Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №196/444/25 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/444/25

№ провадження 2/196/33/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Грищенко А.Ю.,

позивачки: ОСОБА_1 ,

представник відповідача: адвоката Бойка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане Царичанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 01.08.2022р.). За життя ОСОБА_3 заповіту не складав. Разом з ОСОБА_3 вона прожила більше ніж двадцять років, як чоловік та дружина, але офіційно вони шлюб не реєстрували.

З 1994 року вони проживали у належному їй будинку за адресою: АДРЕСА_1 , разом з її сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (син від першого шлюбу). У померлого ОСОБА_3 на той час в селиші Царичанка проживали мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та його рідний брат ОСОБА_6 та племінник ОСОБА_2 , який проживає і на даний час.

Приблизно в 1997 році мати померлого ОСОБА_3 стала погано себе почувати і вони вирішили переїхати до неї та доглядати за нею. З того часу вони стали проживати в будинку АДРЕСА_2 , вели спільне господарство, здійснювали сумісні покупки (придбання меблів, будівельних матеріалів, побутових речей, одягу).

ОСОБА_5 (мати померлого) померла в 1999 p., її сини ОСОБА_3 та ОСОБА_6 оформили спадщину, та поділили житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по 1/ 2 частці кожному. ОСОБА_3 також приватизував земельну ділянку площе 0,158 га за призначенням - ОЖБ за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ДП від 29 вересня 1998 р.

Після оформлення документів на житловий будинок, вона та її син ОСОБА_4 з 28 вересня 2004 р. зареєструвалися в цьому будинку і вона також змогла отримати субсидію на комунальні послуги.

Пізніше, коли її син одружився, то він знявся з реєстрації у вказаному житловому будинку і вона з померлим стали жити самостійно, у них був спільний бюджет. ОСОБА_3 з 01.01.1991р. отримав III групу інвалідності за причиною трудове ушкодження та 02.10.2006р. він отримав пенсійне посвідчення та йому була призначена пенсія по інвалідності ІІІ групи довічно. Вона на той час працювала та інколи підробляла на городах у сусідів, отримувала пенсію за віком.

За час спільного життя вони зробили в будинку водопровід, встановили боллер, який згодом вийшов з ладу і прийшлось купувати та встановлювати новий, замінили газовий котел і деяке обладнання. Всі покупки здійснювала вона. Також спільний бюджет витрачався на харчування, ліки, оскільки померлий за станом здоров`я постійно приймав ліки, та на оплату комунальних платежів.

В липні 2020 р. стан здоров`я ОСОБА_3 значно погіршився, вона викликала швидку та в ході огляду черговим лікарем було виявлено, що самостійно хворий пересуватись не зможе, а тому потребує постійного догляду. Вона намагалася його розрадити, вони робили вправи, які рекомендував лікар, навіть їздили до річки для тренування, але це не допомагало і він не міг самостійно пересуватись. Всі справи по господарству вона робили сама, готувала їсти, прибирала, прала, саджала город та одночасно опікувалась померлим. Також доглядати померлого допомагав їй її син, при цьому племінник померлого ОСОБА_3 на її прохання допомогти завжди відмовляв. Поховання ОСОБА_3 провела за власні кошти.

За її життя у неї було два шлюби: з ОСОБА_7 , який було розірвано, та з ОСОБА_8 , який помер. Так склалося життя, що вони з ОСОБА_2 шлюб не реєстрували.

У вересні 2022 року для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 вона звернулася до державного нотаріуса Фрізен Н.Ю. Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області та було заведено нотаріальну справу № 69660569 номер у нотаріуса 162/2022.

Постановою державного нотаріуса від 22 квітня 2025 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують факт проживання з померлим однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а також, у зв`язку з наявністю іншого спадкоємця.

На даний час встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту спільного постійного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, тобто її та померлого ОСОБА_3 протягом не менш як п`яти років та до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто на час відкриття спадщини, в судовому порядку визначить, що вона - спадкоємець четвертої черги

В той же час, лише встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка без шлюбу протягом більш як п`ять років не надасть їй можливості оформлення документів на житловий будинок у державного нотаріуса Фрізен Н.Ю. Виникає спір з приводу оформлення цього спадкового майна, адже вона буде вважатись спадкоємцем четвертої черги та лише зміна черговості одержання права на спадкування, може надати їй право на спадщину на рівні з іншим спадкоємцем вищої черги спадкування. Ці вимоги пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, а тому можуть бути об`єднані в одній позовній заяві, згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, просить суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт спільного постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_2 , разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім`єю як жінка та чоловік без шлюбу протягом не менш як п`ять років та до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_3 ; змінити черговість одержання права на спадкування та надати ОСОБА_1 право на спадкування разом із спадкоємцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який є спадкоємцем другої черги за законом.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 18.06.2025 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування, з призначенням підготовчого засідання (а.с.33).? ?

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 року за клопотанням позивачки ОСОБА_1 витребувано від державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. належним чином засвідчену копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 . За клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бойка Ю.О. витребувано у позивачки ОСОБА_1 оригінали, долучених до позовної заяви письмових доказів, а саме: Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, товарних чеків та накладних, Технічного паспорту на житловий будинок від 15.10.1998 та Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП від 29.09.1998р. (а.с.62-63).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бойка Ю.О. витребувано від державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. належним чином засвідчену копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 , який помер в смт Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області (а.с.89).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 року закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 146).

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі, пояснивши, що з померлим ОСОБА_3 вони проживали як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 1994 року спочатку в належному їй будинку, а коли у його матері погіршився стан здоров`я, то приблизно з 1997 року вони переїхали проживати до матері та після її смерті, як оформили будинок з 2004 року вона разом зі своїм сином від першого шлюбу зареєструвалися в спірному будинку. Також, потім вона оформила житлову субсидію. З 1991 року померлий ОСОБА_3 отримав ІІІ групу інвалідності, а вже в 2004 році він почав отримувати пенсію по інвалідності. Вона отримувала пенсію за віком, а також підроблялася по огородах сусідів. З 2020 року ОСОБА_3 повністю зліг, а вона самостійно виконувала всю роботу по господарству та опікувалася хворим, в чому їй також допомагав її син. Так, вони з ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік та дружина, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Оскільки померлому потрібно було систематично приймати ліки, на придбання яких витрачалася більша частина його пенсії, вона була вимушена підроблятися, щоб купувати харчі, оплачувати комунальні послуги та утримувати будинок. Коли ОСОБА_3 помер, то поховання вона провела за власні кошти.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бойко Ю.О. у судовому засіданні зазначив, що відповідач факт проживання позивачки з померлим з 2020 року визнає, а до цього часу як було йому нічого не відомо. Однак відповідач вважає, що реєстрація місця проживання позивачки на час відкриття спадщини за місцем реєстрації померлого не надає їй право на спадкування, оскільки позивачкою не доведений той факт, що вона опікувалася померлим та що останній потребував такої опіки. Половина спірного будинку належить відповідачеві. Оскільки позивачкою питання про визнання дійсного права не заявляється, а тому вимоги, що містяться в позовній заяві, не є належним способом захисту. За відсутності предмету спору, за відсутності правових підстав розгляду заявлених вимог в межах позовного провадження, вважає, що заявлений ОСОБА_1 позов не підлягає задоволенню.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_4 з 1999 року та є сусідкою позивачки. Десь з 2003 року по сусідству по АДРЕСА_3 проживати позивачка з ОСОБА_3 . Вона з ними часто спілкувалася по сусідські та знала, що у них було спільне господарство та спільний бюджет. Однак все по господарству робила позивачка, оскільки померлий був інвалідом та дуже погано пересувався і у нього не робила одна рука. Позивачка тримала свиней, птицю та вона потім їх продавала і на це купувала побутову техніку. З 2020 року у ОСОБА_3 дуже погіршився стан здоров`я та він взагалі перестав вставати з ліжка та пересуватися, а його доглядом повністю займалася позивачка. Також позивачка останні роки часто кликала її, оскільки вона є медичним працівником. Вона допомагала позивачці обробляти рани та пролежні ОСОБА_3 , а також робити йому інші гігієнічні процедури.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що проживає за адресою АДРЕСА_5 з 2002 року. У 2003 році позивачка переїхала проживати до ОСОБА_3 на АДРЕСА_3 . Вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Тримали свиней, птицю та город 12 соток. Також вони разом будували свинарник, гараж. Оскільки ОСОБА_11 був інвалідом, то більше по господарству працювала позивачка. Останні роки ОСОБА_3 дуже хворів та його доглядом займалася позивачка.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , видане Царичанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 01.08.2022р. (а.с.13).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_3 (на звороті а.с.135).

За життя ОСОБА_3 заповіту не складав.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 22.04.2025 №1286/02.2-10, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований в АДРЕСА_2 з 01 квітня 1988 року по день його смерті. На день смерті разом з ним була зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 28 вересня 2004 року по цей час (а.с.14).

Згідно з Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, складеного депутатом Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області Дубовик О.В., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Дійсно до 30.07.2022р. проживала разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , у цивільному шлюбі. Після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 продовжує проживати за вказаною адресою, сплачує за житлово-комунальні послуги та доглядає за домогосподарством (а.с.15).

Відповідно до копій з домової книги, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , з 28 вересня 2004 року (а.с.16-17).

Згідно з випискою із акту освідування у ВТЕК сер.ВТЕ №061138 від 20.12.1990р., ОСОБА_3 , 1949 р.н., встановлено ІІІ групу інвалідності безсрочно, трудове ушкодження (а.с.21).

Відповідно до пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 від 02.10.2026, ОСОБА_3 призначено пенсію по інвалідності ІІІ група довічно (а.с.22).

Позивачкою надані довідка про причину смерті ОСОБА_3 №103? ? від 30.07.2022 та Лікарське свідоцтво про смерть №103 від 30.07.2022 (а.с.22-23).

Відповідно до товарних чеків від 28.06.2008р., 18.10.2008р., 18.07.2008р., 10.11.2020р., 05.05.2014р., 05.10.2016р., 19.02.2016р., виданих на ім`я ОСОБА_1 , останньою були здійснено придбання побутової техніки та інших матеріалів для облаштування спірного будинку (а.с.24-26).

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серія ДП від 29.09.1998р., ОСОБА_3 передана у праватну власність земельна ділянка площею 0,158 га, для обслуговування індивідуального житлового будинку, госпспоруд (а.с.29).

Технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_2 від 15.10.1998р. виготовлений на ім`я ОСОБА_3 (а.с.27-28).

Судом досліджені медична картка амбулаторного хворого №0523, Виписний епікриз із історії хвороби №2290 та медичні довідки 2020-2022р.р., відповідно до яких ОСОБА_3 з 2020 року перебував у безпорадному стані та потребував постійного догляду іншою особою (а.с.38-57).

Позивачка ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла у встановленому законом порядку, подавши до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Фрізен Н.Ю. заяву про прийняття спадщини, зареєстровану в реєстрі за №484 від 08 вересня 2022 року (а.с.71).

Відповідач ОСОБА_2 спадщину після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв у встановленому законом порядку, подавши до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Фрізен Н.Ю. заяву про прийняття спадщини, зареєстровану в реєстрі за №795 від 22 грудня 2022 року (на звороті а.с.75-76).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.04.2025 року державним нотаріусом Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. було відмовлено позивачці ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки заявником не надано жодного документа щодо підтвердження відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування, неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини або відмови від її прийняття, а також наявністю спадкоємця, який прийняв частину спадщини та вважається таким, що прийняв всю спадщину (а.с.12).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.12.1998 року, спадкоємцями майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_12 , в рівних долях є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з житлового будинку з господарчими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (на звороті а.с.135).

ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Царичанського районного управління юстиції 10.05.2002р. (а.с.98).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.07.2025 року, спадкоємцем майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , є його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадщина, на яку видається свідоцтво складається з 1/2 частки житлового будинку за АДРЕСА_3 (на звороті а.с.140).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У частині першій статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261–1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (частина перша статті 1261 ЦК України).

За змістом статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України (див. постанови Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі № 569/18047/17-ц, від 25 березня 2021 року у справі № 195/707/19-ц, від 20 листопада 2024 року в справі № 179/338/23, від 21 травня 2025 року в справі № 758/1133/22-ц та ін.).

Статтею 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» ).

Згідно з ч.3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.3 статті 77 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (стаття 76 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин другої, третьої статті 83 Цивільного процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Матеріалами справи встановлено, що за час свого сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2004 року по 2022 рік спільно мешкали у будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , а також спільно вели господарство.

На підтвердження даних фактів було надано: копії записів з домової книги, довідку виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 22.04.2025 №1286/02.2-10, копія паспорта позивачки, відповідно до яких ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , з 28 вересня 2004 року і по цей час.

Крім того, спільне ведення господарства позивачкою ОСОБА_1 у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 підтверджується Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, товарними чеками на спільне придбання ними побутової техніки та матеріалів для облаштування будинку, а також поясненнями свідків.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі докази підтверджують факт проживання ОСОБА_1 із померлим ОСОБА_3 як подружжя без реєстрації шлюбу з 2004 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справа № 200/21452/15-ц сформулював очевидний висновок про те, що установлення факту проживання позивача однією сім`єю зі спадкодавцем дає позивачу право на спадкування майна спадкодавця як спадкоємцю четвертої черги відповідно до статті 1264 ЦК України.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції, як одержання права на спадкування наступною чергою (частина друга статті 1258 ЦК України) та зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом.

Стаття 1259 ЦК України визначає підстави та порядок зміни черговості одержання права на спадкування.

Відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку:

1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо);

2) матеріальне забезпечення спадкодавця;

3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири;

4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3;

5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність усіх п`яти зазначених обставин.

Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №385/878/19, від 9 листопада 2020 року у справі №142/287/18.

Як встановлено в судовому засіданні спадкодавець ОСОБА_3 з 01.09.2004 мав інвалідність 3 групи, а з серпня 2020 року внаслідок віку та захворювань перебував у безпорадному стані, оскільки втратив можливість пересуватися, а також рухати правою рукою та ногою, не міг забезпечити самостійне існування та потребував сторонньої допомоги, у зв`язку з чим його повним доглядом, піклуванням та забезпеченням займалася позивачка, що підтверджено в судовому засіданні дослідженими доказами, зокрема, витратами на утримання майна, медичними документами та показами свідків.

Суд зауважує, що заявлені позивачкою вимоги про зміну черговості спадкування також доводяться встановленим судом фактом проживання позивачки однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_3 , що само по собі свідчить про виконання ними обов`язків, притаманних подружжю, тобто надання один одному нематеріальних та матеріальних благ.

Таким чином, в судовому засіданні доведено, що через безпорадній стан спадкодавця ОСОБА_3 його забезпеченням, доглядом, підтримкою, наданням допомоги у приготуванні їжі, прибиранні будинку та іншим піклуванням займалася саме позивачка, оскільки він самостійно не міг за собою доглядати.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Отже, позов ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування підлягає задоволенню повністю.

При вирішенні питання про розподіл судового збору, судом враховується позиція позивачки не стягувати судовий збір із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 78-80, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування – задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з 28 вересня 2004 року до дня смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Змінити черговість спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надати ОСОБА_1 право на спадкування зі спадкодавцем другої черги.

Судовий збір залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка села Залелія Царичанського району Дніпропетровської області, паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Царичанським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області 13.09.2002р., рнокпп - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , уродженець селища Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, паспорт серія НОМЕР_6 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 30.05.2001р., рнокпп - НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 .

Повне рішення складено 05.06.2026 року.

Суддя: Д.Г. Костюков