Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №420/6792/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6792/25

Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В.

Дата і місце ухвалення 15.12.2025р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеської області від 05.02.2025 року № 951370175811 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на інший вид пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області перевести з 01.05.2016 року ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до статті 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ, на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, та провести перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Апелянт посилалась на те, що Одеським окружним адміністративним судом було встановлено, що розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №175811 від 26.10.2017 року позивача було переведено на пенсію по інвалідності за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Апелянт зазначила, що розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №175811 від 26.10.2017 року - підробка та ухвалювалось на підставі підробного документа за фактом скоєного злочину, оскільки у даному Розпорядженні в графі "заявник" вказано ОСОБА_1 , проте, ніяких заяв до Малиновського об`єднання УПФУ в м. Одеси вона не подавала.

Посилаючись на постанову від 09 грудня 2024 року у справі № 420/26608/23, апелянт вказувала на те, що у вищевказаній постанові колегія суддів апеляційного суду акцентувала увагу на тому, що позивач має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатися, якщо, на її думку, це буде для неї бажаним.

На підставі наведеного апелянт просила скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання безстроково, що підтверджується довідкою до акту медико-соціальної комісії серії 2-18 ОВ №083041.

З 22.12.1999 року позивачу була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

З 11.06.2007 року позивачку було переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Законів України “Про державну службу” та “Про Національний банк України”. Набутий страховий стаж складає 29 років 07 місяців, із них 11 років 09 місяців - державна служба (банківський працівник). Пенсію обчислено із розрахунку 81% від заробітної плати держслужбовця та її розмір складав 3671,55 гри (81% від 4532,78 грн).

З 04.12.2009 року до пенсії встановлено підвищення подружжю померлого учасника бойових дій, який був інвалідом, на підставі наданої ОСОБА_1 заяви.

Судом також встановлено, що на виконання вимог пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058) з 01.10.2017 року проведено автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію по інвалідності на умовах, передбачених Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за матеріалами пенсійної справи, оскільки розмір пенсії збільшувався, що підтверджується розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №175811 від 26.10.2017 року

Позивач 08.08.2024 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою №4066 про призначення/перерахунок пенсії, в якій просила пенсію перерахувати, вид перерахунку – «перехід на інший вид пенсії (на пенсію по держслужбі)».

За принципом екстериторіальності, вказана заява була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №951370175811 від 15.08.2024 року було відмовлено у задоволенні заяви позивача у зв`язку з відсутністю підстав для проведення перерахунку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року у справі №420/26608/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №951370175811 від 15.08.2024 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2024 року про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, та прийняти рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року у справі №420/26608/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 08.08.2024 року № 4066 та надані документи, за наслідком розгляду яких прийняло рішення № 95137017581 від 05.02.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 № 420/26608/24 про відмову ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію згідно Закону України “Про державну службу”.

В обґрунтування прийнятого рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначило, що з 1 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723-ХІІ).

Також вказало, що Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 622), яка застосовується починаючи з 1 травня 2016 року. Пунктом 2 зазначеної Постанови передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.

Право на призначення пенсії мають особи, які займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України або на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ мають не менше 20 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2016 року.

У рішенні зазначено, що страховий стаж заявниці на посадах віднесених до державної служби становить 11 років 9 місяців 3 дні.

Відповідач посилався на те, що заявниця отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» по 01.05.2017 року, а поновлення виплати пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» є недоцільним (розмір пенсії в результаті перерахунку зменшується). До перерахунку розмір пенсії складає 11737,86 грн, після 4630,96 грн (3671,55 х 1,197 + 236,11 - підвищення чл.сімей загиблих/померл. військовослужбовців, інвалідів війни).

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повторно прийнято рішення № 951370175811 від 05.02.2025 року про відмову в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулась до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеської області від 05.02.2025 року № 951370175811 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на інший вид пенсії прийняте відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 КАС України, оскільки ОСОБА_1 має стаж на посаді державної служби менше 20 років і не працювала на державній службі станом на 01.05.2016, тому не має права на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону № 3723-XII. Суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до Закону № 3723-XII.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне:

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» №3723-ХІІ.

01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 90 Закону України №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У зв`язку з набранням чинності Законом №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-VIII окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18).

Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а.

В свою чергу принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що з 11.06.2007 року позивачці була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Законів України “Про державну службу” та “Про Національний банк України”. Набутий страховий стаж складає 29 років 07 місяців, із них 11 років 09 місяців — державна служба (банківський працівник). Пенсію обчислено із розрахунку 81 % від заробітної плати держслужбовця та її розмір складав 3671,55 грн (81 % від 4532,78 грн).

Згідно з пунктом 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", «Про державну службу», розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

З урахуванням вказаної норми Прикінцевих положень Закону №1058-IV, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.10.2017 року проведено автоматичне, без звернення особи, переведення позивачки на пенсію по інвалідності на умовах, передбачених Законом №1058-IV.

В свою чергу відповідно до пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку медіа та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

ОСОБА_1 08.08.2024 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою №4066 про призначення/перерахунок пенсії, в якій просила пенсію перерахувати та вказала вид перерахунку – “перехід на інший вид пенсії (на пенсію по держслужбі)”.

Суд першої інстанції вірно вказав на те, що з формулювання наведеного в заяві позивача №4066 від 08.08.2024 року не можливо однозначно визначити, з якою заявою звернулася позивач, а саме: з заявою для переведення на пенсію за нормами "Про державну службу" із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява, відповідно до пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, або із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

За наслідком повторного розгляду поданої позивачкою заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняло рішення № 95137017581 від 05.02.2025 року, яким відмовило ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію згідно Закону України “Про державну службу”.

В оскаржуваному рішенні орган Пенсійного фонду України посилався на норми пунктів 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, які визначають умови для призначення пенсії за нормами 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та вказав, що страховий стаж заявниці на посадах віднесених до державної служби становить 11 років 9 місяців 3 дні.

Надаючи оцінку наявності чи відсутності у позивачки права на пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), суд першої інстанції вірно встановив, що трудовий стаж позивачки на державній службі становить 11 років 9 місяців 3 дні, вона є інвалідом ІІ групи.

Наявність стажу державної служби не менше 10 років дає право на призначення пенсії за нормами 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII згідно п. 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII лише тим державним службовцям, які на день набрання чинності Законом №889-VIII, тобто станом на 01.05.2016 року, займали посади державної служби.

Однак, факт роботи позивачки станом 01 травня 2016 року на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, судом в ході дослідження наявної в матеріалах справи трудової книжки судом не встановлено.

В свою чергу право на призначення пенсії за нормами 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII згідно п. 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII зберігається лише за особами, які мають 20 років стажу на посадах державної служби.

Відповідного стажу не менше 20 років на посадах державної служби позивачка не має.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивачки відсутнє право на пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII.

В свою чергу позивачці раніше вже призначалась пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, а тому в силу норми п. 47 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, після переходу на пенсію по інвалідності за Законом №1058-IV, вона має право на переведення на пенсію державного службовця за власним бажанням.

Дослідивши питання доцільності поновлення позивачці пенсії за Законом України «Про державну службу» № 3723-XII, орган Пенсійного фонду дійшов висновку, що розмір пенсії в результаті переходу з пенсії за Законом №1058-IV на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII зменшиться з 11 737,86 грн. до 4630,96 грн.

За такого відповідач вважав недоцільним поновлення позивачці пенсії по інвалідності за Законом України «Про державну службу».

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, позивачка вказувала на те, що посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в рішенні №951370175811 від 05.02.2025 року на недоцільність переведення її на інший вид пенсії як на підставу відмови, є необґрунтованим.

Наводячи судову практику апелянт посилалась на те, що у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2023 року по справі №420/18125/22 колегія суддів акцентувала увагу на тому, що позивач має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатися, якщо на її думку, це буде для неї бажаним.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з пунктом 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію, зокрема, за нормами Закону України "Про державну службу", із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу» , її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.

Отже, законодавець передбачив пенсіонеру можливість вибору перейти на пенсію на інших підставах або поновити пенсію держслужбовця у попередньому розмірі, що визначається бажанням останнього.

Право позивача на вибір пенсії згідно Закону України "Про державну службу" та право вимагати такого обчислення встановлено законом і не залежить від позиції суду чи відповідача щодо доцільності такого обчислення. Особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись, якщо, на її думку, це буде для неї бажаним.

Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 520/1972/19.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у переведенні позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" є неправомірною, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеської області від 05.02.2025 року № 951370175811 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд при вирішенні спору також враховує, що відповідно до пункту 1.9 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846; далі Порядок №22-1, зі змінами), днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії … вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

З урахуванням вказаних положень законодавства, а також норм пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, переведення позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" має бути здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла її заява від 08.08.2024 року, а саме з 01.09.2024 року, а не з 01.05.2016 року, як просила у поданому позові позивач.

В свою чергу вимоги позивачки щодо перерахунку пенсії є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, які ще призначені пенсійним органом та не обраховані суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1, 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі наведеного у сукупності, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини справи та порушено норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат згідно ст. 139 КАС України відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеської області від 05.02.2025 року № 951370175811.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, з 01.09.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, з 01.09.2024 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: І.І. Тарновецький

Суддя: О.А. Шевчук