Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №210/7505/25 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/7505/25

Провадження № 3/210/97/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 червня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Скотар Р.Є., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, місце роботи не відоме, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді 26 листопада 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 , які полягали в порушенні вимоги п. 2.5 ПДР України, кваліфіковані за частиною 1 ст.130 КУпАП за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №513384 від 15 листопада 2025 року, о 23.31 год. в м. Кривий Ріг, вул. Вадима Гурова 2 водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом KIA SORENTO днз НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують а світло; неприродна блідість. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився. Правопорушення зафіксовано на портативний відеореєстратор Motorola VB400 (475194, 475721, 475135), факт руху транспортного засобу зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Smart Dash. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, зазначив, що не вживав ані спиртні напої, ані наркотичні засоби. Працівники поліції діяли всупереч вимогам інструкції, оскільки інспектор не встановлюючи ознак сп`яніння, дізнавшись, що він є військовослужбовцем та отримував контузію, одразу зауважив, що всі військові лікуються наркотичними засобами. Такі дії працівників поліції вважає бажанням у будь-якому випадку притягнути його до відповідальності.

Крім того, зауважив, що працівниками поліції не було вжито жодних дій для виявлення ознак сп`яніння. Зазначив, що такі дії працівників поліції з ініціювання провадження призвели до несправедливості провадження в цілому та враховуючи викладене, просив суд провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Направлення на огляд вручено не було.

Одразу після складання протоколу проконсультувавшись з адвокатом, протягом двох годин звернувся до медичного закладу, з метою проходження огляду на стан сп`яніння, та отримав відповідний висновок щодо результатів медичного огляду, згідно якого у нього ознак сп`яніння не виявлено.

Суд, дослідивши в судовому засіданні надані до справи докази, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Наведене вказує на те, що при розгляді зазначеного вище правопорушення повинні застосовуватись принципи кримінального судочинства. У зв`язку із цим при розгляді справи про адміністративне правопорушення, при наданні оцінки доказам та вирішенні питань про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він охоплює: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону. За відсутності хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Суд, будучи органом що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збирання доказів та документальну законну фіксацію правопорушення, котра в даному випадку не була виконана належним чином. Також, суд не вправі самостійно змінювати фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений у ст. 266 КУпАП, та також передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (надалі Порядок)

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, за змістом ст. 266 КУпАП, щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак сп`яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом – Інструкція) визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Перелік таких ознак є вичерпним.

Отже, згідно закону, для притягнення водія до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння необхідно встановити, що у водія наявні ознаки сп`яніння, передбачені п.4 у взаємозв`язку із п.3 розділу 1 Інструкції як підстави для огляду та встановити факт відмови від проходження огляду, зафіксований у визначеному законом порядку (відеозаписом або у присутності двох свідків).

Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку.

У протоколі про адміністративне правопорушення вказано ознаки сп`яніння – непридатна блідість, дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло.

З дослідженого відеозапису вбачається, що поліцейським не проводився огляд ОСОБА_1 , ознаки наркотичного сп`яніння не встановлювались, лише зазначили, що у нього розширені зіниці очей, які не реагують на світло, проте перевірка зіниць водія, щодо реакції на світло не проводилась.

Як вбачається з відеозапису «clip-1» працівники поліції, встановивши особу водія, оглянувши салон та багажне відділення автомобіля з`ясувавши, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, запитують чи отримував він поранення, на що останній повідомив про контузію. Надалі, працівник поліції не встановивши і не повідомивши водія про наявні в нього ознаки наркотичного сп`яніння, зазначив, що йому достеменно відомо, як більшість військовослужбовців лікуються на позиціях, а саме вживанням наркотичних засобів, після чого зазначає, що більшість дорожно-транспортних пригод у місці відбувається з вини військових і надалі пропонуєводію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Спілкування із поліцейськими, яке зафіксовано на відеозапису тривало значний час. З дослідженого відеозапису вбачається, що поведінка ОСОБА_1 є виваженою, цілком адекватна обстановці, яка склалася, на запитання поліцейських відповідав чітко, надавав певні пояснення, мова носила послідовний логічний характер, відповідала обстановці і подіям, що відбувались на місці зупинки його автомобіля, координація рухів не порушена, на обличчі блідість відсутня, має природній колір покрову обличчя. Отже, відеозапис не містить достовірних відомостей щодо наявності будь-яких ознак, які б свідчили про вживання ОСОБА_1 наркотичних речовин. Також ознаки сп`яніння письмовими поясненнями свідків не підтверджуються, що свідчить про відсутність достовірних доказів наявності ознак сп`яніння.

Таким чином, підставою для вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння є не наявність ознак сп`яніння у водія, а фактично підставою є те, що ОСОБА_1 має статус військовослужбовця ЗСУ і отримав контузію під час проходження військової служби, тобто стереотипне припущення працівника поліції щодо цієї категорії осіб, отже відповідні дії поліцейських суперечать Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735.

Крім того, суд бере до уваги, що 15.11.2025 року о 01.40 год., тобто протягом двох годин після того, як закінчується відеозапис з бодікамер поліцейських, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» та згідно висновку №1702 від 15.11.2025 року, у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, що підтверджує доводи ОСОБА_1 щодо відсутності ознак сп`яніння та безпідставності вимоги поліцейськими пройти медичний огляд на стан сп`яніння.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви стосовно доведеності вини тлумачаться на користь ОСОБА_1 .

З урахуванням відсутності доказів щодо наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, згідно Інструкції 09.11.2015 № 1452/735, підстав для пропонування працівниками поліції пройти огляд на стан сп`яніння водію не було.

Ініціювання провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності законних підстав для пред`явлення вимоги, виконання якої є предметом правопорушення, позбавляє таке провадження правової основи. У цьому контексті суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо неприпустимості провокування правопорушення уповноваженими органами держави (рішення у справах «Раманаускас проти Литви» від 05.02.2008 року), відповідно до якої дії правоохоронного органу, що виходять за межі фіксування протиправної поведінки та переходять до її ініціювання, не можуть слугувати підставою для притягнення особи до відповідальності. При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.

Крім того, суд бере до уваги доводи ОСОБА_1 щодо не вручення йому направлення для проходження огляду на стан сп?яніння,оскільки у направленні для проходження огляду на стан сп?яніння, яке долучено до протоколу відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання направлення на огляд. Досліджений відеозапис також не містить інформації про вручення ОСОБА_1 направлення для проходження огляду на стан сп?яніння, що свідчить про те, що у встановленому законом порядку водія не направлено на проходження огляду на стан сп?яніння, таким чином поліцейськими було порушено порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви стосовно доведеності вини тлумачаться на користь ОСОБА_1 .

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено рапорт поліцейського, який не може вважатися об`єктивним доказом у справі, оскільки поліцейський є представником суб`єкта владних повноважень, що повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №489/4827/16а.

Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, тому, протокол не відповідає вимозі його достовірності.

Суд приходить до висновку, що надані матеріали адміністративної справи є суперечливими, не відповідають критеріям достовірності та належності, таким чином відсутні докази, які можуть свідчити «поза розумним сумнівом» про винуватість ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП є недоведеним поза розумним сумнівом.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).

Приймаючи дане рішення, суддя керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя: Р. Є. Скотар