Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №560/4927/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4927/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просить Визнати протиправним відмову відповідача викладене у листі від 05.03.2026 за вих. №08/08/1149/26-Вн/743 у розгляді мого рапорту та присвоєнні первинного офіцерського звання «молодший лейтенант». Зобов`язати відповідача підготувати та направити документи ОСОБА_1 до вищого органу військового управління, який уповноважений присвоїти первинне офіцерського звання «молодший лейтенант» позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після здобуття відповідних знань та враховуючи законодавчу можливість присвоєння первинного офіцерського звання, позивач звернувся із рапортом від 09.02.2026 до відповідача, щодо присвоєння первинного військового звання «молодший лейтенант» разом з призначенням його на відповідну офіцерську посаду.

Відповідачем було надано відповідь листом від 05.03.2026 р. за вих. №08/08/21149/26-Вн/743 в якому протиправно відмовлено позивачу у присвоєнні первинного офіцерського звання.

Вважає таку діяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною та необгрунтованою, а тому звернувся до суду.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.05.2025 №191-ОС «Про особовий склад» зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку із прибуттям для подальшого проходження служби з ІНФОРМАЦІЯ_3 з 20.02.2025.

Згідно наказу начальника загону від 23.01.2025 №82-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії – водієм.

Рапортом від 09.02.2026 (зареєстрований 18.02.2026 №08/21149/26-Вн) позивач звернувся з проханням розглянути можливість призначення на офіцерську посаду, одночасно присвоївши первинне офіцерське звання «молодший лейтенант». До рапорту додана довідка від 04.08.2025 №56/883-387, згідно якої в липні 2025 року пройшов курс військової підготовки громадян України за програмою офіцерів запасу в Національній академії СБУ.

Відповіддю від 05.03.2026 №08/08/21149/26-Вн/743 повідомлено, про неможливість укладення контракту (як обов`язкової умови для призначення на офіцерську посаду з присвоєнням первинного офіцерського звання) у зв`язку із довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 09.09.2025 №5070, в якій зазначено про непридатність до військової служби за контрактом.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою i громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизні, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в України військової служби здійснює та визначає Закон України «Про військовий обов`язок i військову службу».

Стаття 65 Конституції України передбачає: «Захист Вітчизні, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону».

За змістом частин першої, другої статті 17 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У відповідності до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до положень Закону України «Про державну прикордонну службу» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, основним обов`язками, якої є зокрема: припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; припинення у взаємодії із Збройними Силами України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, відповідними правоохоронними органами збройних та інших провокацій на державному кордоні України, у тому числі шляхом безпосереднього ведення бойових дій; участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту на державному кордоні України, міжнародного збройного конфлікту та відсічі збройній агресії проти України шляхом безпосереднього ведення бойових дій; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.

Отже, військовослужбовці Державної прикордонної служби України, з 24.02.2022 здійснюють заходи передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» та Закону України «Про державну прикордонну службу» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За змістом частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Частиною 4 статті 2 вказаного Закону передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі – Положення про проходження служби).

Відповідно до статті 3 Закону № 2232-XII визначено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як встановлено судом, позивач призваний на військову службу по мобілізації, на особливий період та виявив бажання проходити військову службу на посадах офіцерського складу з одночасним присвоєнням первинного офіцерського звання.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону № 2232-XII присвоєння військових звань та пониження у військовому званні військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, переатестація осіб, які мають спеціальні звання або класні чини, для присвоєння військових звань здійснюються в порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, положеннями про проходження військової служби, положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Військові звання присвоюються довічно. Позбавлення військових звань та поновлення у військовому званні здійснюються за рішенням суду.

Згідно пункту 60 Положення про проходження служби військові звання присвоюються військовослужбовцям персонально та послідовно з урахуванням граничного військового звання за посадою, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.

Відповідно до пункту 61 Положення про проходження служби первинне військове звання офіцерського складу присвоюється:

1) військовослужбовцям, які закінчили у період дії воєнного стану вищий військовий навчальний заклад за скороченою програмою навчання;

2) особам сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, мають вищу освіту за ступенем бакалавра, пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, у тому числі ті, які проходять службу у військовому резерві, атестовані до присвоєння первинного військового звання офіцерського складу, з урахуванням потреби в офіцерах відповідної спеціальності;

3) особам рядового складу (крім тих, хто має військове звання рекрута), сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військовозобов`язаним і жінкам, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі осіб офіцерського складу, які мають вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, яка відповідає профілю службової діяльності, та атестовані до присвоєння первинного військового звання офіцерського складу, з урахуванням потреби в офіцерах відповідної спеціальності - для розвідувального органу;

4) військовослужбовцям сержантського і старшинського складу, які призначені на посади офіцерського складу у період дії воєнного стану і успішно виконують службові обов`язки;

5) військовослужбовцям рядового складу, сержантського і старшинського складу, які під час дії воєнного стану проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або військову службу за контрактом, та які:

мають вищу освіту ступеня магістра медичного спрямування або прирівняну до неї згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу XV Закону України "Про вищу освіту" вищу освіту медичного спрямування та сертифікат лікаря-спеціаліста, пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, з одночасним призначенням на посади офіцерського складу за медичними напрямами діяльності з урахуванням потреби в офіцерах відповідних спеціальностей;

мають вищу освіту ступеня магістра за спеціальністю "Психологія" або прирівняну до неї згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу XV Закону України "Про вищу освіту" вищу освіту за спеціальністю "Психологія", пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, з одночасним призначенням на посади офіцерського складу за психологічними напрямами діяльності з урахуванням потреби в офіцерах такої спеціальності;

мають вищу освіту ступеня магістра в галузі знань "Охорона здоров`я", "Біологія", "Хімічна інженерія та біоінженерія", "Механічна інженерія", "Виробництво та технологія" чи за спеціальністю "Фізична культура і спорт" або прирівняну до неї згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу XV Закону України "Про вищу освіту" вищу освіту в зазначених галузях знань чи за зазначеною спеціальністю, а також мають професійну кваліфікацію "протезист-ортезист", "технік-протезист-ортезист", "інженер-технолог-протезист", "інженер-протезист" чи "механік протезно-ортопедичних виробів", пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, з одночасним призначенням на посади офіцерського складу за реабілітаційними (у тому числі з протезування-ортезування, надання медичних виробів, забезпечення допоміжними засобами реабілітації) напрямами діяльності з урахуванням потреби в офіцерах відповідних спеціальностей.

Позивач вважає, що підпадає під пункт 61 Положення про проходження служби, а саме: військовослужбовцям, які закінчили у період дії воєнного стану вищий військовий навчальний заклад за скороченою програмою навчання.

Згідно довідки від 04.08.2025 №56/883-387 позивач пройшов курси військової підготовки, а не закінчив військовий навчальний заклад за скороченою програмою навчання.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 2232-XII на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби:

особи рядового складу з числа військовослужбовців базової військової служби, які пройшли базову загальновійськову підготовку, проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, резервісти, військовозобов`язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну, повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі та/або пройшли базову загальновійськову підготовку - на військову службу за контрактом осіб рядового складу;

військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, особи рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, резервісти, військовозобов`язані, які не мають військових звань офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну або повну загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

особи, які мають повну загальну середню, професійну, фахову передвищу або вищу освіту віком від 17 років до 30 років, у тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, та не мають військових звань офіцерського складу, - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, а також закладів фахової передвищої військової освіти, що здійснюють підготовку осіб на посади сержантського та старшинського складу;

військовослужбовці, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, здобули рівень фахової передвищої військової освіти та яким присвоєно військове звання сержантського чи старшинського складу, - на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військовослужбовці, які закінчили вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та яким присвоєно військове звання офіцерського складу, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

військовослужбовці, резервісти, військовозобов`язані, які не мають військових звань офіцерського складу, громадяни призовного віку, особи, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, віком від 20 до 32 років та які успішно завершили курс військової підготовки офіцерського складу у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

особи сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, у тому числі ті, які проходять службу у військовому резерві, з одночасним присвоєнням первинного військового звання офіцерського складу - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу; особи офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, службу у військовому резерві та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

громадяни України, які мають спеціальні звання середнього, старшого, вищого начальницького складу або класні чини та не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу з одночасним присвоєнням військових звань у порядку переатестації відповідно до частини п`ятої статті 5 цього Закону.

Суд зазначає, що визначений вище перелік є вичерпним.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що для призначення на офіцерську посаду з одночасним присвоєнням первинного офіцерського звання, позивачу необхідно укласти контракт та призначити на відповідну посаду.

Відповідно до обставин (проходження військової служби за призом під час мобілізації, на особливий період, наявність військового звання «солдат») позивач міг укласти контракт лише за таким абзацом частини 1 статті 20 Закону: особи сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, у тому числі ті, які проходять службу у військовому резерві, з одночасним присвоєнням первинного військового звання офіцерського складу - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

Відповідно до пункту 14 Положення про проходження служби на військову службу за контрактом приймаються громадяни відповідно до статей 19 і 20 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в тому числі військовослужбовці інших військових формувань із зарахуванням їх до списків особового складу органів Держприкордонслужби.

Порядок добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом встановлюється наказом Міністерства внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.06.2019 № 473 «Про затвердження Порядку добору та прийняття громадян України на військову службу за контрактом у Державній прикордонній службі України» затверджений Порядок добору та прийняття громадян України на військову службу за контрактом у Державній прикордонній службі України (далі Порядок - №473).

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядок №473 визначає механізм організації роботи посадових осіб Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, загонів морської охорони, органів охорони державного кордону, навчальних закладів, науково-дослідних установ, підрозділів спеціального призначення, органів забезпечення, окремих регіональних центрів комплектування (далі - підрозділи комплектування) з добору та прийняття громадян України на військову службу за контрактом у Державній прикордонній службі України.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №473 на військову службу за контрактом у Державній прикордонній службі України з додержанням умов, передбачених статтею 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», можуть бути прийняті військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни, які перебувають на військовому обліку та мають вищу, фахову передвищу, професійну ( фахову передвищу, професійну (професійно-технічну)), повну або базову загальну середню освіту і не проходили базову військову службу, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку №473 на військову службу за контрактом у Державній прикордонній службі України приймаються громадяни України, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби, визначеним статтею 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку №473 під час здійснення заходів із добору залежно від особливостей проходження служби на посадах, на зайняття яких претендують кандидати, перевага надається громадянам, які: не мають обмежень за станом здоров`я; мають вищу освіту за напрямом, спорідненим із військовою спеціальністю; мають високий рівень фізичної підготовки; вільно володіють двома та більше іноземними мовами.

Згідно частини 6 статті 20 Закону № 2232-XII для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) на військову службу за контрактом на строк військової служби в календарному обчисленні, встановлений частиною другою статті 23 цього Закону, можуть бути прийняті громадяни України з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та осіб, звільнених з військової служби, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров`я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями).

Таким чином, позивач як військовослужбовець який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та який виявив бажання бути призначений на офіцерську посаду з одночасним присвоєнням первинного військового звання офіцерського складу має дотриматись ряду умов, а саме: укласти контракт, долучити документи, які підтверджують здобуття освіти за ступенем не нижче бакалавра та бути придатним за станом здоров`я до проходження військової служби за контрактом.

Однак, як встановлено з матеріалів справи позивачем до рапорту не долучені документи які свідчили про здобуття освіти за ступенем не нижче бакалавра та в розпорядження начальника загону наявна довідка гарнізонної військово-лікарської комісії від 09.09.2025 №5070, згідно якої позивач не придатний до військової служби за контрактом.

З урахуванням викладеного, позивачем не дотриманий порядок надання документів, які б свідчили про можливість укладення контракту з призначенням на офіцерську посаду з одночасним присвоєнням первинного офіцерського звання.

А тому, суд вважає відмову викладену у листі від 05.03.2026 №08/08/21149/26-Вн/743 обґрунтованою та законною, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення ч.2 ст. 77 КАС України доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами не спростовано правомірність відмови відповідача.

Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, а тому підстав для розподілу судових витрат, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя О.П. Шевчук