Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №240/7572/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/7572/25

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос Оксана Валентинівна

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

08 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 позов задоволено частково, ухвалено:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 та 2024 рік та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових витань за 2024 рік сум індексації.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 та 2024 рік та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових витань за 2024 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації.

В іншій частині позову відмовити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, немає правових підстав.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що позивач з 01.06.2013 по 02.10.2024 проходила військову службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області та наказом від 02.10.2024 №552 звільнена.

Згідно листа відповідача та доданих до нього довідок, відповідач повідомив, що грошове забезпечення виплачувалась в повному обсязі.

При звільненні з військової служби позивачу виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток. Також в 2022 році позивачу виплачувалась грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. У 2024 році позивачу виплачено грошову допомогу для оздоровлення.

У 2022 та 2024 роках позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація та додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.

Відповідачем не заперечується, що до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток не включено суму додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, виплачену при звільненні та до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, не включено суму індексації.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не включено до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, суми індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Колегія суддів частково погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно із статтею 101 Кодексу цивільного захисту України (КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до статті 115 КЦЗ України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно із статтею 125 КЦЗ України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за №936/32388 (Інструкція №623), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно частини 25 статті 129 КЦЗ України особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки, обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Таким чином, обрахунок грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення.

Статтею 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (Закон №1282-ХІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 - в розмірі 101 відсоток).

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 Закону №1282-ХІІ, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (Порядок №1078), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.

Згідно із пунктом 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №77).

Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції від 15.12.2015, вступив в дію з 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Необхідно зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, воно не врегульовує питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки. Тому для вирішення цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту для розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки.

Зі змісту наведеного слідує, що не врахування відповідачем розміру індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки є протиправним.

28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, пунктом 1 якої постановив: «Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил […] виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)».

Таким чином, додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, не є систематичною, її виплату постановлено здійснювати виключно на період воєнного стану, а отже вона не належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Тому, вказана додаткова винагорода не враховується у складі грошового забезпечення з якого визначається розмір грошової допомоги для оздоровлення.

Отже, відповідачем правомірно не включено до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано спірні виплати додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168. що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим у вказаній частині, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у відповідній частині.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року скасувати у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, та зобов`язання Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Ухвалити у вказаній частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.