Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №926/2986/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/2986/25

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Матущак О.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Копець Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу Чернівецької міської ради від 07.01.2026 (вх. №ЗАГС 01-05/61/25 від 08.01.2026)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.12.2025 (повний текст рішення складено та підписано 19.12.2025, суддя М.І. Ніколаєв)

у справі № 926/2986/25

за позовом Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікарді” (надалі -ТОВ “Вікарді”), м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- ОСОБА_1 , м. Чернівці

- ОСОБА_2 , с. Нові Бросківці, Чернівецький район

- ОСОБА_3 , м. Чернівці

- ОСОБА_4 , м. Чернівці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 , с. Флорине, Гайсинський район

про розірвання договору оренди землі

за участі представників:

від позивача в режимі відеоконференції: ОСОБА_6 ;

від відповідача в режимі відеоконференції: Волошина Т.Б.;

від третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на стороні позивача в режимі відеоконференції: Гінінгер А.З.;

від третіх осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на стороні позивача: не з`явились;

від третьої особи на стороні відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарді» про розірвання договору землі №12880, укладеного 19.03.2024 між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікарді». Позивач також просив залучити до участі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, а також ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що при укладенні договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_5 , а у подальшому ТОВ «Вікарді» , Чернівецькій міській раді не було відомо про наявність на даній земельній ділянці будь-якого іншого нерухомого майна (окрім об`єкту незавершеного будівництва готовністю 21%), в тому числі того, яке належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 . Як вказує позивач, вказані особи звернулись до Чернівецької міської ради, повідомивши, що за ними зареєстровано нерухоме майно (будівлі) за адресою: АДРЕСА_1 , яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, тобто та, що передана в оренду відповідачу. На виконання рішення Чернівецької міської ради від 29.05.2025 №2332 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради звертався до ТОВ «Вікарді» з пропозицією про розірвання договору оренди землі від 19.03.2024 №12880 за згодою сторін, та було направлено відповідний проект договору. Однак, жодних дій зі сторони відповідача щодо підписання додаткового договору не було вчинено, у зв`язку з чим позивачем було подано даний позов.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції залучено до участі у справі третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, а також ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.12.2025 у справі № 926/2986/25 в задоволенні позову відмовлено.

При ухваленні рішення суд виходив з того, що позивачем не надано доказів, що внаслідок знаходження на земельній ділянці майна третіх осіб, які взагалі не звертались до Чернівецької міської ради із заявами про надання їм в оренду землі, виконання своїх зобов`язань за договором стало для позивача більш ускладненим чи обтяженим, що суттєво змінює рівновагу договірних стосунків та призводить до неможливості виконання зобов`язання. Суд зазначив, що, укладаючи договір оренди з відповідачем, позивач, як власник земельної ділянки, не міг не знати про наявність на території земельної ділянки майна третіх осіб, право власності яких існувало багато років з 2006 – 2010 до укладення договору оренди у 2024 році. Отже, обставина, на яку покликається позивач як на істотну зміну умов договору, не виникла в процесі виконання умов договору, а існувала станом на момент його укладення, що відповідно унеможливлює розірвання договору в судовому порядку відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Чернівецька міська рада звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Чернівецької міської ради у повному обсязі.

Скаржник, зокрема, зазначає, що Чернівецькій міській раді не було відомо про наявність на спірній земельній ділянці будь-якого іншого нерухомого майна, в тому числі того, яке належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 . Про дану обставину стало відомо 05.03.2025 із заяви ОСОБА_3 . Скаржник звертає увагу, що об`єкти нерухомого майна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 були зареєстровані за іншою адресою: АДРЕСА_1 , а при наданні в користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 1,2338 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251) ОСОБА_5 та у подальшому ТОВ «Вікарді» вихід на місце уповноваженими представниками міської ради не здійснювався. Вважає, що договір порушує права інших власників майна та Чернівецької міської ради як уповноваженого власника зазначеної земельної ділянки, оскільки ставить під сумнів законність рішення позивача про надання в користування земельної ділянки ОСОБА_5 та в подальшому ТОВ «Вікарді». Таку обставину позивач вважає істотною і такою, про яку в силу об`єктивних обставин довідався після укладення договору оренди землі від 19.03.2024 №12880. Таким чином, враховуючи істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, вважає, що розірвання договору оренди землі від 19.03.2024 №12880 є належним способом захисту прав Чернівецької міської територіальної громади, в інтересах якої діє Чернівецька міська рада.

03.03.2026 від представника третьої особи ОСОБА_3 надійшло клопотання від 02.03.2026 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №727/10154/25.

В задоволенні даного клопотання протокольною ухвалою відмовлено, що відображено у протоколі судового засідання від 03.03.2026 та ухвалі суду від 03.03.2026.

Відзивів на апеляційну скаргу від відповідача та третіх осіб не надходило.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, наведених в ухвалах суду.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 участі уповноважених представників в судові засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, докази чого наявні в матеріалах справи.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення присутній представників сторін, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

19.03.2024 між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та ОСОБА_5 (орендар) укладено договір оренди землі №12880 ( т-1, а.с.12-13) згідно з умовами якого орендодавець на підставі рішення Чернівецької міської ради VІІІ скликання від 29.02.2024 №1693 передав у користування орендарю земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1,2338 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0251 (пункти 1.1, 2.1, 2.2 договору).

У пунктах 5.1, 5.2 договору визначено умови використання земельної ділянки, відповідно до яких цільове призначення земельної ділянки відповідно до категорії земель - землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07); мета використання земельної ділянки для організації мікроринку.

Згідно з пунктом 3.1 договір укладено строком на п`ять років і діє до 18.03.2029 включно.

У зв`язку із переходом права власності на об`єкт нерухомого майна, який знаходиться на даній земельній ділянці (об`єкт незавершеного будівництва готовністю 21%), 29.04.2024 відбувся перехід права (зміна орендаря) до ТОВ «Вікарді», відповідно до цього 27.05.2024 сторонами укладено додатковий договір №1/12880 до договору оренди землі (т-1, а.с.15 зворот).

05.03.2025 громадяни ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 звернулися з заявою до Чернівецького міського голови (т-1, а.с.22 зворот-23), в якій повідомили, що в лютому 2025 року до них звернулися невідомі особи з ТОВ “Вікарді” з вимогою укласти договори на користування торговими місцями на ринку за адресою Ентузіастів 5. Вищевказані особи просили надати інформацію, яким чином земля під їхньою власністю по АДРЕСА_2 була надана ТОВ “Вікарді” по адресі Ентузіастів 5.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.06.2006 ОСОБА_1 належить право власності на нежитлову будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 (т-1, а.с.32 зворот).

На підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.01.2007 ОСОБА_4 належить право власності на кафе-бар, розташованого по АДРЕСА_1 (т-1, а.с.33 зворот).

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.11.2007 ОСОБА_3 належить право власності на нежитлову двохповерхову будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 (т-1, а.с.34).

Згідно з витягом про державну реєстрацію прав від 11.10.2010 ОСОБА_2 належить право власності на нежитлову будівлю розташовану по вул. Ентузіастів, 5/а в м. Чернівці (т-1, а.с.33).

Рішенням Чернівецької міської ради від 29.05.2025 № 2332 “Про розгляд звернення громадян щодо землекористування за адресою АДРЕСА_2 ” відповідно до статей 13, 19 Цивільного кодексу України розірвано договір оренди землі від 19.03.2024 №12880 з орендарем (товариство з обмеженою відповідальністю “ВІКАРДІ”) за адресою: вул. Ентузіастів, 5, площею 1,2338 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (для організації мікроринку) (т-1, а.с.17 зворот).

Листом від 17.06.2025 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради на виконання вищевказаного рішення направлено ТОВ “Вікарді” два примірники проекту додаткового договору від 17.06.2025 №2/12880 до договору оренди землі з пропозицією вважати припиненим договір оренди землі від 19.03.2024 №12880 (т-1, а.с.16 зворот).

Вищевказаний лист вручений представнику ТОВ “Вікарді”, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, від 18.06.2025 №0601159897145 (т-1, а.с.17), проте залишений без відповіді.

Наведені обставини стали підставою звернення Чернівецької міської ради з даним позовом.

При ухвалені постанови колегія суддів керувалася таким.

Відповідно до частини першої, пункту 6 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, зміна правовідношення.

Згідно з частинами першою та другою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.

Як встановлено з обставин справи, 19.03.2024 Чернівецькою міською радою та ОСОБА_5 (в подальшому з ТОВ «Вікарді») укладено договір оренди землі №12880 та додатковий договір №1/12880, згідно з п.1.1 якого на підставі рішення Чернівецької міської ради від 29.02.2024 №1693 орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування для організації мікроринку земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Чернівці, вул.Ентузіастів, 5. Кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:09:001:0251; загальною площею 1,2338 га. Чернівецька міська рада стверджує, що на момент укладення вказаного договору їй не було відомо про наявність на переданій в оренду земельній ділянці об`єктів нерухомого майна інших осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки такі об`єкти зареєстровані за іншою адресою - вул. Ентузіастів, 5-А. Покликаючись на ст.ст. 652, 653 ЦК України, позивач вважає, що настали істотні зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, тому договір може бути розірваний.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це перебачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Відповідно до частини другої статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених ч.1 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (п.3 ч.1 ст.3, ч.1 ст. 627 ЦК України), є винятковим заходом. Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у частині другій статті 652 Цивільного кодексу України, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта цієї статті), тобто що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом “найменших негативних наслідків” для сторін договору (близькі за змістом висновки Верховний Суд виклав у постановах від 19.11.2019 справа № 910/9859/18, від 25.02.2020 справа № 922/2279/19, від 19.07.2022 справа № 910/14155/21).

Відповідно ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази того, що внаслідок знаходження на земельній ділянці майна третіх осіб, які в свою чергу взагалі не звертались до Чернівецької міської ради із заявами про надання їм в оренду землі, виконання своїх зобов`язань за спірним договором стало для позивача більш ускладненим чи обтяженим, що суттєво змінює рівновагу договірних стосунків та призводить до неможливості виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані обставини, що виникають після укладення договору, істотно порушують баланс інтересів сторін і суттєво знижують для кожної з них очікуваний результат договору. Право змінити чи розірвати договір у разі істотної зміни обставин, які були визначальними на час його укладення, направлене на захист сторін договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних із подальшим його виконанням за існування обставин, що відповідають характеристикам, визначеним у статті 652 Цивільного кодексу України.

Щодо тверджень Чернівецької міської ради про те, що їй не було відомо про наявність на спірній земельній ділянці майна третіх осіб, суд апеляційної інстанції оцінює критично та зазначає, що Чернівецька міська рада як власник земельної ділянки, укладаючи договір оренди землі з орендарем, не мала права не знати, яку саме земельну ділянку вона передає в оренду (обтяжену чи необтяжену іншими будівлями). Право власності третіх осіб існувало ще з 2006-2010 років, тобто, задовго до укладення спірного договору оренди. А покликання позивача на те, що фізичні особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мали укладених договорів оренди під своїми об`єктами нерухомості, то суд вважає, що такі обставини свідчать ні про інше як про неналежне урядування позивача.

Як зазначалося вище, позивач просить розірвати договір, на підставі якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 1,2338 га, в той час як майно третіх осіб займає в сукупності лише 0,0189 га, що беззаперечно свідчить про непропорційність втручання у право відповідача використовувати орендовану земельну ділянку та намагання позбавити його даного права лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку позивача.

У рішенні ЄСПЛ у справі “Рисовський проти України” (заява № 29979/04, пункт 70) суд підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”. Він зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип “належного урядування”, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку” не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно зі ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Доказів визнання незаконним рішення Чернівецької міської ради, на підставі якого укладено спірний договір, матеріали справи не містять.

Отже, за наслідками апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення судова колегія констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 грудня 2025 року у справі № 926/2986/25, а зводяться до переоцінки доказів у даній справі.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ухвалив:

1. Апеляційну скаргу Чернівецької міської ради від 07.01.2026 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.12.2025 у справі № 926/2986/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. ст. 287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук