Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №320/29466/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/29466/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОБУДСЕРВІС» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОБУДСЕРВІС» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №10542/04-08 від 16.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки не було порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 26.12.2022 №27, від 27.12.2022 №31 та від 30.12.2022 №35 у Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкові накладні своєчасно подані до Реєстру, а подальші технічні дії та функціонування інформаційних систем податкових органів не залежать від волі позивача. Щодо податкової накладної №1 від 15.01.2022 позивач зазначає, що відповідач неправильно зафіксував кількість днів 5 (п`ять) прострочення граничного строку реєстрації податкової накладної, адже прострочення склало 4 (чотири) дні.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі із посиланням на постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23 апелянт зазначає, що положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, формують комплексний правовий механізм, який не поширює свою дію на відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Зворотна дія у часі положень пункту 89 розділу не є можливою. Іншими словами, пункт 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України установлює нові (подовжені) строки реєстрації податкових накладних під час воєнного стану та 6 місяців після. Пункт 90 цього підрозділу визначає відповідальність (штрафи) саме за порушення цих нових строків реєстрації (тобто за склад податкового правопорушення, відмінний від «довоєнних» строків пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Апелянт вважає, що ці норми - пунктів 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України не замінюють «автоматично» старі положення (пункту 201.10 статті 201 і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу), а створюють окремий правовий механізм саме для «воєнного» періоду, не маючи зворотної сили щодо подій, які відбулися до набрання чинності Законом № 2876-ІХ.

Таким чином, на думку апелянта, є помилковими доводи позивача, що пункт 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, прямо вказує на обов`язок контролюючого органу під час розрахунку штрафних санкцій за вчинене позивачем порушення застосовувати розміри, що визначені пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 та від 23.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області, призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОБУДСЕРВІС» до суду 28.10.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи, ГУ ДПС в у Київській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача.

За результатом проведеної перевірки складено акт № 8112/10-36-04-08/38576714 від 26.04.2023.

В ході перевірки встановлено, що в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та з урахуванням змін відповідно до Закону України № 2260-ІХ від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» платником несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №10542/04-08 від 16.06.2023, на загальну суму штрафу 41 676, 74 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Щодо обставин реєстрації податкових накладних від 26.12.2022 №27, від 27.12.2022 №31, від 30.12.2022 №35, колегія суддів зазначає таке.

Питання про те, що виписані 26 грудня 2022 року, 27 грудня 2022 року та 30 грудня 2022 року податкові накладні мали бути зареєстровані до 15 січня 2023 року, не є спірним.

За змістом пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів, 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних контролюючий орган відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень пункту 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, складає податкове повідомлення-рішення за формою «Н» за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Пунктом 5 Порядку № 1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пункт 11 Порядку №1246 передбачає, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 14, 15 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

З системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

При цьому, підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Таким чином, у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

При цьому, встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у виді накладення штрафу може застосовуватися в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки відповідача про порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних від 26 грудня 2022 року №27, від 27 грудня 2022 року №31 та від 30 грудня 2022 року №35 на один календарний день.

З огляду на дату складення наведених податкових накладних, кінцевою датою їх реєстрації є 15 січня 2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 13 січня 2023 року о 17 годині 12 хвилини направлено до контролюючого органу спірні податкові накладні №27, №31 та №35. Цей факт підтверджується відомостями, які зазначені в квитанціях про відмову у реєстраціях податкових накладних (а.с.47, 50, 53).

Отже, наведені податкові накладні подані позивачем на реєстрацію 13 січня 2023 року до кінця операційного дня, який тривав на момент спірних правовідносин до 18 год. 00 хв.

Натомість, апелянтом до суду першої та апеляційної інстанції не надано доказів направлення позивачу квитанцій про прийняття або неприйняття спірної податкової накладної протягом операційного дня (13 січня 2023 року), в якому вони були направлені.

Таким чином, долученими документами підтверджується, що позивач, створивши та надіславши податкові накладні на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 13 січня 2023 року у межах операційного дня, своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації податкової накладної.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2021 року у справі № 160/10558/19, які відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягають врахуванню і застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за не реєстрацію/затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них, необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Якщо затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини платника податків, це свідчить про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної.

Отже, з огляду на вказані обставини справи, а саме дату і час направлення наведених податкових накладних, колегія суддів зазначає, що позивач своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації цих документів, що свідчить про протиправність нарахування відповідачем штрафних санкцій за їх несвоєчасну реєстрацію в сумі 40 596,94 грн.

Щодо обставин реєстрації податкової накладної від 15.02.2022 №1, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №280/4484/23 та постанові від 26 лютого 2025 року прийнятій судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі 200/4768/23.

Колегія суддів встановила, що податкова накладна №1 від 15.02.2022 зареєстрована в ЄРПН позивачем 19.07.2022, із пропуском на 4 дні, а тому у контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

В обґрунтування вимог щодо протиправності податкового повідомлення-рішення в цій частині позивач у позовній заяві зазначив, що контролюючий орган неправильно зафіксував кількість днів прострочення граничного строку реєстрації податкової накладної, оскільки прострочення склало чотири дні, а не п`ять днів.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до змісту статті 120-1 Податкового кодексу України накладення штрафу здійснюється в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, а не від кількості днів прострочення граничного строку реєстрації податкової накладної, а тому акт перевірки, в якому зафіксовані вищевказані обставини є належною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення в частині нарахування суми штрафних санкцій у сумі 1 079,80 грн.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у Київській області правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 16.06.2023 №10542/04-08 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1079,80 грн та скасуванню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог виходив із того, що на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вже набули чинності зміни, внесені Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Виходячи із зазначеного, суд встановив, що відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України, а не пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що вказані обставини були однією із підстав звернення позивача до суду та скасування податкового повідомлення-рішення №10542/04-08 від 16.06.2023. Саме із цих підстав судом першої інстанції задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОБУДСЕРВІС». Однак, під час судового розгляду судом не надано оцінку іншим доводам та підставам позивача, які зазначені в позовній заяві.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог із тих підстав, які викладені у мотивувальній частині судового рішення, виходячи із такого.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2024 року у справі № 620/9720/23 та 16 квітня 2024 року у справі № 460/21543/23. Такий висновок підтримав Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.02.2025 у справі №200/4768/23.

Щодо обґрунтувань позивача про безпідставність застосування штрафних санкцій на період дії карантину, який запроваджено з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), судова колегія зазначає, що механізм «ковідного» мораторію, закріплений у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, мав діяти до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас із запровадженням воєнного стану законодавцем було ухвалено особливості оподаткування, насамперед шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України підпунктом 69.2 (у редакції Закону №2260-ІХ), який із 27 травня 2022 року чітко установив, що вимоги законодавства щодо «ковідного» мораторію під час воєнного стану не застосовуються.

Попри те, що пункт 52-1 формально залишався в цьому Кодексі, дія цього положення на період воєнного стану фактично була припинена і не могла бути застосована.

Застосовуючи сформовані у цій справі висновки щодо змісту та дії пунктів 52-1 та підпунктів 69.1, 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки строк реєстрації спірної у цій справі податкової накладної настав вже після 27 травня 2022 року, вона не підпадали під дію мораторію. Відповідно покликання позивача на пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, як на підставу для звільнення від застосування штрафних санкцій у таких правовідносинах є неприйнятними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції, відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 657,16 гривень.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі №320/29466/23 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОБУДСЕРВІС» - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №10542/04-08 від 16.06.2023 в частині нарахування суми штрафних санкцій у сумі 40 596,94 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а, код ЄДРПОУ 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОБУДСЕРВІС» (07416, Київська область, Броварський район, село Погреби, вулиця Лісова, будинок 20, код ЄДРПОУ 38576714) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 657 (дві тисячі шістсот п`ятдесят сім) гривень 16 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

О.В.Карпушова