Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №753/5243/25 — Київський апеляційний суд

справа № 753/5243/25

провадження № 22-ц/824/1573/2026

головуючий у суді І інстанції Сирбул О.Ф.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Тихої П.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 17 830,66 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 1 961,37 грн, 3% річних 490,95 грн, заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 3 209,25 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 353,02 грн, 3 % річних 88,36 грн, заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 69 864,22 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 7 685,06 грн, 3% річних у розмірі 1 923,66 грн, заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 14 001,87 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 1 540,21 грн, 3% річних у розмірі 385,53 грн, заборгованість за спожиті з 1 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 56 230,58 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 4 089,29 грн, 3 % річних у розмірі 997,91 грн, пеня у розмірі 700,63 грн, заборгованість за спожиті з 1 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 5 915,50 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 595,84 грн, 3 % річних у розмірі 145,59 грн, пеня у розмірі 101,58 грн, заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 1 237,90 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 641,85 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку послуги з централізованого опалення у розмірі 64,75 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн, витрати пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43,00 грн, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньо-будинкової системи теплопостачання та водопостачання, а отже відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а з 1 листопада 2021 року споживачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Проте, відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 1 грудня 2024 року складає 147 956,67 грн за період з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 69 864,22 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 14 001,87 грн, за період з 1 листопада 2021 року заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 56 230,58 грн, заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 5 915,50 грн, у період до 31 жовтня 2021 року заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 64,75 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн, за період з 1 листопада 2021 року заборгованість по платі за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 1 237,90 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 641,85 грн.

Надання послуг до 1 травня 2018 року відповідачу здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, який опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).

Відповідач від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).

Вважав, що позов подано до належного відповідача по справі, який має виконувати свій обов`язок по сплаті наданих послуг, оскільки є споживачем за наявною інформацією у позивача.

На підставі викладеного просив позов задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 17 830,66 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 1 961,37 грн, 3% річних 490,95 грн, заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 ркоу послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 3 209,25 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 353,02 грн, 3 % річних 88,36 грн, заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 69 864,22 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 7 685,06 грн, 3% річних у розмірі 1 923,66 грн, заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 ркоу послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 14 001,87 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 1 540,21 грн, 3% річних у розмірі 385,53 грн, заборгованість за спожиті з 1 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 56 230,58 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 4 089,29 грн, 3 % річних у розмірі 997,91 грн, пеня у розмірі 700,63 грн, заборгованість за спожиті з 1 листопада 2021 ркоу послуги з постачання гарячої води у розмірі 5 915,50 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 595,84 грн, 3 % річних у розмірі 145,59 грн, пеня у розмірі 101,58 грн, заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 1 237,90 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 641,85 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку послуги з централізованого опалення у розмірі 64,75 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн,що разом складає 190 055,58 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» судові витрати у виді судового збору у розмірі 3 028 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що через непрофесіоналізм працівників «Київтеплоенерго» відповідач по справі, опинився в дуже не простій фінансовій ситуації тому, що постачальник гарячого водопостачання, та послуг з центрального опалення вчасно не робив перерахунки коштів, та перестав виконувати послуги постачання теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 . Не погоджується із нарахованою заборгованістю та вважає її не доведеною та не обґрунтовано.

Звертає увагу, що позивач у даній справі не надає доказів отримання ним прав вимоги до ОСОБА_1 , не надає документів на підтвердження формування у відповідача боргу перед первісним кредитором (тобто доказів реальності боргу), не надає доказів оплати за Договором про відступлення права вимоги (цесії), тобто доказів, що цесія відбулась.

Вважає, що є необґрунтованими вимоги позивача щонайменше в частині вимог спожитих до 1 травня 2018 року послуг з централізованого опалення розмірі 17 830,66 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 1 961,37 грн, 3% річних 490,95 грн, заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги централізованого гарячого водопостачання у розмірі 3 209,25 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 353,02 грн, 3 % річних 88,36 грн.

Вказує, що позивач також не надає суду чи відповідачу доказів публікації будь-якого Публічного договору, не надає жодних документів, якими б визначались тарифи послуг, а тим більше не доводить повідомлення таких тарифів споживачам послуг, не доводить надсилання хоч якогось рахунку чи акта наданих послуг.

Також вказує, що суду не надано жодного первинного документу, який би підтверджував надання послуг.

Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції

В судовому засіданні 07 квітня 2026 року апелянт ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Інші учасники справи не з`явилися в судове засідання, причин неявки до суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.

Судом першої інстанції було встановлено, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідача, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».

Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Звертаючись до суду, позивач вказав, що відповідач користується послугами, але не виконує зобов`язання по сплаті заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води. Свої зобов`язання відповідач виконує неналежно, внаслідок чого виникла заборгованість.

З наданих позивачем копій відомостей реєстрації параметрів тепло споживання, корінців нарядів, що видавались на включення (відключення) опалення, акту про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи, звітів, акту про готовність вузла комерційного обліку теплової енергії до роботи, акту прийняття теплового вузла обліку відомостей обліку встановлено, що для будинку за адресою: АДРЕСА_2 безперебійно надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Правовідносини з постачання ЦО та ЦПГВ (Послуги) регулюються ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Поставою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (Правила) та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.

Крім того, з 01.05.2018, на них поширювалася дія Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004.

Надання послуг до 01.05.2018 мешканцям вказаного будинку здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, який опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).

Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Постановою. Такі договори є договорами приєднання, а отже можуть бути укладені лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Квартира за адресою: АДРЕСА_2 під`єднана до внутрішньо- будинкової системи теплопостачання, а отже відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води. Проте відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3 , а відтак є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за даною адресою.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивача вбачається, заборгованість за період до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 17 830,66 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 1 961,37 грн, 3% річних 490,95 грн, заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 3 209,25 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 353,02 грн, 3 % річних 88,36 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 69 864,22 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 7 685,06 грн, 3% річних у розмірі 1 923,66 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 14 001,87 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 1 540,21 грн, 3% річних у розмірі 385,53 грн, заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 56 230,58 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 4 089,29 грн, 3 % річних у розмірі 997,91 грн, пеня у розмірі 700,63 грн, заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 5 915,50 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 595,84 грн, 3 % річних у розмірі 145,59 грн, пеня у розмірі 101,58 грн, заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 1 237,90 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 641,85 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку послуги з централізованого опалення у розмірі 64,75 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн, що разом складає 190 055,58 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Не надано доказів звернення з заявою до позивача з приводу відключення від мережі центрального опалення, не надано претензій чи скарг до КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» щодо неотримання послуг за адресою: АДРЕСА_1 , отже споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції у повному обсязі.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Тобто, зазначені положення законодавства встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Як встановлено судом, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 підключена до внутрішньо-будинкових мереж теплопостачання та гарячого водопостачання, а відповідач є зареєстрованою особою та споживачем житлово-комунальних послуг за вказаною адресою.

Матеріалами справи підтверджується, що послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води та постачання теплової енергії надавалися будинку, у якому розташована квартира відповідача, безперебійно, що підтверджується наданими позивачем копій відомостей реєстрації параметрів теплоспоживання, корінців нарядів, що видавались на включення (відключення) опалення, акту про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи, звітів, акту про готовність вузла комерційного обліку теплової енергії до роботи, акту прийняття теплового вузла обліку відомостей обліку.

Відповідачем належних та допустимих доказів того, що квартира у встановленому законом порядку була відключена від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, суду не надано.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що самі лише твердження відповідача про фактичне ненадання послуг та самовільне відключення квартири від мереж теплопостачання не можуть бути достатньою підставою для звільнення від обов`язку з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019, таке відключення здійснюється виключно за наявності відповідної проектної та технічної документації, якої відповідачем суду не надано.

Також матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача із заявами, претензіями або скаргами щодо ненадання чи неякісного надання послуг, а також доказів складення відповідних актів-претензій у порядку, визначеному законодавством.

Доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів переходу права вимоги до КП «Київтеплоенерго» є безпідставними.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір №602-18 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до фізичних осіб щодо оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Сам по собі факт ненадання відповідачу доказів оплати між сторонами договору цесії не спростовує факту укладення договору відступлення права вимоги та переходу права вимоги до нового кредитора, оскільки відповідач не є стороною вказаного договору, а внутрішні розрахунки між його сторонами не впливають на обсяг та характер зобов`язань боржника.

Крім того, доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів публікації публічного договору спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води були опубліковані у газеті «Хрещатик» та на офіційних ресурсах виконавця послуг.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем первинних документів щодо надання послуг.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості був перевірений судом першої інстанції та обґрунтовано покладений в основу рішення, тоді як відповідач не надав контррозрахунку, доказів сплати заборгованості або належних доказів ненадання послуг.

Посилання апелянта на необґрунтованість тарифів також не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки тарифи на житлово-комунальні послуги є регульованими державою та встановлюються уповноваженими органами, а доказів визнання відповідних тарифів незаконними або нечинними матеріали справи не містять.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції та переоцінки доказів, яким судом уже була надана належна правова оцінка, і не містять посилань на порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба