Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №560/8071/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8071/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоду роботи на території Російської Федерації з 01.01.1992 по 05.02.1994. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи на території Російської Федерації з 01.01.1992 по 05.02.1994, та здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 01.01.2026 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV. Зазначає, що при призначенні пенсії пенсійний орган не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 01.01.1992 по 05.02.1994 в Славському комплексному ліспромгоспі на території російської федерації. Вказує, що звернулася до відповідача з заявою про врахування вказаного періоду та про перерахунок пенсії за віком, однак листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.04.2026 позивачу відмовлено у такому перерахунку, оскільки російська федерація з 01.01.2023 припинила участь в Угоді про гарантії громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надіслало відзив на позовну заяву в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що до страхового стажу позивачки не зараховано період роботи з 01.01.1992 по 05.02.1194, оскільки з 01.01.2023 року для України припинено дію Угоди про гарантії прав громадян держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, у зв`язку з чим, стаж роботи зараховується по 31.12.1991.

Позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якій проти доводів відповідача заперечує та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивачка з 01.01.2026 року отримує пенсію за віком.

Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працювала в Славському ліспромгоспі виробничого об`єднання «Сахалінліспром» на території Російської Федерації, зокрема:

1. 03.08.1988 прийнята на роботу інженером по техніці безпеки на ліспопункт Горки Славського ліспромгоспу виробничого об`єднання «Сахалінліспром».

2. 24.04.1989 Славський ліспромгосп виробничого об`єднання «Сахалінліспром» реорганізований в Славський комплексний ліспромгосп.

3. 02.01.1990 переведена майстром лзп Горки в тому ж підприємстві.

4. 02.03.1990 переведена бухгалтером лзп Горки в тому ж підприємстві.

5. 13.07.1993 Славський комплексний ліспромгосп реорганізований в Акціонерне об`єднане товариство відкритого типу Славський комплексний ліспромгосп.

6. 05.02.1994 звільнена з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

27 лютого 2026 року, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зарахування до страхового стажу періоду її роботи в Славському комплексному ліспромгоспі на території Російської Федерації з 01.01.1992 року по 05.02.1994 року.

Листом від 18.03.2026 №0300-0302-9/21772 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області заяву ОСОБА_1 від 27.02.2026 (вх.№7345/8 від 27.02.2026) направило для розгляду за належністю у зв`язку з тим, що електронна пенсійна справа знаходиться за місцем фактичного проживання особи – в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

В подальшому, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.04.2026 №2200-0304-8/26620 позивача повідомлено, що підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи після 01.01.1992, тобто з 01.01.1992 по 05.02.1994, відповідно до записів трудової книжки від 02.08.1988 серії НОМЕР_2 , немає у зв`язку з тим, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 9 Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 вищезазначеної статті Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що основним документом, який підтверджує наявність у особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.

27 лютого 2026 року, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зарахування до страхового стажу періоду її роботи в Славському комплексному ліспромгоспі на території Російської Федерації з 01.01.1992 року по 05.02.1994 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.04.2026 №2200-0304-8/26620 позивача повідомлено, що підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1992 по 05.02.1994 немає у зв`язку з тим, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі, Україна та російська федерація (надалі - Угода).

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).

Відповідно до статті 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно частини другої статті 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набуття чинності вказаної угоди.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федераціїї про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність.

На час роботи позивачки в російській федерації Україна була учасником угоди, відтак норми Угоди застосовуються до спірних правовідносин.

Окрім цього, згідно приписів пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію за віком відповідачем повинен був бути врахований трудовий стаж набутий позивачем на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території російської федерації.

Крім того, вказаний стаж підтверджується записами у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_2 .

Враховуючи, що період роботи позивачки з 01.01.1991 по 05.02.1994 року на території російської федерації повністю підтверджується трудовою книжкою, суд дійшов висновку про те, що позивачка має право на зарахування вказаного періоду роботи, а отже й має право на перерахунок пенсії з урахуванням обчислення стажу роботи у цей період.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд звертає увагу при розгляді справи встановлено, що відповідач приймаючи рішення від 10.04.2026 не надавав належної оцінки підставам врахування спірних періодів роботи позивачки, обмежившись не зарахуванням таких періодів у трудовій книжці.

За таких обставин, суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про зарахування певних періодів до страхового стажу позивача та про призначення пенсії, адже завданням суду є здійснення контролю за правомірністю рішення суб`єкта владних повноважень із цього питання, а не первинний його розгляд.

Тому, з метою захисту порушених прав та інтересів позивачки, необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки про зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.1991 по 05.02.1994 року на території російської федерації, із урахуванням висновків суду.

У зв`язку із зазначеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.1992 по 05.02.1994 на території російської федерації.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2026 про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1992 по 05.02.1994 на території російської федерації, та здійснення перерахунку і виплати пенсіїї із урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.П. Шевчук