Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №420/23132/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23132/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

20.09.2024 року;

Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Крусяна А.В.

– Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.06.2024 року №UA500370/2024/000029/1;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.06.2024 року №UA500370/2024/000088.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Позивач зауважує на тому, що під час митного оформлення товару на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу визначення митної вартості товару позивачем подано повні та належним чином оформлені матеріали, які підтверджують як умови постачання товару на митну територію України так й кількісні і вартісні характеристики товару.

Зазначене у сукупності свідчить про помилковість висновків митниці про відсутність у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Отже, рішення митниці про коригування митної вартості та про відмову у митному оформленні товару не відповідають критеріям обґрунтованості і правомірності та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000029/1 від 14.06.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000088 від 14.06.2024 року.

Стягнув з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,4 гривень.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час митного оформлення товару подано митниці усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару, методу її визначення. Надані позивачем документи оформлені відповідно до чинного законодавства, їх форма і зміст не викликають сумнівів та у сукупності містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Відповідачем не спростовано жодними належними, допустимими та достатніми доказами, що документи, надані позивачем до митної декларації не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що б могло надати митному органу підстави для висновку про неправильне визначення митної вартості товару.

В апеляційній скарзі Одеська митниця, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи, помилково залишено поза увагою те, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначене апелянтом обґрунтовано тим, що наданий експертний висновок не містить документальне підтвердження (вихідних даних, інших інформаційних джерел) розрахунків числових значень; наданий зовнішньоекономічний договір (контракт), а також листи доповнень до зовнішньоекономічного контракту та специфікації, містять ознаки неодноразового сканування та повторного друку, сторінки зовнішньоекономічного договору (контракт) та листи доповнень до зовнішньоекономічного контракту та специфікації не підписані сторонами договору, що може свідчити ознаки підробки документу та неправдивість відомостей документу; надана до митного оформлення декларація країни відправлення не містила зазначений у цьому документі додаток – договір та рахунок-фактуру, у зв`язку з чим відсутня можливість ідентифікувати дану партію товару; під час митного оформлення декларантом подано рахунок-фактуру (інвойс), відмінний від документа, на який міститься посилання у сертифікаті про походження товару.

Апелянт зауважує на обґрунтованості сумнівів митниці, зумовлених неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, розбіжностями в наданих декларантом документах, наявністю ознак підробки та відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Оскільки митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів, прийняття рішень про коригування митної вартості товару та про відмову в митному оформленні товарів діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси декларанта, апелянт наполягає на необґрунтованості адміністративного позову та відсутності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 26.07.2022 року між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (Покупець) та Компанією METINVEST INTERNATIONAL SA. (Швейцарія) (Продавець) укладено контракт №МКЗ-1728221/07/22, за яким Продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію (товар). Опис товару, асортимент, якість, технічні вимоги, походження, пакування, маркування, кількість, ціна, умови оплати, умови поставки та додаткові умови транспортування зазначаються в додатках (кожен окремо «додаток») і специфікаціях (кожна окремо «специфікація»), що є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно п.п. 6.1, 6.2, 6.3 Контракту ціна товару встановлюється в доларах США, Євро або фунтах стерлінгів, як зазначено у відповідній специфікації.

Ціна товару, зазначена в Специфікаціях, визначається на підставі умов поставки, узгоджених Сторонами у відповідній Специфікації та включає в себе усі податки, збори, платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Продавця, пов`язані з продажем товару, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній Специфікації.

Загальна сума Контракту складає загальну суму вартості Товару по всім Специфікаціям до дійсного Договору.

Пунктами 7.1, 7.2 Контракту передбачено, що Покупець зобов`язаний оплатити Продавцю вартість товару згідно відповідної Специфікації (загальна сума) та на підставі комерційного інвойсу, виставленого Продавцем. Оплата має бути проведена протягом 90 (дев`яноста) днів з дати комерційного інвойсу, якщо інший строк оплати не узгоджений у відповідній Специфікації.

Додатковою угодою №2 до Контракту №МКЗ-1728221/07/22 Сторони погодили зміни до пункту 7.2 та визначились у тому, що Покупець зобов`язаний оплатити вартість Товару банківським переказом у валюті згідно відповідної Специфікації і у розмірі, зазначеному у відповідному інвойсі на банківський рахунок Продавця, зазначений у дійсному Контракті.

Додатковою угодою №3-CIF до Контракту №МКЗ-1728221/07/22 Сторони погодили зміни у пунктах 1.1, 1.4, 3.1, 5.1 та визначились у тому, що Продавець поставляє Товар за Специфікацією на умовах CIF Інкотермс.

Датою поставки Товару є дата відповідних коносаментів.

Стосовно кожного судна і на кожну судову партію Товару Продавець зобов`язаний надати Покупцю наступні належним чином оформлені документи: експортну митну декларацію; проформу-інвойс; комерційний інвойс; сертифікат якості; інспекційний сертифікат порту завантаження та сертифікат драфт-сюрвея; сертифікат походження; сертифікат радіологічної безпеки; сертифікат ІМО; коносаменти; штурманські розписки; FCF сертифікат (за вимогою); фітосанітарний сертифікат (за вимогою); пакувальний лист; страховий поліс або інший документ страхування.

Продавець зобов`язаний оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для перевезення Товару в порт розвантаження, узгоджений Сторонами та зазначений у відповідній Специфікації. Покупець зобов`язаний забезпечити розвантаження Товару в порту розвантаження за свій рахунок та на свій ризик.

Додатковою угодою №4 до Контракту №МКЗ-1728221/07/22 Сторони погодили зміни до пункту 13.1 та визначились у тому, що дійсний Контракт набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2024 року.

29.04.2024 року між Сторонами підписано Специфікацію №107 до Контракту купівлі-продажу №МК3-1728221/07/22, якою визначено найменування, характеристики, кількість/вагу, умови постачання, умови оплати, ціну та вартість товару – Прокат плоский гарячекатаний з вуглецевої сталі – сталеві листи.

Зокрема, у пункті 6 Специфікації №107 Сторони передбачили наступні умови постачання: CIF Одеса та/або Рені та/або Ізмаїл, Україна відповідно до Інкотермс 2020 та відповідно до Додатків; вибір порту визначається Продавцем залежно від готовності порту прийняти баржу, наявності вільного місця на причалі під розвантаження товару та інше; транспортні витрати по розвантаженню судна та доставці на місце несе Покупець.

У пункті 6 Специфікації №107 Сторони передбачили наступні умови оплати: оплата має бути здійснена протягом 30 (тридцять) днів з дати комерційного інвойсу. Інвойс виставляється Продавцем англійською мовою (або українською та англійською мовою) у Дату поставки Товару на підставі кількості, вказаної у товаротранспортних документах. Часткові платежі допускаються.

У пункті 9 Специфікації №107 Сторони передбачили наступні умови ціни: ціна вказана у USD за 1 т ваги нетто; вартість упаковки, маркування та інших витрат згідно з Контрактом та Додатком входить у вартість Товару.

З метою здійснення митного оформлення товару ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» 10.06.2024 року подано митну декларацію №24UA500370003473U0.

Митна вартість товару визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Митна вартість товару під час митного оформлення позивачем підтверджена: зовнішньоекономічним договором від 26.07.2022 №МКЗ-1728221/07/22 з додатковими угодами; специфікацією від 29.04.2024 №107; рахунком-фактурою (інвойсом) від 05.06.2024 №95211306; коносаментом від 05.06.2024 №1; вантажною вiдомiстю б/н від 05.06.2024; висновком про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, від 30.05.2024 №3-3/443; страховим полісом від 05.06.2024 №TC17134; митною декларацією країни відправлення від 29.02.2024 №095020240000002653.

14.06.2024 Одеською митницею прийнято рішення за №UA500370/2024/000029/1 про коригування митної вартості товарів.

Під час митного оформлення товару митний орган дійшов висновку про те, що задекларовану митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) Експертний висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 30.05.2024 №3-3/443 містить дані аналізу наданих документів, інформаційних видань та аналізу інформації операторів ринку, однак не містить документального підтвердження числових значень (додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки);

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 26.07.2022 №МКЗ-1728221/07/22, окремі ділянки якого містять сліди неодноразового сканування та повторного друку, може містити ознаки підробки, а наведені в ньому відомості – можуть бути неправдивими. Даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов`язань. Крім того, сторінки зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу товарів 26.07.2022 № МКЗ-1728221/07/22 не підписані сторонами договору, що в свою чергу може свідчити про ознаки підробки;

3) декларація країни відправлення від 29.02.2024 №095020240000002653 з перекладом містять посилання на додаток 2 (Договір та рахунок-фактуру), однак декларантом до митного оформлення не надано вказаного додатку, чим унеможливлюється ідентифікувати дану партію товару;

4) до митного оформлення подано рахунок-фактуру (інвойс) від 05.06.2024 №95211306, однак у поданому до митного оформлення сертифікаті про походження від 20.03.2024 №24C2108B0237/00180 вказаний інвойс №CN231294005 від 29.02.2024, що не наданий до митного оформлення;

5) усі аркуші Доповнень до зовнішньоекономічного контракту та специфікації, окрім останніх, не підписані сторонами угоди, у деяких документах відсутня нумерація сторінок, сторінки містять сліди неодноразового сканування та повторного друку, що може свідчити про ознаки підробки, а наведені в ньому відомості – можуть бути неправдивими.

Карткою від 14.06.2024 року №UA500370/2024/000088 митниця відмовила позивачеві у митному оформленні товарів.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість рішень відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

За змістом статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому, такі сумніви митниці мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів піддаються законодавчим обмеженням у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості товару. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган має право витребувати, а позивач зобов`язаний надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.

Апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товарів позивачем подано митниці, у тому числі, митну декларацію; зовнішньоекономічний договір; специфікацію; інвойс; транспортні документи, в яких містяться відомості про оцінюваний товар, його характеристики, кількість та вартість, відомості щодо продавця та покупця товарів, умови поставки товарів, умови оплати товарів.

Відомості щодо вартості поставленого товару чітко передбачені у рахунку-фактурі (інвойсі), які містить посилання на зовнішньоекономічний контракт та специфікацією, що є невід`ємною частиною договору, є чіткими та не містять розбіжностей між даними стосовно оцінюваного товару в основних документах.

Висновки митниці про можливу наявність ознак підробки зовнішньоекономічного контракту слід визнати недоведеними, адже відповідно до положень пункту 19.2 Контракту цей контракт може бути укладений шляхом обміну сканованими примірниками або факсимільними копіями. Факсимільні (або електронні) копії документів, оформлених до цього контракту, мають юридичну силу до моменту отримання оригіналів цих документів. Поряд з цим, вимог для необхідності парафіювання (підписання кожної із сторінок договору) договірних документів немає в жодному нормативному документі, що регулюють форму зовнішньоекономічної угоди, а тому, в разі відсутності домовленостей сторін про парафіювання договору, такі вимоги будь-якої Сторони договору або будь-якої третьої сторони є протиправними.

Також, під час визначення між митним органом та декларантом митної вартості товару, позивачем надано комерційний інвойс (від 29.02.2024 CN231294005), посилання на який міститься в експортній декларації. Поряд з цим, декларантом повідомлено про неможливість надати договір між третіми особами, оскільки є власником лише Контракту (від 26.07.2022 №МКЗ-1728221/07/22), у тому числі зазначив про відсутність з боку декларанта платежів третім особам на користь продавця чи рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов цього Контракту.

Отже, під час митного оформлення товарів позивачем подано документи, обумовлені у Контракті від 26.07.2022 №МКЗ-1728221/07/22 та за якими відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України має підтверджуватись заявлена митна вартість товарів.

Слід також зазначити, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товарів є беззаперечною підставою для скасування рішень, прийнятих на підставі неправомірних висновків митного органу.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для задоволення позову та скасування оспорюваних рішень митниці.

Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв