Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №646/1718/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 646/1718/26

Номер провадження 2/341/642/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Аннишина С.І.,

за участю секретаря судового засідання: Рарик В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник акціонерного товариства «Універсал Банк» - Ушакевич М.П. пред`явила позов до ОСОБА_1 , просить стягнути з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» в розмірі 16 533,70 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 15 квітня 2021 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів у спеціальному мобільному додатку та зобов`язався їх виконувати.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених кредитним договором та в межах встановленого кредитного ліміту у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, сплативши таку тільки частково.

У зв`язку із порушенням умов договору у ОСОБА_1 виникла заборгованість, що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 16 529,10 грн, та заборгованості за пенею в сумі 4,60 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача одночасно із понесеними судовими витратами.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 05 березня 2026 року позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано до Галицького районного суду Івано-Франківської області за підсудністю.

Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» у судове засідання не з`явився. Одночасно з позовною заявою подав заяву та просив суд розглядати справу за його відсутності, вимоги позову підтримав, у випадку неявки відповідача у судове засідання проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку, у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву не скористався. На адресу суду повернувся поштовий конверт із позначкою - «адресат відсутній за вказаною адресою». Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Додатково виклик відповідача здійснювався через сайт Судової влади України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, на підставі положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оскільки відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, судом постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що monоbank це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monоbank. На даних платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. При цьому банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень.

Встановлення ділових відносин з клієнтом відбувається дистанційно шляхом відеоверифікації працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через бюро кредитних історій, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом.

Пройшовши реєстрацію та надавши необхідні документи ОСОБА_1 15 квітня 2021 року підписав Анкету-заяву клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank шляхом застосування власноручного підпису (а.с.16).

Анкета-Заявка також є заявою на відкриття банківського рахунку в АТ «Універсал Банк» НОМЕР_1 .

До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank», а також паспорт споживчого кредиту «Чорної картки monobank», кредитний ліміт залежить від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку, зі сплатою пільгової відсоткової ставки 0,00001% річних, базовою відсотковою ставкою 3,1% на місяць, що нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості, зі збільшеною відсотковою ставкою 6,2% на місяць за карткою на суму загальної заборгованості, що нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості, на умовах платності і зворотності з встановленим кредитним лімітом під проценти за користування (а.с. 28-53).

Відповідно до Довідки АТ «Універсал банк» «Monobank» про розмір встановленого ліміту, розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний додаток за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15.04.2021 становить 20 000,00 грн (а.с. 15)

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 15.04.2021, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , заборгованість останнього за вказаним договором станом на 04.12.2025 складає 16 529,10 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 4,60 грн - заборгованість за пенею. При цьому. Відповідач періодично здійснював погашення кредитної заборгованості. (а.с. 12-14).

Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли на даний час між позивачем та відповідачем є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно з частина 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частина 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 15.04.2021 шляхом підписання анкети-заяви між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг.

За умовами вказаного договору позичальник отримує доступ до встановленого кредитного ліміту та зобов`язується погашати утворену заборгованість відповідно до погоджених умов договору.

На підтвердження отримання відповідачем доступу до кредитних коштів та користування ними у період з 15.04.2021 до 04.12.2025 позивачем до матеріалів долучено розрахунок заборгованості за договором № б/н від 15.04.2021, який є відображенням руху коштів по рахунку відповідача в АТ «Універсал Банк».

Згідно з вказаним розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 15.04.2021 склала 16 533,70 грн. Вона виникла у зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської картки, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд.

Окрім того, відповідно до розрахунку заборгованості відповідач на виконання умов договору здійснював часткову оплату.

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, ОСОБА_2 вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), в якому зазначено про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено про те, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Розрахунок заборгованості по Договору про надання банківських послуг № б/н від 15.04.2021, наданий позивачем, є доказом, що підтверджує наявність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк».

Вказаний розрахунок заборгованості є офіційним документом, що виготовляється уповноваженим працівником Банку у ліцензованому програмному забезпеченні, у якому вбачаються усі наявні на рахунку Клієнта кошти та фіксується їх розподіл на погашення заборгованості.

Наданий розрахунок підтверджує утворення заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових зазначеної заборгованості за кредитом.

Вказана позиція зазначена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.12.2020 р. у справі № 278/2177/15-ц, а саме вказується на те, що наданий банком розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом в розумінні статей 77, 78 ЦПК України.

Отже, розрахунок заборгованості є актуальним, а також належним доказом що підтверджує наявність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк».

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, однак він належним чином не виконував свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків, порушивши умови кредитного договору.

При цьому суд враховує те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався і жодних доказів на спростування доводів позивача не надав.

Підсумовуючи викладене та враховуючи принципи змагальності і диспозитивності, та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 328,00 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість в загальному розмірі 16 533 (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять три) гривні 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 3 328 ( три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження юридичної особи: вул. Оленівська, буд.23, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Повний текст рішення складено 08 червня 2026 року.

СуддяСвятослав АННИШИН