту, узгодженні експертної установи для проведення експертизи тощо;

- крім того, один і той же склад учасників справи має значення для звільнення від доказування у розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України, а не для вирішення питання про призначення експертизи у розумінні ст. 99 ГПК України;

- кількість наявних у матеріалах справи висновків експертизи сама по собі не може бути підставою для призначення ще однієї експертизи з запитаннями ідентичними до тих, на які експертами уже надано відповіді;

- вказане вище свідчить про те, що процесуальні підстави для призначення судової земельно-технічної експертизи у справі у розумінні ст. 99 ГПК України - відсутні;

- призначення експертного дослідження за відсутності для того процесуальних підстав у розумінні ст. 99 ГПК України не сприятиме дотриманню основних засад (принципів) господарського судочинства, визначених у ч. 3 ст. 2 ГПК України, щодо розумності строків розгляду справи судом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 справа № 910/11314/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., Спаських Н.М., Гончаров С.А.

16.04.2026 від скаржника надійшла заява, в додатках до вказаної заяви міститься платіжна інструкція № 890 від 13.04.2026 про сплату 2 662,40 грн., в призначенні платежу вказано: «Суд.зб.за ап.ск.Одесс.обл.прок. в і/д в ос. КМУ на ухв. Госп. Суд.м.Києва від 31.03.2026 у сп.№910/11314/25 до ООД(В)А, ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" (ЄРПОУ 32497213), (Північ. ап. госп. суд, 22030101)».

З урахуванням того, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 витребувано матеріали справи № 910/11314/25 у Господарського суду міста Києва, а розгляд питання щодо подальшого руху апеляційної скарги відкладено до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

27.04.2026 матеріали цієї справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі № 910/11314/25, ухвалено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/11314/25 призначено до розгляду на 26.05.2026 об 11:00 год.

13.05.2026 представник третьої особи звернувся до суду з клопотанням про участь у судових засіданнях у справі № 910/11314/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 вказане клопотання задоволено.

14.05.2026 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 2 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на те, що:

- прокурор помилково підміняє викладене судом першої інстанції обґрунтування сумнівів щодо правильності наданих сторонами висновків експертів з поняттям оцінки доказів, яке вимагається положенням п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України;

- прокурор стверджує, що спірна земельна ділянка входить в межі акваторії Аджалицького лиману. В свою чергу ТОВ «Енерго Продукт ЛТД» це заперечує. Отже, одним з основних питань для правильного вирішення даної справи є з`ясування того факту чи входить спірна земельна ділянка в межі акваторії Аджалицького лиману, а для належного дослідження та перевірки такої обставини безумовно є необхідною наявність спеціальних земельно-технічних знань та знань землеустрою, тобто знань з іншої сфери, аніж право;

- ані прокурор в апеляційній скарзі ні інші учасники під час розгляду місцевим судом клопотання ТОВ «Енерго Продукт ЛТД» про призначення судової земельно-технічної експертизи не заперечують факту необхідності спеціальних знань, які є явно з іншої сфери аніж право;

- надані прокурором висновки експертизи суперечать наданому відповідачем 2 висновку експертизи, який (висновок) спростовано не було. Жодних пояснень чому суд першої інстанції повинен був ігнорувати чи відхилити висновок відповідача 2 та надати виключно перевагу сумнівним висновкам прокурора апеляційна скарга не містить;

- Висновок № 1890/17-41 від 07.06.2017 є копією з копії документу, а окремі документи з кримінального провадження не можуть мати преюдиційного значення для вирішення даної справи;

- Висновок земельно-технічної експертизи КНДІСЕ № 1890/17-41 від 07.06.2017 року є очевидно документом, який підпадає під поняття таємниці слідства, а докази дозволу її розкриття прокурору на час подання ним позову матеріали справи не містять. Пояснення прокурора про те, що листом Офісу Генерального прокурора від 11.08.2025 року за № 15/2/1-1429325 було доручено Одеській обласній прокуратурі здійснити за вищевикладеними обставинами представництво інтересів держави шляхом пред`явлення позову в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України жодним чином не вказує на дотримання вимог ст. 222 КПК України. А те, що долучені до позовної заяви докази були у володінні Офісу Генерального прокурора не вказує на правомірність їх отримання та подання суду у даній справі;

- наявними у матеріалах справи документами підтверджується, що дозвіл на розголошення інформації у кримінальному провадженні № 42017000000003327 було надано 15.01.2026, в той час як даний позов був поданий до Господарського суду м. Києва прокурором був 08.09.2025. Вказане свідчить про те, що прокурор розкрив відомості досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42016000000000764 та № 42017000000003327 у вигляді Висновку земельно-технічної експертизи КНДІСЕ № 1890/17-41 від 07.06.2017 до надання йому такого дозволу Офісом Генерального прокурора та прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси;

- сам позивач - Кабінет Міністрів України проти задоволення клопотання про призначення експертизи не заперечував.

15.05.2026 до суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення у справі, в яких третя особа апеляційну скаргу підтримала, пославшись на те, що:

- в матеріалах справи № 910/11314/25 вже наявні три експертні висновки відносно спірної земельної ділянки, що подані позивачем та відповідачем (від 22.12.2017 № 17-1909, від 07.06.2017 № 1890/17-41 та від 12.07.2022 № 15795);

- суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі зазначає, що Висновок від 22.12.2017 та Висновок від 12.07.2022 суперечать один одному. Такої ж позиції дотримується відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу. Водночас третя особа вважає таку позицію неправомірною та необґрунтованою з огляду на наступне:

1) детальний аналіз графічного додатка № 1 до Висновку від 22.12.2017 свідчить, що експерти взагалі не досліджувати співвідношення спірної земельної ділянки до акваторії Аджалицького лиману (яка є складовою частиною акваторії морського порту «Южний» (надалі - Південний), а дослідили лише її співвідношення до якірних стоянок та двомильної зони. При цьому, експерти чітко усвідомлювали, що до акваторії порту входить також акваторія Аджалицького лиману, під якою безпосередньо розташована спірна земельна ділянка. Це підтверджується абзацом 3 на сторінці 18 Висновку від 22.12.2017, де зазначено: «У додатку до постанови КМУ від 30.08.2007 № 1073 «Про межі акваторії морського порту «Южний» також передбачено входження до акваторії порту акваторії Аджаликського лиману. Координат, які б характеризували просторове місце розташування поворотних точок зовнішніх меж акваторії морського порту «Южний», зайнятої та визначеної як акваторія Аджаликського лиману, на час прийняття постанови КМУ на дослідження не надані, що виключає можливість їх співвідношення із координатами земельної ділянки 4,4600 га (кадастровий № 5122755400:01:002:0129).»;

2) таким чином, у Висновку від 22.12.2017 обставини знаходження спірної земельної ділянки в межах акваторії Аджалицького лиману взагалі не з`ясовувалися через відсутність у експертів відповідних вихідних даних на момент дослідження;

3) враховуючи, що Висновок від 22.12.2017 не містить відповідей щодо розташування спірної земельної ділянки саме під акваторією Аджалицького лиману (що є ключовою обставиною для цієї справи), він є неналежним доказом щодо цього факту і не може порівнюватися чи створювати уявне «протиріччя» із Висновком від 12.07.2022;

4) натомість, судовою земельно-технічною експертизою, за результатом якої складений Висновок від 12.07.2022, чітко, однозначно та повно встановлено, що земельна ділянка площею 4,46 га, кадастровий № 5122755400:01:002:0129: повністю входить до акваторії Аджалицького лиману; у межах акваторії Аджалицького лиману накладається на земельну ділянку, передану у постійне користування ДП «АМПУ»; належить до акваторії морського порту Південний, межі якої визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 № 1073;

5) крім того, у Висновку від 12.07.2022 експертами додатково зафіксовано такі беззаперечні факти, які свідчать про належність спірної ділянки до акваторії морського порту Південний та накладення її на земельну ділянку, передану у постійне користування ДП «АМПУ»;

6) відповідач вдається до навмисного змішування понять (маніпуляції предметом дослідження): Висновок від 22.12.2017 стосувався виключно сухих геодезичних координат зовнішніх меж порту згідно з постановою КМУ № 1073 (без урахуванням внутрішніх вод), тоді як Висновок від 12.07.2022 досліджував безпосередній статус об`єкта як водного фонду (акваторії лиману), що ще раз свідчить про різність предметів дослідження двома експертизами. Разом з цим, питання, що на підставі клопотання ТОВ «Енерго Продукт ЛТД» поставлені Господарським судом міста Києва на розгляд земельно-технічної експертизи є абсолютно ідентичними тим питанням, відповідь на які вже надано вичерпні та обґрунтовані відповіді у Висновку від 12.07.2022.

- за таких обставин, призначення ще однієї судової експертизи є процесуально невиправданим, недоцільним та суперечить принципу розумності строків розгляду справи. Повторне призначення експертизи з тотожних питань призведе лише до безпідставного затягування судового процесу;

- Висновок від 12.07.2022 є належним, допустимим та достатнім доказом, який у сукупності з іншими матеріалами справи повністю доводить правомірність позовних вимог позивача.

Станом на 26.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач 1 в судове засідання представників не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідача 1 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

У судовому засіданні прокурор, представники позивача та третьої особи апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити, представник відповідача 2 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів та інших пояснень, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Як встановлено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі № 910/11314/25, серед іншого:

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» про призначення у справі № 910/11314/25 земельно-технічної експертизи задоволено частково;

- призначено у справі № 910/11314/25 земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України;

- на вирішення експерта поставлено наступні запитання:

1. Чи входить земельна ділянка площею 4,4600 га, кадастровий номер №5122755400:01:002:0129, розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Новобілярської селищної ради (за межами населеного пункту), що була надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» згідно з розпорядженням №21/А-2016 від 16.01.2016 Одеської обласної державної адміністрації, до акваторії Аджалицького лиману?;

2. Чи накладається земельна ділянка площею 4,4600 га, кадастровий номер №5122755400:01:002:0129, розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Новобілярської селищної ради (за межами населеного пункту), що була надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» згідно з розпорядженням №21/А-2016 від 16.01.2016 Одеської обласної державної адміністрації, у межах акваторії Аджалицького лиману, на земельну ділянку, передану у постійне користування Державному підприємству «Адміністрація морських портів України»?;

3. Чи належить земельна ділянка площею 4,4600 га, кадастровий номер №5122755400:01:002:0129, розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Новобілярської селищної ради (за межами населеного пункту), до меж акваторії морського порту Южний, координати якого визначені постановою Кабінету Міністрів України №1073 від 30.08.2007 «Про межі акваторії морського порту Южний» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №406?;

- провадження у справі № 910/11314/25 на час проведення експертизи та отримання висновку експерта зупинено.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню з огляду на наступне.

14.10.2025 до місцевого господарського суду від відповідача 2 надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи (подано разом з відзивом на позовну заяву - примітка суду) (а.с. 71-72 т. 2), у якому заявник просить призначити судову експертизу на розгляд якої винести питання:

- чи належить земельна ділянка площею 4,4600 га, кадастровий номер №5122755400:01:002:0129, розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Новобілярської селищної ради (за межами населеного пункту), що була надана в оренду ТОВ «Енерго Продукт ЛТД» згідно Розпорядження № 21/А-2016 від 16.01.2016 Одеської обласної державної адміністрації, до меж акваторії морського порту Южний, координати якого визначені постановою Кабінету Міністрів України №1073 від 30.08.2007 «Про межі акваторії морського порту Южний»?.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що:

- прокурор необґрунтовано стверджує, що спірна земельна ділянка входить в акваторію Аджалицького лиману, що вказує на відсутність у КМУ порушеного права чи інтересу;

- прокурор на підтвердження того, що спірна земельна ділянка, яку орендує ТОВ «Енерго Продукт ЛТД» входить до акваторію Аджалицького лиману надає:

1) Висновок земельно-технічної експертизи КНДІСЕ № 1890/17-41 від 07.06.2017 (складений на виконання постанови старшого слідчого в особливих справах Генеральної прокуратури України Харченка І.В. від 27.01.2017 про призначення земельно-технічної експертизи в кримінальному провадженні № 42016000000000764;

2) Висновок експерта № 15795 від 12.07.2022 (виготовлений Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. заслуж. проф. М.С. Бокаріуса» на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі № 910/2847/17 про призначення судової земельно-технічної експертизи);

- Висновок земельно-технічної експертизи КНДІСЕ № 1890/17-41 від 07.06.2017 не може використовуватись в якості доказу у даній господарській справі, тому що: 1) це копія з копії документу, 2) даний документ є очевидно документом, який підпадає під поняття таємниці слідства, а докази дозволу її розкриття прокурору матеріали справи не містять і 3) окремі документи з кримінального провадження не мають преюдиційного значення;

- Висновок експерта № 15795 від 12.07.2022 не може використовуватись в якості доказу у даній господарській справі, тому що у справі № 910/2876/17 судами не було прийнято рішення по суті спору та не надавалась оцінка тим чи іншим доказам, а провадження у справі було закрите Верховним Судом у зв`язку з порушенням прокурором вимог ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»;

- спірна земельна ділянка не належить до акваторії Аджалицького лиману, що підтверджується висновком № 17-1909 судової комісійної комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою призначеної за матеріалами господарської справи № 910/2876/17 від 22.12.2017, згідно якого експертами було підтверджено, що спірна земельна ділянка не входить до меж акваторії морського порту Южний, координати якої визначено Постановою № 1073 від 30.08.2007 КМУ «Про межі акваторії морського порту Южний»;

- для остаточного спростування тверджень прокурора та доведення того факту, що спірна земельна ділянка знаходиться поза акваторією Аджалицького лиману, слід призначити судову експертизу, тому, що з даних документів твердження прокурора про те, що спірна земельна ділянка входить до акваторії Аджалицького лиману є лише припущенням.

У запереченнях на клопотання ТОВ «Енерго продукт лтд» про призначення судової земельно-технічної експертизи (а.с. 1-3 т. 3) прокурор просив клопотання відповідача 2 про призначення експертизи залишити без задоволення, пославшись на те, що:

- прокурором в якості додатку до позовної заяви долучено копію висновку судової земельно-технічної експертизи від 12.07.2022 за № 15795, проведеного Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. заслуж. проф. М.С. Бокаріуса» на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у господарській справі № 910/2876/17 (учасником якої було ТОВ «Енерго продукт лтд»), яким уже надано відповідь на питання, яке відповідач 2 просить поставити на вирішення експерта. Вказаний висновок експерта складено пізніше, ніж долучений відповідачем 2 висновок судової комісійної комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 17-1909 від 22.12.2017, призначеної за матеріалами господарської справи № 910/2876/17;

- у клопотанні відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи від 13.10.2025 не доведено наявності обґрунтованих сумнівів щодо правильності висновків судової земельно-технічної експертизи від 12.07.2022 за № 15795, долученої до позову прокурором;

- прокуратурою в якості доказу долучено до позовної заяви висновок судової земельно-технічної експертизи від 07.06.2017 за № 1890/17-41, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) в рамках кримінального провадження № 42016000000000764, яким фактично також надано відповідь, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах акваторії морського порту Южний;

- доводи відповідача 2 щодо сумнівності висновку судової земельно-технічної експертизи від 07.06.2017 за № 1890/17-41, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) в рамках кримінального провадження № 42016000000000764 та долученого прокуратурою до позовної заяви, а також доводи відповідача 2 щодо неможливості його використання у означеній господарській справі - є спростовними та не знаходять свого підтвердження;

- призначення експертного дослідження за відсутності для того процесуальних підстав у розумінні ст. 99 ГПК України не сприятиме дотриманню основних засад (принципів) господарського судочинства, визначених у ч. 3 ст. 2 ГПК України, щодо розумності строків розгляду справи судом.

Предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги про:

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України у розпорядженні акваторією морського порту Південний та земельною ділянкою під нею шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 00022585) від 16.01.2016 за № 21/А-2016 «Про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» в оренду на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту»;

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України у розпорядженні акваторією морського порту Південний та земельною ділянкою під нею шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.02.2016, укладеного між Одеською обласною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ: 00022585) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» (код ЄДРПОУ: 32497213) з додатковими угодами до нього щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 4,4600 га з кадастровим номером 5122755400:01:002:0129 (номер запису про інше речове право: 13344819, реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 854387151227);

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України у розпорядженні акваторією морського порту Південний та земельною ділянкою під нею шляхом скасування державної реєстрації права власності Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 00022585) на земельну ділянку площею 4,4600 га з кадастровим номером 5122755400:01:002:0129 (номер запису про речове право 13344705, реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 854387151227);

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України у розпорядженні акваторією морського порту Південний разом із земельною ділянкою під нею шляхом скасування державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» (код ЄДРПОУ: 32497213) щодо земельної ділянки площею 4,4600 га з кадастровим номером 5122755400:01:002:0129 (номер запису про інше речове право: 13344819, реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 854387151227);

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України у розпорядженні майном шляхом зобов`язання Одеської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ: 00022585) повернути державі в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 4,4600 га з кадастровим номером 5122755400:01:002:0129 (реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 854387151227);

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України у розпорядженні майном шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» (код ЄДРПОУ: 32497213) повернути державі в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 4,4600 га з кадастровим номером 5122755400:01:002:0129 (реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 854387151227).

Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка площею 4,4600 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0129 є донною поверхнею Аджалицького лиману, яка входить до меж морського порту Південний та надана у користування ДП «Адміністрація морський портів України», а, отже, за будь-яких умов не могла бути передана у користування будь-яким іншим суб`єктам господарювання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, для вирішення спору у даній справі необхідно з`ясувати питання щодо приналежності спірної земельної ділянки до акваторії Аджалицького лиману, та відповідно, до акваторії морського порту "Южний", що в свою чергу потребує застосування відповідних методів та методик дослідження, спеціальних знань, а також залучення відповідних фахівців.

За приписами ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначає підстави проведення експертизи.

Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

При цьому питання призначення судової експертизи повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом, встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв`язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.

Таку правову позицію висловлено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява №61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, остання містить наступні експерті висновки:

1) висновок судової комісійної комплексної земельно-технічної експертизи з питань землеустрою Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №17-1909 від 22.12.2017 (а.с. 27-36 т. 2).

Вказаним висновком встановлено, що в результаті досліджень по взаємному розташуванню меж акваторії порту, координати якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 № 1073 «Про межі акваторії морського порту Южний» та земельної ділянки площею 4,4600 га, кадастровий номер №5122755400:01:002:0129, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Новобілярської селищної ради (за межами населеного пункту), що була надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» згідно з розпорядження №21/А-2016 від 16.01.2016 Одеської обласної державної адміністрації, до акваторії Аджалицького лиману, встановлено, що земельна ділянка площею 4,4600 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0129 не входить до меж акваторії морського порту Южний, координати якої визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 № 1073 «Про межі акваторії морського порту Южний»;

2) висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічної експертизи №1890/17-41 від 07.06.2017, складений на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 27.01.2017 (а.с. 172-176 т. 3).

Вказаним висновком встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер №5122755400:01:002:0129, що розташована на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту) та надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд», розташована в межах земельної ділянки площею 563,6509 га, яка перебуває у постійному користування ДП «Адміністрації морських портів України» на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2019 № 1356-р;

3) висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуж. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 15795 від 12.07.2022, складений на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі № 910/2876/17 (а.с. 138-159 т.3).

Вказаним висновком встановлено, що:

- земельна ділянка площею 4,4600 га, кадастровий номер №5122755400:01:002:0129, розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Новобілярської селищної ради (за межами населеного пункту), що була надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» згідно з розпорядженням №21/А-2016 від 16.01.2016 Одеської обласної державної адміністрації, входить до акваторії Аджалицького лиману;

- земельна ділянка площею 4,4600 га, кадастровий номер №5122755400:01:002:0129, розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Новобілярської селищної ради (за межами населеного пункту), що була надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго продукт лтд» згідно з розпорядженням №21/А-2016 від 16.01.2016 Одеської обласної державної адміністрації, у межах акваторії Аджалицького лиману накладається на земельну ділянку, передану у постійне користування Державному підприємству «Адміністрація морських портів України»;

- земельна ділянка площею 4,4600 га, кадастровий номер №5122755400:01:002:0129, розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Новобілярської селищної ради (за межами населеного пункту), належить до акваторії морського порту Южний, координати якого визначені постановою Кабінету Міністрів України №1073 від 30.08.2007 «Про межі акваторії морського порту Южний» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №406.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, висновок судової комісійної комплексної земельно-технічної експертизи з питань землеустрою Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №17-1909 від 22.12.2017 суперечить висновку Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуж. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 15795 від 12.07.2022, та частково висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічної експертизи №1890/17-41 від 07.06.2017.

Таким чином зміст наявних у матеріалах справи експертних висновків містять суперечливі дані щодо приналежності чи не приналежності спірної земельної ділянки до акваторії Аджалицького лиману, та відповідно, до акваторії морського порту "Южний".

Отже, сам факт наявності у даній справі взаємосуперечливих експертних висновків, тобто висновків які не узгоджуються між собою, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, у розумінні приписів п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що висновок судової комісійної комплексної земельно-технічної експертизи з питань землеустрою Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №17-1909 від 22.12.2017 (том 2, а.с.27-36) та висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуж. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 15795 від 12.07.2022 (том 1, а.с.147-158), які, як зазначалось вище, суперечать один одному, були складені в межах господарської справи № 910/2876/17.

Вказані обставини додатково підтверджують обґрунтованість сумнівів щодо їх правильності.

Також колегія суддів зауважує, що у висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічної експертизи №1890/17-41 від 07.06.2017 не встановлювались обставини щодо приналежності чи не приналежності спірної земельної ділянки до акваторії морського порту "Южний".

При цьому, у даній справі позовні вимоги заявлені саме щодо усунення перешкод у розпорядженні акваторією морського порту "Южний" ("Південний").

З огляду на викладене, враховуючи завдання підготовчого провадження, а саме, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, з огляду на наявність у матеріалах справи висновків експертів, які викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, задля забезпечення справедливого та неупередженого вирішення судом спору, місцевий господарський суд, керуючись приписами п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України, дійшов обгрунтованого висновку щодо необхідності у даному конкретному випадку призначення земельно-технічної експертизи.

Колегія суддів зазначає про обгрунтованість доводів скаржника щодо помилковості висновків суду першої інстанції про те, що всі три висновки складені в межах різних проваджень та справ за участю різних їх учасників, адже, як зазначалось вище, висновок судової комісійної комплексної земельно-технічної експертизи з питань землеустрою Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №17-1909 від 22.12.2017 та висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуж. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 15795 від 12.07.2022, були складені в межах господарської справи № 910/2876/17, сторони в якій, зокрема відповідачі, є такими ж, що у даній справі № 910/11314/25.

Водночас, враховуючи суперечність вказаних висновків один одному і, те що такі висновки були складені в межах господарської справи № 910/2876/17, є неспроможними аргументи скаржника про те, що учасники вказаної справи мали процесуальну можливість брати участь у формулюванні запитань експерту, узгодженні експертної установи для проведення експертизи тощо.

Також колегія суддів вважає обгрунтованими доводи скаржника про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відхилення висновку судової земельно-технічної експертизи від 12.07.2022 за № 15795, проведеного Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. заслуж. проф. М.С. Бокаріуса» з посиланням на те, що судами у справі № 910/2876/17 не було прийнято рішення по суті спору та не надавалась оцінка доказам, тому що провадження у справі було закрите Верховним Судом.

Так, Господарський процесуальний кодекс України не визначає наслідком закриття провадження у справі неналежність, недопустимість доказу, зокрема висновку експерта, який був складений у межах такої справи.

Водночас, враховуючи мотиви, які були наведені у даній постанові, колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не призвели самі по собі до прийняття неправильного по суті судового рішення.

Доводи скаржника про те, що у матеріалах справи наявні висновки експертизи, якими надано відповідь на ті питання, які судом першої інстанції у даній справі поставлено на вирішення експерта у оскаржуваній ухвалі, судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані, оскільки призначення у даному випадку експертизи зі схожими питаннями, які були поставлені перед експертом у справі № 910/2876/17, не свідчить про порушення судом першої інстанції статті 99 ГПК України, а навпаки, з огляду на конкретні обставини даної справи (взаємосуперечливість висновків судових експертів), призначення судом першої інстанції судової експертизи відповідає приписам п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України.

Також відхиляються судом апеляційної інстанції доводи прокурора про те, що висновок судової земельно-технічної експертизи від 12.07.2022 № 15795 складено пізніше, ніж долучений відповідачем 2 висновок судової комісійної комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 17-1909 від 22.12.2017, призначеної за матеріалами господарської справи № 910/2876/17, з огляду на те, що дата складення висновку не може встановлювати пріоритетність одного висновку перед іншим. До того ж

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що приймаючи рішення про наявність підстав для призначення судової земельно-технічної експертизи у справі № 910/11314/25, суд першої інстанції вдався до оцінки доказів не на стадії прийняття рішення по суті, чим допустив порушення приписів ст.ст. 86, 177 ГПК України, з огляду на те, що у даному випадку суд першої інстанції виконував завдання підготовчого провадження, визначене статтею 177 ГПК України. До того ж, виходячи зі змісту положень п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України саме у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи тощо.

Таким чином, висновками, наведеними у цій постанові спростовуються доводи апеляційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі № 910/11314/25, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволенню не підлягає.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), а витрати апелянта за подачу апеляційної скарги підлягають розподілу при вирішенні спору сторін по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі № 910/11314/25 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі № 910/11314/25 залишити без змін.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 08.06.2026.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді Н.М. Спаських

С.А. Гончаров