Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №640/29039/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/29039/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гомельчук С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Вівдиченко Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Юнекс Банк" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А

Акціонерне товариство «Юнекс Банк» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не подання до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві висновку про повернення надміру сплачених AT «Юнекс Банк» сум грошових зобов`язань у розмірі 1224067,48 грн;

- зобов`язати відповідача подати до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві висновок про необхідність повернення AT «Юнекс Банк» надміру сплачених сум платежів з податку на прибуток в загальному розмірі 1224067,48 грн. шляхом перерахування коштів за напрямом: - на бюджетний рахунок для погашення грошового зобов`язання та/або боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, а саме: перерахувати кошти у розмірі 1224067,48 грн в рахунок сплати наступних платежів податку на доходи фізичних.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Акціонерне товариство «Юнекс Банк» перебуває на податковому обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у м. Києві.

31.05.2016 Міжрегіональним ГУ ДФС -Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ПАТ «Юнекс Банк» проведено звіряння розрахунків позивача за податком на прибуток, внаслідок якого складено акт №4006-20. Зі змісту акту встановлено позитивне сальдо.

08.08.2016 АТ «Юнекс Банк» звернулося до Офісу великих платників податків ДФС України із заявою про повернення надмірно сплачених коштів з податку на прибуток.

Офіс великих платків податку ДФС України листом від 26.12.2016 №13907/10/28-10-43-02-21 повідомив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов`язана з виконанням дохідної частини бюджету та напруженість грошових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету та запропоновано розглянути питання щодо можливості залишити наявну переплату з податку на прибуток підприємств в рахунок погашення податкових зобов`язань з податку на прибуток за результатами майбутніх періодів (а.с.12).

10.05.2019 АТ «Юнекс Банк» звернулося із заявою до ДПІ у Подільському районі НУ ДФС у м. Києві про повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1329085 грн, які виникли в 2017 році за кодом класифікації доходів бюджету « 11020600», внаслідок подання податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2017 року від 09.11.2017 №9234600607, в якій задекларовано зменшення податкового зобов`язання у сумі 360312 грн, у зв`язку із зменшенням податку на прибуток попереднього звітного (податкового періоду) та податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік від 19.02.2018 №9298876542, в якій задекларовано зменшення податкового зобов`язання у сумі 968773 грн, у зв`язку із зменшенням податку на прибуток попереднього звітного (податкового періоду) (а.с.13-14).

Головне управління ДФС у м. Києві листом від 22.05.2019 №95356/10/26-15-12-03-11 залишило без розгляду заяву від 10.05.2019, оскільки відсутня документальна перевірка щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток за період виникнення переплати (а.с.15-16).

Позивач 09.07.2021 звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві із заявою про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань за податком на прибуток, що надміру сплачені за результатами 2017-2018 років в загальній сумі 1329085 грн (а.с.17-19).

Листом від 16.07.2021 №68770/6/26-15-04-03-11 Головним управлінням ДПС у м. Києві заяву позивача від 09.07.2021 залишено без розгляду, оскільки у заяві не зазначено дату сплати і реквізити платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (а.с.20-22).

28.07.2021 через електронний кабінет позивач подав заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у сумі 968773 грн (дату сплати до бюджету вказано 11.03.2018 (а.с.23-24).

04.08.2021 Головне управління ДПС у м. Києві листом №75720/6/26-15-04-03-11 повідомило, що кошти у сумі 968773 грн обліковуються в інтегрованій картці понад 1095 днів та не можуть бути повернуті з урахуванням норм п. 102.5 ст. 102 ПК України. Також зазначено, що ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Державної податкової служби України із запитом про надання роз`яснення стосовної дії мораторію, визначеного у ст. 52-2 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України при розгляді заяв на повернення коштів, у разі якщо 1095 днів з дати виникнення надміру сплачених коштів настав в період дії карантину. У зв`язку із наведеним заяву від 28.07.2021 №31481052 залишено без розгляду (а.с.25-26).

14.09.2021 АТ «Юнекс Банк» звернулося із заявами №37985325, №37990512, №37991126 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені на загальну суму 1224067,48 грн (дати сплати до бюджету зазначено - 19.11.2017, 19.08.2018 та 11.03.2018) (а.с.27-32).

Головне управління ДПС у м. Києві листом №88758/6/26-15-04-03-11 заяви від 14.09.2021 №37985325, №37990512, №37991126 повернуто без розгляду. Зазначено, що в заявах зазначено дати сплати коштів до бюджету 19.11.2017, 19.08.2018 та 11.03.2018, тобто кошти в загальній сумі 122406748 грн обліковуються в інтегрованій картці понад 1095 днів та не можуть бути повернені з урахуванням норм п. 102.5 ст. 102 ПК України (а.с.33-34).

Не погодившись з вищевказаною відмовою відповідача у поверненні позивачеві надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1224067,48 грн, АТ «Юнекс Банк» звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що підлягають справлянню на території України, встановлює порядок їх адміністрування, визначає коло платників податків та зборів, обсяг їхніх прав та обов`язків, компетенцію контролюючих органів, а також повноваження та обов`язки посадових осіб таких органів під час здійснення податкового контролю і адміністрування податків. Крім того, саме цим Кодексом урегульовано питання відповідальності за порушення вимог податкового законодавства.

Згідно з положеннями підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України на платника податків покладено обов`язок вести у встановленому законом порядку облік доходів та витрат, формувати та складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, а також подавати до контролюючих органів декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, у порядку, визначеному податковим і митним законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов`язанням платника податків є сума коштів, яку такий платник зобов`язаний сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що застосовується у зв`язку з порушенням вимог податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, за змістом підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями є суми коштів, які на відповідну дату були зараховані до бюджету понад суму нарахованих грошових зобов`язань, строк сплати яких настав на таку дату.

Положеннями підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України закріплено право платника податків на проведення заліку або повернення надміру сплачених чи надміру стягнутих сум податків і зборів, а також пені та штрафних санкцій у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

За змістом пунктів 43.1-43.4 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику податків у порядку, передбаченому зазначеною статтею та статтею 301 Митного кодексу України, за винятком випадків, коли у такого платника наявний податковий борг.

У випадку наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок платника податків у банківській установі або шляхом видачі готівкових коштів за чеком, якщо у платника відсутній рахунок у банку, можливе виключно після повного погашення такого податкового боргу.

Суд звертає увагу, що необхідною та обов`язковою умовою для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань є подання платником податків відповідної заяви про повернення коштів. Така заява, за винятком випадків повернення надміру утриманого податку з доходів фізичних осіб, повинна бути подана протягом 1095 днів з моменту виникнення переплати або помилкової сплати.

При цьому платник податків має право подати заяву у довільній формі із зазначенням напряму перерахування коштів, а саме: на поточний рахунок у банку, на погашення іншого грошового зобов`язання або податкового боргу, контроль за справлянням якого покладено на контролюючі органи, або шляхом повернення готівкових коштів за чеком у разі відсутності банківського рахунку.

Згідно з пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний не пізніше ніж за п`ять робочих днів до завершення двадцятиденного строку з дня отримання заяви платника підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з бюджету та направити його органу Казначейства для виконання.

Орган, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після отримання відповідного висновку контролюючого органу, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені платнику податків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.

Крім того, контролюючий орган несе передбачену законом відповідальність за несвоєчасне направлення органу Казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із бюджету.

Положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України також визначають, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування можуть бути подані не пізніше 1095-го дня, який настає після виникнення відповідної переплати або набуття права на таке відшкодування.

Суд зазначає, що взаємовідносини між територіальними органами Державної податкової служби України та органами Державної казначейської служби України у процедурі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені врегульовані Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60, яким затверджено Порядок інформаційної взаємодії ДПС України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів та місцевих фінансових органів у процесі повернення таких коштів. Зазначений Порядок прийнято на виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, а також частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань і пені здійснюється виключно на підставі заяви платника податків, поданої до відповідного територіального органу ДПС за місцем адміністрування таких платежів протягом 1095 днів з дня виникнення переплати. Також передбачено можливість подання такої заяви в електронній формі із дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та захисту інформації.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №60 у заяві платник податків повинен зазначити назву податку, збору чи платежу, суму переплати, дату її сплати, реквізити платіжного документа, бюджетний рахунок, код класифікації доходів бюджету та інші необхідні реквізити, а також визначити напрям перерахування коштів. Крім того, платник має право додатково надати копію платіжного документа, на підставі якого кошти були помилково або надміру зараховані до бюджету.

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №60 передбачено, що після надходження заяви, поданої в електронній формі, така заява автоматично, після перевірки засобами антивірусного захисту, вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення. Щодо заяв, поданих у паперовій формі, відповідні відомості вносяться працівником структурного підрозділу, який здійснює адміністрування відповідного платежу. Журнал містить повну інформацію щодо платника податків, реквізитів заяви, суми переплати, напряму повернення коштів та інших необхідних даних.

Суд також враховує, що заява платника, внесена до Журналу, підлягає розгляду відповідними структурними підрозділами територіального органу ДПС, які здійснюють адміністрування відповідного податку, збору чи платежу та функції погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку №60, якщо за результатами розгляду заяви встановлено правомірність повернення коштів, працівник відповідного підрозділу ДПС вносить до Журналу відповідну відмітку. Натомість, у разі відсутності підстав для повернення коштів контролюючий орган зобов`язаний у встановлені строки підготувати та направити платнику податків письмове повідомлення про відмову із зазначенням причин такої відмови.

Положення пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначають, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. При цьому погашення грошових зобов`язань або податкового боргу може здійснюватися також за рахунок помилково чи надміру сплачених сум з інших платежів на підставі відповідної заяви платника податків.

Таким чином, аналіз наведених норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами для здійснення повернення або заліку надміру сплачених сум податків, зборів, пені чи штрафів є: подання платником податків відповідної заяви у межах 1095 днів з дня виникнення переплати, а також відповідність такої заяви вимогам пункту 43.4 Податкового кодексу України. У свою чергу, за наслідками розгляду такої заяви контролюючий орган зобов`язаний або підготувати висновок про повернення коштів, або надати мотивовану письмову відмову у поверненні коштів з бюджету.

Отже, системний аналіз наведених положень податкового законодавства свідчить про те, що поверненню або взаємозаліку у рахунок погашення іншого податкового боргу підлягають саме ті грошові кошти, які обліковуються за платником податків як переплата з обов`язкових платежів, за умови дотримання платником визначеного законом порядку та строків звернення із відповідною заявою про повернення або зарахування таких коштів.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до поданих АТ «Юнекс Банк» заяв від 14.09.2021 №37985325, №37990512 та №37991126 станом на дати сплати коштів до бюджету, а саме 19.11.2017, 11.03.2018 та 19.08.2018, за позивачем обліковувалась переплата з податку на прибуток у загальному розмірі 1 224 067,48 грн.

Як убачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у місті Києві надано відповідь від 22.09.2021 №88758/6/26-15-04-03-11 на вказані заяви, якою фактично залишено їх без розгляду. Підставою для такого рішення відповідач визначив те, що у заявах АТ «Юнекс Банк» зазначено дати сплати коштів до бюджету 19.11.2017, 11.03.2018 та 19.08.2018, а тому, на переконання податкового органу, відповідні кошти у сумі 1 224 067,48 грн обліковуються в інтегрованій картці платника понад 1095 днів та не можуть бути повернуті з урахуванням положень пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Отже, по суті, відповідачем було відмовлено позивачу у поверненні надміру сплачених коштів з тих мотивів, що заяви про їх повернення подані після спливу 1095 днів з дати сплати коштів до бюджету, а саме після 19.11.2017, 11.03.2018 та 19.08.2018.

Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що Законом України №533-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було доповнено пунктом 52-2, яким передбачено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

У подальшому Законом України №591-ІХ від 13.05.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 29 травня 2020 року, до абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України внесено зміни, згідно з якими слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено словами та цифрами «по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину».

Таким чином, у редакції, чинній з 29 травня 2020 року, абзац десятий пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачав, що на період з 18 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню COVID-19, перебіг строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, зупиняється.

Судом також враховано, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема постанови №104 від 17.02.2021, карантин на території України неодноразово продовжувався та був встановлений до 30 квітня 2021 року із продовженням дії карантинних обмежень, запроваджених попередніми постановами Уряду.

Лише постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину…» було визначено про відміну карантину з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що положення абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент подання позивачем заяв, прямо передбачали зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, на весь період дії карантину.

За таких обставин, якщо обчислювати строки звернення із заявами про повернення надміру сплачених сум від дат сплати коштів до бюджету - 19.11.2017, 11.03.2018 та 19.08.2018 - до дати початку зупинення перебігу строків, тобто до 18.03.2020, то такі строки становили відповідно 851 день, 578 днів та 739 днів. Водночас у період з 18.03.2020 до 14.09.2021, тобто до дати подання заяв про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, перебіг строків був законодавчо зупинений, а тому визначений Податковим кодексом України строк звернення позивачем не пропущено.

Колегія суддів також враховує положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи в межах заявлених позовних вимог, однак може вийти за їх межі у випадку необхідності ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у місті Києві щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновку про повернення АТ «Юнекс Банк» надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 1 224 067,48 грн, а також зобов`язання відповідача подати відповідний висновок про необхідність повернення зазначених коштів шляхом їх перерахування на бюджетний рахунок у рахунок погашення інших податкових зобов`язань позивача, а саме платежів з податку на доходи фізичних осіб.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують, у зв`язку з чим підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки справа відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

Т.Р. Вівдиченко