Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №440/5705/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5705/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі також - відповідач), відповідно до якої просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.04.2026 П/С №914260846582.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити оформлення та виплату ОСОБА_1 допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 .

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до відповідача зі заявою про виплату допомогу на поховання ОСОБА_2 , однак відповідачем рішенням протиправно відмовлено у виплаті допомоги на поховання відповідно до статті 53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", мотивуючи це тим, що на момент смерті пенсія ОСОБА_2 не виплачувалася, оскільки її виплату було припинено у зв`язку з проживанням на тимчасово окупованій території та неотриманням призначеної пенсії.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 23-25/ зазначив, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як внутрішньо переміщена особа з 01.08.2014 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до статті 26 Закону № 1058. За життя ОСОБА_2 16.07.2024 зверталась щодо поновлення виплати пенсії з заявою від № 9529, виплата пенсії була поновлена. Виплата пенсії ОСОБА_2 здійснювалась по 31.01.2025, була зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в м. Краматорську. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.02.2025 у зв`язку з непроходженням пенсіонером фізичної ідентифікації, передбаченої постановою кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (чинна на момент припинення виплати) відповідно до вимог пункту 4 статті 49 Закону № 1058. Оскільки ОСОБА_2 не надала територіальним органам Пенсійного фонду України повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації пенсійні виплати з 01.02.2025 не нараховувались. 18.04.2025 ОСОБА_2 зверталася із заявою № 5696 щодо перерахунку пенсії. Заяву розглянуто спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 24.04.2025 № 914260846582. Звертав увагу суду, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення про відмову в перерахунку пенсії не приймалось. Електронну пенсійну справу знято з обліку з 01.03.2026 у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно зі свідоцтвом про смерть від 07.04.2026 серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті – Луганська область, м. Ірміно. Згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» місто Ірміно (Алчевський район) Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 07.04.2014.

Згідно з частиною третьою статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З урахуванням наведеної норми процесуального закону, подані представником позивача 28 травня 2026 року заперечення на відповідь на відзив не є заявою по суті справи.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Позивач 08.04.2026 відповідно до статті 53 Закону №1058 подав заяву № 2017 щодо оформлення допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 разом з копіями наступних документів:

заява щодо виплати допомоги на поховання;

паспорт громадянина України;

свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ;

картка платника податків ОСОБА_1 ;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 №1603-3848 від 02.11.2017;

свідоцтво про смерть ОСОБА_2 від 07.04.2026 серія НОМЕР_1 ;

витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 07.04.2026 №00057593979 /а.с. 9-13/.

За результатами розгляду такого звернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №914260846582 від 22.04.2026 про відмову у виплаті допомоги на поховання відповідно до статті 53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 14/.

Вважаючи свої права порушеними таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Визначає загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання Закон України від 10.07.2003 №1102-IV «Про поховання та похоронну справу» (далі - Закон №1102-IV).

Відповідно до ч.1 ст.6 цього Закону усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене у: згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину; згоді чи незгоді на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів; побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації; дорученні виконати своє волевиявлення певній особі; іншому дорученні, що не суперечить законодавству.

Згідно зі ст.13 Закону України №1102-IV виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, надається допомога на поховання. Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно зі ст.53 Закону №1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Звернення за допомогою на поховання регламентовано нормами розділу V Порядку № 22-1.

Відповідно до п.5.1 Порядку № 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.07.2008 за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно з п.5.2 Порядку № 22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

При цьому, інших підстав для невиплати допомоги на поховання Порядком №22-1 не передбачено.

Як вже встановлювалось судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 08.04.2026 подав заяву до Полтавського об`єднаного управління ПФУ за №2017 щодо оформлення допомоги на поховання померлої матері ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі статті 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, надавши заяву про виплату допомоги на поховання від 08.04.2026 за №2017; паспорт ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 , виданий 2 МВМ Стахановського МВ УМВС України в Луганській області 13.12.1996; картку платника податків ОСОБА_1 ; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 №1603-3848 від 02.11.2017; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 від 07.04.2026 серія НОМЕР_1 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 07.04.2026 №00057593979.

Тобто, разом з заявою про виплату допомоги на поховання позивач надав пенсійному органу документи, передбачені п.5.1 розділу V Порядку №22-1. Жодних зауважень щодо повноти поданих документів або їх змісту відповідачем не зазначено та суду не повідомлено.

Спірним рішенням позивачу відмовлено у призначенні допомоги на поховання, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України.

Як зазначено відповідачем у спірному рішенні, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Краматорськ, яка мала статус внутрішньо переміщеної особи, та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.02.2025 у зв`язку з непроходженням пенсіонером фізичної ідентифікації, передбаченої постановою кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” (чинна на момент припинення виплати) відповідно до вимог пункту 4 1 статті 49 Закону №1058. Згідно свідоцтва про смерть від 07.04.2026 серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті – Луганська область, місто Ірміно. Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» місто Ірміно (Алчевський район) Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 07.04.2014. За життя ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, не зверталась /а.с.14/.

Відповідно до п.4 Порядку №299 пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) та страхові виплати виплачуються через установи уповноважених банків відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, або за бажанням одержувачів пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат (далі - одержувачі) з числа осіб, які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, - акціонерним товариством «Укрпошта» відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги».

Згідно п.6 Порядку №299 документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою, разом із письмовою заявою особи про продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, складеною в довільній формі, надсилається рекомендованим поштовим відправленням або поштовим відправленням з оголошеною цінністю територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем її перебування на обліку. Заява про продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат разом із сканованою копією документа про посвідчення факту, що фізична особа є живою, яка відповідає оригіналу документа і придатна для сприйняття її змісту (повинна містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), може бути подана через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Відповідно до п.10 Порядку №299 особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться за умови неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат.

Відповідач стверджує, що за життя мати позивача для проходження фізичної ідентифікації та повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації до органів Пенсійного фонду України не зверталася, а тому виплата пенсії їй була призупинена.

Водночас суд зауважує, що факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть призупинення нарахування та виплати пенсії померлому пенсіонеру не позбавляло його статусу пенсіонера, що передбачав наявність у нього всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом № 1058.

Будь-яких застережень, обмежень, заборон про виплату допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, ані приписи Закону № 1058, ані Порядку № 22-1 не містять.

Суд звертає увагу, що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсій, надається не пенсіонеру, а особі, яка здійснила поховання, і пов`язується лише з фактом смерті і поховання такого пенсіонера.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ГУПФ України в Донецькій області, відмовивши позивачу у виплаті допомоги на поховання його матері, діяв не на підставах визначених чинним законодавством, тому оскаржуване рішення не відповідає критерію правомірності, визначеного ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

Таким чином, для відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання пенсіонера ОСОБА_2 .

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, ідентифікаційний код 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.04.2026 №П/С № 914260846582.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання пенсіонера ОСОБА_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський