Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №320/11826/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/11826/26 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя Говорун О.В.

судді: Попова О.Г., Чуприна О.В.

Позивач - ОСОБА_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 .

Оскаржуване судове рішення - ухвала Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2026.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у поданні ОСОБА_1 , шляхом внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не скасуванні розшуку ОСОБА_1 ;.

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не розгляданні по суті заяви на відстрочку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до Головного управління Національної поліції в м. Києві та/або Київській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2026 та прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки з підстав, визначених у пункті 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 відкрито провадження у даній справі.

19.03.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти щодо ОСОБА_1 дії, пов`язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, окрім перевірки підстав щодо надання відстрочки та її оформлення, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №320/11826/26.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою, якою було відмовлено в забезпечення позову звернувся з відповідною апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026, було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2026. Також, згідно з ухвалою апеляційного суду, витребувано із Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №320/11826/26.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2026 зупинено провадженні у справі до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Київського окружного адміністративного суду про відмову в забезпеченні позову від 20.03.2026 у справі №320/11826/26.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що суд вважає за доцільне застосувати порядок, визначений в підпункті 15.13 пункту 1 розділу VII «Перехідних положень» КАС України, і у разі направлення до суду апеляційної інстанції адміністративної справи для перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Київського окружного адміністративного суду про відмову в забезпеченні позову від 20.03.2026.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та поновити провадження у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував що подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи, крім випадків, коли до суду апеляційної інстанції передаються всі матеріали справи. Ухвала про відмову у забезпеченні позову не належить до категорії ухвал, щодо яких законом прямо передбачено обов`язкову передачу всіх матеріалів справи.

При цьому, позивач зазначив, що 20.03.2026 судом першої інстанції було постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в електронній формі.

У межах встановленого судом строку від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 2 КАС України однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі "Красношапка проти України").

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 КАС України, якою передбачені як підстави обов`язкового зупинення провадження у справі так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений ст. 236 КАС України.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, підставою для зупинення провадження у справі суд першої інстанції зазначив, посилаючись на підпункт 15.11.-15.13 пункту 1 розділу VII «Перехідних положень» КАС України, про наявність необхідності направлення всіх матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, що об`єктивно перешкоджає подальшому розгляду справи та є підставою для зупинення провадження.

Відповідно до п.п. 15 п. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, визначені пунктами 3-6, 8, 11-13, 15, 17 статті 294 цієї редакції Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали. В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи (пп.15.11); подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (пп.15.12); суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 15.11 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи (пп.15.13).

Отже, до суду апеляційної інстанції передаються всі матеріали лише в разі оскарження ухвал суду першої інстанції передбачених пунктами 3-6, 8, 11-13, 15, 17 статті 294 КАС України (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження).

Відповідно, передача до суду апеляційної інстанції всіх матеріалів справи зумовлює виникнення обов`язку у суду першої інстанції зупинити провадження у справі.

Водночас, оскарження окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову передбачено пунктом 2 частини 1 статті 294 КАС України. Вказана ухвала не входить до переліку ухвал визначених в пп.15.11 пп. 15 п. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Відтак, у разі подання апеляційної скарги на ухвалу про відмову в забезпеченні позову, до суду апеляційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, що в свою чергу свідчить про відсутність обов`язку суду першої інстанції зупиняти провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного провадження.

Колегія суддів також зазначає, що згідно ухвали суду першої інстанції від 20.03.2026 постановлено розгляд (формування і збереження) судової справи здійснювати в електронній формі, що обумовлює можливість продовження розгляду справи судом першої інстанції до перегляду в апеляційному порядку ухвали про відмову в забезпеченні позову.

Вищевикладене свідчить про безпідставність та помилковість висновків суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі у зв`язку з направленням всіх матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

Отже, оскільки судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача та наявність підстав для її задоволення, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги апелянта поновити провадження у справі задоволенню не підлягають, оскільки ухвалення судового рішення апеляційної інстанцією про скасування ухвали про зупинення провадження у справі має наслідком направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції та не потребує окремого судового рішення про поновлення провадження.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, неправильно застосував норми процесуального права, що є підставою для скасування вказаної ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

Керуючись ст. ст. 236, 242, 308, 311, 320, 322 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2026 про зупинення провадженні у справі №320/11826/26 скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Говорун

Судді О.Г. Попова

О.В. Чуприна