Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №560/18118/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18118/25

РІШЕННЯ

іменем України

08 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не надання позивачеві, у передбачений чинним законодавством строк, відповіді на Колективне звернення від 24.02.2024 року, та зобов`язати відповідача надати позивачеві відповідь на Колективне звернення від 24.02.2024 року.

2. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не опитування підписантів Колективного звернення, зокрема і позивача, відносно фактів не внесення, свого часу, посадовими особами військової частини НОМЕР_2 до: бойових донесень, або журналів бойових дій (оперативних завдань, або ведення оперативної обстановки), або вахтових журналів, або польотних листів, або книг служби, або наказів про залучення до таких заходів, даних, щодо здійснення військовою частиною НОМЕР_2 , у складі осіб, які підписали це звернення, зокрема і позивачем, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в тому числі - заходів з національної безпеки і охорони, відсічі та стримуванні збройної агресії військ РФ у місті Києві та Київської області, в період : з 24.02.2022 року по 30.04.2022 рік, та як наслідок - не видання, вказаним вище особам, зокрема і позивачеві, відповідних Довідок про участь в бойових діях, у формі згідно з додатком 6-Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.

3. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення документообігу командуванням військової частини НОМЕР_2 в період: з 24.02.2022 року по 30.04.2022 рік, зокрема - не внесення в журнал бойових дій, або до інших документів, інформації про події, які відбулися з військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 28 лютого 2022 року та про які йде мова в протоколі допиту ОСОБА_2 від 23 травня 2022 року.

4. Зобов`язати відповідача провести опитування підписантів Колективного звернення, зокрема і Позивача, щодо фактів не внесення, свого часу, посадовими особами військової частини НОМЕР_2 до : бойових донесень, або журналів бойових дій (оперативних завдань, або ведення оперативної обстановки), або вахтових журналів, або польотних листів, або книг служби, або наказів про залучення до таких заходів, даних, відносно здійснення військовою частиною НОМЕР_2 , у складі осіб, які підписали це звернення, зокрема і Позивачем, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в тому числі - заходів з національної безпеки і охорони, відсічі та стримуванні збройної агресії військ РФ у місті Києві та Київської області, в період: з 24.02.2022 року по 30.04.2022 рік.

5. Зобов`язати відповідача за наслідками опитування підписантів Колективного звернення від 24.02.2024 року видати позивачеві документи, передбачені Порядком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, що підтверджують його участь в бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у тому числі - в заходах з національної безпеки і охорони, відсічі та стримуванні збройної агресії військ РФ, у місті Києві та Київської області, в період : з 26.02.2022 року по 30.04.2022 рік.

6. Зобов`язати відповідача видати позивачеві довідку про його участь в бойових діях, у формі згідно з додатком 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413, яка підтверджує його участь в бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зокрема - в заходах з національної безпеки і охорони, відсічі та стримуванні збройної агресії військ РФ, у місті Києві та Київської області, в період: з 26.02.2022 року по 30.04.2022 рік.

7. Зобов`язати відповідача внести у військовий квиток позивача дані про його участь в бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зокрема - в заходах з національної безпеки і охорони, відсічі та стримуванні збройної агресії військ РФ, у місті Києві та Київської області, в період: з 26.02.2022 року по 30.04.2022 рік.

8. Зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві додаткової грошової винагороди, у розмірі 100 тисяч гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період: з 26.02.2022 року по 30.04.2022 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 26.02.2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 батальйон, структурний підрозділ в/ч НОМЕР_1 ), дислокованій у АДРЕСА_1 , та брав безпосередню участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у м. Києві та Київській області в період з 24.02.2022 по 30.04.2022 року, який відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 року визнано територією активних бойових дій. 14.08.2025 року позивача звільнено з військової служби за станом здоров`я.

На думку позивача, командування в/ч НОМЕР_2 всупереч вимогам чинного законодавства не здійснювало належного документообігу в бойовий період: не вносило дані про участь особового складу до журналів бойових дій, бойових донесень та інших передбачених документів, що унеможливило отримання позивачем Довідки про статус учасника бойових дій (УБД) за формою згідно з додатком 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, та, як наслідок, позбавило його права на додаткову грошову винагороду в розмірі 100 тисяч гривень, передбачену постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року.

На підтвердження факту участі у бойових діях позивач посилається, зокрема, на копію протоколу допиту молодшого сержанта ОСОБА_3 від 23.05.2022 року, де описано бойове реагування підрозділу на прорив автомобілів через блок-пост 28.02.2022 року у м. Києві.

У лютому 2024 року позивач разом з іншими військовослужбовцями підписав Колективне звернення до командування в/ч НОМЕР_1 з вимогами провести службове розслідування, видати відповідні документи та здійснити перерахунок виплат. Однак, відповідач залишив це звернення без відповіді, чим, на думку позивача, порушив вимоги статей 15 та 20 Закону України «Про звернення громадян».

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Витребувано у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії:

- колективного звернення від 24.02.2024;

- матеріалів службової перевірки за колективним зверненням від 24.02.2024.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що відповідно до директив від 22.05.2025 року з 31.07.2025 військова частина НОМЕР_2 переформована, її умовне найменування та ідентифікаційний код анульовані, а правонаступником стала в/ч НОМЕР_1 . При цьому архівні документи в/ч НОМЕР_2 у розпорядженні відповідача відсутні, тому перевірити факт надання чи ненадання відповіді на колективне звернення з боку НОМЕР_2 неможливо. Разом з тим, в/ч НОМЕР_1 відповідь на колективне звернення надавала листом № 1655/8924 від 24.07.2024 року, надісланим позивачу засобами фельд`єгерського зв`язку.

По суті спору відповідач зазначає, що в/ч НОМЕР_1 була створена лише 14.04.2022 року. У спірний період лютий - квітень 2022 року в/ч НОМЕР_2 перебувала у підпорядкуванні в/ч НОМЕР_4 , а не НОМЕР_1 , відтак саме в/ч НОМЕР_4 мала приймати рішення щодо застосування підрозділів в обороні м. Києва. З огляду на це, проведення службового розслідування визнано відповідачем недоцільним.

Відповідач також посилається на телеграму Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248-1298 від 25.03.2022 року, якою встановлено вичерпний перелік документів для підтвердження участі у бойових діях (бойовий наказ, журнал бойових дій, бойові донесення, рапорти командира тощо), і яка не передбачає встановлення такої участі шляхом опитування свідків. Оскільки відповідних документів не існує, підстав для видачі довідки про УБД та виплати додаткової винагороди немає.

Щодо інших вимог, відповідач зазначає, що внесення записів про бойові дії до військового квитка жодним нормативним актом не передбачено, а оскільки позивач звільнений зі служби, відповідні дії з військовим квитком є компетенцією ТЦК та СП.

Крім того, відповідач стверджує, що позивач звернувся до суду з пропуском строку. На думку відповідача, про порушення свого права позивач дізнався або повинен був дізнатися не пізніше 24.02.2024 року - дати подання колективного звернення, тоді як до суду звернувся лише 20.10.2025 року, тобто зі значним пропуском навіть місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України для справ, пов`язаних із проходженням публічної служби.

На підставі викладеного відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а у разі продовження розгляду - відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Стосовно клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення, суд зауважує, що при відкритті провадження суд визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновив позивачу строк звернення до суду з цим позовом. Тому, у задоволенні вказаного клопотання суд відмовляє.

Позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що він разом із більш ніж 40 іншими особами звернувся до відповідача із Колективним зверненням від 24.02.2024 року щодо підтвердження статусу учасника бойових дій (УБД) та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень. Однак, військова частина НОМЕР_1 у передбачений законом 30-денний строк (до 27.03.2024 року) не вчинила належного реагування на вказане звернення, підписане зокрема ОСОБА_1 , не провела службового розслідування із опитуванням підписантів та не надала вмотивованої відповіді, чим допустила протиправну бездіяльність. При цьому позивач визнає, що через об`єктивні обставини та певний безлад у перші дні повномасштабного вторгнення колишнім командуванням в/ч НОМЕР_2 не було належним чином оформлено документи, передбачені Порядком КМУ № 413. Оскільки складання таких документів «заднім числом» не передбачено чинним законодавством, у фінансової частини відповідача наразі відсутні документальні підстави для здійснення виплат, у зв`язку з чим єдиною законною підставою для захисту порушених прав та виплати коштів є саме судове рішення по кожному окремому суб`єкту правовідносин. Позивач наголошує, що стосовно нього та інших підписантів у сукупності виконуються всі передбачені Постановою КМУ № 168 та Порядком № 376 умови для надання статусу УБД та виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за період з 24.02.2022 року по 30.04.2026 року. Зокрема, всі вони брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України (зокрема, під час захисту міста Києва), перебували безпосередньо в районах ведення бойових дій та у відповідний період часу, що підтверджується належними нормативно-правовими актами. З огляду на викладене, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності належного реагування на Колективне звернення від 24.02.2024 року, зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 відповідь на це звернення та захистити його порушені права.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 26 лютого 2022 року по 14 серпня 2025 року включно. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 239 від 14 серпня 2025 року позивача звільнено з військової служби за станом здоров`я.

Згідно з витягом з військового квитка, позивача зараховано до особового складу Військової частини НОМЕР_2 (204-й батальйон, структурний підрозділ військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_5 бригади ТРО) з 26 лютого 2022 року.

Відповідно до спільної директиви Міністра оборони та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-321/65/дск та директиви командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22 травня 2025 року № Д-22/ДСК, з 31 липня 2025 року військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) переформована, її умовне найменування та ідентифікаційний код анульовано. Правонаступником військової частини НОМЕР_2 з 31 липня 2025 року є військова частина НОМЕР_1 .

24 лютого 2024 року до командування військової частини НОМЕР_1 складено Колективне звернення сорока військовослужбовців, які проходили службу у військовій частині НОМЕР_2 у період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року, зокрема і позивача. У зверненні військовослужбовці просили:

1. Провести службове розслідування щодо фактів невнесення, свого часу, посадовими особами військової частини НОМЕР_2 до журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки) та бойових донесень, даних відносно здійснення військовою частиною НОМЕР_2 , у складі осіб, які підписали це звернення, заходів з національної безпеки і охорони, відсічі та стримуванні збройної агресії військ РФ, у місті Києві та Київській області, в період: з 24.02.2022 року по 30.04.2022 рік, а як наслідок - невидання, вказаним вище особам, відповідних Довідок про УБД, згідно Додатку 6 Порядку.

2. На підставі проведеного службового розслідування, видати особам, які підписали це звернення, відповідні документи, передбачені Порядком, що підтверджують їх участь в заходах з національної безпеки і охорони, відсічі та стримуванні збройної агресії військ РФ, у місті Києві, в період: з 24.02.2022 року по 30.04.2022 рік, а також - відповідні Довідки про УБД, згідно Додатку 6 Порядку.

3. На підставі виданих документів, передбачених Порядком, які підтверджують участь осіб, що підписали це звернення, в заходах з національної безпеки і охорони, відсічі та стримуванні збройної агресії військ РФ, у місті Києві, в період: з 24.02.2022 року по 30.04.2022 рік та відповідних Довідок про УБД, згідно Додатку 6 Порядку, внести відповідні дані до їх військових квитків.

4. На підставі проведеного службового розслідування і виданих, за його наслідком, документів, здійснити перерахунок та виплату додаткової грошової винагороди особам, які підписали це звернення, за період: з 24.02.2022 року по 30.04.2022 року.

5. Про прийняте, по наслідкам розгляду цього колективного звернення, рішення, надати письмову відповідь, в порядку і у строки, передбачені чинним законодавством.

Із поштових квитанцій вбачається, що звернення надіслано на адресу військової частини НОМЕР_1 29 лютого 2024 року.

Відповідно до змісту відповіді військової частини НОМЕР_1 від 18 травня 2024 року на Колективне звернення документи, які могли б підтвердити безпосередню участь підписантів у бойових зіткненнях з ворогом та прийнятті участі у спеціальних завданнях у період з 24 лютого 2022 року по 24 квітня 2022 року, у військовій частині НОМЕР_2 відсутні. У бойових донесеннях (наказах) командира військової частини НОМЕР_2 та журналах бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки) відповідна інформація також відсутня. Відповідно до витягів із наказів по стройовій частині, особовий склад підписантів колективної скарги було зараховано до військової частини НОМЕР_2 у період з 24 лютого 2022 року по 21 березня 2022 року. Також зазначено, що 8 осіб із числа підписантів станом на момент розгляду скарги мають статус учасника бойових дій.

Згідно з довідкою про доходи Військової частини НОМЕР_1 , у березні 2022 року підписантам колективної скарги, зокрема і позивачу, визначено грошове забезпечення за посадою. У квітні 2022 року грошова винагорода виплачувалася з урахуванням додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Також в листі військової частини НОМЕР_1 №1655/8924 від 24.07.2024, адресованому ОСОБА_1 зазначено, що до військової частини НОМЕР_1 надійшло Колективне звернення № 3399 від 29 лютого 2024 року військовослужбовців Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000,00 грн пропорційно дням участі у виконанні бойового завдання, а саме оборони міста Києва за період з 24 лютого 2022 року по 23 квітня 2022 року, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. У зазначеному зверненні військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 зазначали, що у вказаний період виконували бойове завдання, здійснюючи оборону міста Києва, брали активну участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території міста Києва, при цьому безпідставно їм не було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду у збільшеному розмірі до 100 000,00 грн пропорційно дням участі у виконанні бойового завдання згідно з вказаною постановою. З метою перевірки факту безпідставного ненарахування додаткової грошової винагороди та перевірки дій посадових осіб Військової частини НОМЕР_2 військовою частиною НОМЕР_1 було призначено службову перевірку. За результатами проведеної службової перевірки встановлено відсутність обставин, на які здійснювалися посилання у Колективному зверненні. Крім того, встановлено відсутність достатніх підстав для призначення службового розслідування відносно посадових осіб військової частини НОМЕР_2 за фактом неналежного виконання ними своїх службових обов`язків.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких міркувань.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР від 02 жовтня 1996 року (далі - Закон №393/96-ВР (у відповідній редакції)).

Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

За визначеннями, наведеними у статті 3 Закону №393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги; заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Статтею 5 Закону №393/96-ВР встановлені вимоги до звернення, а частинами першою та третьою статті 7 Закону №393/96-ВР передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Порядок розгляду заяв (клопотань) унормований статтею 15 Закону №393/96-ВР, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до пункту 1 та підпункту 86 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міноборони відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Міноборони, Збройних Сил, підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони, а також стосовно актів, які ними видаються, забезпечує в установленому порядку доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Міноборони.

Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962 (надалі – Інструкція №735), ця Інструкція визначає порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), а також визначає порядок контролю за його дотриманням.

Відповідно до пунктів 2-3 розділу ІІ Інструкції №735 письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень.

Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення електронної форми, яка розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України. Датою подання електронного звернення є дата надходження звернення на визначену електронну адресу або дата заповнення електронної форми та її відправлення. Якщо електронне звернення надійшло на визначену електронну адресу у неробочі день та час, то датою подання електронного звернення вважається наступний після нього робочий день. Електронні звернення, що надходять на адресу Міністерства оборони України, але вирішення питань за якими належить до компетенції органів військового управління, після попереднього опрацювання надсилаються електронною поштою на їх електронні адреси для розгляду по суті з повідомленням авторів звернень. У разі якщо електронне звернення, що надійшло на адресу Міністерства оборони України, за своїм змістом не потребує подальшого опрацювання по суті порушеного питання, а виникає необхідність надання автору звернення довідкової інформації, роз`яснення щодо його подальших можливих дій, відповідальною посадовою особою здійснюється онлайн-консультування заявника за електронною адресою: zvernmou@mil.gov.ua та електронними адресами органів військового управління, оприлюднених на офіційному вебсайті Міністерства оборони України.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №735 передбачено, що звернення може бути подано особисто як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне) чи надіслане поштою (електронною поштою). Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). Відповідь за результатами розгляду звернень в обов`язковому порядку дається тим органом військового управління, військовою частиною, які отримали ці звернення і до компетенції яких входить вирішення порушених у зверненнях питань, за підписом керівника, командира або осіб, які виконують його обов`язки згідно з письмовим наказом. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на правову норму Закону України "Про звернення громадян" і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІ Інструкції №735 щодо кожного звернення не пізніше ніж у п`ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; передати на вирішення до іншого органу військового управління; надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, військової частини, про що одночасно повідомляється заявнику; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Інструкції №735 якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу військового управління, військової частини, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то під час надання відповіді на звернення орган військового управління, військова частина також роз`яснює громадянину порядок розгляду цих питань.

Згідно з пунктами 1-2, 4 розділу III Інструкції №735 посадові особи органів військового управління, військових частин під час розгляду звернень громадян зобов`язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників на місця для перевірки викладених у зверненні обставин, застосовувати інші заходи для об`єктивного вирішення поставлених автором звернення питань, з`ясовувати та приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись.

Рішення, які приймаються за зверненнями, мають бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов`язана забезпечити своєчасне й правильне рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян.

Термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється з дня, наступного за днем, з якого починається строк (таким днем є день їх надходження та реєстрації в органі військового управління, військовій частині), до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється від дня їхньої реєстрації у структурному підрозділі Міністерства оборони України, відповідальному за організацію розгляду звернень громадян.

Пунктом 5 розділу III Інструкції №735 встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін розв`язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов`язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

Відповідно до пунктів 6-8 розділу III Інструкції №735 звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.

Відповідь за результатами розгляду звернення обов`язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв`язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини.

Рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом військового управління, військовою частиною для перевірки цього звернення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення.

Приписами розділу IV Інструкції №735 визначено особливості розгляду звернень громадян, що надійшли на урядову телефонну "гарячу лінію".

Так, звернення громадян, що надходять від державної установи "Урядовий контактний центр" (далі - УКЦ), розглядаються відповідно до Порядку взаємодії органів виконавчої влади та державної установи "Урядовий контактний центр" із забезпечення оперативного реагування на звернення, що надходять на урядову "гарячу лінію" та Урядову телефонну довідку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 року N 898 (із змінами). Прийняття, реєстрацію та розгляд звернень громадян, які надійшли до Міністерства оборони України з урядової телефонної "гарячої лінії", з УКЦ, здійснює структурний підрозділ Міністерства оборони України, відповідальний за організацію розгляду звернень громадян.

З метою забезпечення оперативного розгляду звернень, що надійшли до Міністерства оборони України, визначається посадова особа на рівні заступника Міністра оборони України, відповідальна за взаємодію з УКЦ, а також посадові особи структурного підрозділу Міністерства оборони України, відповідального за організацію розгляду звернень громадян, які безпосередньо відповідають за розгляд звернень громадян, що надійшли з урядової телефонної "гарячої лінії". Відомості щодо посадових осіб, їх контактні телефони та електронні адреси подаються до УКЦ, який надає індивідуальні коди доступу до бази даних УКЦ.

Для прийняття на розгляд звернень у Міністерстві оборони України створюється електронна база даних, в яку вноситься відповідна інформація. У разі коли питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції Міністерства оборони України, таке звернення не пізніше наступного дня переадресовується іншому органу виконавчої влади, про що вноситься до бази даних відповідна інформація.

Звернення надсилається УКЦ до бази даних Міністерства оборони України у вигляді електронної реєстраційної картки, зміст якої визначено пунктом 4 Порядку взаємодії органів виконавчої влади та державної установи "Урядовий контактний центр" із забезпечення оперативного реагування на звернення, що надходять на урядову "гарячу лінію" та Урядову телефонну довідку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 року №898 (із змінами). Про прийняття звернення на розгляд до бази даних Міністерства оборони України вноситься відповідна інформація, але не пізніше двох робочих днів з моменту надходження звернення.

Структурний підрозділ Міністерства оборони України, відповідальний за організацію розгляду звернень громадян, надсилає їх для надання відповідей по суті до структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління Збройних Сил України, військових частин.

Керівники органів військового управління, командири військових частин, яким надано відповідне доручення на розгляд звернення, забезпечують своєчасний та об`єктивний розгляд звернень. Якщо звернення не містить достатніх даних, необхідних для прийняття рішення, вживаються заходи для отримання додаткової інформації.

Звернення, які не потребують додаткового вивчення, розглядаються протягом п`яти днів, а ті, що потребують додаткового вивчення, - протягом п`ятнадцяти днів після дня їх надходження. У разі якщо прийнято рішення про продовження строку розгляду звернень, про це в установленому порядку інформуються заявник, а також структурний підрозділ Міністерства оборони України, відповідальний за організацію розгляду звернень громадян, для внесення відповідної інформації до бази даних УКЦ. При цьому загальний строк розгляду звернення не може перевищувати 30 днів.

Про результати розгляду звернень заявники інформуються у письмовій формі. Для оперативності дозволяється додаткове інформування заявника шляхом використання телефонного зв`язку.

Структурний підрозділ Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, інший орган військового управління, військова частина, відповідальні за розгляд звернення, направляють копію відповіді заявнику або скановану копію на електронну адресу до структурного підрозділу Міністерства оборони України, відповідального за організацію розгляду звернень громадян. У такому разі, коли відповідь на звернення громадянина виконується за архівними документами, що знаходяться на зберіганні у Галузевому державному архіві Міністерства оборони України, та в результаті чого виконано архівну довідку, архівний витяг чи знято копію, Галузевий державний архів Міністерства оборони України тільки інформує, коли та за якими вихідними реквізитами їх було надіслано заявнику, без надання їх копій. В інших випадках архів направляє копію відповіді заявнику.

Інформація про результати розгляду звернень вноситься до бази даних УКЦ структурного підрозділу Міністерства оборони України, відповідального за організацію розгляду звернень громадян, разом з копією листа в електронному вигляді, яким поінформовано заявника.

З матеріалів справи суд встановив, що Колективне звернення від 24 лютого 2024 року надіслано на адресу військової частини НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку 29 лютого 2024 року, що підтверджується поштовими квитанціями. Отже, з наступного дня після реєстрації звернення у відповідача виник обов`язок розглянути його та надати вмотивовану відповідь у строк, що не перевищує одного місяця, а за неможливості вирішити порушені питання в місячний строк не більше 45 днів (стаття 20 Закону України «Про звернення громадян», пункт 5 розділу ІІІ Інструкції № 735).

Відповідач стверджує, що відповідь на Колективне звернення надавалась листом № 1655/8924 від 24 липня 2024 року, надісланим позивачу засобами фельд`єгерського зв`язку. Водночас суд констатує, що зазначена відповідь була надана зі значним порушенням установленого законодавством строку - майже через п`ять місяців після надходження звернення, а не в передбачений строк до 45 днів. При цьому жодних доказів того, що відповідач у встановлений строк повідомляв позивача про продовження строку розгляду звернення, до матеріалів справи не надано.

З огляду на порушення строку надання відповіді, суд доходить висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачеві у передбачений законодавством строк відповіді на Колективне звернення від 24 лютого 2024 року є протиправною. Разом з тим, оскільки відповідь за результатами розгляду Колективного звернення відповідачем зрештою надана (лист № 1655/8924 від 24.07.2024 року), вимога про зобов`язання відповідача надати таку відповідь є такою, що втратила предмет і задоволенню в частині зобов`язання не підлягає. Визнання ж протиправності самого факту порушення строку є достатнім способом захисту порушеного права позивача в цій частині.

Вирішуючи решту позовних вимог, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-XII).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 р. (далі - Закон №2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168 у відповідній редакції).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260 у відповідній редакції).

Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

25 березня 2022 року Міністром оборони України було прийнято рішення № 248/1298 (чинне на час виникнення спірних правовідносин) про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, яке того ж дня телеграмою №248/1298 доведено до відома, в тому числі, командирів (начальників) військових частин, установ.

Відповідно до п. 1 Постанови №168 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Пунктом 2 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

- 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участі у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

- 30000 іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку із звільненням з військової служби).

Відповідно до п.3 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість, (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно неопитування підписантів Колективного звернення та незабезпечення документообігу у військовій частині НОМЕР_2 .

Позивач стверджує, що командування військової частини НОМЕР_2 у період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року всупереч вимогам чинного законодавства не вносило до журналів бойових дій, бойових донесень та інших передбачених документів відомостей про участь особового складу у заходах з оборони міста Києва, що позбавило позивача можливості отримати Довідку про статус УБД та відповідну виплату.

Цей факт підтверджується і самим відповідачем, який у відповіді від 18 травня 2024 року підтвердив відсутність відповідних документів у військовій частині НОМЕР_2 . Водночас відповідач заперечує проти проведення опитування підписантів, посилаючись на дискреційні повноваження командира та на те, що чинне законодавство, зокрема, телеграма Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298, не передбачає встановлення участі у бойових діях шляхом опитування свідків.

Телеграмою Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 встановлено вичерпний перелік документів, на підставі яких здійснюється документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; рапорт (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця.

Опитування свідків зазначеним переліком документів не передбачено, і суд не вправі підміняти нормативно встановлений порядок підтвердження участі у бойових діях іншим порядком, навіть із міркувань справедливості.

Разом з тим суд зауважує, що відповідно до статті 28 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України, що наділяє командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих та правом одноособово приймати рішення і віддавати накази. Зазначені положення наділяють командира дискреційними повноваженнями, що надають можливість на власний розсуд визначати зміст чи обсяг рішення, яке приймається, або обирати один із кількох варіантів рішень.

Судом встановлено, що отримавши Колективне звернення, призначив службову перевірку з метою підтвердження чи спростування фактів, викладених у зверненні, провів її та за результатами прийняв рішення.

За результатами проведеної службової перевірки відповідачем встановлено відсутність обставин, на які здійснювались посилання у Колективному зверненні. Так, документи військової частини НОМЕР_2 - бойові донесення, журнали бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), не містять відомостей про участь підписантів Колективного звернення у бойових зіткненнях з ворогом та виконанні спеціальних завдань у спірний період.

Крім того, суд враховує, що військова частина НОМЕР_2 з 31 липня 2025 року переформована та анульована, архівні документи цієї частини у розпорядженні відповідача відсутні.

Щодо вимог про видачу Довідки про участь у бойових діях, внесення даних до військового квитка та виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень.

Судом встановлено, і не заперечується жодною зі сторін, що зазначені документи стосовно участі особового складу військової частини НОМЕР_2 у заходах з оборони міста Києва в період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року відсутні.

За відсутності передбачених телеграмою № 248/1298 первинних документів відповідач позбавлений нормативних підстав для видачі Довідки про участь у бойових діях за формою згідно з додатком 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, а відтак і для здійснення перерахунку та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень.

Суд також звертає увагу на доводи позивача щодо того, що єдиною підставою для виплати за відсутності первинних документів може слугувати судове рішення по кожному окремому суб`єкту правовідносин. Однак суд зазначає, що адміністративний суд не може підміняти повноваження командира військової частини щодо встановлення фактичних обставин участі конкретного військовослужбовця в бойових діях та видачі відповідних підтверджуючих документів. Відсутність нормативно встановленого документального підтвердження унеможливлює зобов`язання відповідача видати довідку та здійснити виплату за відсутності законних підстав для цього, незалежно від фактичних обставин участі позивача у зазначених заходах.

Щодо вимоги про внесення даних до військового квитка позивача суд зауважує, що відповідач обґрунтовано вказує на відсутність у будь-якому нормативному акті положень, які б передбачали внесення до військового квитка записів про участь у бойових діях.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги про зобов`язання відповідача видати Довідку про участь позивача у бойових діях, внести відповідні дані до його військового квитка, а також здійснити перерахунок і виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень за період з 26 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки для їх реалізації відсутні передбачені законодавством документальні підстави.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 у передбачений чинним законодавством строк відповіді на Колективне звернення від 24 лютого 2024 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_7 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_8 )

Головуючий суддя В.К. Блонський