Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №570/1322/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

справа № 570/1322/26

провадження № 2/570/1554/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю представника позивача адвоката Рибачик О.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ в порядку спрощенного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

покликаючись на припинення подружніх стосунків, представник позивача адвокат Олена Рибачик у поданій 18 березня 2026 року через систему «Електронний суд» позовній заяві просить шлюб сторін розірвати, стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Відповідач відзив на позов не подав.

Сторони відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Позивач у судове засідання не з`явилася, у надісланій 20 травня 2026 року на електронну адресу Рівненського районного суду Рівненської області заяві без накладення електронного цифрового підпису, просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторін, дійшов висновку про можливість розглянути справу у її відсутність.

У судовому засіданні вказаний представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити.

Вважає, що законом не передбачена обов`язкова участь позивача у судовому засіданні, якщо у справі бере участь її представник- адвокат. Повідомила, що з позивачем спілкувалася за допомогою соціальних мереж і про обставини справи знає зі слів позивача.

На даний час донька сторін не лише досягла повноліття, а й вийшла заміж, спір про майно у сторін відсутній, але сторони не можуть розірвати шлюб через органи РАЦС, оскільки дружина перебуває в США і не має змоги приїхати в Україну, бо її виїзд за межі США автоматично позбавить її можливості і надалі проживати в цій країні та узаконити своє перебування. Таким чином, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав.

По суті спору показав, що дружина разом з їхньою донькою виїхали в США, де вже проживали сім`ї її сестри та брата. Батьки дружини залишилися проживати разом з ним. Тесть на даний час помер, а теща осліпла із-за цукрового діабету і він доглядає за нею. Оформити відстрочку від служби у зв`язку з доглядом за тещею йому не вдалося, оскільки вона не є членом його родини. На даний час він оформлений по догляду за своєю матір`ю, і виїхати за кордон може лише з нею. Цього він зробити не може, враховуючи стан здоров`я тещі. На весіллі доньки він також присутнім не був. Саме після одруження доньки вони з дружиною вирішили розлучитися, він не заперечує проти цього, бо дружині необхідно, щоб в США у неї був статус одинокої особи. Він не проти жити разом, але дружина не хоче повертатися в Україну, а він не може виїхати з України із-за обставин, що склалися. Можливо, якби вони не проживали так далеко, шлюб вдалося б зберегти.

Суд встановив такі обставини.

Сторони зареєстрували шлюб 24 листопада 2000 року, спільна донька досягла повноліття.

Зі слів представника позивача, примирення між сторонами не можливе. Позивач з 24 квітня 2022 року проживає в США. Шлюб сторін виявився невдалим. Протягом багатьох років сторони проживають окремо, постійно виникають непорозуміння, подружні стосунки давно не підтримують, вільного часу разом не проводять.

Суд дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідив подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Позивач скористався правовою допомогою.

Відповідно до ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Ст.56 СК України передбачає право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Однією із основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки. Подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім`ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу, це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Сторони разом не проживають, позивач не бажає збереження шлюбу з відпповідачем, донька сторін досягла повноліття. За таких обставин суд приходить до висновку, що збереження сім`ї буде носити формальний характер.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Щодо порядку і строку виконання рішення

Згідно з ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, і в цей день згідно ч.2 ст.114 СК України шлюб припиняється. Вказане рішення згідно з ч.2 ст.115 СК України надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, позивач просить понесені судові витрати залишити на позивачу.

Позивач також не звертався до суду з вимогою відшкодувати інші понесені судові витрати.

З огляду на викладене, керуючись ст.263-265ЦПК України, суд

у х в а л и в:

задоволити цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 24 листопада 2000 року Корнинською сільською радою Рівненського району Рівненської області, а.з. №28.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частина судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення виготовлене 08 червня 2026 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці 05 червня 2026 року.

Суддя: Кушнір Н.В.