Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №523/5536/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/5536/26

Провадження №2/523/4582/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"25" травня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Далеко К.О.

за участю секретаря судового засідання – Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, якою просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у зв`язку з продовженням навчання у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення цього позову і до закінчення нею навчання (30.09.2028), але не довше ніж до досягнення нею 23 років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є повнолітньою донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження. На даний час вона продовжує своє навчання у Uniwersytet Zielonogorski (Університет Зеленогурський) на денній (очній) формі навчання. Термін її навчання закінчується 30.09.2028, що підтверджується довідкою з навчального закладу (з офіційним перекладом українською мовою). У зв`язку із її передуванням та навчанням за кордоном (Республіка Польща), вона має значні витрати на проживання. Зокрема, лише оплата за її проживання в студентському гуртожитку складає 633 польських злотих на місяць, що за курсом НБУ еквівалентно 6 200 грн. Крім того, вона самостійно купує продукти харчування, одяг та необхідні навчальні матеріали.

Мати позивачки, ОСОБА_3 за можливості, надає їй фінансову допомогу, проте цього недостатньо для повного покриття її базових потреб. Відповідач добровільної матеріальної допомоги не надає, хоча відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв`язку із цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути аліменти з відповідача на її користь.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 25 травня 2026 року уточнену позовну заяву було повернуто без розгляду, з підстав не дотримання вимог ст. 49 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, у поданому позові просила розглядати справу у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання, в порядку статей 128, 130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що судом розцінюється як належне повідомлення. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.

Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, який причини неявки не повідомив, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва Серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Донецьк, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками зазначені: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 .

Відповідно до копії паспорту громадянина України № документа НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є повнолітньою особою.

Відповідно до копії довідки № 1411-45302 від 30.08.2017 року ОСОБА_1 взята на облік внутрішньо переміщеної особи, але на даний час проживає у Республіці Польща де навчається у Uniwersytet Zielonogorski (Університет Зеленогурський) на денній (очній) формі навчання, що підтверджується довідкою з навчального закладу (з офіційним перекладом українською мовою).

Термін навчання закінчується 30.09.2028, що підтверджується довідкою з навчального закладу (з офіційним перекладом українською мовою).

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Отже, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що він не може надавати матеріальну допомогу, даних які свідчили про втрату ним працездатності суду також не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, який продовжує навчання є обґрунтованим.

Вирішуючи питання про їх вид та розмір, суд, оцінивши встановлені судом обставини, надані позивачем докази, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчатися, у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн., щомісячно, починаючи з 17 березня 2026 року і до досягнення нею 23-ох річного віку.

Відповідно до положень ч.1,6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

За таких обставин, ураховуючи, що позов задоволено повністю, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню з нього на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь повнолітньої доньки, яка продовжує навчатися ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) аліменти, щомісячно по 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп, починаючи стягнення з 17.03.2026р. і до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду - у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 08.06.2026р., у зв`язку із перебуванням судді Далеко К.О. у відпустці з 01.06.2026 по 05.06.2026 включно.

Суддя: К.О. Далеко