Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №160/20683/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20683/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 р. (суддя Луніна О.С) в адміністративній справі №160/20683/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №046150015978 від 22 жовтня 2024 р., №046150015978 від 23 травня 2025 р. про відмову в призначенні їй пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до її страхового стажу період роботи з 24 квітня 2000 р. по 20 грудня 2001 р. згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 28 серпня 1985 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити їй пенсію за віком на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування починаючи з 10 серпня 2024 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплачувати їй пенсію за віком на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування починаючи з 10 серпня 2024 р.

В обгрунтувнаня позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 двічі зверталася із заявою про призначення пенсії за віком, однак отримала відмови у зв`язку із відсутністю в неї необхідного страхового стажу, до якого протиправно не було зараховано період її роботи з 24 квітня 2000 р. по 20 грудня 2001 р., із посиланням на недолік в оформленні трудової книжки та відсутність інформації у Реєстрі застрахованих осіб в системі персоніфікованого обліку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом:

- визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №046150015978 від 22 жовтня 2024 р., №046150015978 від 23 травня 2025 р. про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24 квітня 2000 р. по 20 грудня 2001 р. згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 28 серпня 1985 р.;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В обгрунтвання вимог апеляційної скарги вказано, що страховий стаж позивачки згідно поданих документів становить - 29 років 11 місяців 23 дні, що не дає їй права на призначення пенсії за віком. Період роботи позивачки з 24 квітня 2000 р. по 20 грудня 2001р. не підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки відсутні дані в Реєстрі застрахованих осіб системи персоніфікованого обліку.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивачки до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 16 жовтня 2024 р. звернулася із заявою про призначення пенсії за віком. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням №046150015978 від 22 жовтня 2024 р. в призначенні пенсії відмовлено та вказано, що страховий стаж становить - 29 років 01 місяць 28 днів, до якого не зараховано період роботи з 24 квітня 2000 р. по 20 грудня 2001 р. згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки запис про звільнення з роботи завірений печаткою, яка не містить код ЄДРПОУ, та відсутня інформація в Реєстрі застрахований осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. 16 травня 2025 р. ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою про призначення пенсії за віком. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням №046150015978 від 23 травня 2025 р. в призначенні пенсії відмовлено та вказано, що страховий стаж становить - 29 років 11 місяців 23 дні, до якого не зараховано період роботи з 24 квітня 2000 р. по 20 грудня 2001 р., оскільки відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Не погодившись із даними рішеннями, ОСОБА_1 оскаржила їх до суду.

Часткового задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на зарахування до її страхового стажу періоду роботи з 24 квітня 2000 р. по 20 грудня 2001 р. згідно записів трудової книжки, оскільки відповідальність за її неналежне ведення несе роботодавець, а не працівник.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до п.1 - 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 р. визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Щодо доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відсутність в ОСОБА_1 права на зарахування до її страхового стажу періоду роботи з 24 квітня 2000 р. по 20 грудня 2001р., слід зазначити наступне.

Записом наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_1 в період з 24 квітня 2000 р. по 20 грудня 2001р працювала секретарем в ТОВ «ТЕХНОРЕМОНТ» (а.с. 10 - зворот). Даний період роботи завірено печаткою підприємства, яка не містить ЄДРПОУ, про було наголошено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області в рішенні №046150015978 від 22 жовтня 2024 р.

З цього приводу слід зазначити, що Верховний Суду постановах від 24 травня 2018 р. у справі № 490/12392/16-а та від 04 вересня 2018 у справі № 423/1881/17 висловлював правову позицію стосовно того, що недоліки заповнення трудової книжки, не можуть бути підставою для неврахування періоду роботи до стажу.

Також, в апеляційній скарзі та рішеннях №046150015978 від 22 жовтня 2024 р., №046150015978 від 23 травня 2025 р., Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області наголошено на тому, що відсутні дані про період роботи позивачки з 24 квітня 2000 р. по 20 грудня 2001 р. в Реєстрі застрахованих осіб системи персоніфікованого обліку, тому він не підлягає зарахуванню до її страхового стажу.

З цього приводу слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 23 березня 2020р. у справі №535/1031/16-а вказано, що відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на роботодавця.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішень Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №046150015978 від 22 жовтня 2024 р. та №046150015978 від 23 травня 2025 р. та наявності підстав для їх скасування, із визначенням обов`язку Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24 квітня 2000 р. по 20 грудня 2001 р., в зв`язку із чим повторно розглянути її заяву про призначення пенсії за віком.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 р. в адміністративній справі №160/20683/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 червня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий