Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №909/1518/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/1518/25

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянув апеляційну скаргу Комунального закладу "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр", №112 від 10.03.2026,

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2026, суддя Рочняк О. В., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складено 20.02.2026,

у справі № 909/1518/25

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ"

до відповідача Комунального закладу "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр"

про стягнення 101 566,25 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог позивача

31.12.2025 товариство з обмеженою відповідальністю "НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до комунального закладу "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр" про стягнення 101566 грн 25 коп. заборгованості, з них: 93 006 грн 43 коп. - заборгованість за поставлену (спожиту) електричну енергію; 6 014 грн 25 коп. - інфляційні втрати та 2 545 грн 57 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення договірних зобов`язань відповідач не здійснив в повному обсязі оплату електричної енергії, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 93 006 грн. 43 коп., на яку нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2026 позов задоволено. Стягнуто з комунального закладу "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ" 101 566,25 грн. заборгованості, з яких: 93 006, 43грн. основного боргу; 6 014, 25 грн. інфляційних втрат та 2 545, 57 грн.57 , 3% річних, а також 2 422, 40 грн. судового збору.

Рішення суду обґрунтоване тим, що в силу положень ст. 670 ЦК України, обсяг електроенергії, яка спожита в більшому обсязі, ніж це встановлено договором купівлі-продажу має бути оплачена споживачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та заперечення відповідача

10.03.2026 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга комунального закладу "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр", №112 від 10.03.2026 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2026 у справі №909/1518/25, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2026 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ" у повному обсязі.

Відповідач вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку скаржника, суд першої інстанції не встановив, на підставі яких правовідносин здійснювалося постачання електричної енергії у спірний період, не дослідив питання можливого переходу споживача до іншого постачальника або постачальника останньої надії, а також не визначив належного суб`єкта постачання електричної енергії у відповідний період.

Також скаржник зазначає, що у випадку, коли постачання електричної енергії в межах укладеного договору було завершено, а погоджені сторонами договірні обсяги споживання електричної енергії вичерпано, подальше постачання електричної енергії мало здійснюватися відповідно до передбаченої законом процедури переходу споживача до постачальника «останньої надії». Однак така процедура позивачем ініційована не була, відповідні повідомлення суб`єктам ринку електричної енергії не направлялися, що на думку відповідача, свідчить про неналежне виконання позивачем своїх обов`язків як учасника ринку електричної енергії.

Відповідач своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 справу №909/1518/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального закладу "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр", №112 від 10.03.2026 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2026 у справі №909/1518/25. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

01.10.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ" (постачальник) та КНП "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №257, відповідно до п. 2.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.2. договору, обсяг закупівлі електричної енергії (Код за ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія (електрична енергія)) складає - 53000 кВт.*год у відповідності до Додатку №3.

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється з дати зазначеної в заявці-приєднання, яка є Додатком №1 до цього договору (п. 3.1. договору).

В п. 5.2. договору визначено, що загальна вартість договору становить 426 119 грн. 00 коп. з ПДВ.

За змістом п. 5.6. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Споживач здійснює оплату за фактично поставлений товар за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 5.7 договору, за підсумками розрахункового періоду до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим постачальник направляє на адресу споживача два примірники акту приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Споживач впродовж десяти днів з дати одержання актів приймання-передачі електричної енергії зобов`язується повернути постачальнику один примірник акту приймання-передачі електричної енергії, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати у письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі електроенергії (п.5.8 договору).

Згідно з п. 5.10 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк визначений комерційною пропозицією

В п. 5.14 договору визначено, що очікувані обсяги закупівлі електричної енергії визначені у додатку №3 до цього договору та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків для потреб споживача.

За змістом п.6.2.1 договору, споживач зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 14.1 договору, умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної у заявці-приєднання, яка є Додатком №1 до цього договору. Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції.

В п.1.1 Комерційної пропозиції (додаток №2 до договору) визначено, що ціна за 1 к.Вт*год електричної енергії за цим договором становить 8,03998 грн/к.Вт*год з ПДВ.

Згідно з п. 1.6 Комерційної пропозиції, сторони домовились, що ціна електричної енергії розрахована відповідно до пункту 1.2. Комерційної пропозиції, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі електричної енергії та розрахунках за цим Договором.

За змістом п.4.1 Комерційної пропозиції, оплата за фактично спожиту електроенергію відповідно до даних комерційного обліку.

Термін оплати рахунків - 10 (десять) робочих днів, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (4.3 Комерційної пропозиції).

Відповідно до п. 5.1 Комерційної пропозиції, у разі виникнення у споживача необхідності скоригувати договірну величину споживання електричної енергії на поточний розрахунковий період у сторону збільшення, споживач самостійно розраховує вартість додаткових обсягів споживання електричної енергії як добуток додаткових обсягів споживання електричної енергії і ціни електричної енергії попереднього розрахункового періоду та проводить оплату вартості додаткових обсягів споживання електричної енергії до дня звернення до постачальника із заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Згідно з п. 5.2 Комерційної пропозиції, обсяг заявленого місячного споживання може бути скоригований споживачем шляхом подання заяви щодо коригування у строк до 13-го числа (включно) календарного місяця на розрахунковий період, який не закінчився за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів.

Відповідно до підписаних та скріплених печатками обох сторін актів приймання-передавання електричної енергії №375 від 18.11.2024 в кількості 22262 кВт.*год на суму 178986 грн 03 коп., №407 від 17.12.2024 в кількості 22237 кВт.*год на суму 178785 грн 04 коп., №433 від 23.12.2024 в кількості 8 501 кВт.*год на суму 68 347 грн 93 коп., за період з жовтня по грудень 2024 року ТОВ "НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ" на виконання договірних зобов`язань поставило КНП "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр" електричну енергію в кількості 53000 кВт.*год на загальну суму 426119 грн 00 коп., яку відповідач оплатив в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунка та платіжною інструкцією №173 від 11.12.2024 та не заперечується сторонами. Скоригований акт приймання-передавання електричної енергії №433 за грудень 2024 року в кількості 20 069 кВт.*год на загальну суму 161354 грн 36 коп. відповідачем не підписано.

Відповідно до листа від 07.05.2025 №50011265/222, АТ "Прикарпаттяобленерго" повідомлено ТОВ "НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ", що за даними адміністратора комерційного обліку платформи ДатаХаб споживачу КНП "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр" постачальником ТОВ "НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ" було надано такі обсяги електричної енергії: в жовтні 2024 р. - 22 262 кВт.*год; в листопаді 2024 р. - 22 237 кВт.*год та в грудні 2024 р. - 20 069 кВт.*год.

Таким чином, відповідач у грудні 2024 року отримав на 11568 кВт.*год. електроенергії більше, ніж визначено в акті приймання-передавання електричної енергії №433 від 23.12.2024 (20 069 кВт.*год - 8 501 кВт.*год).

У зв`язку з не оплатою відповідачем в повному обсязі поставленої позивачем в грудні 2024 електричної енергії на суму 93 006, 43 грн., за період з 01.02.2025 по 31.12.2025 відповідачу нараховано 2 545, 57 грн. 3% річних та за період з лютого по листопад 2025 року - 6 014,25 грн. інфляційних втрат.

Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2026 у цій справі оскаржується відповідачем повністю.

Апеляційний суд, розглянув апеляційну скаргу позивача, дійшов висновку про залишення її без задоволення з таких підстав

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судами, 01.10.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ" (постачальник) та КНП "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №257.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ст. ст. 526, 525 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".

Сторони у цій справі належать до учасників ринку електричної енергії (пункт 96 частини першої статті 1 цього Закону).

Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з частиною 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (ч.1 ст.22 Закону "Про публічні закупівлі").

У тендерній документації зазначаються, зокрема, такі відомості - проєкт договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов (п.8 ч.2 ст.22 Закону "Про публічні закупівлі").

З наведених положень Закону "Про публічні закупівлі" вбачається, що замовник послуг, у цій справі фактично відповідач, ініціює укладення відповідних договорів про закупівлю. Отже, саме КНП "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр" було відповідальним за підготовку відповідного проєкту договору, тому при укладенні договору, відповідач як замовних електроенергії повинен був зробити власний розрахунок обсягів споживання.

Відповідно до ч.7 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", саме на замовника покладено обов`язок оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених ч.5 цієї статті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.11.2025 у cправі № 910/9414/24.

Верховний Суд у своїх рішеннях звертав увагу на необхідності тлумачити умови договору contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), що полягає в тому, що особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проєкт договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведено інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені, але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін.

За встановлених судами обставин, за даними адміністратора комерційного обліку платформи ДатаХаб в період з жовтня по грудень 2024 року постачальником ТОВ "НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ" надано споживачу КНП "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр" 64 568 кВт.*год. електричної енергії на загальну суму 519125, 43 грн. Відповідач спожив електричної енергії на суму 519 125 грн 43 коп., тоді як оплатив лише 426 119 грн 00 коп., тобто суму, яка становить загальну вартість договору.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлену позивачем електроенергію становить 93 006,43 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пунктах 4.1, 4.3 Комерційної пропозиції визначено, що оплата - за фактично спожиту електроенергію відповідно до даних комерційного обліку. Термін оплати рахунків - 10 (десять) робочих днів, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

В пунктах 5.1, 5.2 Комерційної пропозиції (додаток №2 до договору) сторонами обумовлено, що у разі виникнення у споживача необхідності скоригувати договірну величину споживання електричної енергії на поточний розрахунковий період у сторону збільшення, споживач самостійно розраховує вартість додаткових обсягів споживання електричної енергії як добуток додаткових обсягів споживання електричної енергії і ціни електричної енергії попереднього розрахункового періоду та проводить оплату вартості додаткових обсягів споживання електричної енергії до дня звернення до постачальника із заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії. Обсяг заявленого місячного споживання може бути скоригований споживачем шляхом подання заяви щодо коригування у строк до 13-го числа (включно) календарного місяця на розрахунковий період, який не закінчився за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів.

Отже, сторони у договорі передбачили можливість збільшення обсягу постачання електроенергії шляхом подання споживачем заяви щодо коригування величини споживання електричної енергії у сторону збільшення.

Також, судами встановлено, що ще в жовтні 2024 року відповідач спожив значно більшу кількість електроенергії (22 262 кВт.*год), ніж це було обумовлено в договорі (8000 кВт.*год), однак доказів того, що він звертався до позивача з заявою щодо коригування величини споживання електричної енергії матеріали справи не містять.

Відповідач, здійснивши власне планування відповідних обсягів електроенергії при закупівлі, що мала бути спожита останнім і після цього споживши електричну енергію у більшому обсязі, ніж передбачено договором необґрунтовано посилається на відсутність підстав для оплати спожитої у більшому обсязі електроенергії, адже договір був чинним, його виконання з боку постачальника дотримано, отже, в силу положень ст. 629 ЦК України, такий договір підлягає до виконання сторонами в обов`язковому порядку.

В п. 4.7. ПРРЕЕ передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Місцевим господарським судом правильно враховано, що постачання електроенергії понад обсяги, передбачені Договором, здійснено в межах строку дії Договору. У свою чергу, положення договору не містять умов щодо обмеження відповідальності відповідача лише в межах обсягів, зазначених у договорі, отже сплата вартості електричної енергії за погодженими обсягами не звільняє споживача від обов`язку здійснити оплату за весь фактично спожитий обсяг електроенергії, за умови, якщо такі обсяги перевищили раніше узгоджені.

Відповідно до ст.669 ЦК України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Отже, в силу положень ст. 670 ЦК України, обсяг електроенергії, яка спожита в більшому обсязі, ніж це встановлено договором купівлі-продажу має бути оплачена споживачем.

Також, апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок нарахованих інфляційних втрат та трьох процентів річних, дійшов висновку про те, що суми та періоди, заявлені позивачем до стягнення є методологічно обґрунтованими та арифметично правильними.

Таким чином, під час здійснення апеляційного провадження у справі, доводи скаржника в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2026 у справі №909/1518/25 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Комунального закладу "Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр" №112 від 10.03.2026– залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2026 у справі №909/1518/25–залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко

Судді Т.Б. Бонк

Г.Г. Якімець