Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №760/5018/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 760/5018/26

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10438/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Марченка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 27 березня 2026 року, постановлену під головуванням судді Нестеренко Т.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Південно-східного міжрегіонального Управління державної служби з питань праці про скасування висновків комісії та акту розслідування (спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 17 грудня 2024 року о 02 годині 00 хвилин від 23 жовтня 2025 року, затвердженого 28 жовтня 2025 року, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2025 року представник ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» - адвокат Журавель О.В. звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила скасувати висновки комісії та акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталась 17.12.2024 року о 02 год. 00 хв. від 23.10.2025, затвердженого 28.10.2025 року тимчасово виконуючого обов`язки начальника Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланк С.В. (а.с. 1-17).

На обґрунтування позову зазначала, що відповідно до наказу Дніпропетровського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Дніпровського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України») від 16.12.2024 № 232/м «Про виконання та оплату робіт при пересувному характері робіт» (далі - наказ від 16.12.2024 № 232/м) було направлено працівників дільниці лінійно-експлуатаційної служби Криворізького промислового майданчика Дніпровського ЛВУМГ для виконання вогневих робіт з усунення дефекту стінки труби магістрального трубопроводу (далі - МГ) МГ Шебелинка - Дніпропетровськ - Кривий Ріг - Ізмаїл 110,54 км Ду 1200 згідно ВТД у пересувний характер робіт.

Місце проживання та ночівлі організовано на місці проведення робіт для бригади у наступному складі: ОСОБА_1 - трубопровідник лінійний 5 розряду; ОСОБА_2 - трубопровідник лінійний 5 розряду; ОСОБА_3 - трубопровідник лінійний 4 розряду; ОСОБА_4 - електрозварник 6 розряду; ОСОБА_5 - електрозварник 6 розряду; ОСОБА_6 - електрозварник 5 розряду; ОСОБА_7 - машиніст екскаватора 6 розряду; ОСОБА_8 - водій автотранспортних засобів; ОСОБА_9 - водій АТЗ Дніпровського ПМ.

Термін проведення робіт складає 5 календарних днів, тобто з 16.12.2024 по

20.12.2024.

Відповідальний за виконання робіт та ведення табеля обліку робочого часу в умовах пересувного характеру праці - ОСОБА_10 - начальник дільниці лінійно-експлуатаційної служби Криворізького промислового майданчика Дніпровського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України».

Зі слів ОСОБА_2 , приблизно о 02 годині 00 хвилин 17.12.2024 він пішов в топкову перевірити котел. ОСОБА_2 вирішив докласти дрова в топку котла з тих, що привезли з собою. Оскільки дрова були довшими за розмір топки котла водяного опалення, ОСОБА_2 вирішив поламати їх вручну. Він вставляв їх по черзі в простір між корпусом котла та його елементом, який розташований у верхній частині корпусу котла. Ламаючи дрова у такий спосіб ОСОБА_2 наламав певну кількість дров. Один із брусків виявився більш пружним та міцним і з першого разу не зламався. Тоді він доклав більше зусиль, брусок зламався та верхнім вільним краєм вдарив потерпілого в праве око. Після отриманого удару ОСОБА_2 втратив рівновагу та впав на одне коліно. Потім ОСОБА_2 піднявся на ноги та зайшов у спальне приміщення, де спали ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .

Зі слів ОСОБА_1 він прокинувся від шуму відчинених дверей та світла з топкового приміщення, побачив, що до спального приміщення зайшов ОСОБА_2 , тримаючи руку на обличчі. ОСОБА_1 увімкнув електричне освітлення у спальному приміщенні, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_7 також прокинулися, та побачив, що у потерпілого на обличчі кров. ОСОБА_1 допоміг ОСОБА_2 присісти на спальне місце останнього та вологими серветками протер обличчя та повіку травмованого ока, після чого наніс мазь «Пантенол» на праву повіку потерпілого. Кров швидко зупинилася. ОСОБА_1 запитав про стан самопочуття ОСОБА_2 та запропонував йому викликати швидку медичну допомогу та сповістити керівництво про подію. На цю пропозицію ОСОБА_2 відмовився, посилаючись на комендантську годину. Разом з тим, сам ОСОБА_2 не надав великого значення отриманій травмі.

Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 лягли спати.

Про нещасний випадок ніхто із присутніх в причіп-вагоні безпосереднього керівника ОСОБА_10 одразу не повідомив.

Близько 06 години 00 хвилин 17.12.2024 ОСОБА_2 прокинувся від болю у правому оці. Він підійшов до дзеркала, пальцями відкрив повіки травмованого ока і зрозумів, що нічого не бачить цим оком. ОСОБА_2 одразу зателефонував безпосередньому керівнику ОСОБА_10 , розповів про нещасний випадок, про свій стан та що необхідно їхати в лікарню. ОСОБА_10 в цей час знаходився з іншими працівниками, які виконували роботи з внутрішньо-трубної діагностики (пропуск поршня) на магістральному газопроводі ШДО-2 ділянка Дніпропетровськ- Кривий Ріг 24 км біля крана № 24 неподалік від села Грушівка Криничанського району Дніпропетровської області.

Близько 08 години 00 хвилин ОСОБА_5 привіз потерпілого до Криворізької філії комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» (далі - Криворізька філія КП «ДОКОЛ») за адресою: вулиця Володимира Великого, 21, місто Кривий Ріг, Дніпропетровської області. ОСОБА_5 провів ОСОБА_2 до реєстратури, а після того - до кабінету лікаря, де потерпілого забрала медична сестра. Потім, ОСОБА_5 поїхав на місце виконання робіт до села Новожитомир.

07.02.2025 була утворена наказом Дніпропетровського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» № 195, зі змінами внесеними наказом від 17.03.2025 № Д7103-25-369, у складі: голови Біленького Р.В. - начальника служби охорони праці, пожежної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпропетровського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України»; Рудого С.С. - головного спеціаліста відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контролю - перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; ОСОБА_11 - заступника начальника відділу охорони праці управління охорони праці, промислової та пожежної безпеки ТОВ «Оператор ГТС України»; Сухацької Г.Г. - голови первинної профспілкової організації Запорізького ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України», за участю ОСОБА_2 - трубопровідника лінійного 5 розряду дільниці служби лінійно-експлуатаційної Криворізького ПМ Дніпропетровського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України», було проведено розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) в топковому приміщенні причіп-вогону, заводський номер 04-16696, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ТОВ «Оператор ГТС України», на відстані 800 м від села Новожитомир, Криворізького району, Дніпропетровської області.

За результатом розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 17.12.2024 о 02 годині 00 хвилині був складений акт від 19.03.2025 за формою Н-1/ НП, затверджений 21.03.2025 начальником управління Дніпропетровського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» Дереновським О.Б., відповідно до якого Комісія встановила, що ОСОБА_12 не виконав вимоги пожежної безпеки, не оцінив ризики, а також не виконав вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку та порядку надання першої допомоги при нещасному випадку, чим порушив пункти 1.1, 1.11 розділу І, пункту 3.38. розділу ІІІ Інструкції з охорони праці для трубопровідника лінійного № 1.1., затвердженої наказом Запорізького ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» від 16.02.2024 № 146, а також виконував роботи з топлення металевої печі (котла водяного) не будучи призначеною особою на підприємстві, чим порушив вимоги п. 2.3. глави 1 розділу ІУ «Правил пожежної безпеки в Україні», НАПБ А.01.001-2014, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417.

Відповідно до пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Так, 30.04.2025, наказом Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - ПЗМУ Держпраці) № 1109/ПС, була створена комісія у складі: голови - ПЛЕСКУН О. С. - Головного державного інспектора відділу з питань безпеки праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Бачуріна А.В. - Головного спеціаліста відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно - перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Сафонової Т.В. - Головного державного інспектора відділу з питань праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Власенка І.С. - Спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та цивільного захисту Новопільської сільської ради, Бака С.В. - Начальника служби охорони праці, пожежної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпровського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України», Турчака С.В. - Голови Об`єднаної профспілкової організації ТОВ «Оператор ГТС України» за участю ОСОБА_2 - трубопровідника лінійного Криворізького ПМ Дніпровського ЛВУ ТОВ «Оператор ГТС України» щодо повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) в топковому приміщенні причіп-вогону, заводський номер 04-16696, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на місці виконання робіт, а саме - на 110 км магістральному газопроводу Шебелинка - Дніпропетровськ - Кривий Ріг - Ізмаїл 1200мм дільниці Дніпропетровськ - Кривий Ріг на відстані 800 м у південно - східному напрямку від села Новожитомир, Криворізького району, Дніпропетровської області.

За результатом проведення повторного спеціального розслідування був складений акт від 23.10.2025 за формою Н-1/П, затверджений 28.10.2025 т.в.о. начальника ПЗМУ Держпраці Бланк С.В., відповідно до якого Комісія дійшла висновку, що нещасний випадок з трубопровідником лінійним 5 розряду дільниці служби лінійно- експлуатаційної Криворізького ПМ Дніпропетровського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» Пристінським Є.Е., є таким, що пов`язаний з виробництвом та підлягає обліку на підприємстві, а попередній акт за формою Н-1/НП від 19.03.2025, затверджений 21.03.2025 начальником управління Дніпропетровського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» Дереновським О.Б., визнати таким, що втратив чинність.

Звертала увагу, що оскаржуваний акт був підписаний ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з окремою думкою, які були викладені письмово та долучені до оскаржуваного акту.

Вказувала, що в даному випадку позивачем оскаржують висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) аварії, що сталась 17.12.2024 о 02 год. 00 ха. Від 23.10.2025, складений за формою Н-1/П, затверджений 28.10.2025 т.в.о. начальника ПЗМУ Держпраці Бланк С.В. (а.с. 1-17).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 27 березня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» до Південно-східного міжрегіонального Управління державної служби з питань праці про скасування висновків комісії та акту розслідування (спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 17 грудня 2024 року о 02 годині 00 хвилин від 23 жовтня 2025 року, затвердженого 28 жовтня 2025 року. Роз`яснено позивачу, що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Роз`яснено позивачу, що дана справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду (а.с. 27-28).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 10 квітня 2026 року представник ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» - адвокат Журавель О.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 33-39).

На обґрунтування апеляційної скарги посилалась на те, що суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі застосувавши пункт 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

ТОВ «Оператор ГТС України» не погоджується з доводами суду першої інстанції та вважає їх безпідставним, оскільки оскаржуваний акт не є актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, а позивач має на меті вирішення спору приватного характеру щодо встановлення певного юридичного факту, який не пов`язаний із вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Спір у справі стосується скасування висновків комісії та акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 17.12.2024 о 02 годині 00 хвилин від 23.10.2025, затвердженого 28.10.2025

У відповідності до частин першої, другої статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.

Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначається Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337. (далі - Порядок № 337).

У пункті 14 Порядку № 337 зазначено, що Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).

За змістом пункту 15 Порядку № 337 до складу спеціальної комісії входять посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця; представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб`єднання; представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно- правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами- підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Відповідно до пункту 33 Порядку № 337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана, зокрема, з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною).

Згідно з пунктом 57 Порядку № 337 рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Як убачається з наказу Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 30.04.2025№ 1109/ПС, до складу комісії, яка проводила розслідування нещасного випадку, що стався 17.12.2024 з ОСОБА_12 , входили Плескун О. С. - Головний державного інспектор відділу з питань безпеки праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Бачуріна А. В. - Головний спеціаліст відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно- перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Сафонова Т. В. - Головний державний інспектор відділу з питань праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Влаченко І. С. - спеціаліст відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та цивільного захисту Новопільської сільської ради, ОСОБА_13 - начальник служби охорони праці, пожежної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпровського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України», Турчак С. В. - голова Об`єднаної профспілкової організації ТОВ «Оператор ГТС України», Лога В. М. - голова цехового комітету Олександрівського промислового майданчика Дніпропетровського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ «Оператор ГТС України».

При цьому, комісія у складі зазначених осіб не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що 23.10.2025 склала відповідний акт за формою Н-1, який не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Подібна за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року у справі №805/3980/15-а, а тому відсутні правові підстави для відступу від таких висновків.

Дана справа про оскарження акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір виникає із трудових правовідносин та стосується здоров`я фізичної особи.

За таких обставин, Солом`янський районний суд міста Києва безпідставно відмовив ТОВ «Оператор ГТС України» у відкритті провадження у справі, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (а.с. 33-39).

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

В судовому засіданні представник ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» - адвокат Журавель О.В. підтримала скаргу і просила її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Так про розгляд справи апеляційним судом 04 червня 2026 року відповідач Південно-східне міжрегіональне Управління Державної служби з питань праці був сповіщений 28 квітня 2026 року повідомленням до Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення (а.с. 89-92).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).

Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, виходив із того, що позивач оскаржує висновки комісії та акт спеціального розслідування нещасного випадку, складений за участю Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.Зазначений орган є суб`єктом владних повноважень, який у межах спірних правовідносин здійснює владні управлінські функції у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю. Оскаржуваний акт складено в межах реалізації таким органом своїх повноважень та має юридичне значення, оскільки впливає на права та обов`язки позивача, у тому числі у сфері трудових правовідносин, соціального страхування та можливого притягнення до відповідальності. Отже, спір виник між юридичною особою та суб`єктом владних повноважень у зв`язку із здійсненням останнім владних управлінських функцій, а тому є публічно-правовим. З урахуванням того, що відповідачем у даній справі є Південно-східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (ЄДРПОУ 44729283, 49087, м. Дніпро, пров. Універсальний, 12), дана справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень розглядаються за місцезнаходженням відповідача, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, такі складові як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Спір у справі, що переглядається, стосується скасування висновку комісії та акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталась 17.12.2024 року о 02 год. 00 хв. від 23.10.2025, затвердженого 28.10.2025 року тимчасово виконуючого обов`язки начальника Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланк С.В.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Відповідно до пункту 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337

(далі - Порядок № 337), нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

У пункті 12 Порядку № 337 зазначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

У пункті 13 Порядку № 337 зазначено, що до складу комісії входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії); представник територіального органу Пенсійного фонду України; представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Відповідно до пункту 33 Порядку № 337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана, зокрема, провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4; обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8; вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування); розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці; скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого; розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 7, 8 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 7, 8 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною); у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22; передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження; дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Згідно з пунктом 57 Порядку № 337, рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

У постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 805/3980/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області про визнання протиправними та скасування актів зроблено висновок про те, що оспорювані акти форми Н-1 та форми Н-5 складено спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною роботодавцем, до складу якої увійшли не лише представники органів державної влади. Зазначена комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві та склала відповідні акти, тому вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 2а-2555/11/2670 (провадження № 11-833апп18) за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві до територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києву про скасування актів про розслідування нещасного випадку та про нещасний випадок, пов`язаний із виробництвом, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що склала відповідні акти за формами Н-5 та Н-1, які не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді. За суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 806/960/16 при вирішенні питання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України в подібних правовідносинах дійшов наступного висновку: «Як убачається зі справи, що розглядається, оспорювані акти складено спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої увійшли не лише представники органів державної влади. При цьому вказана комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві та склала відповідні акти, тому вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 805/1930/18-а при вирішенні процесуального питання у подібних правовідносинах дійшла наступного висновку: «… до складу Комісії, акти якої оскаржує управління Фонду, входять не лише представники органів державної влади, але й інші особи. При цьому Комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що 29 вересня 2017 року склала відповідні акти за формами Н-5 та Н-1, які не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді. Справи про оскарження актів розслідування нещасних випадків підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки такі спори стосуються здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, права на відшкодування шкоди внаслідок настання нещасного випадку, або виникають із трудових правовідносин».

Подібні правові висновки містяться і в постановах Верховного суду від 18 січня 2023 року у справі № 932/578/22 (провадження № 61-8146св22) та від 20 грудня 2023 року у справі № 160/17315/21 (провадження К/990/19599/22).

Врахувавши вищенаведені вимоги законодавства, правові висновки Верховного Суду та обставини справи в їх сукупності, колегія суддів приходить переконання, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки комісія при розслідування факту отримання травми не здійснювала владні управлінські функції, тому висновки комісії не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Разом з тим, спір виникає із трудових правовідносин та стосується здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, права на відшкодування шкоди внаслідок настання нещасного випадку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - задовольнити.

УхвалуСолом`янського районного суду міста Києва від 27 березня 2026 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 04 червня 2026 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов