Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 07 червня 2026 р.
Справа: №545/5732/24
Суддя: Рунчева О. В.
Справа № 545/5732/24
Провадження № 2-а/0182/92/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
08.06.2026 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Цермолонський Іван Миколайович до інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Лісного Андрія Геннадійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В СТ А Н О В И В:
ОСОБА_1 в особі представника адвоката Цермолонського І.М. звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Лісного Андрія Геннадійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що 19.12.2024 о 14.23 год. інспектор Управління патрульної поліції у Полтавській області Лісний А.Г. склав протокол серії ЕНА №3691014 про те , що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП. Як вбачається зі змісту постанови, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 19.12.2024 керував транспортним засобом будучи особою, що позбавлена водійських прав на підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва по справі №752/10232/24 22.10.2024.
Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 повідомив, що не погоджується з постановою Голосіївського районного суду м.Києва по справі №752/10232/24 від 22.10.2024 ним в особі його представника – адвокатом Цермолонським І.М.,подано апеляційну скаргу. Станом на 19.12.2024 повідомлення про дату та час судового засідання не повідомляли. Вказані обставини мають бути відображені на відеозаписі з боді камери поліцейського. Крім того, вказані обставини були відображені з наданих Риженком О.О. поясненнях поліцейському, яке міститься в матеріалах справи.
Незважаючи на це поліцейський повідомив, що розгляд справи №752/10232/24 відбувся у Київському апеляційному суді, про що винесена постанова від 02.12.2024 року, якою у задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, натомість рішення першої інстанції залишено без змін.
Зазначає, що про призначене судове засідання ані ОСОБА_1 ані його представник не знали і не могли знати, оскільки жодної повістки не отримували. Не надходило жодних повідомлень і телефонним зв`язком, у зв`язку з чим а ні Роженко О.О., ані його представник не були присутні під час розгляду апеляційної скарги на постанову Голосіївського районного суду м.Києва по справі 752/10232/24 від 22.10.2024.
Враховуючи вказані обставини, ані Риженко О.О., а ні як його представник не знали про винесене Київським апеляційним судом рішення та вступу постанови Голосіївського районного суду м.Києва в силу, відтак була відсутня суб`єктивна сторона складу правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП, а саме – вина у формі умислу. Вказані відомості були відображені ОСОБА_1 в поясненнях, що надані поліцейському Управління патрульної поліції у Полтавській області Лісовому А.Г.
Таким чином позивач просить суд скасувати постанову серії ЕНА №3691014 від 19.12.2024 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Ухвалою судді від 10.03.2025 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відкрито провадження по справі.
У відповідності до ч. 1 ст. 268 КАС України відповідача та інших учасників справи було негайно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву, запропоновано надати адміністративний матеріал відносно позивача.
18.03.2025 року на адресу суду від представника відповідачів Детюк Д. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.48-52)
У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як вбачається із оскаржуваної постанови серії ЕНА №3691014 від 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, за порушення п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Диспозиція частини 4 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 265-1 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов`язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12.12.2024 Інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Лісний А.Г. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.2.1 (а) ПДР, відповідальність за яке передбачено ч.4 ст. 126 КУпАП.
В постанові зазначено, що 19.12.2024 о 12:43:59 в м.Решетилівка, дорога МОЗ Київ Харків Довжанський 306 км громадянин керував ТЗ з ІНЗ TRC 20 будучи особою позбавленою права керування таким тз від 22.10.2024 р. Голосіївським РС у м.Київ чим порушив ст. 15 ЗУ про дорожній рух та постанову 304 кМУ громадянин керуючи тз в м.Решетилівка рухався зі швидкістю км/код 81 при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху тз в населеному пункті на 31 км/год. Чим порушив п.п. 12.4 ПДР України об`єднано згідно ст.36 КУпАП чим порушив п.2.1.а ПДР – керування ТЗ особою позбавленою права керування ТЗ.
Згідно з постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.10.2024 позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року залишено без змін. Постанова Київського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року набрала законної сили негайно після її винесення.
Отже, на момент зупинення транспортного засобу під керуванням позивача, 19.12.2024 року він не мав права керувати транспортним засобом, в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Твердження позивача, що він та його представник не знали про те, чи була розглянута апеляційна скарга Київським апеляційним судом, є не переконливими, оскільки судові рішення судів І та ІІ інстанції є у вільному доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, і відповідач мав змогу з ними ознайомитися.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 4 ст. 126, ст. 245, ст. 251, ст. 265-1, ст. 280, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Цермолонський Іван Миколайович до інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Лісного Андрія Геннадійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя: О. В. Рунчева
Оригінал: reyestr.court.gov.ua