Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №420/27376/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27376/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі №420/27376/25 за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі №420/27376/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В :

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 951260124632 від 21.07.2025 року про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII – з 04.07.2025 року, та здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 530 від 04.07.2025 року та довідки Відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 532 від 04.07.2025 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 951260124632 від 21.07.2025 року про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2025 року щодо переходу на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з урахуванням висновків суду, наведених у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

18 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі №420/27376/25.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання щодо роз`яснення судового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для роз`яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі №420/27376/25. На думку апелянта, резолютивна частина зазначеного рішення не містить достатньо чітких вказівок щодо порядку його виконання в частині повторного розгляду заяви про переведення на пенсію державного службовця, що призвело до його неправильного виконання відповідачем.

Апелянт вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, виконуючи рішення суду, не врахувало довідки про складові заробітної плати №530 та №532 від 04 липня 2025 року, посилаючись на відсутність прямої вказівки щодо таких довідок у судовому рішенні. На переконання апелянта, саме зазначені обставини свідчать про необхідність роз`яснення рішення суду з метою усунення неоднозначного розуміння його змісту та забезпечення належного виконання.

Крім того, апелянт зазначає, що відмова у роз`ясненні судового рішення фактично унеможливлює ефективне поновлення його порушеного права на належне пенсійне забезпечення, оскільки призвела до повторного розгляду його заяви без урахування всіх поданих документів та, як наслідок, до визначення розміру пенсії без врахування складових заробітної плати, зазначених у вказаних довідках.

З огляду на викладене, апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про роз`яснення судового рішення.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця або приватного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

За змістом наведеної норми роз`яснення судового рішення є процесуальним засобом усунення його неясності або невизначеності у випадку, коли окремі положення судового акта допускають неоднозначне тлумачення чи ускладнюють його правильне розуміння та виконання.

При цьому роз`яснення судового рішення не може бути способом зміни, доповнення чи перегляду судового акта. Суд, роз`яснюючи рішення, не вправі змінювати його зміст, вирішувати питання, які не були предметом судового розгляду, надавати нову оцінку доказам або визначати порядок та спосіб виконання рішення.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №460/9602/20 зазначив, що роз`яснення судового рішення допускається лише у разі його неясності або невизначеності, а не з метою усунення труднощів, які виникли під час його виконання. При цьому предметом перевірки суду є саме зміст ухваленого рішення, а не дії суб`єкта владних повноважень, вчинені на стадії його виконання.

Отже, необхідною умовою для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення є встановлення факту існування у ньому неясностей або неоднозначних формулювань, які можуть призвести до неправильного розуміння чи виконання судового акта. Водночас сама по собі незгода сторони з порядком виконання судового рішення або з наслідками його виконання не свідчить про наявність підстав для застосування положень статті 254 КАС України.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04 липня 2025 року з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Звертаючись до суду із заявою про роз`яснення зазначеного рішення, позивач просив фактично роз`яснити, чи підлягають обов`язковому врахуванню під час повторного розгляду його заяви довідка про складові заробітної плати №530 від 04 липня 2025 року та довідка про інші складові заробітної плати №532 від 04 липня 2025 року.

Разом із тим колегія суддів враховує, що під час розгляду адміністративної справи №420/27376/25 позивач просив, зокрема, зобов`язати відповідача здійснити переведення його на пенсію державного службовця та провести розрахунок пенсії на підставі довідки №530 від 04 липня 2025 року та довідки №532 від 04 липня 2025 року. Отже, питання врахування зазначених довідок вже було складовою предмета судового розгляду у даній справі.

Водночас рішенням від 09 грудня 2025 року суд першої інстанції не ухвалював рішення про безпосереднє призначення або перерахунок пенсії на підставі довідок №530 та №532, а обрав інший спосіб захисту порушеного права, зобов`язавши відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

За таких обставин вимога про роз`яснення того, чи підлягають обов`язковому врахуванню зазначені довідки, фактично спрямована на доповнення змісту ухваленого судового рішення новими вказівками щодо його виконання.

Фактично заявник просить суд шляхом роз`яснення рішення визначити правові наслідки врахування конкретних доказів та конкретизувати обсяг обов`язків відповідача при виконанні судового рішення, що виходить за межі процесуального інституту роз`яснення судового рішення.

Разом з тим зі змісту як мотивувальної, так і резолютивної частин рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року вбачається, що суд чітко визначив спосіб захисту порушеного права позивача шляхом скасування рішення відповідача та покладення на останнього обов`язку повторно розглянути відповідну заяву з урахуванням висновків суду. Зазначене рішення не містить суперечностей, нечітких формулювань або положень, які могли б тлумачитися неоднозначно чи ускладнювати його виконання.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у резолютивній частині рішення прямої вказівки щодо врахування конкретних документів не свідчить про його неясність або невизначеність. Фактично доводи заявника зводяться до необхідності отримання від суду додаткових роз`яснень щодо того, які саме документи повинні бути враховані відповідачем під час повторного розгляду заяви, а також до надання судом оцінки правильності виконання відповідачем судового рішення.

Однак питання щодо належності виконання рішення суду, оцінки дій відповідача після набрання рішенням законної сили та врахування окремих документів під час повторного розгляду заяви не належать до предмета розгляду заяви про роз`яснення судового рішення.

Таким чином, наведені в заяві про роз`яснення рішення та в апеляційній скарзі доводи свідчать не про наявність неясності судового рішення, а про незгоду позивача з тим, яким чином відповідач реалізував покладений на нього обов`язок щодо повторного розгляду його заяви.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подана заява фактично спрямована на отримання роз`яснень щодо порядку виконання рішення суду та уточнення його змісту, що виходить за межі правової природи інституту роз`яснення судового рішення, визначеного статтею 254 КАС України.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі №420/27376/25.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків суду не спростовують та зводяться до незгоди апелянта з виконанням судового рішення, що не є підставою для його роз`яснення в порядку статті 254 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи та застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 254, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі №420/27376/25 про відмову у роз`ясненні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі №420/27376/25 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках та порядку, встановлених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук