Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №240/16757/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/16757/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

08 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 10.03.2026 позов задоволено, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби як дружині загиблого військовослужбовця та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, як дружині загиблого ОСОБА_2 відповідно до положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 та Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 379 від 28.05.1993.

17.03.2026 від представниці позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.04.2026 в задоволенні заяви відмовив, ухвала суду мотивована тим, що наявні в матеріалах справи акт та рахунок-фактури, а також встановлений у договорі про надання правової допомоги фіксований розмір адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмір з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та ухвалити додаткове рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи в апеляційній скарзі представник позивачки зазначає, що при ухваленні рішення по даній адміністративній справі судом не було вирішено питання про відшкодування судових витрат (у вигляді витрат на надання правової допомоги), у зв`язку із чим представником позивача було подано заяву про ухвалення відповідного додаткового рішення, до якої додано докази понесення позивачем таких витрат, а саме: копію акту наданих послуг №1 від 25.06.2025; копію рахунку-фактури від 25.06.2025; копію договору про надання правничої допомоги №85/1-1005-22; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер.

Представник вважає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Заслухавши суддю - доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 25 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

В позовній заяві представником позивача зазначено, що "Позивачем також плануються витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 10 000,00 грн. Докази надання такої допомоги та її розрахунок будуть надані суду під час розгляду справи".

10 березня 2026 року Житомирським окружним адміністративним судом прийнято рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та вирішено питання про судові витрати щодо сплати судового збору.

17.03.2026 року від представника позивача до суду першої інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу, яка судом задоволена не була.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.2,3 ст.30 вищевказаного Закону).

Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Отже за наслідками розгляду справи суд має ухвалити рішення щодо відшкодування судових витрат понесених стороною на оплату правничої допомоги.

Стаття 143 КАС України регламентує порядок ухвалення судового рішення щодо понесених витрат на правничу допомогу.

Зокрема частина 3 даної статті визначає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції сторона повинна надати докази понесених нею витрат до закінчення розгляду справи по суті і тільки за виключних обставин у разі наявності поважних причин, сторона може заявити клопотання про те, що такі докази будуть надані вже після ухвалення судового рішення.

З матеріалів справи встановлено, що 25.06.2025 року позивач у позовній заяві зазначив, що плануються його витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. і такі докази будуть подані під час розгляду справи. Справа була розглянута по суті 10.03.2026 року, через вісім місяців з моменту подачі позовної заяви, однак за весь цей час позивачем будь-яких доказів понесених витрат на правничу допомогу до суду надано не було, також не наведено поважних причин неможливості їх подачі.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що позивачем порушено вимоги ч.3 ст. 143 КАС України тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.