Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №761/37537/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 761/37537/25

номер провадження: 22-ц/824/7025/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року у складі судді Мальцева Д.О., у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» №110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПрАТ «АК «Київводоканал», що перейменоване на ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Вказано, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг. Жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг по договору від відповідачів не надходило.

Таким чином, відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , отримували послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору після розміщення повідомлення та договору у вищевказаній газеті. На адресу ПрАТ «АК «Київводоканал» жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг від відповідачів не надходило.

У період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2023 року відповідачі свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати послуг з водопостачання та водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у них виникла заборгованість у розмірі 64 079 грн 53 коп., яка складається із: заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 61 354 грн 63 коп., заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку у розмірі 837 грн 13 коп. та заборгованості із внесення плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 887 грн 77 коп.

Тому ПрАТ «АК «Київводоканал» просило стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 указану заборгованість.

Також, посилаючись на те, що у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання відповідно до ст.625 ЦК України з відповідачів підлягають стягненню компенсаційні виплати, а саме 3% річних у розмірі 6 838 грн 44 коп. та інфляційні у розмірі 35 688 грн 72 коп.

Крім того, ПрАТ «АК «Київводоканал» понесло витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 41 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

З урахуванням наведеного, ПрАТ «АК «Київводоканал» просило стягнути солідарно ізОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на свою користь:

заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 64 079 грн 53 коп.; 3% річних у розмірі 6 838 грн 44 коп; інфляційні втрати у розмірі 35 688 грн 72 коп.; витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп. та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 41 грн 00 коп.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року у задоволенні позову ПрАТ «АК «Київводоканал» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «АК «Київводоканал» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у спірний період відповідачі були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , користувалися житлово-комунальними послугами з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, однак належним чином їх не оплачували.

Зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються житлово-комунальними послугами нарівні зі споживачем та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з їх оплати. Аналіз положень закону свідчить про право позивача вимагати виконання обов`язку зі сплати житлово-комунальних послуг як від власника квартири, так і від будь-якої особи, яка зареєстрована або проживає у цій квартирі. При цьому позивач має право вимагати виконання такого обов`язку разом від усіх осіб, які зареєстровані у квартирі, або від однієї особи.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає.

Відповідно до змісту ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями ч.1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до приписів ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За змістом положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з наданої інформації Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2025 року за вищевказаною адресою були зареєстровані:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09 жовтня 1986 року по 04 травня 2017 року (знята у зв`язку зі смертю);

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 06 липня 1992 року по 12 травня 2021 року;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 03 березня 2011 року по 12 травня 2021 року;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 17 жовтня 2013 року по 12 травня 2021 року;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 20 червня 2019 року по 12 травня 2021 року;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 19 лютого 1994 року;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 23 березня 1995 року;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 16 жовтня 1998 року;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 29 лютого 2000 року;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 29 березня 2000 року;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з 13 червня 2002 року;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з 13 червня 2002 року;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , з 06 жовтня 2020 року;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , з 11 вересня 2023 року;

Інших зареєстрованих фізичних осіб не було (а.с.112).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 не приватизована та щодо неї у реєстрі відсутні відомості про зареєстроване право власності (а.с.29).

05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Відповідно до п. 1 договору, позивач зобов`язується надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем), а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.

Рахунки на оплату послуг формуються виконавцем (якщо не визначено споживачами особу, що здійснює розподіл обсягів послуг), на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачеві (його представникові) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги.

Рахунки надаються у паперовому вигляді. За згодою споживача рахунки можуть надаватися йому в електронному вигляді, зокрема шляхом доступу до електронних систем обліку розрахунків. Рахунки надаються споживачеві на безоплатній основі (п. 15 Договору).

Цим повідомленням в пресі визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. Крім того, даним повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Частина 2 ст.638 ЦК України визначає, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Наявність відносин між сторонами, отже і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з постачання холодної води та водовідведення гарячої та холодної води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (див. висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).

Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктами 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПрАТ «АК «Київводоканал», суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що саме відповідачі були єдиними фактичними користувачами житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , а сама по собі реєстрація місця проживання особи у цьому житловому приміщенні не підтверджує фактичного проживання та користування послугами. Крім того, суд зазначив, що позивачем не доведено, що інші особи, зареєстровані у вказаній квартирі у відповідний період, не користувалися житлово-комунальними послугами, а тому обов`язок зі сплати всієї заявленої заборгованості має бути покладений саме на відповідачів. У зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» заборгованості.

Однак повністю з наведеними висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з такого.

Так, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У відповідності до ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Як зазначалося вище, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були зареєстровані у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: ОСОБА_1 - з 19 лютого 1994 року, ОСОБА_2 - з 23 березня 1995 року, ОСОБА_3 - з 16 жовтня 1998 року, ОСОБА_4 - з 29 лютого 2000 року, ОСОБА_5 - з 29 березня 2000 року, ОСОБА_6 - з 13 червня 2002 року, ОСОБА_7 - з 13 червня 2002 року.

Отже відповідачі були зареєстровані у спірному житловому приміщенні протягом усього заявленого позивачем періоду нарахування заборгованості - з 01 січня 2017 року по 30 червня 2025 року.

У той же час матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та в силу чинного законодавства (кожен у свій період) вважаються споживачами комунальних послуг, які надає ПрАТ «АК «Київводоканал», зверталися до позивача із заявами про відмову від отримання послуг або з претензіями про неотримання чи неякісне отримання таких послуг.

Однак суд першої інстанції належним чином не перевірив наведених встановлених вище обставин.

Сам по собі факт відсутності доказів фактичного проживання відповідачів за зареєстрованою адресою не звільняє їх від обов`язку оплачувати житлово-комунальні послуги, тим більше, що матеріали справи не містять доказів їх звернення до ПрАТ «АК «Київводоканал» із заявами про відмову від послуг, їх неотримання або проведення перерахунку.

При цьому колегія суддів зазначає, що факт реєстрації у спірній квартирі, окрім відповідачів, також і інших осіб, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_13 , які не були визначені позивачем у цій справі відповідачами, сам по собі не виключає обов`язку саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зі сплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, оскільки ці відповідачі були зареєстровані у вказаному житловому приміщенні протягом усього заявленого позивачем періоду нарахування заборгованості.

Питання про те, хто саме фактично проживав у квартирі, за відсутності доказів звернення відповідачів до виконавця послуг із заявами про відмову від їх отримання, про ненадання послуг або про проведення перерахунку, не спростовує солідарного характеру відповідного обов`язку, оскільки за змістом ч. 1 ст. 543 ЦК України кредитор вправі звернути вимогу про виконання солідарного обов`язку як до всіх боржників спільно, так і до будь-кого з них окремо.

Наведене також узгоджується з визначеним у ст.13 ЦПК України принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого саме позивач визначає зміст заявлених вимог, їх обсяг, підстави позову та коло осіб, до яких такі вимоги пред`являються.

Тому наявність у спірному житловому приміщенні інших зареєстрованих осіб, які не були визначені ПрАТ «АК «Київводоканал» відповідачами у цій справі, не може бути самостійною підставою для відмови у позові до відповідачів, які вказані у позовній заяві, якщо законом передбачено їх солідарний обов`язок зі сплати житлово-комунальних послуг.

Однак суд першої інстанції, у порушення вимог ст. 263 ЦПК України, наведеного вище не врахував та дійшов помилкового висновку, що відсутність доказів фактичного проживання відповідачів у спірній квартирі та реєстрація в ній інших осіб виключають правові підстави для стягнення заборгованості саме із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , хоча зазначені особи, як зареєстровані у цьому житлі відповідачі, несуть солідарний обов`язок з оплати наданих житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням встановлених вище обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не може бути залишене в силі та відповідно до ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення.

Вирішуючи позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, колегія судді приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Із наданого ПрАТ «АК «Київводоканал» розрахунку, складеного за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2025 року вбачається, що у споживачів послуг, які надає ПрАТ «АК «Київводоканал» до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , існує заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 64 079 грн 53 коп., з яких: заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 61 354 грн 63 коп.; заборгованість зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку у розмірі 837 грн 13 коп. та заборгованість із внесення плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 887 грн 77 коп. Також позивачем нараховано передбачені ч.2 ст.625 ЦК України три відсотки річних у розмірі 6 838 грн 44 коп. та інфляційні втрати у розмірі 35 688 грн 72 коп. (а.с.17-19).

Вказаний розрахунок заборгованості містить усі складові тарифу, об`єми та періоди споживання. Нараховані 3% річних та інфляційні втрати також правильно обраховані. Розрахунок заборгованості має усі ідентифікуючі реквізити, складений уповноваженою особою та скріплений підписом і печаткою позивача. Період та способи нарахування компенсаційних виплат відповідають релевантному правовому регулюванню.

Будь-яких доказів на спростування заборгованості за спожиті послуги, а також власний контррозрахунок, відповідачі суду не надали.

Також відповідачі не надали доказів, що за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2025 року вказані вище послуги позивачем до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не надавались або надавались не в повному обсязі чи неналежної якості.

Разом тим колегія суддів враховує, що за змістом ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг несуть саме дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, тобто такі особи повинні бути повнолітніми у тому періоді, за який заявлено вимоги про стягнення заборгованості.

Відповідно до положень ст.32 ЦК України повна цивільна дієздатність настає з досягненням особою вісімнадцяти років.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати послуг (п.28 опублікованого в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) публічного договору (оферти)).

Позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» про солідарне стягнення заборгованості охоплені періодом з 01 січня 2017 року по 30 червня 2025 року.

Із встановлених обставин справи вбачається, що станом на початок заявленого позивачем періоду (01 січня 2017 року) повнолітніми були лише відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_15 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Натомість ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , станом на 01 січня 2017 року повнолітньою не була та досягла повноліття лише ІНФОРМАЦІЯ_17 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - ІНФОРМАЦІЯ_18 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - ІНФОРМАЦІЯ_19 року.

Отже відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 не були повністю дієздатними протягом усього періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість, а тому не можуть нести солідарний обов`язок за єдиною сумою боргу, сформованою з 01 січня 2017 року, так як визначена ст.541 ЦК України правова природа солідарного обов`язку полягає у тому, що кредитор має право вимагати виконання одного й того самого обов`язку в повному обсязі від усіх боржників разом або від будь-кого з них окремо. Тобто солідарність не передбачає автоматичного поділу боргу судом за окремими періодами повноліття кожного відповідача.

Оскільки ПрАТ «АК «Київводоканал» заявило вимогу саме про солідарне стягнення єдиної суми заборгованості за весь період, суд, з огляду на принцип диспозитивності, закріплений у ст. 13 ЦПК України, не вправі самостійно змінювати предмет, обсяг і спосіб захисту, виокремлюючи незаявлені позивачем періоди відповідальності щодо кожного відповідача окремо.

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, які свідчать про те, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2025 року були повнолітніми, мали повну цивільну дієздатність та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , до якої ПрАТ «АК «Київводоканал» надавало відповідні житлово-комунальні послуги, а також беручи до уваги, що ці відповідачі не надали жодних належних і допустимих доказів щодо відмови від отримання послуг, їх ненадання чи надання неналежної якості, оплати нарахованих сум або власного контррозрахунку, тоді як розрахунок позивача за цей період підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачами, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для солідарного стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 64 079 грн 53 коп., трьох відсотків річних у розмірі 6 838 грн 44 коп. та інфляційних втрат у розмірі 35 688 грн 72 коп.

Тому апеляційна скарга ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України).

Так, положеннями ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За подання позовної заяви ПрАТ «АК «Київводоканал» сплатило судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп. (а.с.9), а за подання апеляційної скарги - 4 542 грн 00 коп. (а.с.135).

Крім того за отримання витягу із Державного реєстру речових прав щодо правового режиму власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 ПрАТ «АК «Київводоканал» сплатило 41 грн 00 коп. (а.с.10).

Оскільки колегія суддів частково задовольняє апеляційну скаргу ПрАТ «АК «Київводоканал», скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про часткове задоволення позову, то понесені ПрАТ «АК «Київводоканал» судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, а також витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав, підлягають стягненню із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При цьому враховуючи, що позовні вимоги задоволено щодо чотирьох із семи відповідачів (4/7), то із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі по 1 081 грн 43 коп. та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі по 05 грн 86 коп., з кожного окремо.

Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» - задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про солідарне стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ; реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_2 ; реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_3 (реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_4 (РНКОПП НОМЕР_3 ; реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_8 )на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження за адресою: 01015 місто Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 64 079 (шістдесят чотири тисячі сімдесят дев`ять) грн 53 коп.; три відсотки річних у розмірі 6 838 (шість тисяч вісімсот тридцять вісім) грн 44 коп.; інфляційні втрати у розмірі 35 688 (тридцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн 72 коп.

У задоволенні решти позовних вимог приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ; реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_2 ; реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_3 (реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_4 (РНКОПП НОМЕР_3 ; реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_8 )на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження за адресою: 01015 місто Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А) судовий збір у розмірі по 1 081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн 43 коп. та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі по 5 (п`ять) грн 86 коп., з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 червня 2026 року.

Головуючий

Судді: