Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №643/11973/24 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/11973/24

Провадження № 2/643/315/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання – Юшиної К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради,

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача — державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області

Зеленого Валентина Вікторовича,

про усунення перешкод у здійсненні права на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності,

УСТАНОВИВ:

Керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Скуратович Р.Ф., діючи в інтересах держави в особі Харківської міської ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 26.09.2025, просить усунути перешкоди Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради у здійсненні права на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом: зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою:

АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 15,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №19940 25163101), з приведенням земельної ділянки під нею у придатний для подальшого використання стан; припинення володіння ОСОБА_1 нерухомим майном, а саме: 1/2 частки нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 15,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №19940 25163101); припинення володіння ОСОБА_2 нерухомим майном, а саме: 1/2 частки нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 15,0 кв.м., розташованої за адресою:

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №19940 25163101), з подальшим закриттям відповідного розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також прокурор просив покласти судові витрати на відповідачів та стягнути їх на користь Харківської обласної прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Салтівською окружною прокуратурою міста Харкова встановлено порушення прав територіальної громади при самовільній забудові земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Зокрема, державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленим В.В. 20.12.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію, індексний номер №50364295, об`єкту нерухомого майна №19940 25163101 (номер запису про право власності №34775631), а саме: нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 15 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а також внесення відомостей про право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 390419430 від 09.08.2024) підставою виникнення права власності були технічний паспорт (б/н) та довідка №3161 від 17.12.2019, видані ТОВ «Міжрегіональне бюро з технічної інвентаризації», згідно з якою нежитлова будівля літ. «Е-1» побудована у 1991 році. Документи, надані ОСОБА_3 реєстратору ОСОБА_4 , не відповідали вимогам законодавства, а тому право власності на нерухоме майно реєстрації не підлягало. Відомості про реєстрацію речових прав на земельну ділянку за вказаною адресою у Державному реєстрі відсутні, відповідне повідомлення (декларація) про початок виконання будівельних робіт до органів Державної архітектурно-будівельної інспекції не направлялося, відомості про дозвільні документи в реєстрі будівельної діяльності відсутні.

Надалі ОСОБА_3 20.02.2020 продав 1/2 частки нежитлової будівлі ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу №526, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. (запис про право власності №35592989, індексний номер рішення 51247832 від 20.02.2020), а 25.02.2020 — 1/2 частки ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу №617, посвідченим тим самим нотаріусом (запис про право власності №35661101, індексний номер рішення 51320545 від 25.02.2020).

З наведених підстав прокурор зазначає, що внаслідок протиправної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості – порушуються права територіальної громади міста Харкова на володіння земельною ділянкою комунальної власності. У зв`язку з чим прокурор просить захистити права територіальної громади в судовому порядку.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 направила до суду клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву з одночасним викладом заперечень проти позову.

Ухвалою від 19.12.2024 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, відзив залишено без розгляду. Також вказаною ухвалою прийнято заяву прокурора про зміну предмету позову від 04.11.2024.

Ухвалою суду від 16.12.2024 задоволено заяву прокурора про забезпечення позову, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборонено відчуження нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 15,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №19940 25163101).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінили свою позицію по суті спору та подали до суду заяви від 06.03.2025, в яких фактично визнали позовні вимоги (в редакції заяви про зміну предмета позову від 04.11.2024).

Ухвалою від 22.09.2025 виключено ОСОБА_3 з числа відповідачів у зв`язку з відсутністю позовних вимог до нього.

Ухвалою від 27.10.2025 прийнято заяву керівника окружної прокуратури Купріянова В.Б. про зміну предмету позову від 26.09.2025.

Ухвалою від 07.01.2026 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Прокурор подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Харківська міська рада явки свого представника у судові засідання не забезпечувала.

Відповідачі та третя особа у судові засідання не з`являлися, заяв по суті спору, з урахуванням зміни предмета спору, до суду не подали.

Положенням ст. 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання, зокрема, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч. 3 ст. 223 ЦПК України).

Як визначено ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Також відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд враховує, що відповідачі раніше висловили позицію щодо заявлених до них позовних вимог (у попередній редакції) та визнали їх, однак надалі втратили будь-який інтерес до справи.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди прокурора, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленим В.В. (далі — реєстратором) 20.12.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію (індексний номер №50364295) об`єкту нерухомого майна №19940 25163101 (номер запису про право власності №34775631), а саме: нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 15,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а також внесені відомості про право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №390419430 від 09.08.2024) підставою виникнення права власності були технічний паспорт

(б/н) та довідка №3161, видані 17.12.2019 ТОВ «Міжрегіональне бюро з технічної інвентаризації». Відповідно до зазначеної довідки нежитлова будівля літ. «Е-1», загальною площею 15,0 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , побудована у 1991 році.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент спірних правовідносин) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі — Порядок №1127, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для державної реєстрації права власності на будівлі, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, серед іншого подається документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (п. 42).

Відповідно до Порядку присвоєння адрес об`єктам нерухомості, розташованим на території міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради №325/11 від 06.07.2011, таким документом є рішення виконавчого комітету Харківської міської ради або довідка (витяг) з Єдиного адресного реєстру міста Харкова. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень місцевих рад відносить прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою, в тому числі щодо присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна (п. 41 ч. 1 ст. 26, п. 26 ч. 1

ст. 43, ст. 37 Закону).

Довідка ТОВ «Міжрегіональне бюро з технічної інвентаризації», подана ОСОБА_3 реєстратору Зеленому В.В., не є належним документом, що підтверджує присвоєння поштової адреси на території м. Харкова. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 20.04.2016 у справі №826/1112/15.

Відтак, документи, надані для первісної реєстрації, не відповідали вимогам законодавства, а отже, право власності на нерухоме майно реєстрації не підлягало.

Такими діями реєстратора Зеленого В.В. порушено інтереси громади міста Харкова, оскільки його рішенням фактично легалізовано самочинне будівництво на земельній ділянці комунальної власності.

Також судом установлено, що відомості про реєстрацію речових прав на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 під нежитловою будівлею літ. «Е-1» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, що підтверджується інформаційною довідкою №390419430 від 09.08.2024. Земельна ділянка за вказаною адресою розташована в межах міста Харкова.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України (далі — ЗК України) у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Рішення Харківської міської ради про надання вказаної земельної ділянки у власність або користування відповідачам не приймалося. Відтак, у силу закону зазначена земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова, від імені якої виступає Харківська міська рада відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Судом також встановлено, що 20.02.2020 ОСОБА_3 відчужив 1/2 частки нежитлової будівлі літ. «Е-1» на користь ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу №526, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., та зареєстровано приватним нотаріусом Малаховою Г.І. (запис про право власності №35592989, індексний номер рішення 51247832 від 20.02.2020).

Надалі, а саме 25.02.2020, ОСОБА_3 також відчужив 1/2 частки вказаної будівлі на користь ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу №617, посвідченим тим самим нотаріусом (запис про право власності №35661101, індексний номер рішення 51320545 від 25.02.2020).

Вказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з ДРРП №390419430 від 09.08.2024 та копіями договорів, що містяться в матеріалах справи.

На теперішній час право приватної власності на нежитлову будівлю літ. «Е-1» зареєстровано за ОСОБА_1 (1/2 частки) та ОСОБА_2 (1/2 частки) відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 376 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Судом установлено, що відомості про реєстрацію речових прав відповідачів або первісного забудовника на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 у Державному реєстрі відсутні. Відсутня інформація щодо направлення повідомлення (декларації) про початок виконання будівельних робіт до органів Державної архітектурно-будівельної інспекції. Доказів звернення до Харківської міської ради із клопотанням про збереження об`єкту самочинного будівництва за вказаною адресою відповідачами не надано.

Отже, нежитлова будівля літ. «Е-1», загальною площею 15,0 кв.м., за адресою:

АДРЕСА_1 є об`єктом самочинного будівництва, оскільки збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

При цьому формулювання положень ст. 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Тож, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного (пункти 6.31–6.33 постанови від 07.04.2020 у справі №916/2791/13; пункти 53–56 постанови від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц; пункт 46 постанови від 20.07.2022 у справі №923/196/20).

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Харківська міська рада як власник земельної ділянки заперечує проти збереження спірного об`єкта, що підтверджується листами Департаменту земельних відносин Харківської міської ради №2168/0/225-24 від 29.03.2024 та №5264/0/225-24 від 31.07.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Норма ч. 2 ст. 212 ЗК України є спеціальною щодо ч. 4 ст. 376 ЦК України та суттєво розширює суб`єктний склад осіб, зобов`язаних до знесення самочинного будівництва, за рахунок громадян і юридичних осіб, які придбали об`єкт самочинного будівництва в забудовника й зареєстрували право власності на такий об`єкт.

Верховний Суд дотримується усталеної позиції при визначенні належного відповідача у справах за позовом власника земельної ділянки про знесення об`єкта самочинного будівництва, а саме: таким відповідачем є останній набувач об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво, тобто, фактично створює перешкоди власнику земельної ділянки на момент звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21 (п. 176-179), серед іншого, зазначила про таке.

Обов`язок знести об`єкт самочинного будівництва має розглядатися в контексті правового захисту права власності на земельну ділянку.

Отже, відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва має бути особа, яка чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (останній набувач).

Слід з-поміж іншого зауважити, що процесуальний статус останнього набувача прав на об`єкт самочинного будівництва як відповідача надає такій особі можливість використовувати всі передбачені процесуальним законом засоби для захисту своїх прав та інтересів. Також суд під час розгляду справи зможе оцінити добросовісність відповідача та пропорційність застосовуваних до нього засобів.

Останній набувач не позбавлений можливості звернутися з вимогою про відшкодування збитків до особи, в якої придбав об`єкт самочинного будівництва.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №904/7803/21 (пункт 6.45) та від 07.06.2023 у справі №916/959/22, виходячи з правової природи реєстрації прав на нерухоме майно як способу оголошення (підтвердження) володіння ним, у випадку, коли заінтересована особа вважає, що зареєстроване за відповідачем право власності чи інше речове право на певний об`єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом.

Судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав запису про відсутність права. Якщо на відповідний об`єкт, право на який не може бути зареєстроване за жодним суб`єктом, був відкритий розділ Державного реєстру прав, таке судове рішення є також підставою для закриття розділу Державного реєстру прав на цей об`єкт.

Відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав на об`єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на теперішній час саме за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «Е-1», розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , суд доходить висновку, що належним способом захисту є усунення перешкод Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради у здійсненні права на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності шляхом зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як кінцевих набувачів об`єкту самочинного будівництва, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення нежитлової будівлі літ. «Е-1» з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан, а також припинення їх володіння вказаним нерухомим майном із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність. Разом з тим, у відповідності до позиції ЄСПЛ у справі «Жидов та інші проти Росії» (Zhidov and Others v. Russia), 2018, §§ 94–95, рішення про знесення об`єктів самочинного будівництва не є непропорційним втручанням у право власності. Отже, в даному випадку не порушується принцип справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи, і тому суд не вбачає порушення прав відповідачів.

На переконання суду, прокурором належним чином обґрунтовано подання цього позову у зв`язку з порушенням інтересів держави, а саме прав територіальної громади на законне розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, і Харківська міська рада у цих правовідносинах неналежно виконує свої повноваження.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду.

Салтівська окружна прокуратура міста Харкова листами від 28.02.2024 №53-102-1019вих-24 та від 27.06.2024 №53-102-2969вих-24 повідомила Харківську міську раду про існування порушення інтересів держави, пов`язаного з реєстрацією речових прав на об`єкт самочинного будівництва, та запропонувала самостійно вжити заходів захисту. У відповіді Департаменту земельних відносин Харківської міської ради №5264/0/225-24 від 31.07.2024 підтверджено, що заходи цивільно-правового характеру щодо спірного об`єкта Департаментом не вживалися. До пред`явлення позову прокуратура листом від 09.10.2024 №53-102-4442вих-24 повідомила позивача про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави в суді, дотримавшись вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до положень ст. 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Враховуючи принцип диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, надані позивачем докази, які відповідачі не спростували, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог та їх задоволення. Жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог відповідачами не надано.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 12112 грн. (платіжна інструкція №2601 від 02.10.2024) та за подання заяви про забезпечення позову — 1211,20 грн. (платіжна інструкція №3411 від 10.12.2024). Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних уимог у повному обсязі, то судові витрати підлягають стягненню з відповідачів. Загальна сума судового збору у розмірі 13323,20 грн. розподіляється між двома відповідачами порівну — по 6661 грн. 60 коп. з кожної.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76–81, 89, 141, 258, 259, 263–265, 268, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, який поданий в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності - задовольнити.

Усунути перешкоди Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради у здійсненні права на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом:

- зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 15,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №19940 25163101), з приведенням земельної ділянки під нею у придатний для подальшого використання стан;

- припинити володіння ОСОБА_1 нерухомим майном, а саме: 1/2 частки нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 15,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №19940 25163101);

- припинити володіння ОСОБА_2 нерухомим майном, а саме: 1/2 частки нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 15,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №19940 25163101).

Рішення суду в частині припинення володіння є підставою для закриття розділу №19940 25163101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи щодо об`єкта нерухомого майна — нежитлової будівлі літ. «Е-1», загальною площею 15,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок UA178201720343160001000007171, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 6661 (шість тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок UA178201720343160001000007171, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 6661 (шість тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 60 коп.

Заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Московського районного суду м. Харкова

від 16.12.2024, відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Прокурор: керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Купріянов Володимир Борисович (м. Харків, вул. Глобинська, 23);

Позивач: Харківська міська рада (код ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, м-н Конституції, 7);

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 );

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: державний реєстратор Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений Валентин Вікторович (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ).

Суддя Борис ЗАМІКУЛА