Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №752/23769/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи щодо визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №752/23769/25

Суддя: Болотов Євген Володимирович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/23769/25

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6844/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,

при секретарі Ганжалі С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за клопотанням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Кокошка О.Б.,-

встановив:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із клопотанням про визнання на території України рішення Окружного суду м. Рудольштадт Федеративної Республіки Німеччини від 14 травня 2025 року, що не підлягає примусовому виконанню.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року вказане клопотання залишено без розгляду та повернуто заявнику із доданими до нього документами.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не додано до клопотання офіційного документу про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили. Додані до клопотання копії посвідчення особи з інвалідністю та дозволу на перебування не містять засвідченого перекладу, відповідно до вимог законодавства.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Положеннями ст. 472 ЦПК України визначено порядок подання клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому ст. ст. 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.

До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи:

1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання;

2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні;

3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Звертаючись до суду із клопотанням представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просила визнати на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, а саме рішення: Окружного суду м. Рудольштадт Федеративної Республіки Німеччини від 14 травня 2025 року у справі № 1 XVII368/24 про встановлення опіки над ОСОБА_3 . Вказаним рішенням призначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 опікунами ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що представником заявників до клопотання долучено засвідчену в установленому порядку копію рішення Окружного суду м. Рудольштадт Федеративної Республіки Німеччинивід 14 травня 2025 року, у якому вказано дату набрання законної сили - 20 червня 2025 року, а також засвідчений відповідно до законодавства переклад такого рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, звертаючись до суду першої інстанції представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконано вимоги положення ст. 472 ЦПК України, відтак, відсутні підстави для залишення без розгляду та повернення клопотання про визнання іноземного рішення суду.

Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.

Залишаючи без розгляду вказане клопотання, судом першої інстанції зазначено про те, що додані представником ОСОБА_2 та ОСОБА_1 копії посвідчення особи з інвалідністю та дозволу на перебування не містять засвідченого перекладу, відповідно до вимог законодавства.

Колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду із клопотанням представником заявника наведено обґрунтування, обставини справи, визначено зміст вимог та долучено усі наявні докази у необхідному для заявників обсязі.

При цьому, у разі якщо суд буде вважати, що вимоги клопотання є недоведеними та необгрунтованими необхідними доказами або неналежним чином засвідченими, він може відмовити представнику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні клопотання по суті.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що питання вирішено з порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак вона підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 379, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 03 червня 2026 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.Г. Музичко

Л.П. Сушко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua