Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №159/3324/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3324/26

Провадження № 1-кп/159/534/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026035550000117 від 12.05.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), уродженця с. Поворськ Ковельського району Волинської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

у вчиненні ним кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.04.2018 року ОСОБА_2 зобов`язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.02.2018 року і до досягнення дитиною повноліття з подальшою індексацією відповідно до закону.

Будучи ознайомленим із вказаним судовим рішенням та відкритим виконавчим провадженням у Ковельському ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЛМУ МЮУ, знаючи про покладений на нього обов`язок щодо сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , в період часу з 01.06.2023 року по 01.05.2026 року ОСОБА_2 злісно ухилявся від сплати вищевказаних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 57047 (п`ятдесят сім тисяч сорок сім) грн. 50 коп., що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Так, ОСОБА_2 у вказаний період часу, будучи працездатним, не маючи жодних обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров`я, попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, ігноруючи вимоги державного виконавця Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЛМУ МЮУ про необхідність виконання аліментних зобов`язань за рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.04.2018 року, порушуючи вимоги ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров`я у виконавчу службу не пред`являв, в центр зайнятості з приводу працевлаштування не звертався, офіційно не працевлаштовувався, у встановленому законом порядку інвалідом не визнаний, аліменти не виплачував, внаслідок чого за вказаний вище період утворилась заборгованість по сплаті коштів на утримання неповнолітнього сина, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 164 КК України.

Обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, надійшов до суду 01.06.2026 року.

До матеріалів обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 від 28.05.2026 року, складену в присутності його захисника ОСОБА_5 , в якій зазначає, що вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, визнає беззаперечно, повністю згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та вказує, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з метою оспорення встановлених у результаті досудового розслідування обставин, недослідження доказів у судовому засіданні чи з підстави розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 від 28.05.2026 року, складену в присутності представника малолітнього потерпілого - адвоката ОСОБА_6 , в якій законний представник малолітнього потерпілого зазначає, що згідна зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згідна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та вказує, що ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з метою оспорення встановлених у результаті досудового розслідування обставин, недослідження доказів у судовому засіданні чи з підстави розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження.

Фактичні обставини справи (дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, а також інші обставини провадження) встановлені досудовим розслідуванням в даному випадку, учасниками кримінального провадження визнані та не оспорюються, а тому суд вважає їх доведеними.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, прийшов до переконання, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведена повністю, а дії обвинуваченого органом дізнання кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 164 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та особу винного у їх сукупності, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.

Так суд враховує, що ОСОБА_2 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, яке відноситься до кримінальних проступків (ст. 12 КК України).

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття у вчиненому.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Суд враховує також те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності /а.п. 86/, в цілому позитивно характеризується по місцю проживання /а.п.112), з 2022 року перебуває на обліку в наркологічному кабінеті /а.п. 97/, на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті не перебуває /а.п. 99/.

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для виправлення, перевиховання обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, справедливим та достатнім буде обрання йому покарання у виді громадських робіт на мінімальний строк в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 164 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 382 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Початок відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку спрощеного провадження, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав на вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий ОСОБА_1