Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №420/21002/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/21002/25

Суддя першої інстанції: Радчук А.А.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Одеса

Повний текст судового рішення складений: 13.10.2025

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Клінічний санаторій «Аркадія» Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

30.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Клінічний санаторій «Аркадія» Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність щодо виплати йому нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2015 по 30.11.2015;

зобов`язання здійснити виплату нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2015 по 30.11.2015 із одночасною виплатою рівноцінної та повної грошової компенсації втрати частини таких виплат, пов`язаної з утриманням податку з доходів фізичних осіб;

визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням травня 2015 - місяця підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації;

зобов`язання здійснити йому перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 - місяця підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення, із одночасною виплатою рівноцінної та повної грошової компенсації втрати частини таких виплат пов`язаної з утриманням податку з доходів фізичних осіб;

визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2019, а також нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2019 по 25.12.2019, без урахування суми індексації, яка мала бути визначена у відповідності до вимог абз.4, 5, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у березні 2018 року як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018;

зобов`язання здійснити йому перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2019) за період з 01.03.2018 по 30.11.2019 із урахуванням суми індексації, визначеної у відповідності до вимог абз.4-6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різниця між сумою індексації у березні 2018 року і розміром підвищення доходу у березні 2018, та із одночасною виплатою рівноцінної та повної грошової компенсації втрати частини таких виплат пов`язаної з утриманням податку з доходів фізичних осіб;

визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2019 без урахування у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення, нарахованої за той календарний місяць року, у якому здійснено виплату грошової допомоги на оздоровлення;

визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 без урахування у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, щомісячної додаткової грошової винагороди, що виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», нарахованої у відповідному календарному місяці року, у якому здійснено виплату грошової допомоги на оздоровлення;

зобов`язання здійснити йому перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням раніше виплачених сум такої допомоги та із одночасною виплатою рівноцінної та повної грошової компенсації втрати частини грошового забезпечення, пов`язаної з утриманням податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з таких виплат:

за 2015 рік - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення, нарахованої за липень 2015, коли було здійснено виплату такої грошової допомоги;

за 2016 рік - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за травень 2016, розрахованої із застосуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення, та з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у травні 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

за 2017 рік - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за червень 2017, розрахованої із застосуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення, та з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у червні 2017 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

за 2018 рік - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за червень 2018 року, розрахованої із застосуванням березня 2018 місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення, та з урахуванням суми індексації, визначеної у відповідності до вимог абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2003 №1078, як різниця між сумою індексації у березні 2018 (розрахованої із застосуванням січня 2008 місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення) і розміром підвищення доходу у березні 2018;

за 2019 рік - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за листопад 2019, розрахованої із застосуванням березня 2018 місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення, та з урахуванням суми індексації, визначеної у відповідності до вимог абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різниця між сумою індексації у березні 2018 (розрахованої із застосуванням січня 2008 місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення) і розміром підвищення доходу у березні 2018;

зобов`язання здійснити нарахування та виплату на його користь компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у належних розмірах за період з 01.08.2015 по 25.12.2019 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» від 29.10.2000 №2050-1 та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, по день виплати заборгованості та із одночасною виплатою рівноцінної та повної грошової компенсації втрати частини таких виплат, пов`язаної з утриманням податку з доходів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за період з січня 2015 по грудень 2019 було нараховано суми індексації-різниці грошового забезпечення (297,75грн. щомісячно), однак протиправно її не виплачено. Крім того, у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідач протиправно не нарахував та не виплатив йому індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січень 2008, а у період з 01.03.2018 по 25.12.2019 - індексацію-різницю грошового забезпечення у відповідності до абз.4-6 п.5 Порядку №1078. При цьому, позивач вважає, що індексація грошового забезпечення має бути включена до складу обрахунку грошової допомоги на оздоровлення у 2015-2019. Також, в склад грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 повинна включатися і щомісячна додаткова грошова винагорода, яка виплачувалась позивачу у відповідності до Постанови №889. Окрім зазначеного, на думку позивача, він набув право на отримання компенсації відповідно до Закону України від 29.10.2000 №2050-1 та Порядку №159, у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2015 по 25.12.2019.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати ОСОБА_1 вже нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня по 30 листопада 2015; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити виплату ОСОБА_1 вже нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня по 30 листопада 2015 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням травня 2015 року місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, замість – січня 2008 року; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.12.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 515,72грн. відповідно до абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.12.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 515,72грн. відповідно до абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо включення ОСОБА_1 до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2015-2019 роки належної йому індексації грошового забезпечення; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2019 із урахуванням належної йому індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо включення ОСОБА_1 до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2016-2018 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 №889; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 із урахуванням отриманої щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 №889; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що у період з серпня 2015 по листопад 2015 позивачу було нараховано індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 297,75грн. щомісячно, однак протиправно її не виплачено. Також, суд першої інстанції вказав, що січень 2008 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, оскільки за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 до 28.02.2018 для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008. Разом з тим, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення з урахуванням положень абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078 за період з 01.03.2018 по 25.12.2019, оскільки розмір підвищення його доходу в березні 2018 є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018. Разом з тим, визначаючи суму індексації-різниці у розмірі 515,72грн., суд виходив з того, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 склав 3947,43грн., а сума можливої індексації, що склалася у березні 2018 - 4463,15грн. Здійснюючи розрахунок грошового забезпечення позивача за лютий-березень 2018, суд не враховував щомісячну додаткову винагороду, встановлену постановою КМУ від 22.09.2010 №889, та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань. Крім того, суд вважав, що спірні суми індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2015 по 25.12.2019 мають бути здійснені із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку №44 від 15.01.2004. Щодо позовних вимог в частині перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2019 з урахуванням індексації грошового забезпечення, суд першої інстанції, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.11.2023 у справі №380/21619/21, зазначив, що індексація грошового забезпечення позивача підлягає включенню до грошового забезпечення під час обчислення грошової допомоги для оздоровлення. Такими, що підлягають задоволенню, визнано і позовні вимоги в частині обчислення грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода має щомісячний характер. Однак, суд відмовив позивачу в задоволенні вимог в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, вказавши на передчасність таких вимог. Вирішуючи питання щодо належного відповідача у даній справі, суд врахував Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, відповідно до якого грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем їх служби, у свою чергу особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням, що має наслідком виникнення обов`язку роботодавця на день виключення із списків особового складу розрахуватись за всіма видами належного військовослужбовцю грошового забезпечення. В контексті зазначеного, суд заважив, що в даному випадку спірним питанням є правильність розрахунку індексації грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, а не розрахунку під час звільнення з військової служби, а тому належним відповідачем є ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять: позивач - рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити у цій частині нове про задоволення позовних вимог; відповідач - рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що при визначенні розміру індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.02.2018 по 29.12.2019, суд першої інстанції помилково визначив суму 512,72грн., обґрунтовуючи це невірним застосуванням розміру грошового забезпечення. Позивач вважає, що розмір його доходу у березні 2018 збільшився на 40,43грн. (грошове забезпечення у лютому 2018 – 13237,2грн., у березні – 13277,63грн.), а індексація-різниці до виплати становить 4422,72грн. щомісячно. Також, позивач просить задовольнити його вимоги в частині щодо врахування щомісячної додаткової винагороди, встановленої постановою КМУ від 22.09.2010 №889 до складу грошового забезпечення під час обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки. Крім того, як і в позові, позивач наголошує, що набув право на отримання компенсації відповідно до Закону України від 29.10.2000 №2050-1 та Порядку №159, у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2015 по 25.12.2019.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що здійснення остаточного розрахунку за всіма видами належного військовослужбовцю на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням, покладається на орган Держприкордонслужби, який виключив військовослужбовця і списків частини. Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) не звільняло з військової служби позивача, а тому на нього не може бути покладено вчинення дій зобов`язального характеру у даній справі. Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008, відповідач зазначив, що згідно вимог Постанови №1013 і Порядку №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Стосовно індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.12.2019 апелянт зазначає, що розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 перевищує суму індексації, що склалась у березні 2018. Разом з тим, вказує, що судом першої інстанції не враховано обставин того, що щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася позивачу у поточному місяці за минулий. За розрахунком відповідача, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 становить 8355грн., у березні – 13240грн. (різниця доходу – 4884,52грн). Щодо перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №889, зазначає, що винагорода, встановлена постановою №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується матеріальна допомога на оздоровлення. Також, відповідно до п.8 Інструкції №73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 23.05.2011 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), з якого, на підставі витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.12.2019 №455-ОС, виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення з 29.12.2019, для подальшого проходження служби на посаді заступника начальника санаторію з медичної частини клінічного санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби. /а.с.76/

Згідно з витягу з наказу начальника Клінічного санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України від 26.03.2025 №103-ОС, ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у відставку ЗСУ наказом Голови Державної прикордонної служби України від 07.10.2024 №1804-ОС за підпунктом «а» (за віком у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) п.3 Ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 04.02.2025 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. /а.с.34/

24.03.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) із заявою, в якій просив надати такі документи та інформацію про: нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період із січня 2015 по грудень 2019; виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань) із деталізованими розрахунками таких виплат за період із січня 2015 по грудень 2019; завірені копії архівних відомостей або особистих карток грошового забезпечення за 2015-2019. /а.с.35/

Листом від 15.04.2025, відповідач у відповідь направив інформацію щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 по грудень 2019, а також особисті картки грошового забезпечення за період 2015-2019, з яких вбачається: за період з грудня 2015 по грудень 2019 позивачу нараховано поточну індексацію грошового забезпечення за такі періоди: січень-квітень 2015, яку виплачено у листопаді 2015; у період з травень-грудень 2015 індексація відсутня; у період з січня 2016 по лютий 2018 індексація була нарахована, але не виплачена; у період березень-листопад 2018 індексація відсутня; у період з грудня 2018 по грудень 2019 індексація нарахована та виплачена. Місяць підвищення грошових доходів (базовий місяць) жовтень 2013; травень 2015; березень 2018. Також позивачу нарахована індексація-різниця з травня 2015 по лютий 2018 у розмірі 297,75грн. щомісячно, але не виплачена. /а.с.37/

22.04.2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) із заявою, в якій просив здійснити перерахунок і доплату: 1) індексації грошового забезпечення: за період із січня 2016 по лютий 2018 із застосуванням січня 2008 місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення; за період із березня 2018 по грудень 2019 із застосуванням березня 2018 місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення та з урахуванням вимог абз.4-6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; 2) грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2018 та 2019, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення відповідного місяця, у якому були здійснені виплати такої грошової допомоги; за 2016 та 2017 - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за травень 2016 та червень 2017 відповідно, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за відповідні місяці, що виплачувалась відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889; 3) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у належних розмірах відповідно до Закону України від 29.10.2000 №2050-III та Порядку від 21.02.2001 №159, з моменту виникнення права на виплату індексації грошового забезпечення кожного окремого місяця по день повного розрахунку. /а.с.43-52/

05.05.2025 позивача повідомлено, що рішення про наявність підстав щодо нарахування та виплати належних видів грошового забезпечення за період проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) приймалось відповідно до норм діючого законодавства України, які врегульовують зазначені виплати. /а.с.53/

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, а також перерахунку грошової допомоги на оздоровлення, звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (надалі - Закон України №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно ч.ч.2,3 ст.9 Закону України №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2019 №1115/2009.

Відповідно до п.293 Положення особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням. У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець.

Згідно ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Слід зазначити, що належність відповідача як суб`єкта владних повноважень визначається, перш за все, за нормами матеріального права виходячи із змісту спірних правовідносин. В свою ж чергу, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав про те, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до ч.3 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Отже, з наведеної норми слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладені у постанові Верховного Суду у постанові №162/445/16-а від 02.09.2020.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період з 23.05.2011 по 29.12.2019 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та виключений зі списків особового складу частини, знятий з усіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям до нового місця служби - клінічного санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби. На підставі витягу з наказу начальника Клінічного санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України від 26.03.2025 №103-ОС, ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у відставку ЗСУ наказом Голови Державної прикордонної служби України від 07.10.2024 №1804-ОС за підпунктом «а» (за віком у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 04.02.2025 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, позивач визначив відповідача – військову частину НОМЕР_1 , а Клінічний санаторій « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України – як третю особу.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), зокрема зазначає, що не є належним відповідачем у справі, оскільки позивач звільнений з військової служби з Клінічного санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України, а тому розрахунок щодо належного йому під час проходження служби грошового забезпечення, однак не виплаченого при звільненні у повному обсязі, має здійснити саме ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України.

При вирішенні справи, суд першої інстанції вважав, що належним відповідачем є ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), зазначаючи про те, що спірним питанням в даній справі є правильність розрахунку індексації грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, а не розрахунку під час звільнення з військової служби.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та зазначає, що п.293 Положення проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2019 №1115/2009 визначено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.

В даному випадку, позивач не погоджується із сумами індексації грошового забезпечення у період проходження ним військової служби, а також обрахунку грошової допомоги на оздоровлення. Тобто, його вимоги зводяться до того, що він недоотримав певні суми грошового забезпечення, які належали йому до виплати у період проходження служби, що свідчить про те, що при звільненні з ним не здійснено повного розрахунку.

З урахуванням зазначеного, оскільки позивача звільнено з військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України, тому саме вказана військова частина повинна була здійснити повний розрахунок з позивачем, та мала була залучена у даній справі як співвідповідач.

На підставі наведеного, враховуючи, що у суду апеляційної інстанції відсутня процесуальна можливість щодо залучення у справі співвідповідача, колегія суддів приходить до висновку про неможливість розгляду позовних вимог по суті внаслідок неналежного визначення складу відповідачів.

Колегія суддів зазначає також, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, за умови неможливості його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте вже до належного відповідача/відповідачів.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) - задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Клінічний санаторій «Аркадія» Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв