Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №600/2709/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №600/2709/25-а

Суддя: Томчук А.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2709/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович

Суддя-доповідач - Томчук А.В.

08 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Томчука А.В.

суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Віктор-Ком Імпекс" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Чернівецької митниці Державної митної служби України із вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/ 000585/2 від 04.12.2024; № UА408000/2024/000584/2 від 04.12.2024; № UA408000/2024/000595/2 від 12.12.2024; № UA408000/2024/000594/2 від 12.12.2024; № UА408000/2024/000600/2 від 19.12.2024; № UA408000/2025/000023/2 від 28.01.2025; № UA408000/2025/000024/2 від 29.01.2025; № UА408000/2025/000035/2 від 03.02.2025; № UА408000/2025/000067/2 від 03.03.2025; № UA408000/2025/000079/2 від 12.03.2025;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 15 752,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним при поданні електронних митних декларацій були надані всі необхідні документи та достатні відомості, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів за основним методом — за ціною договору (контракту). Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість є необґрунтованими та спростовуються наявними первинними документами. Вартість тари (упаковки) та маркування включена до ціни товару відповідно до умов контракту, а фактична оплата за товар та спосіб її здійснення не впливають на ціну товару.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2026 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000585/2 від 04.12.2024.

Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА408000/2024/000584/2 від 04.12.2024.

Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000595/2 від 12.12.2024.

Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000594/2 від 12.12.2024.

Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА408000/2024/000600/2 від 19.12.2024.

Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000023/2 від 28.01.2025.

Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000024/2 від 29.01.2025.

Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА408000/2025/000035/2 від 03.02.2025.

Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА408000/2025/000067/2 від 03.03.2025.

Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000079/2 від 12.03.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс"" судовий збір в сумі 15 752,57 грн.

Прийняте рішення суд мотивував тим, що відповідач не довів, що виявлені ним у поданих декларантом документах, розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості; позивач подав усі належні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору; вартість упаковки та маркування включена до ціни товару за умовами контракту; довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів; відповідач не довів проведення з позивачем консультацій щодо обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості.

В апеляційній скарзі Чернівецька митниця просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі № 600/2709/25-а та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПП "Віктор-Ком Імпекс" відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції є невмотивованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості за десятьма митними деклараціями, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, зокрема: в розділі VII Договору купівлі-продажу від 15.03.2023 № 187 йдеться про наявність пакування та маркування, проте відомостей щодо включення їх вартості до митної вартості товарів не надано; відповідно до п. 6.1 Договору ціна має бути сплачена наперед за рахунком-проформою, однак ні проформи, ні платіжних доручень до митного оформлення не подано.

Апелянт також посилається на те, що за умовами поставки FCA до витрат продавця входять оплата навантажувальних робіт, внутрішні перевезення, експортне мито, митний збір, податки, проте документів щодо включення зазначених складових до митної вартості не надано. Для підтвердження транспортних витрат надано рахунки та довідки про транспортні витрати, які містять розбіжності щодо розподілу вартості перевезення по іноземній території та по території України, тоді як рахунки містять лише загальну вартість перевезення. Довідки про перевезення не є документами первинного бухгалтерського обліку та не містяться в переліку документів згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. В окремих випадках калькуляції транспортних витрат також не відповідають вимогам зазначеного наказу. В копіях митних декларацій країни відправлення передбачено наявність пакувальних листів, які до оформлення не надано.

Апелянт наголошує, що декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, проте декларант повідомив про неможливість їх надання. Враховуючи ненадання додаткових документів, відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України заявлена митна вартість не може бути визнана. Було проведено процедуру консультацій та обрано резервний метод визначення митної вартості, оскільки інші методи не могли бути застосовані через відсутність відповідної інформації.

Також скаржник вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення знехтував вимогами статті 90 та ч. 2, 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України щодо оцінки доказів та обґрунтованості рішення.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Позивач є суб`єктом підприємницької діяльності - приватне підприємство "Віктор-Ком Імпекс", зареєстроване в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.02.2007, за місцезнаходженням: 58029, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Йорданешти, вул. Корнец, 24, № запису 1029 102 0000 000352.

Згідно витягу з Реєстру платників податку на додану вартість № 348641024038 ПП "Віктор-Ком Імпекс" з 01.01.2016 зареєстроване, як платник податку на додану вартість.

15.03.2023 між Компанією "SAREROM", як продавцем, та Приватним підприємством "Віктор-Ком Імпекс", як покупцем укладено Договір купівлі-продажу № 187/15.03.2023 (далі - Контракт, Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору предметом договору є купівля-продаж продуктів, включаючи сіль, в асортименті, кількості, стандартах якості, упаковці тощо, що поставляються на умовах FCA Campsa Turzii, Румунія та обумовлені в додатках до цієї угоди.

Згідно пунктів 5.1. - 5.3 (2.3) Договору загальна вартість даного контракту складається з вартості кожної поставки. Ціна в розбивці за асортиментами товарів є зазначена в додатках до цього договору. Валюта платежу та договору - євро. Вартість контракту 1 000 000,00 євро.

Відповідно до п.7.1 Договору продавець забезпечує належне пакування, щоб захистити товар під час транспортування від місця відправлення до місця призначення.

Згідно п.8.4 Договору документи, що додаються до поставки товару: рахунок-фактура, CMR, митна декларація, сертифікат якості, сертифікат походження.

Відповідно до Договору та його додатків сторони домовились про купівлю-продаж солі в асортименті та по ціні в євро, зазначених в додатках. Так, зокрема, сіль таблетована для пом`якшення води, розфасована в мішки по 25 кг. на момент відправки вантажу становить 235 євро за тонну (відповідно до додатку № 35), сіль рекристалізована нейодована, розфасована в мішки по 25 кг., на момент відправки вантажу становить 170 євро за тонну (відповідно до додатку N35), сіль зоотехнічна, розфасована в мішки по 25 кг, на момент відправки вантажу становить 85 євро за тонну (відповідно до додатку N?35), сіль дрібного помолу (пудра), розфасована в біг-беги, на момент відправки вантажу становить 100 євро за тонну (відповідно до додатку № 35), брикетована 5 кг, на момент відправки вантажу становить 130 євро за тонну (відповідно до додатку № 35), сіль зоотехнічна, розфасована в мішки по 25 кг., на момент відправки вантажу становить 85 євро за тонну (відповідно до додатку № 35).

04.12.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію № 24UA408020059675U2 разом з товаросупровідними документами. За результатами перевірки Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000585/2 від 04.12.2024 та сформовано картку відмови № 408020/2024/001875.

04.12.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію № 24UA408020059671U6 разом з товаросупровідними документами. За результатами перевірки прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000584/2 від 04.12.2024 та сформовано картку відмови № 408020/2024/001875.

12.12.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію № 24UA408020060895U5 разом з товаросупровідними документами. За результатами перевірки прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000595/2 від 12.12.2024 та сформовано картку відмови № 408020/2024/001925.

12.12.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію № 24UA408020060896U4 разом з товаросупровідними документами. За результатами перевірки прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000594/2 від 12.12.2024 та сформовано картку відмови № 408020/2024/001926.

19.12.2024 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію № 24UA408020061930U3 разом з товаросупровідними документами. За результатами перевірки прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000600/2 від 19.12.2024 та сформовано картку відмови № 408020/2024/001962.

28.01.2025 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію № 25UA408020003139U5 разом з товаросупровідними документами. За результатами перевірки прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000023/2 від 28.01.2025 та сформовано картку відмови № 408020/2025/000073.

29.01.2025 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію № 25UA408020003287U7 разом з товаросупровідними документами. За результатами перевірки прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000024/2 від 29.01.2025 та сформовано картку відмови № 408020/2025/000075.

03.02.2025 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію № 25UA408020003974U6 разом з товаросупровідними документами. За результатами перевірки прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000035/2 від 03.02.2025 та сформовано картку відмови № 408020/2025/000097.

03.03.2025 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію № 25UA408020007624U6 разом з товаросупровідними документами. За результатами перевірки прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000067/2 від 03.03.2025.

12.03.2025 ПП "Віктор-Ком Імпекс" подало до митного оформлення митну декларацію № 25UA408020008904U2 разом з товаросупровідними документами. За результатами перевірки прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000079/2 від 12.03.2025 та сформовано картку відмови № 408020/2025/000229.

Згаданими вище рішеннями відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості за першим методом (за ціною договору) та визначено митну вартість за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України). Підставами для коригування в усіх рішеннях зазначено однотипні розбіжності: відсутність відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування; ненадання рахунків-проформ та платіжних доручень; питання щодо включення складових витрат продавця за умовами FCA до митної вартості; недостатнє документальне підтвердження транспортних витрат; ненадання пакувальних листів.

Не погоджуючись з такими рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України).

Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За приписами частини 4-6 статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В силу норм частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Частиною сьомою статті 54 МК України встановлено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості є перший метод — за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частиною четвертою статті 57 МК України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Стаття 58 МК України регулює метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 2-3 статті 58 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що витребування додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. При цьому витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, від 14.08.2018 у справі № 826/5868/16, які відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд враховує під час застосування до спірних правовідносин.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування до митної вартості товарів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини 10 статті 58 МК України вартість упаковки додається до ціни товару лише у разі, якщо такі витрати не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

В свою чергу умовами Договору № 187 не передбачено додаткових витрат покупця на маркування та пакування товарів. Пунктом 7.1 Договору визначено, що продавець забезпечує належне пакування товару.

Інвойси, наявні в матеріалах справи, не містять окремо визначеної ціни за маркування та пакування. За умовами поставки FCA контрактна вартість товару вже включає вартість пакування та маркування. Отже, за умовами контракту маркування та пакування не оплачувалося покупцем окремо від ціни товару, а тому посилання митного органу на відсутність відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування є безпідставними.

Такий підхід підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17, від 17.01.2023 у справі № 160/7901/18, від 18.12.2018 у справі № 160/8775/18 та від 01.03.2022 у справі № 420/18880/21.

Щодо доводів апелянта про ненадання рахунків-проформ та платіжних доручень, колегія суддів зазначає, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) та часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі № 815/329/17 та постанові від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.

Щодо доводів апеляційної скарги про недостатнє документальне підтвердження транспортних витрат, колегія суддів зазначає наступне. Позивачем до митних декларацій було подано довідки про транспортні витрати та рахунки на оплату транспортних послуг, які містять інформацію щодо вартості перевезення по іноземній території та по території України, реквізити сторін, номери транспортних засобів, що кореспондують з даними CMR та інвойсів.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 вказав, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Посилання митного органу на наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 як на підставу невизнання довідок про транспортні витрати не спростовує допустимості таких документів як доказів.

Щодо доводів апелянта про питання включення складових витрат продавця за умовами поставки FCA до митної вартості, колегія суддів зазначає, що за правилами Інкотермс-2010 поставка на умовах FCA означає, що продавець передає товар, що пройшов митне очищення для експорту, вказаному покупцем перевізнику в зазначеному місці. Оскільки умовами контракту передбачено, що поставка здійснювалась на складі продавця на умовах FCA, то саме продавець ніс обов`язок завантажити товар на транспортний засіб перевізника. Контрактна вартість товару, сформована на умовах поставки FCA (склад продавця), вже включає в себе вартість завантаження товару, внутрішнього перевезення до місця передачі перевізнику, експортного митного очищення. Відтак, зазначені витрати не підлягають окремому додаванню до митної вартості.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено дотримання встановленої законом процедури проведення консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, передбаченої ч. 4 ст. 57 та ч. 5 ст. 55 МК України. Зміст позовної заяви свідчить про непроведення з позивачем належної консультації, а відповідач фактично поставив декларанта перед фактом неможливості обрання другого-п`ятого методів та обрання резервного методу визначення митної вартості товару. Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано суду належних доказів проведення з позивачем зазначеної консультації.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, аналіз показників, взятих за основу для визначення митної вартості за резервним методом, свідчить про те, що митним органом використано відомості щодо аналогічних категорій товарів, однак безпосереднє найменування та характеристика товару різняться, що ставить під сумнів обґрунтованість проведених митним органом розрахунків. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та підтриманою у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 у справі № 810/1823/16, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить вимогам законодавства.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 у справі № 810/1479/16 наголосив, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем подано разом з митними деклараціями до митного органу усі належні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, а висновок відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару, є безпідставним. Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та правомірно скасовані судом першої інстанції.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статей 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий Томчук А.В.

Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua