Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №240/25825/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №240/25825/25

Суддя: Гнап Д.Д.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25825/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

08 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Міністерства освіти і науки України, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо внесення змін до даних позивача, які містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про не порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", та формування довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти відносно позивача із зазначенням в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України “Про освіту” відомостей: «Так, не порушує»;

- зобов`язати відповідача внести зміни до даних позивача, які містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про не порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", та сформувати нову довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо позивача із зазначенням в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України “Про освіту” відомостей: «Так, не порушує».

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у внесенні в Єдину державну електронну базу з питань освіти неправильних даних щодо факту послідовного навчання ОСОБА_1 .

Зобов`язано Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", вказати "Так, не порушує".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ключовою ознакою рівня освіти в розумінні пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту» є саме завершений етап освіти, який характеризується сукупністю компетентностей та підтверджується відповідним документом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що рівень освіти є завершеним етапом навчання, а тому незакінчене навчання позивача у 2016-2017 роках не може вважатися раніше здобутим рівнем освіти.

Враховуючи, що єдиним завершеним рівнем освіти позивача є рівень кваліфікованого робітника, його поточне навчання для здобуття ступеня фахового молодшого бакалавра є послідовним і не порушує вимог ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Міністерство освіти і науки України подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що суд не врахував положення пункту 5 розділу 10 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році, затвердженого наказом МОН № 168, згідно з яким у разі попереднього навчання на тому ж або вищому рівні без отримання ступеня, особа вважається такою, що здобуває освіту непослідовно.

Крім того, відповідач стверджує, що не вносив відомостей до ЄДЕБО самостійно, оскільки ця функція покладена на заклади освіти, а тому він є неналежним відповідачем.

Також скаржник посилається на те, що цей спір має приватноправовий характер і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

В період з 01.09.2016 по 22.05.2017 позивач навчався у Відокремленому структурного підрозділу «Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету», спеціальність - архітектура та містобудування. 22.05.2017 відрахований за власним бажанням відповідно до наказу №41-у від 22.05.2017, що підтверджується довідкою від 19.09.2025 №765.

10.07.2020 ОСОБА_1 Професійно-технічним училищем №4 м. Бердичева видано диплом кваліфікованого робітника серії К20 №092550.

01.09.2025 ОСОБА_1 зараховано до Бердичівського фахового коледжу промисловості, економіки та права для отримання освітнього ступеня "фаховий молодший бакалавр" за спеціальністю "Машинобудування (Технологічні машини та обладнання)".

Позивач отримав довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 17.09.2025 №757406.

У вказаній довідці зазначено, що позивач порушує послідовність здобуття освіти відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту".

Представник позивача звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту".

Міністерство освіти і науки України листом від 22.10.2025 № 5/2541-25 відмовило позивачу у задоволенні його заяви.

Вважаючи дії Міністерства освіти і науки України, що полягають у внесенні та подальшому збереженні в Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про наявність порушення позивачем послідовності рівнів здобуття освіти, а також у відмові внести відповідні зміни до таких відомостей, такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та порушують його право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 (далі - Положення № 630), визначено, що МОН України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, забезпечує формування та реалізації державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Згідно з частиною 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, який здійснює публічно-владні управлінські функції. Міністерство освіти і науки України є власником та розпорядником ЄДЕБО, що визначає його статус як суб`єкта владних повноважень у відносинах щодо ведення цієї бази та формування алгоритмів її роботи. Оскільки спір стосується оскарження дій та бездіяльності державного органу щодо внесення інформації до державного реєстру, він є публічно-правовим і підлягає розгляду адміністративним судом.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII "Про освіту" (далі - Закон № 2145-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).

З 18.05.2024 набули чинності зміни до Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно до яких, крім іншого, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Порядок № 560 визначає перелік документів, які мають бути подані для підтвердження права на відстрочку. Відповідно до норм цього Порядку № 560 здобувачі освіти мають надати до ТЦК та СП довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Додатком 9 до зазначеного Порядку затверджено форму довідки, яка формується за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та має підтверджувати статус здобувача освіти, а також на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Стосовно суті спору колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочка надається здобувачам освіти, які здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту». Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту», рівень освіти - це завершений етап освіти, що характеризується сукупністю компетентностей та відповідає певному рівню Національної рамки кваліфікацій. Аналіз наведених норм свідчить, що для визначення послідовності навчання враховується саме завершений етап освіти, підтверджений відповідним документом (дипломом).

Як встановлено матеріалами справи, позивач раніше здобув лише рівень професійної (професійно-технічної) освіти - кваліфікований робітник (4 рівень НРК). Його навчання у 2016 - 2017 роках не було завершене, відповідний ступінь йому не присуджувався, а тому цей період не може вважатися «раніше здобутим рівнем освіти» у розумінні закону. Таким чином, поточне навчання позивача за рівнем фахової передвищої освіти (5 рівень НРК) є наступним, більш високим ступенем, що повністю відповідає вимогам щодо послідовності здобуття освіти.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на наказ МОН № 168 від 10 лютого 2025 року, який встановлює обмеження щодо послідовності у разі попереднього навчання на тому ж рівні без отримання диплома.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки Закон України «Про освіту» визначає рівень освіти виключно як завершений етап, підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати зміст законодавчих термінів або звужувати права громадян, встановлені законом.

Щодо доводів про неналежного відповідача, суд зазначає, що згідно з Положенням про ЄДЕБО, затвердженим наказом МОН № 620, Міністерство освіти і науки України як розпорядник бази забезпечує її функціонування, встановлює вимоги до програмного забезпечення та здійснює верифікацію інформації. Встановлено, що саме за дорученням Міністра було розроблено технічний опис та алгоритм визначення послідовності здобуття освіти в системі ЄДЕБО. Оскільки помилкове відображення даних у довідці позивача є результатом роботи загальнодержавного програмного алгоритму, розробленого відповідачем, саме на Міністерство покладено обов`язок щодо виправлення такої системної помилки для забезпечення захисту прав позивача.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua