Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №420/37157/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37157/25

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Дата і місце ухвалення: 20.01.2026р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0066710-2407-1553-UA51100090000094901 від 11.04.2025 року на суму 58 965,50 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0066709-2407-1553-UA51100090000094901 від 11.04.2025 року на суму 26 128,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0066711-2407-1553-UA51100090000094901 від 11.04.2025 року на суму 244 822,20 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №006671012-2407-1553-UA51100090000094901 від 11.04.2025 року на суму 64 993,40 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі контролюючий орган посилався на те, що відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2. ст. 266 Кодексу об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки.

Згідно п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу «база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності».

Як зазначив апелянт, згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС за фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на дату формування податкових повідомлень-рішень за податковий період 2024 на праві власності перебувають наступні об`єкти нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 368 кв. м, розмір частки 1/1, власник з 24.10.2017; нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 830,5 кв. м, розмір частки 1/1, власник з 24.10.2017; нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 3448,2 кв. м, розмір частки 1/1, власник з 24.10.2017; нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 915,4 кв. м, розмір частки 1/1, власник з 24.10.2017.

В свою чергу згідно п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Кодексу базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Апелянт посилався на те, що згідно статті 266 Кодексу, Головним управлінням ДПС в Одеській області 11.04.2025 року в автоматичному режимі сформовано за 2024 податковий період ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), податкові повідомлення-рішення по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Апелянт звернув увагу на те, що положеннями пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України визначено перелік об`єктів нерухомого майна, які не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, що відмінне від земельної ділянки. В свою чергу із системного тлумачення вищеозначеної норми ПК України слідує, що законодавець у кожному буквеному пункті (від «а» до «л») передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не являється об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

На думку апелянта сама по собі наявність спеціального статусу будівлі, а саме: будівлі промисловості не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування, адже законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його до застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Враховуючи викладене апелянт вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними та обґрунтованими, а тому скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в м. Одеса, що підтверджено паспортом громадянина України від 20.10.1995 року та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС в Одеській області.

Згідно наявних в матеріалах справи свідоцтв про право власності на житлову будівлю та технічних паспортів та витягів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать:

- комплекс будівель та споруд №4 будівля №11, що складаються з літ. А будівля комбікормового заводу, загальною площею 915,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю від 17.07.2007 року серія НОМЕР_2 , витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.10.2017, технічний паспорт на будівлю комбікормового заводу № 11 комплекс будівель та споруд №4);

- комплекс будівель та споруд №4 будівля №9, що складається з літ. «А» будівля критого току загальною площею 830,5 кв.м., за адресою: Одеська область, Березанська с/рада (свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю від 07.11.2007 року серія НОМЕР_3 , витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.10.2017, технічний паспорт на комплекс будівель та споруд №4 будівля №9);

- комплекс будівель та споруд №4 будівля №11-А, що складаються з літ. «А» будівля комбікормового заводу загальною нежитловою площею 368,00 кв.м. за адресою: Одеська область, Березанська с/рада (свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю від 17.07.2007 року серія НОМЕР_4 , витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.10.2017, технічний паспорт на комплекс будівель та споруд №4 будівля №11а);

- комплекс будівель та споруд №4 будівля №8, що складаються з літ. «А» будівля тваринницького комплексу загальною площею 3448,2 кв.м. за адресою: Одеська область, Березанська с/рада (свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю від 17.07.2007 року серія ЯЯЯ №513613, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.10.2017, технічний паспорт на комплекс будівель та споруд №4 будівля №8).

Також встановлено, що ОСОБА_1 з 03.03.2009 року є керівником фермерського господарства «АКРОН-В», код ЄДРПОУ 36404007, яке зареєстровано за адресою: 67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Дзержинського, будинок 51, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 043396, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ФГ «АКРОН-В».

Згідно Статуту Фермерського господарства «Акрон-В» є засновником Фермерського господарства «АКРОН-В».

Судом встановлено, що фермерське господарство «Акрон-В», здійснює діяльність згідно КВЕД: 01.49 Розведення інших тварин (основний) 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур 10.13 Виробництво м`ясних продуктів 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

11.04.2025 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0066710-2407-1553-UA51100090000094901, яким визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фіз. особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період – 2024 рік, площею - 830,5 кв.м., на суму 58965,50 грн.;

- №0066709-2407-1553-UA51100090000094901, яким визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фіз. особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості площею за податковий період – 2024 рік, площею 368,00 кв.м., на суму 26128,00 грн;

- №0066711-2407-1553-UA51100090000094901, яким визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фіз. особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості площею за податковий період – 2024 рік, площею 3448,2 кв.м., на суму 244 822,20 грн;

- №0066712-2407-1553-UA51100090000094901, яким визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фіз. особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості площею за податковий період – 2024 рік, площею 915,40 кв.м., на суму 64 993,40 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області, ОСОБА_1 оскаржив їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне:

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Статтею 266 ПК України регламентовано елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з підпунктами 266.1.1, 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

За приписами підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції, з 16.03.2024 року) не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Тобто, умовою звільнення подібних об`єктів від оподаткування законодавець визначив цільове призначення їх фактичного використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Встановлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

З аналізу приписів підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України слідує висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов:

- перша - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником;

- друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (що, власне, випливає із обраного законодавцем класу будівель).

- додаткова умова - безпосереднє використання власником (без здачі в оренду лізинг, позичку).

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України 16 травня 2023 року № 3573, клас «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (1271) включає: будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Як установив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 на праві власності належать:

комплекс будівель та споруд №4 будівля №11, що складаються з літ. “А” будівля комбікормового заводу, загальною нежитловою площею 915,40 кв.м.;

комплекс будівель та споруд №4 будівля №9, що складається з літ. “А” будівля критого току загальною площею 830,5 кв.м.;

комплекс будівель та споруд №4 будівля №11-А, що складаються з літ. “А” будівля комбікормового заводу загальною нежитловою площею 368,00 кв.м.;

комплекс будівель та споруд №4 будівля №8, що складаються з літ. “А” будівля тваринницького комплексу загальною площею 3448,2 кв.м. за адресою: Одеська область, Біляївський район, Березанська с/рада.

З урахуванням положень Національного класифікатора будівель та споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що об`єкти нерухомості, які належать позивачу на праві приватної власності, щодо яких контролюючим органом нараховані податкові зобов`язання, належать до будівель/споруд, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а саме: будівлі комбікормового заводу, критий тік, будівля тваринницького комплексу та відносяться до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023.

Однак, лише сам по собі факт наявності у позивача будівель, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може свідчити про ознаку позивача як сільськогосподарського товаровиробника.

Відтак, вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на пільгу, передбачену пунктом «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, слід встановити чи наділений позивач статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права.

Щодо статусу ОСОБА_1 як сільськогосподарського товаровиробника, то колегія суддів виходить з наступного.

Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» міститься у пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України, яким є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції – сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Вказане свідчить, що в розумінні підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають юридичні/фізичні особи, які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Отже, сільськогосподарським виробником є фізична або юридична особа, яка здійснює виробництво і самостійну переробку власно виробленої продукції рослинництва і тваринництва. Це визначення пов`язується лише з виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції незалежно від її подальшої долі (використання у власному господарстві або реалізації).

Таким чином, належність особи до категорії сільськогосподарських товаровиробників не залежить від організаційної форми здійснення нею сільськогосподарської діяльності (юридична особа, фізична особа чи фізична особа-підприємець).

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.02.2020 №820/3556/17, від 10.04.2020 №823/1751/17, від 24.04.2020 №540/2206/19 від 17.02.2021 №820/3707/17 та від 22.04.2021 №822/3289/17.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що наявний в матеріалах справи, позивач з 2009 року здійснює діяльність як засновник та голова ФГ «Акрон-В».

Основним видом діяльності ФГ «Акрон-В» є: 01.49 Розведення інших тварин; інші види діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 10.13 Виробництво м`ясних продуктів, 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

Згідно ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про фермерське господарство" майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

Як зазначив позивач, при здійсненні зазначених видів сільськогосподарської діяльності використовуються належні йому на праві приватної власності земельні ділянки:

к/н 5121081400:01:002:0043, площа 4.5981 га, цільове призначення: для ведення особисто селянського господарства;

к/н 5121081400:01:002:0044, площа 4.5914 га, цільове призначення: для ведення особисто селянського господарства;

к/н 5121081400:01:002:0218, площа 6.9364 га, цільове призначення: для ведення особисто селянського господарства.

У підтвердження права власності позивача на вказані земельні ділянки в матеріалах справи наявна інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Позивач також вказав, що зазначені земельні ділянки використовуються позивачем для вирощування сільськогосподарської продукції, яка в подальшому зберігається та перероблюється належних позивачу нежитлових будівлях сільськогосподарського призначення.

Слід зазначити, що в розумінні підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку в спірний період мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Позивачем також вказав, що належні йому приміщення використовуються у сільськогосподарській діяльності для розведення кролів, зберігання кормів, добрив та техніки.

У підтвердження вказаного позивач надав докази того, що з 01.12.2023 року у його користуванні перебуває трактор колісний, реєстраційний номер НОМЕР_5 , марка ХТЗ -150К-09, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_7 , зареєстрований 29.08.2016 року Управлінням технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Міністерства аграрної політики та продовольства України; сіялка СЗТ-3,6, плуг ПЛН-5-35 (Договір безоплатного користування майном (позички) від 01.12.2023 року, акт приймання-передачі майна від 01.12.2023 року).

Відповідно до актів використання майна від 11.02.2024 року, від 17.02.2024 року, від 01.12.2024 року, від 11.02.2025 року, від 17.02.2025 року позивачем використовувались трактор колісний, реєстраційний номер НОМЕР_5 , марка ХТЗ -150К-09, сіялка СЗТ-3,6, плуг ПЛН-5-35 для обробки земельних ділянок (перевертання, розпушування та подрібнення верхнього шару ґрунту (орання землі) посіву насіння трав із одночасним внесенням добрив), а саме: кадастровий №5121081400:01:002:0218; кадастровий №5121081400:01:002:0043; кадастровий №5121081400:01:002:0044, які належать позивачу на праві власності.

Також позивач надав до суду копії видаткових накладних №20231215 від 15.12.2023 року, №20241214 від 14.12.2024 року, згідно яких ним було придбано у ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 добрива (Міцелій компостний, НПК), для внесення на належні позивачу земельні ділянки.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів вважає, що в розумінні норм Податкового кодексу України та Закону України «Про сільськогосподарський перепис» ОСОБА_1 являється сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює сільськогосподарську діяльність через засноване ним ФГ «Акрон-В» (код ЄДРПОУ 36404007).

Доказів протилежного Головним управління ДПС в Одеській області до суду не надано.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві приватної власності, поширюється, запроваджена пп. "ж" пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, пільга, а тому вони не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З огляду на викладене спірні податкові повідомлення-рішення від 11.04.2025 року №0066710-2407-1553-UA51100090000094901, №0066709-2407-1553-UA51100090000094901, №0066711-2407-1553-UA51100090000094901, №006671012-2407-1553-UA51100090000094901, якими позивачу визначені податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є протиправними та підлягають скасуванню, як вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 , а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: І.І. Тарновецький

Суддя: О.А. Шевчук